Українським воїнам, українському війську, ЗСУ – слава!

                                                                                         Наш національний ідеал може

                                                                                         здійснитися тільки в

                                                                                         безкомпромісній боротьбі з Росією…

                                                                                         Свідомі цього ідеалу,

                                                                                         навіть повалені на землю,

                                                                                         навіть під чоботом щасливого

                                                                                         переможця – встанемо.

                                                                                         Зрікаючись його – ніколи.

                                                                                              Дмитро Донцов, український філософ,

                                                                                                   політик і один із перших керівників

                                                                                                                  Союзу визволення України.

 

   Про українських воїнів, українське військо, ЗСУ, їхні потреби й проблеми із-за їхніх політично-воєнних (особливо – політичних) керівників після приходу до влади Зе-команди я вже неодноразово писав, зокрема і в наступних своїх працях:

   «Слава захисникам України!»,

   «Пряма чи крива збройна агресія РоССіі проти України, або Ось – й ще один з результатів того, що дебіли обирають ідіотів!»,

   «Нагородження непричетних, або Ось – ще, ще й ще один з результатів того, що дебіли обирають ідіотів!»,

   «Шок! Байдужість ідіотської влади вбиває!»,

   «Від Литвина до Дейнека, або Куди котиться Державна прикордонна служба України…»,

   «Зе нехтує прикордонною розвідкою України!»,

   «Авантюристи й аферисти чи герої? Убивчий для України Зе-ідіотизм триває!»,

   «Маразм української влади продовжується, а РоССія на цьому тлі готується до широкомасштабної війни проти України!»,

   «Зе, замість гарних, але часто пустих слів, реально допоможи своєму підлеглому, хоча б цьому одному!»,

   «Коли Зе збрехав, кому вигідні його заяви та як після них виглядає Україна в очах цивілізованого світу…»,

   «Зе-ідіот Арахамія, ПНХ!»,

   «Втрату української «Мрії» українці не повинні простити нікому – ні роSSійскім/руССкім тварям-агрєSSорам, ні українським ідіотам!»,

   «Якщо це дійсно так, як каже Ердоган, то Зе – не тільки ідіот і порушник Конституції України, а й, можливо, зрадник, хоча Кулеба заперечує сказане ним! Тоді хтось один із них двох бреше?!».

   А зараз я хочу наголосити на втратах роSSійскіх/руССкіх агрєSSоров, отриманих ними завдяки героїзму, мужності та професіоналізму українських воїнів, українського війська, ЗСУ після 33 днів Великої Вітчизняної війни України проти РоССіі – агрєSSора й держави-терориста (Facebook: Генеральний штаб ЗСУ/General Staff of the Armed Forces of Ukraine, 29 березня 2022 року): «Загальні бойові втрати противника з 24.02 по 29.03 орієнтовно склали…:

особового складу… –  близько… 17200 осіб,

танків… ‒ 597 од.,

бойових броньованих машин… ‒ 1710 од.,

артилерійських систем… – 303 од.,

РСЗВ (реактивні системи залпового вогню – Г. М.)… – 96 од.,

засоби ППО… – 54 од.,

літаків… – 127 од.,

гелікоптерів… – 129 од.,

автомобільної техніки… – 1178 од.,

кораблі/катери… – 7 од.,

цистерни з ПММ (паливно-мастильними матеріалами – Г. М.)… – 73,

БПЛА (безпілотні літальні апарати – Г. М.) оперативно-тактичного рівня… – 71.

Спеціальна техніка… – 21.

Пускові установки ОТРК (оперативно-тактичних ракетних комплексів – Г. М.)/ТРК (тактичних ракетних комплексів – Г. М.)… – 4.

   Смерть роSSійскім/руССкім агрєSSорам!

   Браво, українські воїни, українське військо, ЗСУ!

   І закликаю вас пам’ятати повчальні слова видатного британського державного діяча й політика Вінстона Черчілля: «Росіяни поважають силу, військова слабкість – ось, що завжди викликає у них презирство… Росія ніколи не буває такою сильною, як ти боїшся, і такою слабкою, як ти сподіваєшся».

   Та особливу увагу прошу вас, славні українські воїни, українське військо, ЗСУ, звернути на те, що сказав український фізик, винахідник, громадський діяч і першовідкривач Х-променів, несправедливо згодом названих рентгенівськими, Іван Пулюй: «Лише внаслідок приєднання України до Московії утворилася надмогутня Росія, і тільки через визволення українського народу з російського рабства може стати Росія знову Московією, азіатською імперією».

   Й нехай українських воїнів, українське військо, ЗСУ та Україну береже Бог, про що каже у своєму зверненні 24 березня 2022 року Предстоятель УПЦ (ПЦУ) – Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній: «Дорогі брати й сестри! Український народе!

   Вже місяць триває наш успішний спротив відкритій російській агресії. Але насправді нам випало завершити боротьбу проти російської імперської тиранії, розпочату ще понад століття тому. Ми довершуємо справу, розпочату ще тоді – творимо Україну, вільну від кайданів Московії. Кайданів ідеологічних, кайданів політичних, кайданів релігійних (виділено Г. М.).

   Любов і правда розривають кайдани рабства. «Пізнаєте істину, і істина визволить вас» (Ін. 8:32) – говорить Спаситель своїм ученикам і всьому людству, закликаючи жити і діяти за правдою (ці ж слова Спасителя я взяв за епіграф до своєї статті «Справа Троцького живе…» – Г. М.).

