Зе-брехуни! Їхній нескінченний обман продовжується… Ч. 2

Читайте початок статті.

І далі – реакція дослідниці Кримської правозахисної групи Ірини Сєдової

«Про Нєвзорова і громадянство. Дуже цікаво що за такі особливі заслуги в нього перед нашою державою?

Те, що він просто казав одному мільйону своїх підписників (у соціальних мережах – Г. М.), що насправді роблять росіянє в Україні? Вибачте, але це ніякі не заслуги, це просто тупо обов'язок кожного російського журналіста. Розповідати людям правду.

Мені соромно за нашу владу, яка продовжує шукати «заслугі» там, де їх немає (виділено Г. М.).

Я впевнена, що цей крок ніяк не допоможе нам виграти інформвійну, адже серед підписників Нєвзорова більшість або емігранти з РФ або любителі хороших росіян з України. Тобто, цей прошарок, що складає в кращому випадку 1 відсоток населення країни-окупанта, точно ніяк не може вплинути на протестні настрої всередині РФ (виділено Г. М.). Зате цей крок з показовим громадянством викликає лють і обурення тих людей всередині України, які всі вісім років війни тут живуть, працюють, платять податки, народжують дітей, мають шлюб з українцями, волонтерять, але попри це все досі не можуть отримати український паспорт.

Іспанський сором (сором за іншого – Г. М.) за нашу владу. Знову (виділено Г. М.)» (Facebook: Iryna Siedova, 3 червня 2022 року).

Й думка віцепрезидента Київської школи економіки (КШЕ)

Єгор Стадний, для котрого, як стає зрозумілим далі, президент КШЕ (англійською буде КSE) Зе-слуга Тимофій Милованов – колишній Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, про ідіотизм якого можна дізнатися із мого матеріалу «Еволюція Зе: від насмішника – до посміховиська!», мабуть, не є авторитетом, пише: «Тест на володіння українською мовою (про неї рідну йдеться у моїх статті «За мову солов’їну! За Україну!» і дослідженні «Друзі» України?» – виділення й примітка Г. М.). Тест на знання історії України та української державності(моя робота «Від соборності українських земель до соборності наших душ!» стисло про це розповідає – виділення і примітка Г. М.). Тест на знання історії російської окупації поневолених народів та злочинів російського режиму (у моїх матеріалах «Справа Троцького живе…», «За що Україні така кара?!», «Чи здатні ми бути вдячними?», «Татарам, щоб знали своє місце…», «Чому я не хочу вертатись до СРСР?», «Два чоботи – пара», «Доступ к тєлу продолжаєтся…», «Коли боляче…», «Від Парижа до Києва! Від Вашинґтона до Канберри!», «Москва – Тель-Авів – Київ», «Мюнхен 1938 – Мюнхен 2015», «Подякуймо Путіну…» й есе-заклику «Ave vita!» грунтовно висвітлена дана тематика – примітка та виділення Г. М.). І лише потім – подача документів на громадянство, включно з результатами тестів (виділено Г. М.). І лише потім, можливо, після усіх відомчих перевірок – розгляд питання про прийняття до громадянства України.

Огидно від однієї думки, що такі потвори, як Невзоров, можуть мати український паспорт (виділено Г. М.)...

UPD. Ого, хтось в коменти прийшов і питає, а чому це я називаю Невзорова потворою, чим він завинив? Ну що ж, може дійсно, хтось не знає, то дивіться його репортаж про псковскіх дєсантніков у Вільнюсі в 1991 році. Нагадую, у 1990 році Литва проголошує незалежність, а Горбачов направляє спецназ, щоб потопити цю незалежність в крові. А Невзоров робить репортаж про бідолашних дєсантніков, які, звісно ж, борються з фашизмом. А от уявіть, зараз би він зробив репортаж про бідолах, які висадились у Гостомелі (для захоплення аеропорту «Антонов», де відбулися важкі бої українських воїнів проти російських окупантів, котрі знищили легендарний літак Ан-225, про що йдеться в моїй аналітичній публікації «Втрату української «Мрії» українці не повинні простити нікому – ні роSSійскім/руССкім тварям-агрєSSорам, ні українським ідіотам!» – Г. М.)...» (Facebook, 3 червня 2022 року).

Та ось, що каже відомий український журналіст Остап Дроздов

Його влучні висловлювання я вже цитував раніше, зокрема й у своїй дослідницькій праці «Наболіле! До 28-ї річниці незалежності України…», а зараз він написав отаке: «Не уявляю собі іншу країну, яка б роздавала своє громадянство направо-наліво, як безкоштовні презервативи на вечірці-оргії. Або як фляшку віскі в подарунок. Або як пачку цукерків на знак вдячності (виділено Г. М.).

Плювати я хтів на хороших ру. Це якщо коротко. А якщо по суті, то громадянство у всьому світі – це кваліфіковане поняття: претендент повинен ВІДПОВІДАТИ обов’язковим критеріям, які встановлює держава. Всі вони завше зводяться до: знання мови, знання історії та культури, знання основ законодавства, ценз осілості (виділено Г. М.).

Щоб отримати польське громадянство, треба мінімум 3 роки пожити в Польщі (або 1 рік для людей із польським корінням) + іспит з польської мови.

Щоб стати громадянином котроїсь із балтійських країн, треба вільно володіти державною мовою + дотриматися цензу осілості. А він у Литві – 10 років. Із них 5 – вид на проживання, ще 5 – вже зі статусом постійного мешканця. Мовчу про підтвердження постійного доходу від професійної діяльності. Далі – іспит на знання основ литовського законодавства (виділено Г. М.).

У Латвії до цих вимог додається ще й тест на знання Конституції, гімну Латвії, а також окремий тест з історії і культури латвійського народу. В кінці – письмова Присяга на вірність Латвійській Республіці. Ну й, ясна річ, ніколи в житті громадянином Латвії не стане людина з комуністичним минулим та співпрацею з шовіністично-тоталітарними режимами.

Цікаво, чи статус довіреної особи терориста №1 путіна підпадає під цю заборону?

Цікаво, а як естонці розцінили б шанси на отримання громадянства Естонії людиною, яка офіційно агітувала за путіна…

Або в гробу, або поза межами України – там я бачу всіх, хто прозрів, дозрів, перезрів, уздрів чи ще там щось.

Обурливо-принизлива історія з Нєвзоровим – це історія знецінення українського паспорта. А це, нагадую, паспорт із тризубом, за який відрізали руки і стріляли в голови (виділено Г. М.)» (Facebook: Ostap Drozdov, 3 червня 2022 року).

І знову – Аркадій Бабчєнко

«Ну и про международную политику. Германии – всей – в лицо просто харкнули. Немцы очень болезненно восприняли посылание на…уй их Президента. Хоть и Штайнмаера (достатньо проросійського державного діяча до початку повномасштабної війни проти України, після чого поміняв свою гнилу позицію та визнав помилковою власну політику щодо РоSSіі, яку він раніше проводив разом із Анґелою Меркель, про що розповідає моя аналітична робота «Західно-російські топтання по українських кістках, включаючи Страсбурзьку змову, продовжуються, або Януковичу – смерть і Кучмі – тюрма!» – Г. М.), но – Президента (так, автор має рацію: він – Президент – Г. М.).

Папа Римский (мій матеріал «Москві Київ ніпочому! І Ватикану теж…» – це й про нього теж – Г. М.) – для Италии не просто икона, а божество. С ним тоже не очень вышло.

Про уголовные дела на Байдена вообще просто молчу. Вот, просто молчу (Зе-ідіоти ж бо – виділення та примітка Г. М.).

НАТО – х…ями крыть (мої дослідницько-аналітичні публікації «Зе-ідіот Арахамія, ПНХ!» + Р. S. + P. Р. S., «Якщо це дійсно так, як каже Ердоган, то Зе – не тільки ідіот і порушник Конституції України, а й, можливо, зрадник, хоча Кулеба заперечує сказане ним! Тоді хтось один із них двох бреше?!» та «Зе-брехуни!» підтверджують сказане Бабчєнком – виділення та примітка Г. М.).

Ленд-лиз – го…но.

Нефтяное эмбарго – го…но.

МВФ – на…уй он нам не нужон, этот ваш МВФ.

Польшу – Польшу!!! (яка від 24 лютого 2022 року займає непримиренну позицію проти російської агресії, надає величезну допомогу Україні різноманітним озброєнням, військовою технікою й гуманітарними речами, єдина з країн НАТО надала українському війську кілька сотень своїх танків – Г. М.) – отблагодарили нулем баллов на Евровидении (цікаву інформацію про один із його конкурсів містить моя стаття «Євробачення 2009 – Євробачення 2017» – Г. М.).

Все в курсе, что Литва за три дня собрала пять миллионов евро на «Байрактар» для Украины. Это по два евро с каждого жителя – от новорожденного младенца до столетнего деда. Все же в курсе, что Александр Невзоров в Литве – военный преступник? Вот и Литву отблагодарили. Спасибо, Литва (виділено Г. М.)!

Гений международной политики.

Просто гений (Зе – Г. М.).

Международная панорама.

Камера, бл…дь, смотрит в мир.

Я не успеваю ох…евать» (Facebook: Аркадий Бабченко, 3 червня 2022 року).

Але от, що каже малорос Антон Геращенко

«А я рад тому, что Александр Невзоров и его супруга Лидия стали гражданами Украины.

Не все русские одинаковы. Не стоит их всех ровнять под одну гребенку…

Важно не то, кто где, когда и кем был. А важно того, кто, что и как делает сейчас (за цією хворою всепрощенською логікою можна навіть і Януковича, котрого змальовує моє фотоесе «Хто вони?», повернути до України, тим паче, що проФФєсор згідно мого аналітичного дослідження «Українські спецслужби провалилися!» уже висловлював таке побажання, коли ж він раптом заявить – пофантазуємо – про засудження загарбницької війни РоССіі проти України та почне гостро критикувати зачінщіка цієї війни Путіна: так можна зайти дуже далеко, звідки вибратися на шлях істини буде надзвичайно складно або й неможливо; мабуть, саме відповідно до цієї злочинної логіки Зе-влада працевлаштувала усіх медведчуківських проросійських журналістів, які раптом «прозріли» й почали критикувати ворожу російську сторону, наче до цього вони й не займали відверту антиукраїнську позицію: таке всепрощенство у 2005 році згодом зробило можливим реванш Януковича, завдяки якому Україна має уже 8 років збройного вторгнення РоSSіі; ця антиукраїнська логіка малороса Геращенка, як і малороса Зе, що демонструє моя праця «Зе говорить одне, потім сам собі перечить, а заодно – й вагомому своєму посадовцю… Кому ж вірити та як це розуміти?», базується на хибній уяві про існування множєства хорошіх роSSіян/руССкіх і малость плохіх роSSіян/руССкіх, хоча усім добре відомо, що більше 2/3 – майже 3/4 усіх цих руССкіх від 2014 року й дотепер підтримують прагнення Путіна знищити Україну, себто, реально – все навпаки: є множєство плохіх роSSіян/руССкіх і малость хорошіх роSSіян/руССкіх, але ця малость зовсім ні на що не впливає, бо якби впливала, то за 8 років підтримувачів війни в Україні уже б поменшало, чого, на жаль, немає – виділення та примітка Г. М.)…

Да, мы не можем за несколько месяцев переломить то, что сделано путинской пропагандой (малорос Антон Геращенко сам визнає, що цю пропаганду впровадив Путін, але не визнає, що Путіна своїм правітєлєм уже вкотре якраз і обирає переважна більшість усіх руССкіх – плохіх вкупі з хорошімі, про котрих цей малорос каже, що «нє всє русскіє одінакови», але чомусь не каже, що саме вони вітають нищення України Путіним; ну, це те ж саме, що говорити про хороших німців під час Другої світової війни, які обожнювали свого фюрера (вождя) Гітлера, як нині руССкіє обожнюють свого вождя Путіна – Г. М.) с народом России за 22 года и за потраченные десятки миллиардов нефтедолларов (котрі частково допоміг заробити Москві той же Зе, підтвердження чому надає мій матеріал «Не пройшло й 8 років війни України з РоССієй…» – Г. М.). Но с такими, как Александр и Лидия Невзоровы, у нас обязательно получится (нічого нє получітся: читай Ірину Сєдову з Кримської правозахисної групи, журналістів Марини Данилюк-Ярмолаєвої, Соні Кошкіної, Аркадія Бабчєнка й Остапа Дроздова і віцепрезидента КШЕ Єгора Стадного, слова яких процитовані вище; але все сказане разом радником Міністра внутрішніх справ України Антоном Геращенком ще раз підтверджує, що Зе таки підписав Указ Президента України про надання українського громадянства Алєксандру Нєвзорову та його дружині Лідіі Нєвзоровой, адже саме через цього Міністра КМУ спрямовує і координує діяльність Державної міграційної служби (ДМС) України (ДМСУ), яка є підрозділом системи МВС України та безпосередньо й займається питаннями набуття громадянства України (цитую розділ «Загальна інформація» вебсайту ДМСУ, де сказано, що основними завданнями ДМСУ є «1) реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції)…, громадянства…; 2) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції)…, громадянства…», і що вона виконує згідно схваленого Постановою КМУ від 20 серпня 2014 р. № 360 «Про затвердження Положення про Державну міграційну службу України» Положення про Державну міграційну службу України наступні основні функції: «…здійснює у межах компетенції провадження з питань прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України та подає відповідні документи на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства, а також забезпечує виконання рішень Президента України з питань громадянства; приймає відповідно до законодавства рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України та їх скасування…; приймає рішення про видачу дозволу на імміграцію, відмову в його видачі та скасування такого дозволу…; здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство…; виконує функції замовника з виготовлення та постачання бланків документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України…; веде облік осіб, які… набули (припинили) громадянство України…»), а радник цього Міністра все знає, що, коли і кому він наказав зробити, тобто Антон Геращенко оприлюднив те, що дійсно має місце: «Александру Невзорову и его супруге Лидии Невзоровой Указом Президента Владимира Зеленского предоставлено гражданство Украины за выдающиеся заслуги перед нашей страной» – Г. М.)!» (Telegram: Pravda Gerashchenko, 3 червня 2022 року). Тільки у Нєвзорових немає ніяких видатних заслуг перед Україною!

Несподівану точку зору висловив уже цитований мною раніше

політтехнолог Олексій Голобуцький

«Проблема українського суспільства, що в нас мислення досі лишається хворо-провінційним, другосортно-провінційним відносно Москви (виділено Г. М.).

Ми досі чогось вважаємо, що провінція – це щось погане, а метрополія – щось однозначно добре, якісне, елітне. І вже котра поспіль влада намагається «компенсувати провінційність» залученням «справжній авторитетів з метрополії». Раніше це були співаки та актори з метрополії (яким без розбору влада ще й надавала почесні українські звання: цю тему зачіпає моя робота «Відзначення непричетних, або Ось – ще один з результатів того, що дебіли обирають ідіотів!» – Г. М.) – для загалу, політтехнологи з метрополії (по факту через одного відверто тупі, доволі часто нефахові і всі поголовно абсолютно необізнані з реаліями України) – для вузького кола своїх. Все це, щоб довести «я не провінційний».

Тепер тренди трохи зсунулись: залучають «справжніх опозиційних журналістів» з метрополії (виділено Г. М.). От тільки сценарій обирають старий, але ролі вже встигли кардинально помінятись. Тепер ми більше відповідаємо поняттю «метрополія», аніж Москва. Це в нас відбувається основний двіж, а у них – вторинне мавпування, причому невдалі спроби. Це ми напряму активно залучені до регіональних і світових процесів, а Москва сидить за новою залізною завісою на периферії й хіба ловить відлуння ідей, планів, проєктів. Це про нас говорить світ, а Москву вже помалу ховають як віджилий і більше не цікавий об’єкт. Але інертність мислення примушує вперто пхатись тими ж заіржавілими коліями, що й десятиліття тому: «З Москви – значить, краще». Ну, або з Санкт-Пєтєрбурґу (виділено Г. М.).

Цікаво, а нікому на думку не спало, що вкрай цинічний, розумний, в міру ерудований Нєвзоров може стати незручним конкурентом не стільки для фахового журналістського середовища, скільки для самої політичної еліти України? Що його амбіції вимагатимуть більшого, ніж звична журналістська діяльність, і він скерує зусилля на отримання й нарощування власного політичного і соціального впливу?

В нас досі величезну електоральну групу становлять російськомовні й російськокультурні. Їдкий Нєвзоров їм ментально досі ближчий, ніж котрийсь настільки ж жорсткий та ядучий український політик (виділено Г. М.). Відповідно, Нєвзоров відносно малими ресурсами може стати тим чинником, з яким доведеться рахуватись політикам і партіям, для чийого електорату Нєвзоров – авторитет чи може стати авторитетом за мінімальних зусиль. І що-що, а мімікрувати Нєвзорову завжди вдавалось прекрасно, він практично моментально зуміє підлаштуватись під наші реалії навіть краще, ніж місцеві діячі (виділено Г. М.)» (Facebook: Алексей Голобуцкий, 3 червня 2022 року).

Читайте закінчення статті – ч. 3.