Зе, замість гарних, але часто пустих слів, реально допоможи своєму підлеглому, хоча б цьому одному!

   «Це наш побратим та ветеран війни – Ростислав. Медик, який  рятує життя та вчить наших воїнів виживати в різних умовах. Але зараз він веде боротьбу за власне життя. Онкологія. Ростислав потребує допомоги. Вартість лікування – 2 млн.грн. Ми можемо йому допомогти тільки об’єднавши зусилля.

   Один за всіх і всі за одного.

   Зробити будь-який внесок можна за реквізитами: 5168 7451 1156 6953, ХАНИЧ Ростислав», – повідомило 4 січня 2022 року Командування Сил спеціальних операцій ЗС України на своїй Facebook-сторінці.

   Й звісно, допомога вкрай потрібна!

   І звичайно, люди будуть допомагати, як допомагали й до цього часу іншим воїнам, починаючи із 2014 року, та продовжують допомагати й далі хто чим і скільки може й не лише в подібних, себто пов’язаних з лікуванням, ситуаціях, про що йдеться у моїй статті «Заради українського майбутнього!», бо Зе зі своєю «видатною командою» не здатний вирішувати наявні повсякденні різноманітні проблеми українського війська, Верховним Головнокомандувачем якого він є!

   Але ж в 2014 році та й у кількох наступних роках ситуація в Україні була набагато складнішою через руйнівні дії «українського» внутрішньоокупаційного режиму Януковича, завдяки котрому РоССія здійснила та продовжує збройну агресію проти України: моя аналітично-дослідницька робота «Українські спецслужби провалилися!» показує той режим зрадника України Януковича й не тільки!

   А зараз – 2022 рік, Україну вже майже 3 роки очолює «геніальний кормчий» Зе, але українські військовики, як і раніше, звертаються по різну та не лише лікувальну допомогу до простого люду, а не до Зе та не до держави, якою керує ПреЗедент – Верховний Головнокомандувач ЗСУ, один із воїнів котрих – підлеглий Зе – потребує невідкладної фінансової помочі для лікування своєї смертельної хвороби!

   Й тому я запитую: «А де ж відповідна допомога українським військовикам від держави на чолі із Зе, яких вони і цей конкретний український воїн Ростислав ХАНИЧ захищають від російської збройної агресії?!».

   І я також запитую: «А де ж відповідна допомога українським військовикам від самого Зе, котрий володіє багатомільйонними доларовими статками та якого вони і цей конкретний український воїн Ростислав ХАНИЧ захищають від російської збройної агресії?!».

   Чи Зе лише здатний ганебно уникати мобілізації до українського війська у 2014 та 2015 роках, про що я детально розповідаю в своєму матеріалі «Зе чи Пе?», коли РоССія почала неоголошену війну проти України?!

   Й чи Зе здатний тільки на гарні, але часто пусті слова, які він казав навіть і тоді, коли вітав Український народ із наступаючим 2022 роком: «…я буду говорити не про те, що було зроблено, а про тих, хто це зробив. І не тільки цього року. А хто весь час незалежності будує і творить Україну…

   Ті, хто захищає Україну. З 2014 року й до сьогоднішнього дня. Зберігаючи вірність присязі, за обов’язком служби (крім Зе, котрий уник мобілізації – Г. М.). І відчуваючи поклик серця, з доброї волі. Захисники та захисниці України. Герої України, які вісім років боронять наші кордони (так за весь виступ і не сказав, що боронять від РоССіі: воно й не дивно, виходячи із фактів моєї публікації «Окупація без зазначення окупанта, або Зе продовжує українцям пудрити мізки після заглядання в очі Путіну…» – Г. М.), захищають їх на суші, у воді, в повітрі, на передовій, у тилу ворога, через снайперський приціл, представники різних родів військ і єдиного козацького роду…

   Нас лякали всередині країни. І лякали ззовні. Але будь-яка армія по той бік кордону нас не лякає (це – дешевий, не підкріплений реальністю, популізм, якщо мова йде про РоССію з її другим-третім у світі після США за потужністю військом – Г. М.), бо неабияка армія (котра, на жаль, має дуже слабкі, й це ще делікатно кажучи, ППО, ВМС, берегову оборону і авіацію – Г. М.) по наш бік кордону нас захищає.

