Оце – обличчя Зе-влади!

   Ось таку шокуючу річ повідомив Храм Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ с. Михальча колишнього Сторожинецького, а тепер Чернівецького району Чернівецької області (вона супроводжена цікавими світлинами, де видно купу проросійських бугаїв без ряс, яких охороняє НПУ і яким ніхто не вручає повістки): «Буковина. 16.07.2022.

   В той час коли тисячі воїнів поклали життя за незалежність України, в той час коли наша нація, наша земля під щоденними обстрілами, мільйони біженців, тисячі зруйнованих життів, у Чернівецькій області все добре! На стільки добре, що тутешній осередок «русского міра» під брендом РПЦвУ водить хороводи з обласного центру до містечка Сторожинець.

   Думаєте, Сторожинець – це Єрусалим? Ні, але в ньому є особлива «святиня» для «руссміра» – церква «святих царствєнних мучеників».

   Саме так, поки боремося з ворогом на півдні та сході України, на заході йде так званий «хресний хід», який прославляє московського царя Ніколая ІІ (на прізвисько «Кривавий» – Г. М.) та його сім'ю (котрих РПЦ й, звісно, її підрозділ на українській землі УПЦ – РПЦвУ, що, власне, й розпочав процес їхньої канонізації, із 14 серпня 2000 року визнають за страстотерпців у сонмі/соборі новомучеників і сповідників Російської церкви: отака «незалежність» УПЦ від РПЦ – виділення та примітка Г. М.), які в ніч з 16 на 17 липня були розстріляні.

   Ну й звичайно, так звані батюшки і послушники, а насправді слуги московського чорта гундяєва (про нього, очолювану ним РПЦ та руССкіх ідеться у моїх матеріалі «Газ, нафта, КГБ, попи́, вино, сигарети, діаманти…», есе «Святий і грішний…», дослідженні «Золота Орда, Московська (урядова) православна церква і «русскій мір» та статтях «Як російський офіцер у своїх батьків-українців стріляв…» і «Вперед – у минуле!» – Г. М.) збирають гроші, аби «русскій мір» на Буковині процвітав» (Facebook: Храм Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ с. Михальча, 16 липня 2022 року).

   А тепер – Заява щодо перешкоджання релігійним громадам у виході з-під влади Московського патріархату, оприлюднена вебсайтом ПЦУ 15 липня 2022 року: «Київська Митрополія Православної Церкви України серйозно стурбована зростанням кількості повідомлень про численні факти прямого або прихованого втручання наділених владою осіб (виділено Г. М.) у питання виходу православних релігійних громад з-під влади Московського патріархату (МП – Г. М.).

   З багатьох регіонів України надходить інформація про те, що на місцях окремі держслужбовці та представники органів, покликаних оберігати правопорядок і безпеку, втручаються у процес добровільного ухвалення православними громадами рішення щодо виходу з юрисдикції структур Московського патріархату в Україні (МПвУ – Г. М.). Вони перешкоджають проведенню загальних зборів таких громад, втручаються у здійснення реєстрації місцевими адміністраціями статутних документів громад. Фіксуються факти прямого тиску на активних парафіян і священнослужителів та їхнього залякування, зокрема шляхом використання інструментів кримінального провадження (виділено Г. М.).

   Право вільного обрання релігійною громадою того центру, якому вона хоче підпорядковуватися, гарантоване Законом України про свободу совісті та релігійні організації (ст. 8). Перешкоджання здійсненню цього права є істотним порушенням базових принципів одного з фундаментальних прав людини – свободи релігії та переконань. Боротьба України проти російської агресії не може слугувати виправданням порушення законодавства України та міжнародно визнаних принципів свободи релігії.

   Дані соціологічних досліджень свідчать про різке падіння довіри наших співгромадян до структур Московського патріархату – 3/4 з тих, хто ще на початку року ідентифікували себе з цим релігійним об’єднанням, втратили до нього довіру. На фоні відкритої цинічної підтримки, яку надають російській агресії очільник Московської патріархії Кіріл Гундяєв та підпорядковані йому інституції, враховуючи багатолітню широку і послідовну підтримку структурами МП в Україні (МПвУ – Г. М.) ідеології «русского міра», пропаганди єдності з Москвою, а також повідомлення про численні факти колабораціонізму з боку духовенства МП з російськими окупантами – цілком зрозумілим є бажання православних вірних в Україні повністю і остаточно порвати з РПЦ (Російською православною церквою – виділення та примітка Г. М.).

   Відтак процес добровільної зміни православними релігійними громадами свого підпорядкування є абсолютно об’єктивним. А численні випадки перешкоджання цьому процесу (виділено Г. М.), на нашу думку, пов’язані як з особистими уподобаннями наділених владою осіб, так і з бажанням врятувати структуру МП в Україні від остаточного занепаду, використовувати її слабкість та залежність у власних інтересах.

   Рішення органів релігійного об’єднання УПЦ (МПвУ) про зміни до статуту, якими було приховано інституційний зв’язок цього об’єднання з РПЦ, насправді не змінили сутності справи. Адже в першому ж пункті оновленого статуту поточний статус релігійного об’єднання УПЦ (МПвУ) визнається заснованим на грамоті попереднього Московського патріарха Алєксія ІІ, де ясно вказано, що УПЦ входить до складу РПЦ. Отже попри заяви представників цього об’єднання та окремих державних службовців про нібито «повну незалежність УПЦ від РПЦ» насправді відбулося лише маскування, приховування цієї залежності (виділено Г. М.). Підтвердженням такого стану речей слугує і послідовна відмова керівництва УПЦ (МПвУ) від діалогу з ПЦУ, висунення завідомо неприйнятних умов, що повністю узгоджується з позицією керівництва РПЦ в цьому питанні.

   Можна констатувати, що головним поточним завданням релігійного об’єднання УПЦ (у підпорядкуванні МП, себто МПвУ або РПЦвУ – Г. М.) стало збереження числа парафій за будь-яку ціну. До виконання саме цього завдання через особисту прихильність, а можливо і через корупційні схеми, залучаються й наділені владою особи, про що і свідчать згадані вище тенденції (виділено Г. М.).

   Київська Митрополія Православної Церкви України звертається до всіх, від кого це залежить, із закликом невідкладно вжити належних заходів для припинення практики перешкоджання православним громадам у справі виходу їх з-під влади структур Московського патріархату.

   Бажаємо особливо підкреслити, що будь-які ініціативи, спрямовані на пряме чи опосередковане позбавлення релігійних громад цього права і перетворення їх на фактичних кріпаків, для ПЦУ є завідомо неприйнятними (виділено Г. М.).

   Водночас засвідчуємо, що Київська Митрополія є відкритою для діалогу з усіма зацікавленими сторонами, включно з офіційними представниками релігійного об’єднання УПЦ (МПвУ), щодо визначення на основі міжнародних норм та законодавства України конкретних механізмів реалізації релігійними громадами невід’ємного права на зміну центру свого підпорядкування».

   Отак Зе-влада ставиться до автокефальної ПЦУ, про яку йдеться у моїй аналітично-дослідницькій праці «1031 й 333, або Русь-Україна – незалежна: і політично, і духовно!», – Церкви, котра й словами і ділами своїми підтримує незалежність України, українську державність, повне відновлення українського суверенітету в міжнародно визнаних кордонах 1991 року, засуджує розпочату РоССій 2014 року загарбницько-колонізатоську війну проти України та всіляко допомагає українському війську боротися проти роSSійского/руССкого агрSSєора!

   Й отак, як каже Заява щодо перешкоджання релігійним громадам у виході з-під влади Московського патріархату і як повідомляє Храм Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ с. Михальча, Зе-влада ставиться до неавтокефальної УПЦ, котра є складовою частиною РПЦ, «п’ятою колоною» Москви в Україні, фактично ворожою до України організацією та згідно Закону України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» № 2662-VIII від 20 грудня 2018 року, котрий Зе-ко не виконує, повинна називатися РПЦвУ, що детально висвітлила моя робота «Потому, потому, что ви – здебільшого дебіли…», або Пєсєнка про любітєлєй Зе!».

   Оце і є обличчя Зе-влади, хоча й до цього відповідно до моїх аналітичних розробок «Отаке воно «нове» обличчя нової влади Зе?!», «Ще одне «нове» обличчя нової влади Зе!», «Обличчя Зе», «Нове, але по-старому нахабне, обличчя нової влади Зе, або Мендель заслуговує на пендель*!», «І ще «нові» обличчя нової влади Зе, або Зе має українців за ґоїв-дебілів!» та «Й ще одне «нове» обличчя нової влади Зе!» її обличчя вже виділялося своєю відштовхуючою непривабливістю!

   Це – обличчя Зе-керівництва ДБР і загалом ДБР, про яких розказує мій матеріал «Трубі – труба!».

   Це – обличчя Зе-керівництва  ОГП та всієї прокуратури, характеристику котрим дає моя публікація «Рябошапці – по шапці!». Правда, Генерального прокурора Ірину Венедіктову, яку Зе взагалі не можна було призначати на цей пост, відсторонено від займаної нею посади згідно Указу Президента України № 500/2022 «Про відсторонення від посади Генерального прокурора» від 17 липня 2022 року, але відсторонення відбулося не через тему даної роботи, й окрім цього Указ № 500/2022 є антиконституційним, бо стаття 85 Конституції України гласить: «До повноважень Верховної Ради України належить:…

   25) надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора (виділено Г. М.); висловлення недовіри Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади», тобто конституційної норми «відсторонення від посади Генерального прокурора Президентом України» не існує, а Закон України «Про правовий режим воєнного стану», на котрий Зе посилається в Указі № 500/2022, не може бути вищим за Основний Закон України!

   Це – обличчя Зе-КМУ, що описується у моїй праці «Як цей клієнт на самокаті виявився прем’єром…»? Або від Гончарука – до Шмигаля і, вкупі з брехнею та брехунами, до…».

