Маразм української влади продовжується, а РоССія на цьому тлі готується до широкомасштабної війни проти України! Ч. 9

Читайте початок статті, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5, ч. 6, ч. 7, ч. 8.

У своїй грудневій 2017 року статті «А «ми торгуємо»… Оцініть верх цинізму!» я розкритикував тодішню владу за наступне: «РФ до партнерів віднести не можна, вона є країною, з якою ми торгуємо» (виділено мною – Г. М.), – заявила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України – Торговий представник України Наталія Микольська…

Росія, зі зброєю напавши на Україну, відправляє українським родинам труни із вбитими нею захисниками України…, а «ми торгуємо» з нею…

Україна разом із Заходом вводить санкції… проти Росії, але все одно «ми торгуємо» з нею.

«Ми» – це вони, тобто високопосадовці – українська влада, яка дозволяє… торгівлю України з Росією – окупантом частини української землі і вбивцею тисяч українських людей.

Хіба можна собі уявити, щоб високопосадовець рівня заступника Міністра Великої Британії, коли на неї напала Німеччина (Третій Райх) під час Другої світової війни, дозволив би собі сказати, що Німеччину «до партнерів віднести не можна, вона є країною, з якою ми торгуємо»?!

А в Україні, на яку збройно напала Росія, виявляється можна!..

Війна війною, а «ми торгуємо»…

Оцініть верх цинізму!».

Й продовжує тему цієї ж торгівлі моє березневе 2018 року дослідження «А «ми торгуємо»… національною безпекою України?»: «Хіба можна говорити про безпеку, коли Україна продає контроль над своїм мобільним зв’язком російському капіталу, реально торгуючи нею з ворогом?! Як назвати абсурдну ситуацію, коли Україна відбиває агресію Росії, а Росія водночас завдяки своїм олігархам тримає контроль над українським мобільним зв’язком?..

А загалом хіба санкції зі сторони України в особі її влади ще не плачуть за російськими власниками (співвласниками) «великої трійці» – кремлівськими олігархами, бо всі російські олігархи є вєрноподданимі рабамі Московского Крємля (россійской власті), адже інших (нелояльних) не залишилося?!..

P. S. Все сказане вище стосувалося Пе, котрий завершив свої президентські повноваження у 2019 році, і вже пройшло 2 роки, як після обрання на його місце заступив Зе, тому зазначене угорі й нижче уже стосується не Пе, а Зе, котрий, пообіцявши на словах бути зовсім іншим Президентом України – не таким, як Пе, на ділі фактично обманув своїх виборців, доказом чому є ось ці дані:

1) інтернет-видання «Цензор.Нет» в своїй інформації «Товарообіг між Україною та Росією зростає – бізнес під час війни розвивається» за 2 вересня 2020 року зазначає, що «У період від січня до серпня 2020 року товарообіг між Україною та Росією зріс до $ 37,9 млрд (виділено Г. М.)…

Згідно з даними відомства, експорт товарів з України в Росію за звітний період становив $ 12 млрд, обсяг російського імпорту товарів в Україну – $ 25,2 млрд…»;

2) журналіст Ігор Соловей (Telegram: Nachtigall, 20 травня 2021 року, 1 червня 2021 року)пише: «Спросите кто нибудь у Зеленского, какого милого Украина до сих пор поставляет в страну-агрессора стратегически важные титан, цирконий и каолин (виділено Г. М.).

Счетная палата РФ заявила, что Россия импортирует более трети стратегического минерального сырья, а это несет риски для национальной безопасности в условиях санкций.

По ее данным, потребности России в стратегически важных марганце, хроме, титане и литии за последние 3 года полностью обеспечивались за счет импорта, в цирконии – на 87,2%.

Основные поставщики такого сырья в Россию – Украина (поставляет 82,9% титана, 51,2% циркония и 70% каолина), Казахстан (87% хрома и 73,2% меди), Чили (70,7% лития), Китай (83,3% бокситов), Монголия (85,2% плавикового шпата) и ЮАР (й після 24-х місяців Зе-президенства тут вже не вийде кивати на попєрєдніка – Г. М.)…

То есть Украине достаточно перекрыть экспорт титана в Россию, чтобы остановить в РФ производство подводных лодок, самолетов, ядерных реакторов… Вы что-то слышали о таких намерениях Президента Владимира Зеленского? Или фантазировать о переломных событиях 2014 – 2019 гг. удобнее? (виділено Г. М.)…

Отак ось Зе – Верховний Головнокомандувач ЗСУ – «бореться» з російською збройною агресією, зміцнюючи воєнно-промисловий комплекс РоССіі й цим самим послаблюючи воєнно-промисловий комплекс України – нашої рідної Батьківщини, супроти котрої Московщина 2014-го розв’язала війну, що триває, та вбила близько 15-ти тисяч українських жителів станом на травень 2021 року!».

«Коли б українська влада повністю виконувала свої конституційні обов’язки і належним чином дбала про українців на українській землі, то Крим та частина Донбасу не були б окуповані Росією!..

Якщо на території тієї чи іншої держави проживає хоча б один (одна) свідомий (свідома) українець (українка), то він (вона) має завжди відчувати за собою підтримку України!

За різними даними українська (західна та східна) діаспора налічує від 12 до 20 мільйонів людей. Якщо навіть четверта чи п’ята частина цієї кількості постійно пам’ятатиме про свою етнічну Батьківщину й посильно дбатиме про неї, то уявіть собі, яку підтримку у світі матиме Україна!

На українську діаспору, котра пов’язує себе з Україною, українська влада не повинна шкодувати грошей… так само, як і на ЗСУ, бо активне сильне патріотичне зарубіжне українство є серйозним фактором впливу на політику держав свого проживання!..

Конституція України зобов’язує українську владу підтримувати закордонних українців, адже її стаття 12 гласить: «Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави».

Виходячи з маловтішного стану української діаспори (це не стосується українства в західних розвинутих демократіях, де українці самі дають собі раду), у першу чергу в сусідніх із Україною державах, можна говорити про те, що вона погано дбає про зарубіжних українців та що Конституція України не є указом для української влади. З цим українцям, перш за все всередині України, миритися не можна!..

Головне, щоб українська влада не була немічною, глухою та сліпою у співпраці з українською діаспорою у відстоюванні її інтересів, а заодно і національних інтересів України, перед владами країн, де вона проживає.

…українців у… краях Австро-Угорщини називали русинами або рутенами (латинізовано) чи руснаками, що є одним і тим же. Така тодішня назва українців говорила про їхнє походження з древньої Русі, центром котрої був Київ, тобто українці є руськими людьми. Русь із Московщиною немає нічого спільного… Русь – це Україна, Україна – це спадкоємиця Русі, Київ був, є й залишиться її столицею, а московити нахабно присвоїли собі руське походження… Будь-які розмови та дії будь-кого на підтримку міфічного, окремого від українців, «русинського народу» є загрозою національній безпеці України, котру українські спецслужби мають швидко нейтралізовувати…

…захист національних інтересів України служить запорукою існування української державності, а для того, щоб могти їх належно захищати, Україна має бути сильною…

Імперії чи їхні залишки – держави з фантомними імперськими болями або інші окупаційні зайди, які свого часу володарювали над українством, ніколи належним чином не піклуватимуться про українців. Українська доля – в українських руках!

Якою б не була імперія (освіченою, відносно прогресивною чи реакційною й малоосвіченою), вона залишається імперією (Росія в її нинішньому вигляді – так само) зі своїм одвічним принципом: «Поділяй і володарюй»…

А українцям треба таку будувати державу і таку вибирати владу, щоб діяла так, а ми їй у цьому допоможемо, аби нас жоден чужинець не ділив та не володарював над нами, щоб українців більше ніхто не пригнічував і не принижував, вивищуючись над руснаками…

Україна повинна твердо відкидати прояви «старшобратства», втручання у внутрішньоукраїнські справи, незалежно від їхнього походження, та не повинна мовчки ковтати безпідставні образи, і це стосується усіх європейських держав, котрі проявили себе справжніми українськими «друзями» після появи Закону «Про освіту», упереджено його критикуючи та неправомірно звинувачуючи українську сторону в порушенні прав нацменшин, який нарешті починає дбати про мовні потреби українців на українській землі й захищати такі ж потреби національних меншин і корінних народів відповідно до міжнародно-правових норм, але вже без шкоди українським національним інтересам. «Друзів» Україні не треба! Україні потрібні друзі!

…західна ділянка українського кордону є безпечною, бо там наша Батьківшина межує з… НАТО та ЄС, котрі, попри всі їхні недоліки, загалом як міжнародні організації є друзями України. І ось вам ще один аргумент, чому Україна має неодмінно поповнити їхні ряди, не кажучи вже про те, що членство України у НАТО не дозволить нікому піти війною проти неї, як це дозволила собі зробити Росія, розуміючи відсутність в України надійного щита, котрим є НАТО. Тобто НАТО може відбити будь-яку зовнішню агресію, спрямовану хоча б проти одного його члена, та одночасно забороняє всьому своєму членству зазіхати на сусідів. То варто чи не варто Україні пошвидше реформуватися, аби вступити до НАТО?!..

Українська влада повинна оберігати та плекати українську мову, як це нею робиться відносно мов національних меншин і корінних народів на виконання статті 11 Конституції України!

Без української мови не буде України!

України не буде і без українців!

Україна має добиватися для закордонних українців того ж, що зробила для національних меншин у себе. Разом із цим українська влада немає жодного права дозволяти встановлення прапорів інших держав на українських державних установах в місцях компактного проживання нацменшин… Це ж не території під офіційним подвійним управлінням. Чи хтось бачив український прапор хоча б на одній державній установі Угорщини чи Румунії?

Російська збройна агресія супроти України та в результаті неї окупація… повинні постійно стукати у скроні українських можновладців як нагадування про допущені помилки державного управління в минулому (Московщина безперешкодно русифіковувала весь український схід і південь після відновлення незалежності України, формувала там свою агентурну колабораціоністську мережу й безперешкодно анексувала Крим) та як застереження від повторення таких же помилок у майбутньому…

Українській владі не можна йти на жодні поступки з принципових для України питань у міждержавних відносинах, що зачіпають українські національні інтереси, на зразок Закону «Про освіту», інакше така влада служитиме не Українському народу, а тому, хто на неї тиснутиме (впливатиме) ззовні…

Україна має свою історію, культуру, мову, традиції, закони, тому кожен, хто хоче жити на українській землі, включаючи національні меншини та корінні народи, має їх знати, цінувати й виконувати, не нав’язуючи тільки своє. Закордонні ж бо українці живуть за тими правилами, які існують у країнах їхнього перебування, не накидуючи нікому свого українства. Звісно, коли права української діаспори, тобто української національної меншини, грубо порушуються тією чи іншою державою…, то Україна зобов’язана їх жорстко обороняти…, бо ж за закордонне українство більше нікому вступитися у світі.

Ніхто ніколи належним чином не піклуватимуться про українців, тим паче імперії чи їхні залишки або інші зайди-окупанти, які колись панували над українським людом, крім самих українців», – йдеться в моїй лютневій 2018 року аналітичній праці «Друзі» України?» і сказане мною стосується тієї української влади, що була, починаючи від 1991 року, особливо за часів русофіла Кучми, яскравим доказом згубного для Української Держави русофільства котрого служить мій трактат «Дружбани!» за вересень 2018 року, а про зрадника Януковича та всіх його посіпак, на голови яких незалежно від місця перебування повинен упасти караючий меч відповідних служб України, на чому наголошує моя початковожовтнева 2017 року аналітично-дослідницька робота «Українські спецслужби провалилися!», й говорити нічого, тієї, котра є, Зе-ко, і тієї, яка буде не раз у майбутньому, й Український народ має завжди жорстко вимагати від влади, котру він обирає, виконувати Конституцію України та безкомпромісно боронити українські національні інтереси!

Читайте продовження статті – ч. 10.