   Я радий, що сьогодні вони мають найбільший бюджет в історії України (та це ж – неприкрите лукавство, оскільки МОУ в 2022 році отримає 133 488,435 млн грн, що на 16 млрд грн більше, ніж 2021 року, але при цьому міжнародна допомога складає 21 млрд грн, тобто видатки з Державного бюджету 2022 року зменшились на 5 млрд грн порівняно з попереднім роком – Г. М.)… Так буде завжди.

   Але для мене це не перемога, а норма. Так було просто тому, що так має бути. Це не просто про грошове забезпечення, а про гідне ставлення. Не про матеріальні, а про людські цінності. Бо гріш ціна життю держави, яка не захищає тих, хто захищає її ціною життя (та після випадку з Ростиславом ХАНИЧЕМ, де немає ні гідного ставлення до нього через відсутність фінансової допомоги на лікування, ні людських цінностей, ці слова Зе перетворилися на звичайну фальшивку і чергове приниження гідності людини, що вже не раз коїлося Зе: ось – докази цього в моїх роботах «Нагородження непричетних, або Ось – ще, ще й ще один з результатів того, що дебіли обирають ідіотів!», «Шок! Байдужість ідіотської влади вбиває!» і «Авантюристи й аферисти чи герої? Убивчий для України Зе-ідіотизм триває!» – виділення та примітка Г. М.)…

   Ми не забули своїх ветеранів. І в наступному році вони забудуть слова «квартирна черга». І фото з побратимами, разом з якими боронили власну землю, повісити у власному житлі зможуть усі ветерани війни на Донбасі (28 травня 2021 року вебсайт ІА «Interfax-Україна» або «ІF-У» чи «ІФ-У» оприлюднив інтерв’ю «На квартирному обліку у ЗСУ перебуває 19,5 тис. сімей військовослужбовців-учасників бойових дій – заступник Міністра оборони», в якому Ігор Халімон повідомив наступне:  «Протягом всього часу проведення антитерористичної операції отримали житло 2 695 учасників АТО (ООС). На кінець 2020 року забезпечено житлом 65 сімей військовослужбовців, які загинули в ході АТО (ООС) за рахунок житлового фонду Міноборони.

   Станом на 1 січня 2021 року на квартирному обліку у Збройних Силах України перебуває 19,5 тис. сімей військовослужбовців учасників бойових дій, у тому числі учасники АТО (ООС)»; тобто, Зе пообіцяв, що на 1 січня 2023 року житлова черга цієї категорії воїнів зменшиться до 0: ну, ну – виділення та примітка Г. М.). А одразу за ними – всі наші військові (той же ж Ігор Халімон, досьє на котрого надає моя дослідницька праця «Пряма чи крива збройна агресія РоССіі проти України, або Ось – й ще один з результатів того, що дебіли обирають ідіотів!», призначений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 662-р «Про призначення Халімона І. С. заступником Міністра оборони України» на вказану посаду і звільнений з неї Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 р. № 807-р «Про звільнення Халімона І. С. з посади заступника Міністра оборони України», у вже цитованому вище інтерв’ю «ІФ-У» за 28 травня 2021 року вказав:  «Станом на 1 січня 2021 року на квартирному обліку у Збройних Силах України перебуває 44,9 тис. сімей військовослужбовців, з них у списках пільгового забезпечення житлом перебуває 33,2 тис., що складає 74 % від загальної кількості осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

   Потреба у житлі для забезпечення військовослужбовців, які перебувають на квартирному обліку в гарнізонах Збройних Сил України складає 44,9 тис. квартир, зокрема: 20,8 тис. квартир – для забезпечення службовим житлом; 24,1 тис. квартир – для забезпечення постійним житлом»; а «одразу за ними» – це коли?:  питання не таке вже й просте, як може здаватися на перший погляд, та цікаве, бо якщо проаналізувати статистику забезпечення житлом військовослужбовців ЗСУ за всі 30 років новітньої української незалежності, то можна зробити висновок, що їхня нинішня черга в 44,9 тисяч прийде до 0 не через 1 і не через 5 років, а через десятиліття, тому обіцянка Зе – це чергове пустослів’я для холопів – виділення й примітка Г. М.)…

   Головне, щоб усі ви, усі ми були живі й здорові. І збиралися ось так за одним столом усією родиною…

   Щоб сусіди в гості до нас – з холодцем і з пляшкою, а не зі зброєю й без стуку…

   И как только мы уберем линию разграничения в голове, она исчезнет и на карте  (виділено Г. М.)»?!

   Й хіба Зе, який не хотів боронити Україну від російської навали у 2014, 2015 роках, ставши фактично «дезертиром», аж так горить бажанням боронити Україну в 2022 році, ставши завдяки обранню дебілами, що демонструє мій матеріал «Дебіли обирають ідіотів!», Верховним Головнокомандувачем ЗСУ (мої ж аналітичні публікації «Ідіоти керують дебілами!» і  «Потому, потому, что ви – здебільшого дебіли…», або Пєсєнка про любітєлєй Зе!» й  «Хто править Україною, або Українці, ви здуріли?!» розказують, що отримала Україна після виборів 2019 року), та допомагати не на словах, а на ділі набиратися моці ЗСУ загалом і кожному воїну зокрема, дбаючи й про їхнє здоров’я?!

   Звичайно, що Зе не горить бажанням боронити Україну, бо коли б горів, то би не казав, «щоб сусіди в гості до нас – з холодцем і з пляшкою, а не зі зброєю й без стуку (після всіх тих злочинів, які сусідка РоССія вчинила на українській землі, починаючи з 2014 року, ні про які холодці з пляшками за одним столом із нею ніколи не може бути й мови, але Зе, як бачимо, має зовсім іншу, схожу на капітулянтську, позицію! – Г. М.)…

   И как только мы уберем линию разграничения в голове, она исчезнет и на карте (та яка лінія разгранічєнія, адже це – лінія фронту в ОРДЛО між агресоркою РоССієй і оборонницею від цієї агресорки Україною й прибрати її можна тільки в голові ворога України, який хоче погибелі моєї рідної Батьківщини, а на карті вона зникне лише тоді, коли РоССія забереться геть з ОРДЛО – Г. М.)»!

   Зе, досить: замість гарних, але часто пустих слів, будучи Главою держави – Президентом України і Верховним Головнокомандувачем ЗСУ та доларовим мільйонером, адже «Слуги народу» служать собі, а не народу!», як свідчить ця моя однойменна стаття, реально допоможи ділом-грошима своєму підлеглому українському воїну, хоча б цьому одному – Ростиславу ХАНИЧУ, що, звісно, не звільнить тебе від надання іншої необхідної помочі другим українським військовикам навіть після здійснення даної допомоги, бо інакше всі твої улесливі слова з новорічного привітання від 31 грудня 2021 року так і залишаться просто словами, ба, більше того, – словами людини, готової уже пити й їсти за одним столом із агресором і забути за лінію фронту між Россієй, яка воює проти України, та Україною й це тоді, коли Московія досить імовірно може вчинити ще одну інтервенцію на Україну, про що повідомляє моє дослідження «Маразм української влади продовжується, а РоССія на цьому тлі готується до широкомасштабної війни проти України!»!

   Українське військо – ЗСУ, вам не соромно за такого Верховного Головнокомандувача ЗСУ, як Зе?!