Прошу добре вивчити базові документи ЄС і не говорити про якісь міфічні використання сильнішими ресурсів слабших. Цар є тільки у Москві.А вершиною політичної наївності є те, що Україна в нинішніх геополітичних реаліях, як «могутня політична потуга», може самостійно забезпечити свої суверенітет і територіальну цілісність. Про якийсь особливий статус України, як позаблоковість чи нейтральність, можуть говорити тільки ті, які підіграють Москві, яка тільки й чекає такого дарунку, щоб швиденько нас проковтнути: мутний (таможєнний) союз уже розпростер обійми. А якщо від нас остаточно відвернуться Брюссель і Вашингтон, то ми одразу ж опинимося під ковпаком Москви. Я такої перспективи не хочу і всі свої зусилля в політиці докладав і докладаю до того, щоб Україна опинилася в євро-атлантичній спільноті, якій не потрібні ні наші території, ні наш суверенітет. Про це детальніше йдеться в моїх статтях «Наше майбутнє — в об'єднаній Європі, а не на руїнах Російської імперії» та «Туристична фірма „Таможєнний союз“ і брєд Брєдіхіна».
Якщо ми хочемо назавжди забезпечити суверенітет і територіальну цілісність України, то це можна зробити тільки в євро-атлантичному просторі.Але нинішня правляча «еліта» керується своїми інтересами, а не національними, тому й «маємо те, що маємо».Звідси висновок-очевидний…
У Чернівцях український «найгуманніший» суд заборонив громадянам проводити будь-які акції протесту у зв'язку з приїздом Сєргєя Лаврова — міністра іностранних дєл Россіі. А що? Подумаєш, Конституція України… Український суд начхав на Конституцію України, відмінивши її дію на певний термін в окремо взятому місті. ПроФФесора рулять! До яких пір?
Цілком поділяю Ваші міркування.Але може з'явитися одна колізія чисто правового характеру.Верхні вікові обмеження при прийомі на ту чи іншу роботу можна потрактувати і як дискримінацію за віком.А це вже-порушення конституційних прав.Хоча…
Не одлюби свою тривогу ранню,
— той край, де обрію хвиляста каламуть,
де в надвечір'ї вітровії тчуть
єдвабну сизь, не віддані ваганню.
Ходім. Нам є де йти — дороги неозорі,
ще сизуваті в прохолодній млі.
Нам є де йти — на хвилі, на землі — шляхи — мов обрії — далекі і прозорі.
Шумуйте, весни — дні, ярійте, вечори,
поранки, шліть нам усмішки лукаві!
Вперед, керманичу! Хай юність догорить — ми віддані життю, і нам віддасться в славі!
Мене в родині вчили завжди казати на чорне — чорне, а на біле — біле. І я це завжди роблю, в будь — якому середовищі. Тому не треба турбувати моїх покійних батьків. А молодь має знати правду і робити власний вибір.
Це ви загнули про наявність програми у нинішнього (попереднього) Уряду. Його «здобутки» відчули всі на собі. Не відчули тільки ті, які за срібняки вилизують нинішій режим і виколупують його неіснуючі здобутки. Моя діяльність висвітлена на Букінфо (ІV скликання), у моїх звітах, які завжди публікувалися у місцевій пресі, на Парламентському сайті та у інших ЗМІ. Хто здатен читати і аналізувати, а не виколупувати, як сказано вище, той зрозуміє. Хай Бог милує від спілкування з «виколупувачами».
Вторинні форми… Країною керують неграмотні люди, а тут — вторинні форми! Щодо програми, то ні Уряд папєрєдніков на чолі з М.Я.Азаровим за майже три роки, ні Уряд наступніков на чолі з М.Я.Азаровим програму дій Уряду не сотворили. А те, що вони сотворили на ділі без програми, відчули всі на собі — «покращення вже сьогодні», але покращення для них самих. Народ того «покращення» не відчув! Щодо помилок у моїх постах, то прошу дуже вказувати на них, адже вчитися ніколи не соромно.
Та до чого тут телеграфіст під пильним оком? Навіть якщо текст телеграми писав помічник чи якийсь інший клерк з канцелярії, то це проблема М.Я.Азарова. Бо зганьбився не помічник і не клерк (їх ніхто не знає і не знатиме, вони — інкогніто), а сам М.Я.Азаров. Коротше, профЄсор проФФесору — пара.)))
Саме відправником пишеться текст телеграми, а набирається вже оператором.Тому кожен відправник, а особливо, коли це такий поважний чоловік, має контролювати весь процес.А для цього треба добре знати свою рідну мову.У даному випадку-це російська.Але, як можна судити з наведеного фактажу, ні один, ні другий автор написаного з рідною мовою не дружать.Одним словом, профЄсора чи проФФесори-це вже як кому подобається.)))
— той край, де обрію хвиляста каламуть,
де в надвечір'ї вітровії тчуть
єдвабну сизь, не віддані ваганню.
Ходім. Нам є де йти — дороги неозорі,
ще сизуваті в прохолодній млі.
Нам є де йти — на хвилі, на землі — шляхи — мов обрії — далекі і прозорі.
Шумуйте, весни — дні, ярійте, вечори,
поранки, шліть нам усмішки лукаві!
Вперед, керманичу! Хай юність догорить — ми віддані життю, і нам віддасться в славі!
Василь Стус.