   Це – обличчя Зе-керівництва СБУ й усієї СБУ  (Голова СБУ Іван Баканов узагалі є прихожанином/вірним РПЦвУ і його також через некомпетентність, як і Венедіктову, й сумнівні зв’язки Зе в жодному разі не повинен був призначати Головою СБУ!), мова про котрих іде у моєму дослідженні «СБУ – це Служба безпеки Вітчизни чи Служба безпеки олігархів, брехунів і шльондр?!». Хоча й тут Зе вдарився головою у штангу, адже Указ Президента України № 499/2022 «Про усунення І.Баканова від виконання обов'язків Голови Служби безпеки України» від 17 липня 2022 року із посиланням на Закон України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551–XIV від 24 березня 1999 року теж протирічить Конституції України, оскільки та ж стаття 85 Основного Закону України наголошує: «До повноважень Верховної Ради України належить:…

   121) призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України» і конституційної норми «усунення конкретної особи від виконання обов'язків Голови СБУ» також не існує.

   Загалом же ж відсторонення Венедіктової й усунення Баканова – це повний правовий бєспрєдєл та повне правове невігластво Зе і його владної команди: Боже, врятуй Україну від цих ідіотів!

   Це – обличчя Зе-керівництва МВС України та підпорядкованого йому Зе-керівництва НПУ й загалом НПУ, яких я показав докладно в своїй аналітичній роботі «НПУ – це Національна поліція Вітчизни чи Національна поліція олігархів, брехунів і шльондр?!».

   Це – обличчя Зе, котрий нагородив орденом «За заслуги» ІІ ступеня митрополита Мукачівського і Ужгородського УПУ (РПЦвУ) Феодора (Олександра Мамасуєва), що підтверджується моїм матеріалом «Зе підтримує Москву!».

   Це – обличчя Зе-керівництва України, яке детально показано у моєму дослідницькій праці «Хто править Україною, або Українці, ви здуріли?!».

  Це – обличчя Зе-Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, котрий інфікований русофільством і москволюбством, що засвідчено моєю публікацією «Русофільство й москволюбство українців – це інфекційна хвороба!» + P. S., та через якого Зе-КМУ спрямовує й координує діяльність Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДСЕСС), котра є центральним органом виконавчої влади (ЦОВВ) і безпосередньо займається питаннями релігійних організацій.

   Це – обличчя Зе-правителів, які постають в усій своїй красі у моєму аналітичному дослідженні «Маразм української влади продовжується, а РоССія на цьому тлі готується до широкомасштабної війни проти України!».

   Це – обличчя Зе, котрий відповідно до опублікованої Офіційним інтернет-представництвом Президента України 4 червня 2022 року інформації «Російська армія може перестати вбивати, якщо одна людина в Москві віддасть такий наказ, і відсутність такого наказу є приниженням для всього світу – звернення Президента України» заявив що «…на Донеччині у Святогірській лаврі (приналежній до УПЦ МП: в ній від початку роССійской агрєSSіі 2014 року переховувалися російські терористи та їхні місцеві прислужники-колабораціоністи із «ДНР», а охорону колишнього їхнього командира Ігоря Гіркіна-Стрєлкова складали її ченці – виділення й примітка Г. М.) згорів Всіхсвятський скит. Він загорівся внаслідок російського артилерійського обстрілу… І це одна з трьох лавр України (+ Києво-Печерська лавра + Почаївська Успенська лавра, які завдяки Зе-владі продовжують належати Московській патріархії у особі підпорядкованої їй УПЦ – УПЦ МП – МПвУ – РПЦвУ – російської «п’ятої колони» на українській землі – виділення й примітка Г. М.). Це лавра Української православної церкви, яку в Москві досі вважають повʼязаною з Російською православною церквою (дана Зе-заява підтверджує, що у Києві Зе та Зе-ко всупереч указаному вище Закону України № 2662-VIII від 20 грудня 2018 року так не вважають, хоча де-юре й де-факто саме так, на жаль, і є й на цьому наголошує наведена угорі Заява щодо перешкоджання релігійним громадам у виході з-під влади Московського патріархату – виділення та примітка Г. М.)».

 Це – обличчя Зе-зброєносця, котрий уже настільки знахабнів, що видає себе де-факто за неконституційного/неіснуючого віцепрезидента України, як демонструє моя стаття «Санчо Панса Зе Єрмак уже остаточно о…уїв!».

   Це – обличчя Зе, котрий «Як Верховний Головнокомандувач ЗСУ зневажає свої ж рідні ЗСУ!», що показано даною моєю роботою.

   Це – обличчя Зе, який згідно мого матеріалу «Зе говорить одне, потім сам собі перечить, а заодно – й вагомому своєму посадовцю… Кому ж вірити та як це розуміти?» не годиться для посади Президента України.

   Отаке обличчя Зе-влади, котра відкрито потурає російській церковній структурі УПЦ – РПЦвУ (МПвУ), яка підриває національну безпеку України, а всі державні, включаючи правоохоронні, органи на чолі із Зе мовчать, наче води у рот набрали!

   Думаючим, розумним українцям – Homo sapiens – доведеться згодом Зе-владу міняти на однозначну українсько-державницьку, щоби продемонстроване вище її Зе-обличчя щезло назавжди і більше не шкодило Україні!

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте