ССО ЗСУ – від моєї пропозиції до початку створення пройшло 15 років. Баггі для війська – від моєї пропозиції до волонтерської розробки пройшов 21 рік. Це показує наскільки неякісною є влада України!

                                                                                                            Тихо прийшов, тихо пішов,

                                                                                                            Ворога знищено, як був наказ…

                                                                                                                         Слова однойменної пісні,

                                                                                                                         автор Андрій Антоненко («Riff»),

                                                                                                                         лідер рок-гурту «Riffmaster».

   Отож, починаю…

                                                                                             ССО ЗСУ

   Розроблена мною Концепція підвищення ролі високомобільних родів військ і створення Сил спеціальних операцій від 20 червня 2001 року (вих. № не вказую, бо на той час він був із літерою «Т» – «Таємно»; наведені нижче її короткі дані не порушують гриф «Т»; до високомобільних родів я відніс повітряно-десантні війська, морську піхоту й частини спецпризначення; далі – Концепція) офіційно була направлена Президенту України – Верховному Головнокомандувачу ЗСУ Леоніду Кучмі (мої роботи «Час показав…», «Ето радость со слєзамі на глазах…», «Москва – Тель-Авів – Київ», «Враг нє дрємлєт!», «Чим Україна лякає Північну Корею? Або Україна має законне право на володіння ядерною зброєю та відновлення ядерного статусу!», «Дружбани!», «Отаке воно «нове» обличчя нової влади Зе?!», «Й ще одне «нове» обличчя нової влади Зе!» та «Західно-російські топтання по українських кістках, включаючи Страсбурзьку змову, продовжуються, або Януковичу – смерть і Кучмі – тюрма!» детально розповідають, ким він був насправді), Секретарю РНБО України Євгену Марчуку, Міністру оборони України Олександру Кузьмуку та повторно 5 травня 2006 року вже Президенту України – Верховному Головнокомандувачу ЗСУ Віктору Ющенку (теж під грифом «Т»; мої ж праці «Приїхали!», «Європа – у перехресті прицілу! СКРІПАЛЬскоє продолжєніє…» та «Сила і Честь»: «гарний» початок…» розкривають окремі цікаві моменти його біографії).

   20 червня  2001 року!

   Українці, запам’ятайте цю дату!

   Від того часу в Україні повітряно-десантні (аеромобільні, високомобільні десантні) війська (ПДВ), зазнавши у власному становленні багатьох проблем, стали ДШВ ЗСУ (хоча й мали би бути просто ПДВ ЗСУ), а їхнім девізом – слова «Завжди перші», при цьому морська піхота ВМС ЗСУ, на щастя, хоч і уникла подібних пертурбацій із назвами, але проблеми розбудови й її також, до прикрого, не обминули, і вона керується девізом «Вірний завжди».

   Ось, що про них я писав в оприлюдненому ще 2 березня 2014 року своєму матеріалі «Чому?»: «Чому бездумно скорочувалась чисельність повітряно-десантних військ…?.. Чому окреме командування десантними військами створене аж через одинадцять років після внесення мною такої пропозиції у 2001 р. (в Концепції – Г. М.) і після страшного скорочення чисельності?

   Чому ж таке скорочення не обминуло і морську піхоту Військово-Морських Сил (ВМС) ЗСУ? Чому зараз у Криму та й на всьому чорноморському узбережжі України… нам нема чим боронити суверенітет і територіальну цілісність нашої Батьківщини?». Ці цитати я вже згадував в інших своїх публікаціях, але тут вони також є дуже доречними.

   Й знову – до Концепції…

   Розділ ІІ її мав назву «Інформація про сили спеціального призначення ЗС Російської Федерації, Туреччини, Франції, Італії, Польщі та Угорщини» і містив також інформацію про частини спецпризначення ЗСУ – аналіз проблем їхньої підготовки, складу, місць дислокації й відсутності єдиного централізованого командування.

   Розділ ІІІ ж називався «Інформація про Сили спеціальних операцій (ССО)», де йшлося про ССО ЗС США і Великої Британії та організацію ССО ЗСУ, як окремого роду сил ЗСУ, з пропозицією розглянути запропонований мною один із можливих варіантів щодо визначення завдань, структури (складу) й чисельності ССО ЗСУ під єдиним Об’єднаним Командуванням ССО ЗСУ, котре, зокрема, мало би включати Командування сухопутних, морських і власних авіаційних формувань ССО ЗСУ.

   А у вже цитованому вище моєму матеріалі «Чому?» про них сказано наступне: «Чому в нас фактично знищений спецрезерв, на базі якого після чужоземної збройної агресії розгортаються партизансько-диверсійні структури?

   Чому нічого не говориться про Сили спеціальних операцій… Збройних Сил України (ЗСУ) та їхнє командування?».

   Трохи пізніше, у своєму квітневому 2014 року дослідженні «Меморандум — Резолюція — Постанова — Заява = ?» я наголосив: «Концепцію створення ССО України я розробив ще у 2001 році (закрита тематика) і подав керівництву держави, але до цього часу практично нічого не зроблено»!

   Й згодом до Верховної Ради України було внесено проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Обороноздатність України у ХХІ столітті: виклики, загрози та шляхи їх подолання» № 4393а від 30.07.2014, котру парламент прийняв 12.08.2014 («за» – 232 народні депутати України: «Батьківщина» – 74 із 86, фракція партії регіонів – 1 зі 78: вороги України, фракція партії «УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка» – 38 з 41, група «Економічний розвиток» – 27 із 40: регіоналівські недобитки, група «За мир та стабільність» – 0 з 36: ті ж регіоналівські недобитки, група «Суверенна європейська Україна» – 26 із 35, фракція Всеукраїнського об’єднання «Свобода» – 35 з 35, позафракційні – 31 зі 94), і вона набула чинності того ж дня як Постанова Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Обороноздатність України у XXI столітті: виклики, загрози та шляхи їх подолання» № 1639-VII від 12 серпня 2014 року, схваливши дані Рекомендації, де зазначено наступне: «…учасники парламентських слухань вважають за доцільне рекомендувати:…

   2. Кабінету Міністрів України:…

   18) вжити заходів щодо прискореного формування та відповідного оснащення засобами озброєння і військовою технікою Сил спеціальних операцій Збройних Сил України (на мій погляд, покладати це завдання тільки на КМУ було помилковим, адже є й Президент України – Верховний Головнокомандувач ЗСУ – Г. М.)».

   І 24 вересня 2014 року за підписом Пе з’являється Указ Президента України № 744/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності» (навіщо було зволікати із підписанням Указу від 28 серпня до 24 вересня, якщо на засідання РНБО подаються готові документи?!), котрим уведено в дію вказане рішення, а у самому рішенні сказано наступне: «7. Міністерству оборони України невідкладно:…

   7) прискорити формування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, оснащення їх сучасними засобами озброєння і військовою технікою (ССО ЗСУ на той час ще не було – виділення та примітка Г. М.)». Й забігаючи трохи наперед, наголошу, що це прискорення затягнулося аж до червня 2016 року, себто, було згаяно майже два роки!

   «Посилення розвідки, розвиток високоточного озброєння… і високомобільних родів військ… зі збільшенням їхньої чисельності та своїми окремими командуваннями…, створення Сил спеціальних операцій… (ці напрямки я послідовно обстоюю, починаючи з 2001 року, але гору в кадровій політиці держави, на жаль, брали в основному люди із зовсім іншими підходами, за що Україна зараз розплачується життям своїх громадян), зміцнення деяких інших компонентів Сухопутних військ…, Повітряних Сил (протиповітряної оборони безумовно) і Військо-Морських Сил Збройних Сил України, включаючи розвідки видів ЗСУ…, формування дієвої територіальної оборони та підготовленого резерву… – це ті пріоритети, якими має керуватися влада… при захисті національних інтересів України (виділено Г. М.)…», – зазначено у моїй листопадовій 2014 року аналітичній праці «Про проблеми української розвідки».

   Але аж 6 червня 2016 року Пе підписав Указ Президента України № 240/2016 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року «Про Стратегічний оборонний бюлетень України», котрим схвалив Стратегічний оборонний бюлетень України, в якому сказано наступне: «V. Шляхи досягнення стратегічних цілей…

   Стратегічна ціль 3. Оперативні (бойові, спеціальні) спроможності сил оборони, необхідні для гарантованої відсічі збройній агресії, оборони держави, підтримання миру та міжнародної безпеки…

   Оперативна ціль 3.2 (виділено Г. М.). Оптимізація організаційних структур і складу сил оборони, розподіл бойового складу Збройних Сил України мирного часу за строками готовності до виконання покладених завдань.

   Очікуваний результат: законодавчо визначено (виділено Г. М.) загальну структуру та уточнено основні функції Збройних Сил України та інших складових сил оборони з урахуванням досвіду їх спільного застосування та створення нових окремих родів військ (Сил спеціальних операцій (виділено Г. М.) та Високомобільних десантних військ (все, що стосується даного роду військ, викладено в моїй програмній роботі «Крилатій піхоті» підрізали крила…» – Г. М.)…

   Оперативна ціль 3.4. Створення Сил спеціальних операцій як окремого роду військ за стандартами НАТО (виділено Г. М.).

   Очікуваний результат (виділено Г. М.): відповідно до завдань, прийнятих у силах спеціальних операцій держав – членів НАТО, визначено та нормативно врегульовано основні завдання, принципи застосування та функціонування Сил спеціальних операцій Збройних Сили України (далі – ССпО), створено їх систему управління. Командуванню ССпО підпорядковані визначені військові частини видів Збройних Сил України. Запроваджено формування, оснащення та підготовку ССпО, створено їх центр підготовки, здійснено відбір кандидатів та комплектування підрозділів ССпО. Організаційно-штатну структуру ССпО оптимізовано з метою досягнення критеріїв, прийнятих у НАТО, унормовано питання створення взаємосумісних з НАТО структур, призначених для виконання окремих завдань».

   Мій же серпневий 2020 року дослідницький матеріал «Пряма чи крива збройна агресія РоССіі проти України, або Ось – й ще один з результатів того, що дебіли обирають ідіотів!» вже за правління Зе стверджує, що «сучасні ЗСУ не можуть бути повноцінними, універсально функціональними… без потужних, відповідно до вимог часу, Сил спеціальних операцій…, створення котрих розпочалося тільки 2016 року, хоча моя Концепція… ще в першій половині 2001 року була мною – тоді народним депутатом України – офіційно надана вищим посадовцям України, яка, до прикрого, повною мірою не реалізована й дотепер», а моя липнева 2021 року аналітична праця «Зе нехтує прикордонною розвідкою України!» теж стосується українських ССО, але в іншому – розвідувальному – контексті.

   На жаль, ССО ЗСУ (їхнім девізом є легендарні слова Великого князя Київського Святослава Ігоровича Хороброго «Іду на ви», котрими він оголошував війну своїм противникам), як уже вказано, українська влада почала реально створювати на законодавчому рівні, оскільки одних підзаконних актів у вигляді наказів Міністра оборони України та Указів Президента України було недостатньо, лише в 2016 році, коли Верховна Рада України: 1) 16.06.2016 схвалила проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань оборони № 4563 від 04.05.2016, закріпивши таким чином існування окремого роду сил – ССО ЗСУ (результати поіменного голосування: фракція партії «Блок Петра Порошенка» – «за» 106 зі 142, фракція партії «Народний фронт» – 72 з 81, фракція партії януковичівських регіоналівських посіпак «Опозиційний блок» – 0 із 43: це – вороги України та російська «п’ята колона», «Об’єднання «Самопоміч» – 20 з 26, група «Партія «Відродження» – 3 із 23, фракція Радикальної партії Олега Ляшка – 15 з 21, фракція партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 17 із 19, група «Воля народу» – 5 з 19, позафракційні – 18 зі 42, тобто, всього «за» – 256), котрий набрав «чинності з дня, наступного за днем його опублікування» і став Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань оборони» № 1420-VIII від 16 червня 2016 року; 2) 249-а голосами народних депутатів України 07.07.2016 прийняла проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо Сил спеціальних операцій Збройних Сил України № 4795 від 09.06.2016 (результати поіменного голосування: «Блок Петра Порошенка» – «за» 118 зі 142, «Народний фронт» – 76 з 81, «Опозиційний блок» – 0 із 43, «Об’єднання «Самопоміч» – 22 з 26, група «Партія «Відродження» – 4 із 23, фракція Радикальної партії Олега Ляшка – 1 з 21: нерозумне голосування разом із «Опоблоком», група «Воля народу» – 10 з 19, «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 0 з 19: також нерозумне голосування разом із «Опоблоком», позафракційні – 18 зі 42), який Голова українського парламенту підписав 15.07.2016, Президент України – 26.07.2016, а наступного дня після його опублікування він став він став Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо Сил спеціальних операцій Збройних Сил України» № 1437-VIII від 7 липня 2016 року.

   І аж 3 березня 2018 року Пе видав Указ Президента України № 52/2018 «Про Положення про Сили спеціальних операцій Збройних Сил України», котрим затвердив Положення про Сили спеціальних операцій Збройних Сил України (до прикладу, у ВС РоССіі Управління спеціальних операцій (УСО), підпорядковане начальнику Генерального штабу, було створене в 2009 році, на початку 2012 року воно було реорганізоване у Командування ССО, а 6 березня 2013 року було офіційно повідомлено про початок створення ССО ВС РоССіі, які відіграли ключову роль в окупації Криму роССійскім агрєSSором; заради справедливості треба сказати, що у грудні 2007 року Міноборони України (його тодішнього очільника з 4 лютого 2005 року до 18 грудня 2007 року Анатолія Гриценка яскраво характеризує вже цитована вище моя публікація «Чому?» в розрізі усіх вказаних нею проблем ЗСУ включно із повітряно-десантними військами, морською піхотою, військовими частинами спецпризначення, протиповітряною обороною, ПС ЗСУ, СВ ЗСУ та ВМС ЗСУ, оскільки він був Міністром майже три роки, а моя стаття «Про колізії з Державною прикордонною службою України і не тільки…» – уже як народного депутата України щодо питання НГУ), можливо й завдяки моєму письмовому зверненню 2006 року до Віктора Ющенка, сформувало УСО Генштабу ЗСУ, котре проіснувало до 2012 року й так і зійшло нанівець, не ставши ССО ЗСУ, а РоССія, натомість, справу зі створення своїх ССО довела до логічного завершення).

   Й з викладеного даного фактажу випливає однозначний висновок, що поки московскій «жарєний пєтух в ж…пу нє клюнул» (©), влада не рухалася, але попри це Пе все одно заслуговує подяки за те, що хай і з запізненням, та ССО ЗСУ все ж таки були створені при ньому. Хоча й саме загальне запізнення, як бачимо, тривало аж 15 років.  А якими боєготовими та боєздатними, при належній увазі українських можновладців, за цих втрачених 15 років могли б стати українські ССО, якби вони були створені в 2001 році згідно моєї пропозиції!

   20 червня  2001 року – 7 липня 2016 року:  15 років!

   Українці, запамятайте ці дані!

   І тільки 25 травня 2021 року Зе (тут варто згадати на чому наголошує моя публікація «Зе чи Пе?» у контексті ЗСУ) подав до парламенту проект Закону про основи національного спротиву № 5557, котрий був прийнятий Верховною Радою України 16 липня 2021 року («за» – 313 депутатів: «СН» – 230 зі 244, «ОПЗЖ» – 0 із 44: роССійскіє колабораціоністи, «ЄС» – 21 з 27, «Батьківщина» – 13 із 25, група «Партія «За майбутнє» – 12 з 22, група «Довіра» – 11 із 20, фракція партії «Голос» – 18 з 20, позафракційні – 8 із 20: ця ж моя праця «Про результати позачергових парламентських виборів – попередньо, або Україна – остров нєвєзєнія?» дає докладнішу характеристику парламенту 9-го скликання), але підписаний Президентом України 30 липня 2021 року Закон України «Про основи національного спротиву» № 1702-IX від 16 липня 2021 року був уведений в дію (увага!) лише 1 січня 2022 року, таким чином Зе-ідіотизм (мої дослідження «Хто править Україною, або Українці, ви здуріли?!» та «Втрату української «Мрії» українці не повинні простити нікому – ні роSSійскім/руССкім тварям-агрєSSорам, ні українським ідіотам!» – також про нього) вкотре показав себе у всій красі: це ж треба так догоджати роССійскому агрєSSору, щоби на 5 місяців зупинити вкрай необхідну підготовку до боротьби з ним, підтвердженням чому є моя аналітично-дослідницька робота «Маразм української влади продовжується, а РоССія на цьому тлі готується до широкомасштабної війни проти України!»!

   Й наскільки непродуманою є політика Зе-влади у сфері національної безпеки і оборони демонструє постійне латання навіть недавно схваленого відповідного законодавства, доказом чому служить проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення завдань та основ підготовки і ведення національного спротиву № 6302 від 09.11.2021, прийнятого аж майже через три місяці 27.01.2022, який після підписання його Зе 16.02.2022 став Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення завдань та основ підготовки і ведення національного спротиву» № 2024-IX від 27 січня 2022 року.

   Таким же ж доказом є й проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення засад організації та ведення руху опору № 7180 від 19.03.2022, схваленого Верховною Радою України 24.03.2022 і направленого на підпис Президенту України 02.04.2022, але тут постає ще й інша проблема, котру я детально описав у своїй публікації «Зе порушує Конституцію України!», оскільки доля законопроекту до цього часу залишається остаточно невирішеною – він і не підписаний Зе й не заветований ним, що є порушенням Основного Закону України.

   А загалом яскравим свідченням реального ставлення Зе до ССО ЗСУ є моя стаття «Зе, замість гарних, але часто пустих слів, реально допоможи своєму підлеглому, хоча б цьому одному!»  початку січня 2022 року.

   Читайте закінчення статті – ч. 2.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте