Маразм української влади продовжується, а РоССія на цьому тлі готується до широкомасштабної війни проти України! Ч. 2

Читайте початок статті.

Так само актуальними залишаються й багато рекомендацій із моєї кінця березня 2014 року аналітичної роботи «Поради провідникам…», зокрема: «(тут я навів витримки із Законів України «Про Збройні Сили України», «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу» й «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моїми коментарями, як от далі, задля пояснення, хто за що відповідає від верху до низу – Г. М.).

…Міністр (оборони України – Г. М.), як політична фігура…, має рішуче відстоювати інтереси ЗСУ, жорстко забезпечувати дотримання та неухильне виконання МО, ГШ ЗСУ, ЗСУ Конституції України, Законів України, в т. ч. своїх профільних, актів Президента України – Верховного Головнокомандувача ЗСУ і Кабінету Міністрів України (всі підзаконні акти мають відповідати Конституції та Законам України), повинен мати належні знання і бачення перспектив та пріоритетів розвитку ЗСУ, тверду позицію щодо відстоювання їх інтересів в розрізі фінансового, кадрового, матеріально-технічного, збройного і соціального забезпечення, політичну вагу, щоб впливати на прийняття потрібних для зміцнення ЗСУ рішень з боку Президента України, парламенту та уряду України…

Необхідно також вказати наступне: ці і всі інші Закони України повинен знати (хоча б по своєму профілю) та виконувати кожен посадовець, як повинні їх виконувати і всі громадяни України. Незнання Законів не звільняє від відповідальності за їх невиконання та/чи порушення. Невиконанням і порушенням Законів будь-ким мають жорстко займатися відповідні правоохоронні органи.

Як бачимо з наведених вище окремих статей профільних Законів України, у МО та ГШ ЗСУ є свої завдання і функції щодо управління, керівництва ЗСУ, організації оборони України, підготовки громадян до служби в ЗСУ, при здійсненні мобілізаційної підготовки та проведення мобілізації, які взаємопов’язані між собою. Успішне виконання цих завдань залежить не тільки, і не стільки, від Міністра оборони України та Начальника ГШ ЗСУ…, а від чіткої і злагодженої роботи всього державного механізму України, починаючи від Президента України – Верховного Головнокомандувача ЗСУ, парламенту та уряду України і закінчуючи органами місцевого самоврядування разом з українськими громадянами…

Наші громадяни продемонстрували свою готовність дати відсіч, в т. ч. збройну, російському окупанту, масово йдучи, і я – з ними,на призивні дільниці у військових комісаріатах…

Та попри всі колізії нас – українців – мав би надихати приклад героїчної боротьби за свою незалежність у далеких 1939 – 40 роках маленької Фінляндії (3,8 млн жителів) проти агресора СССР (170 млн жителів, тільки на фінському фронті була 88-кратна перевага у танках, 9-кратна – у літаках, 5-кратна – у артилерії, майже двократна перевага у чисельності задіяних військ (московські дані) при загальній чисельності Червоної армії 1,9 млн чол.), «гідним» спадкоємцем якого зараз є Росія…

Надіюся, що українські очільники будуть гідними представниками свого славного українського народу та зроблять все, щоб наша Батьківщина позбулася відчуття національної трагедії, ганьби і приниження… та влилася у коло вільних, заможних народів євро-атлантичної спільноти, назавжди покинувши руїни Російської ворожої, загарбницької імперії, яка все більше і більше своїми агресивними, шовіністичними діями нагадує нацистський, людиноненависницький Третій Райх»!

А на початку квітня 2014 року у своїй статті «Обережно – Росія! 10 завдань українцям» я писав: «Росія, плюючи в обличчя світовому співтовариству, прагне захопити всю Україну та інші держави і марить відновленням коричнево-шовіністичної імперії…

Росія готова… перейти до реальної… війни на українській континентальній території, в першу чергу – це північ, схід, південь і південний захід (Придністров’я).

Росіяни готові вбивати українців, адже 74% з них (результати соцопитування «Левада-Центру» в Росії) підтримали дії россійского самодєржца В. Путіна щодо Криму та російської збройної агресії і бойових дій на материковій території України…

Українцям треба дивитися правді у вічі і відповідно діяти:

1) російські брехливі «брати», у своїй переважній більшості, як би це не прикро звучало, є нашими ворогами, від яких треба триматися подалі разом з їхнім россійскім самодєржавієм – вєлікорусскім шовінізмом;

2) нашими братами є ті народи світу і євроатлантичної спільноти, які допомагають нам позбутися російського панування і з якими треба налагоджувати найтісніші стосунки;

3) НАТО та Євросоюз (ЄС) – єдині гаранти збереження української державності і запровадження гідного та заможного життя українців в умовах демократії, тому Україна має неодмінно поповнити їхні ряди у недалекій перспективі, пошвидше підтягуючись до їхніх стандартів; Україні до вступу в ці організації треба укласти двосторонні договори про оборону зі США і Великобританією…;…

9) якщо Німеччина, Франція (саме вони встромили ножа у спину Україні на Бухарестському самміті НАТО 2008 р., підігравши Росії і заблокувавши Україні приєднання до плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО, саме вони несуть відповідальність за нинішню українську національну трагедію – анексію російським окупантом Криму), частково Італія – агенти Росії в Європі остаточно не перестануть виконувати цю ганебну роль і разом з іншими впливовими країнами світу не почнуть жорстко протидіяти російському агресору, відгукнувшись на український заклик та відмовившись від принципу «і нашим, і вашим», то світовий правопорядок чекає катастрофа, а до помешкань європейських пасивних спостерігачів завітають озброєні до зубів непрохані російські гості;

10) нам самим, в першу чергу, треба посилювати свою обороноздатність та українське військо для надійного захисту територіальної цілісності нашої Батьківщини – унітарної… держави, підвищувати рівень нашого життя, утверджувати демократичні цінності в українському суспільстві, поглиблювати співпрацю між всіма українськими територіями, розширювати контакти між жителями цих територій для кращого розуміння один одного, жорстко контролювати владу, щоб служила народу, а не собі, дбати про українські національні інтереси…, не оглядаючись на ворожу, імперську, шовіністичну Росію та її дволиких, підленьких підспівувачів».

А ось, що я пропонував на початку червня 2014 року у своєму дослідженні «Листи небайдужого… Або перемога, або наша смерть!»: «…вздовж лінії державного кордону на території України… треба викопати протитанкові рови і встановити протипіхотні та протитанкові мінні поля, як це негайно зробили росіяни з боку анексованого ними Криму. В Україні є маса мін, які ми намагаємося утилізувати за допомогою грошей західних країн, тонни їх перебувають на складах. Замість утилізації ці міни треба терміново встановити на кордоні з Росією. Ставити міни треба на невилучення, при цьому для попередження місцевого населення необхідно виставити відповідні таблички «Стій! Міни!», а також скласти карти мінних полів. Для реалізації цих заходів доцільно створити декілька інженерних загонів, які мають діяти під прикриттям посилених рот (батальйонів) ЗСУ».

«Європа… Багатонаціональна, різноманітна, правова, роздобріла і, на жаль, не завжди послідовна та одностайна у своїй зовнішній політиці. В першу чергу це стосується кількох її країн, які, переслідуючи свої меркантильні інтереси, шкодять всьому європейському континенту, в т. ч. ЄС, євроатлантичному простору і всьому світу, руйнуючи усталений міжнародний правопорядок…

Потураючи загарбницьким планам Росії, вони перетворилися на її агентів у Європі, що може мати катастрофічні наслідки для всього світового співтовариства.

Агентом №1 фактично стала Франція, трохи відстають від неї Німеччина з Австрією, Італія, Болгарія та Сербія…

Так само було і з Гітлером та нацистською Німеччиною у 1938 р., що вилилося у аншлюс Австрії і Мюнхенську змову. За гнилу позицію на той час, зокрема Франції та Великобританії, світ згодом заплатив занадто дорогу ціну, але все одно після перемоги у Другій світовій війні над Третім Райхом дозволив укріпитися його двійнику СССР.

А тепер така ж гнила позиція тієї ж Франції, до якої долучилася Німеччина (мабуть, мало зазнала горя від нацистів і більшовиків-комуністів) та вже названі вище країни – агенти Москви, викохує сучасного агресора і окупанта – Росію…

А Австрія – це підчерев’я Німеччини? Діє в тому ж самому ключі, що і її старший товариш (проросійська політика колишнього Канцлера Німеччини Г. Шрьодера всім добре відома). На фоні російської окупації українського Криму та розгортання російськими спецслужбами масштабної терористичної операції на українському Донбасі Австрія підписує з Росією, яка стала країною-агресором і пособницею міжнародного тероризму, угоду про будівництво газопроводу «Південний потік» на своїй території навіть всупереч позиції Уряду ЄС – Європейської Комісії.

Болгарія та Сербія у цій же російській газовій грі є заодно з Австрією і Росією, а не на боці України. Італія теж не помічена в особливих симпатіях до України…

Мабуть, для того, щоб Франція та Німеччина, у першу чергу, перестали бути агентами Росії в Європі, треба аби вони зазнали повітряних ударів по центру Парижа разом з Ейфелевою вежею і центру Берліна з Бундестагом чи втратили по частині своїх територій, як це склалося, на жаль, з Україною після окупації Криму/частини Донбасу Росією. Може така біда заставила б лідерів цих країн не сприяти Москві у відновленні Російської імперії, що загрожує миру не тільки у Європі, а і у всьому світі…

Але для цього і сама Україна мала б поступати набагато жорсткіше, бо в середині нашої країни аж кишить явними та прихованими агентами Росії…

А українська влада наче цього всього й не бачить…

Україна… має жорстоко захищатися від російського окупанта-ґвалтівника, а не розслаблятися і отримувати вимушене задоволення, як це сталося після ганебної здачі Криму та невиразної антитерористичної операції на Донбасі (крок вперед і два кроки назад), під тиском агентів Росії у Європі…

Чому до цього часу Україна не ініціювала укладення двосторонніх договорів про оборону зі США і Великобританією, як гарантів Будапештського меморандуму 1994 р., про що я писав у своїй статті «Обережно – Росія! 10 завдань українцям» ще 10.04.2014 р. та надсилав відповідні пропозиції окремим українським високопосадовцям?

Чому Україна не вимагає від ЄС і США введення третього рівня санкцій проти Росії, бо нинішні недосанкції нічого не дають?..

Чому в столицях хоча б деяких країн світу і міжнародних організацій (Берлін, Брюссель, Париж, Лондон, Рим, Вашингтон, Токіо, Бразиліа) Україна ще не відкрила інформаційні бюро для висвітлення правди про російського окупанта нашої землі?..

Чому Україна не запроваджує санкції проти всіх росіян, котрі причетні до окупації Криму та бійні на Донбасі?

Чому Україна, у відповідь на дії Росії, не вводить для російських громадян в’їзд на українську територію тільки за закордонними паспортами? (пізніше, як я вже вказував у P. S. до даної праці, «уряд… прийняв Постанову № 23 від 30 січня 2015 року про в’їзд росіян на територію України тільки за закордонними паспортами з 01 березня 2015 року…

Українські «Південмаш» і КБ «Південне» начебто припинили співпрацю з Московією у воєнній ракетній сфері, але продовжують (чи вже не продовжують?) її в цивільній космічній галузі» та, окрім цього, згідно відповіді Президента України від 26 листопада 2021 року на електронну петицію «Про обмеження права на вʼїзд на територію України громадян держави-агресора Російської Федерації» № 22/125566-еп від 02 листопада 2021 року «…в’їзд громадян Росії в Україну здійснюється за дипломатичними, службовими та закордонними паспортами.

З 1 січня 2018 року Державною прикордонною службою України запроваджено фіксацію біометричних даних іноземців, у тому числі громадян Росії, під час прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон, що включає, серед іншого, сканування відбитків пальців.

Під час перетину кордону іноземцями та особами без громадянства, у тому числі громадянами Російської Федерації, підрозділи охорони державного кордону відокремлюють осіб, які можуть належати до груп ризику, і проводять додаткові заходи з метою недопущення в Україну тих, хто може бути причетним до провокаційних або неправомірних дій на території нашої держави.

За наявності правових підстав подорожуючим забороняється в'їзд в Україну у визначеному законодавством порядку.

Окремим механізмом, що ефективно використовується Україною для невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці нашої держави з боку окремих громадян Російської Федерації, є застосування до таких осіб спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема заборон в'їзду на територію України» – Г. М.)…

І тільки тоді, коли українські громадяни будуть самі себе поважати та заставлять українську владу їх поважати і повноцінно захищати українські національні інтереси (без плазування перед Росією та її терористами-сепаратистами на нашій землі), тільки тоді Україна зможе розраховувати на належну підтримку міжнародної спільноти. Якщо Україна сама не буде демонструвати готовність і рішучість всіма можливими способами боротися з російським ведмедем-окупантом, то хто захоче прийти їй на допомогу?!

Українське гідне майбутнє – в українських руках!», – отакі проблеми піднімає моя праця «Обережно – агенти Росії в Європі, або Зґвалтування – не найкращий спосіб отримання жертвою задоволення!» кінця червня 2014 року.

Читайте продовження статті – ч. 3.