РоССія і роССійскіє войска в Придністров’ї, або «РуССкій мір» у дії!
Спочатку для наочності – де ж то Придністров’я знаходиться та як воно виглядає…
Отже, отаке ось місцезнаходження й так Придністров’я червоного кольору виглядає на карті…
А так – на своїх «державних» символах…
Прапор Придністровської Молдавської Республіки (ПМР, Придністров’я), який
до того був Прапором Молдавской Совєтской Соціалістічєской Рєспублікі (МССР).
Герб ПМР.
Нічого цей герб ПМР не нагадує? Якщо комусь не нагадує, то прошу звернути увагу на зображений нижче герб МССР – складової частини СССР, котрий, слава Всевишньому, розвалився, але його серпи й молоти, про котрі я в своєму памфлеті-заклику «Ave vita!» казав, що «серп і молот – це смерть і голод», та червоні п’ятикутні зірки, як бачимо, продовжують існувати, на жаль.
Герб МССР.
І які ж відмінності є між гербом ПМР й гербом МССР? Та майже ніяких суттєвих, за винятком окремих кольорів, малюнка зірки, надписів і символічного зображення Дністра.
Ось, як описується герб ПМР на вебсайті «Президента» ПМР: «…герб Приднестровской Молдавской Республики представляет собой изображение скрещенных серпа и молота, символизирующих единство рабочих и крестьян, в лучах солнца, восходящего над Днестром (виділено Г. М.), обрамлённых по окружности гирляндой из колосьев и початков кукурузы, фруктов, виноградных гроздей и лоз, листьев, перевитой красной лентой с надписями на перевязи на официальных языках (молдавском, русском и украинском)… (але вся документація чомусь ведеться російською з можливістю дубляжу англійською – Г. М.)». Поетому добро пожаловать в ПМР СССР, котрий всіма силами прагне реанімувати РоССія (мій матеріал «Вперед – у минуле!» яскраво демонструє, що воно таке є) під керівництвом ВсєроССійского правітєля Путіна (із моєї публікації «Московітскій дружбан – собача людина чи людина-собака, або Homo putinus» випливає його собачий портрет), насаджуючи різними способами, де тільки можуть й де їм дозволяють, свій «руССкій мір» включно з ПМР, де йому, на жаль, досить раді!
Правда, трохи дивно виглядає фраза «в лучах солнца, восходящего над Днестром», оскільки Придністров’я знаходиться на лівому, себто східному, березі Дністра, тому логічно зауважити, що сонце сходить над Дністром для решти території Молдови, але не для ПМР, адже для неї воно заходить над Дністром за маленьким винятком у складі м. Бендери із околицями та сіл Слободзейського району Копанка, Кіцкани, Меренешти й Кременчуг, які знаходяться на правому, тобто західному, березі Дністра, але то таке…
До речі, враховуючи той факт, шо далі мова йтиме і про Україну, мабуть можна для «повного
щастя» нагадати й зображення Герба УРСР – також, як і МССР, складової частини СССР, про котру розповідає моє аналітичне дослідження «Україна чи УССР/УРСР? Де ми – Український народ, українці – живемо?». Хоча й трохи прикро стає, коли порівнюєш Герби МССР та УРСР: надто вже бідним виглядає Герб УРСР, егеж :).
Я показав ці символи для того (що, що, а запідозрити мене у симпатіях до злочинного більшовицько-комуністичного режиму неможливо), аби підкреслити, що таке ПМР і чому українцям варто замислюватися, хто живе поруч із нами, щоби колишня СССРівська примара під маскою нинішнього «руССкого міра» не накрила собою, боронь Боже, Україну!
Ну й далі – вже детальніше про те, які загрозливі для національної безпеки України процеси відбуваються в Придністров’ї, яку роль у них відіграють РоССія і роССійскіє войска, дислоковані на території існуючої де-факто, але не існуючої де-юре, бо не визнано на світовому рівні, ПМР, оскільки згідно норм міжнародного права Придністров’я юридично входить до складу Республіки Молдова, та роль і місце України в цих складних геополітичних сплетіннях, зокрема й через свою миротворчу діяльність у даному регіоні…
«Про те, чим відрізняється, скажімо, миротворча місія України в Іраку від служби наших хлопців у Косовiабо Лівані, «УМ» розповів народний депутат України… Георгій Манчуленко, який недавно побував у гостях в українських миротворців і в спекотній Африці, й у близькій Сербії та Чорногорії, а незабаром збирається відвідати Ірак.
…я… не бачу сенсу в присутності нашого контингенту в складних умовах Ліберії, місія в якій абсолютно нічого позитивного для іміджу України не означає (дана українська миротворча місія завершилася 10 лютого 2018 року, але тривають наші місії у інших африканських країнах, зокрема в Демократичній Республіці Конго й Республіці Кот-д'Івуар – Г. М.), тоді як під боком, у точках, де безпосередньо задіяні інтереси нашої держави, українських миротворців немає. Скажімо, те ж Придністров'я: і поряд, і в очах міжнародної спільноти введення туди миротворчого контингенту України виглядало б дуже позитивно, а ми там маємо всього лише місію спостереження (є чинною у складі 10-ти військових спостерігачів – Г. М.). Це там, де майже півмільйона українців проживає!», – йшлося в інтерв’ю «Георгій Манчуленко: незрозуміло, якими інтересами керується наша влада, направляючи українських миротворців до Іраку та Ліберії й ігноруючи Придністров'я», опублікованому вебсайтом газети «Україна молода» («УМ») 1 вересня 2004 року.
І що ж змінилося від того часу?
Та ось що: читаємо інформацію УНІАН «Порошенко заборонив транзит військових РФ через Україну в Придністров'я» за 8 червня 2015 року: «Як повідомили в прес-службі глави держави, закони № 463-VIII (Проект Закону про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про транзит через територію України військових формувань Російської Федерації, які тимчасово знаходяться на території Республіки Молдова № 0015 від 27.04.2015 прийнято в цілому 21 травня 2015 року голосами «за» 265-х народних депутатів України, а після його підписання 8 червня 2015 року Президентом України й опублікування маємо чинний Закон України «Про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про транзит через територію України військових формувань Російської Федерації, які тимчасово знаходяться на території Республіки Молдова» № 463-VIII від 21 травня 2015 року – Г. М.) і 465-VIII (Проект Закону про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про організацію військових міждержавних перевезень та розрахунки за них № 0017 від 05 травня 2015 року прийнято в цілому 21 травня 2015 року 264-а народними депутатами України й після його підписання 8 червня 2015 року Президентом України і опублікування отримано чинний Закон України «Про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про організацію військових міждержавних перевезень та розрахунки за них» № 465-VIII від 21 травня 2015 року – Г. М.) були прийняті Верховною Радою України 21 травня. Вони діяли з 25 листопада 1995 року (виділено Г. М.). Документи укладалися на 5 років з автоматичною пролонгацією, якщо жодна із сторін за 6 місяців письмово не повідомила про намір припинити їх дію.
Тепер Росія не зможе перевозити територією України своїх військових і військові вантажі ні залізничним, ні повітряним чи автомобільним транспортом.
За даними російських ЗМІ, контингент РФ в Придністров'ї налічує близько 1,5 тис. солдатів і офіцерів. Ротація російських військових у Придністров'ї проводиться кожні півроку (виділено Г. М.)».
А як на це реагує Москва?
ЇЇ реакція є специфічною, виходячи з повідомлення інтернет-видання «ZN,UA» від 29 вересня 2015 року «Росія почала чергові навчання в Придністров'ї»: «Російські «миротворці» розпочали тренування на території Придністров'я, в яких задіяні близько 350 російських кадрових військових…
«В даний час учасники польового виходу приступили до розгортання польового табору», – заявив начальник прес-служби Західного військового округу (ВС РоССіі – Г. М.) полковник Олег Кочетков.
Як повідомляється, навчання мотострільців триватимуть до 2 жовтня, після чого військовослужбовці заступлять в зону безпеки.
Придністров'я проголосило незалежність від Молдови в 1990 році, а після війни в 1992 році на територію Молдови були введені російські війська, які позиціонували себе як миротворці. Російські війська залишаються на території Придністров'я досі. Молдова та міжнародна спільнота не визнають Придністров'я незалежною державою і вважають його окупованою територією. Примітно, що сама Росія також не визнала незалежність Придністров'я (виділено Г. М.)».
Й це ж видання «ZN,UA» 20 жовтня 2015 року своєю заміткою «Росія проводить ротацію своїх військ у Придністров'ї» інформує: «У Придністров'ї у вівторок, 20 жовтня, почалася планова ротація батальйонів російського військового контингенту.
«Особовий склад мотострілецького підрозділу здійснив навантаження штатного озброєння, майна та матеріально-технічної бази на штатну техніку та здійснив марш в Центральну ділянку Зони безпеки конфлікту (місто Дубоссари) для проведення ротації на миротворчих постах», – повідомляє штаб Західного військового округу (ЗВО).
Наголошується, що за три доби мотострілецька рота «в повному обсязі здійснить заміну військовослужбовців на миротворчих постах Центральної ділянки Зони безпеки і увійде до складу спільних Миротворчих сил». Разом з тим, рота, що виконувала завдання в регіоні, відправиться в пункт постійної дислокації (місто Тирасполь) і увійде до складу оперативної групи російських військ (ОГРВ – Г. М.) у Придністровському регіоні».
Як бачимо, Москва, ніби нічого й не сталося, спокійно проводить на молдовській території військові навчання своїх «миротворців», здійснює їхню ротацію та сформувала ОГРВ, незважаючи на Закони України № 463-VIII від 21 травня 2015 року і № 465-VIII від 21 травня 2015 року, але ж роССійскіє войска й супутні їм речі, запаси котрих необхідно періодично поповнювати та оновлювати, без яких неможливе повноцінне функціонування московітскіх войск, ніяк не можуть там періодично падати з неба для ротацій і щоби в цьому пересвідчитись, досить ще раз подивитися на розміщену вгорі карту, котра яскраво демонструє, де знаходиться Придністров’я: воно із усіх сторін оточене Україною й Молдовою, а сама Республіка Молдова межує лише з членом НАТО та ЄС Румунією і тією ж Україною.
То як же роССійскіє войска ротуються у Придністров’ї? Чи може вони там із червня 2015 року перебувають безвиїздно та без ротацій?
Отака виходить цікава ситуація під назвою «РоССія і роССійскіє войска в Придністров’ї»!
Далі буде...
0 коментарів