  Протягом як цього місяця відкритої агресії, так і всіх попередніх восьми років неоголошеної війни Росії проти України наша Церква постійно наголошувала: на боці нашого народу і нашої держави правда. А там, де правда, там Господь. А де Господь – там перемога!

   Ми віримо в Бога, тому ми віримо в перемогу, ми наближаємо її згуртованістю, взаємною підтримкою, жертовністю, яка виявляється в захисті держави зі зброєю в руках та в служінні ближнім. Наближаємо перемогу також гарячою молитвою, яка щодня, щогодини, лине в наших храмах, лине від сотень тисяч і мільйонів сердець до Бога і святих угодників. Ця молитва – за українське військо і нашу державу, за тих, хто страждає від обстрілів російських душогубів, за біженців. Наша молитва – за перемогу і справедливий мир для України. Наша молитва – за вічний спокій у Царстві Небесному душ українських воїнів та мирних мешканців, життя яких забрали російські вбивці (виділено Г. М.).

   Наша молитва – також і про єдність Православної Церкви. Знову повторюю заклик Священного Синоду до братів і сестер, які поки що перебувають в підлеглості Московському Патріархату: єднаймося навколо Києва, єднаймося в Помісній Православній Церкві України (пропоную звернутися до моєї аналітично-дослідницької роботи «1031 й 333, або Русь-Україна – незалежна: і політично, і духовно!» – Г. М.)! Не чекайте, доки з Москви вам дадуть дозвіл чи настанову – ракети й бомби, які з облудним благословенням очільника РПЦ Кирила зараз скидають на вас російські військові, вже є відповіддю «русского міра» (що цей «мір» собою представляє, розповідають мої дослідження «РоССія, Путін і «руССкій мір», ПНХ та здохніть уже нарешті!» й «Миротворець» РоSSія  повинна зникнути з карти світу, або РоSSійскій Райх має бути зруйнований! Смерть роSSійскім/руССкім агрєSSорам-окупантам!» – Г. М.). Цією відповіддю є ваші обстріляні, спалені, знищені храми. Цією відповіддю є мовчання Кирила на злочини російської армії в Маріуполі, Харкові, Чернігові, в десятках інших міст та сіл України.

   Десятки громад, низка монастирів у різних областях України вже добровільно і усвідомлено виконали свій канонічний обов’язок і послідували Томосу про автокефалію. Робіть і ви ваш вибір на користь Церкви і України, на користь правди. Двері Православної Церкви України та наші серця відкриті для всіх вас!

   Дорогі брати і сестри! Морально українці вже перемогли. А завдяки незламності духу та підтримці вільного світу ми виженемо ворога з нашої землі. Закликаю на мужнє українське військо, на Президента і уряд, на державну та місцеву владу, на весь героїчний український народ Господнє благословення (виділено Г. М.)!

   Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!» (офіційний вебсайт Православної Церкви України).

  І з Божою допомогою хранити Україну будуть українські воїни, українське військо, ЗСУ при підтримці всього Українського народу, а роССійскіх агрєSSоров від них чекатиме те, про що пише в своєму вірші Герой України, відомий український поет-пісняр, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України і кавалер відзнаки Президента України «Національна легенда України» (окрім іншого, нюанси першого нагородження цією відзнакою можна дізнатися із моєї аналітичної праці «Україні після відновлення незалежності й державності – 30 років і буде ще 130 й буде ще 1030 і буде ще багато років…»  – Г. М.)  Юрій Рибчинський (інтернетвидання «OBOZREVATEL»: «Рибчинський написав потужний вірш про війну, «Рашу» (РоССію – Г. М.) та «сучого сина», якого «згодує голодним собакам», 24 березня 2022 року) – ось його слова:

   «П'ята ранку, було темно,

   Було тихо, як в раю.

   Ти прийшов на нашу землю,

   Щоб знайти тут смерть свою.

      А ти думав, сучий сину,

      Чадо чорної пітьми,

      Що тебе із хлібом-сіллю

      Будем зустрічати ми.

   Ні, тебе зустріне куля,

   Моя куля у бою,

   Щоб роки тобі зозуля

   Не кувала у гаю.

      Ти прийшов, як злодій,

      Підло і підступно,

      І тому я вб’ю тебе, як світло

      Убива завжди пітьму.

   Я уб'ю тебе, мій враже,

   За Житомир, Київ, Львів,

   І ніхто мені не скаже,

   Що людину я убив.

      Бо ти зовсім не людина –

      Син двоглавого орла.

      Недарма твою країну

      Звуть імперією зла.

   Хай мою відчувши силу

   У бою крізь чорний дим,

   Ти піднімеш прапор білий,

   Щоб залишитись живим.

      Та тебе, так званий брате,

      Я не братиму в полон.

      Твоїм тілом, м'ясом клятим,

      Годуватиму ворон.

   І твої мерзенні кості,

   Без скорботи і жалю,

   На церковному погості,

   Я голодним псам скормлю.

      Ти покинув свою Рашу

      Під покровом темноти

      І прийшов на землю нашу,

      Щоб у неї полягти.

   Та злочинець, а не воїн,

   Злий пройдисвіт і палій,

   Ти могили не достоїн

   У святій землі моїй».

   Українським воїнам, українському війську, ЗСУ – слава!

   Слава Україні! Героям слава!


0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте