Два дебіла – ето «сіла», хоча один із них все ж таки розкаявся! Ч. 3

   Тобто робили це безкоштовно…

   Абсолютно!

   А хто на цьому заробляв? А хто був виробником цих «пірамід»?

   Це не моя проблема і не моя розмова. Я ще буду знати, хто, на чому, де заробляв. Навіщо мені це?

   Тобто ви не знаєте, хто виробник?

   Ні. Навіщо мені це?

   Є така компанія «Сілверхорст ЛТД». Ви знаєте цю компанію?

   Ні.

   І людей, які там працюють, теж не знаєте?

   Ні.

   Ім’я Попелюк Микола Олексійович вам про щось говорить?

   Говорить. Звичайно.

   Що це за людина?

   Це людина, з якою ми вчилися у Київському інженерно-будівельному інституті.

   Ви досі товаришуєте?

   Ми знайомі з ним.

   Він є керівником компанії, яка виробляла ці «пірамідки».

   Так.

   Коли я почав дивитися дані з відкритих джерел, то знайшов цікаву інформацію, що він є також керівником видавництва «Кручі Дніпра». Я правильно розумію, що «Кручі Дніпра» – це видавництво, яке видавало «Бульвар» (цю газету, котра рекламувала різних екстрасенсів, «віщунів», гадалок, «цілителів» типу Алана Чумака тощо, заснував Дмитро Гордон 1995 року, а з 2005 року вона називається «Бульвар Гордона»; окрім цього він 22 листопада 2013 року започаткував інтернет-видання «ГОРДОН» – Г. М.)  в якийсь час?

   Так, абсолютно.

   І ви навіть вказували у 2016 році, що отримували зарплату, власне, у «Кручах Дніпра»…

   Абсолютно. Як видавець газети.

   Керівником цього видавництва є Попелюк Микола. Тобто ви фактично співробітники.

   Ну, ми знайомі з ним добре (вище сказав, що знайомі, а тепер – уже добре знайомі –

Г. М.). Так.

   Але про його діяльність, пов’язану з «пірамідками», не знали?

   Зовсім.

   Хоча їх рекламували?

   Ще раз кажу: зовсім!

   Але як таке можливо? Тобто ви доволі багато часу займалися просуванням цього продукту, ваш близький знайомий є керівником компанії, яка його виробляла, але ви про це не здогадувалися?

   Я не можу знати все про всіх. Я не можу знати. Тому у кожного є своє життя, і кожен займається своїми справами (сміх та й годі – Г. М.).

   Як виявилося, ця компанія «Сілверхорст», керівником якої є ваш товариш, виробляла ще одні «чудо-ліки» – «Шилентин». Ви про такий чули?

   Так. Реклама їх була в газеті…

   Я навіть знайшов одне повідомлення, яке було розміщене у вашій газеті, яке називається: «Шилентин» – скажи раку ні! Українські вчені оголосили раку війну! Створений ними препарат «Шилентин» пішов в успішний наступ проти раку, а також багатьох інших хвороб: гепатит, діабет, туберкульоз, герпес...». І так далі. Тобто цей препарат «Шилентин» зображується як «чудо-ліки», які можуть допомогти від багатьох проблем. Але коли Антимонопольний комітет зайнявся дослідженням цього препарату, зрозумів, що це просто дієтична добавка. І вона не має ніяких лікувальних властивостей. Ви про це знали, коли розміщували рекламу?

   Левко, розміщує рекламу рекламний відділ… А головному редактору головне і рекламному відділу, щоб були всі документи. Документи всі були. Ми не розміщували ніколи нічого без документів…

   Тоді ще одна компанія, про яку я хотів би з вами поговорити. «Центр народної медицини «Доля».

   Так.

   Щось знаєте про неї?

   Знаю, що така є чи була.

   Звідки знаєте?

   Вони розміщували рекламу в газеті «Бульвар».

   Ви знаєте, хто її керівник?

   Ні.

   В’ячеслав Лисенко.

   Так.

   Це ваш товариш?

   Ми з ним співпрацювали. Так.

   Яким чином?

   Олена Крутогрудова, дружина В’ячеслава Лисенка, була журналісткою «Бульвару Гордона».

   Так. Це вся співпраця?

   Вона нас познайомила. Так.

   А спільного бізнесу у вас не було?

   Ні.

   Знову ж таки, з відкритих реєстрів вдалося отримати виписки щодо двох товариств із обмеженою відповідальністю – «ТОВ «Рада» і «Видавничий дім «Кредо». Керівником в обох з них був В’ячеслав Анатолійович Лисенко, а засновником – ви. До 2016 року.

   Я? Засновником?

   Так. «Видавничий дім «Кредо» і «ТОВ «Рада». Забули про них?

   Так. Мені треба подивитися документи, бо я був засновником, напевне, в багатьох якихось фірмах.

   Не в багатьох. Але в цих двох фірмах були. Вони припинені у 2016 році.

   Треба дивитися.

   А чим займалися ці ТОВ?

   Я не можу сказати. Я не пам’ятаю просто. Їх було багато (викручується, як змія, але його викручування схоже на брехню – Г. М.).

   «Бульвар Гордона» розміщував дуже багато повідомлень про роботу різних гадалок, цілителів, ясновидців і так далі. Я знайшов повідомлення, де вказано, що прийоми цих людей будуть здійснюватися в «Центрі народної медицини «Доля». Мені було цікаво, зважаючи на те, що ви з цією людиною були бізнес-партнерами, чи причетні ви до організації цих прийомів гадалок, ясновидців, їхньої роботи?

   Не причетний.

   Не причетні?

   Ні.

   Як таке можливо, що ваш бізнес-партнер фактично був до цього причетний, а ви про це не знали?

   Ну, якщо ви живете з дружиною, припустимо, і в неї свій бізнес, а у вас – свій. Ви повинні знати все про бізнес дружини?

   Ну, звісно!

   Так? Я так не думаю.

   Детальна інструкція, як потрапити на ці прийоми в цей центр, розміщувалася у «Бульварі». І зважаючи…

   Це була реклама.

   Ну, звісно. Але ви були близькі з цією людиною, з Лисенком.

   Це була реклама. Я не був близький з цією людиною. У нас працювала його дружина. Це різні речі.

   Але ж хіба можна з неблизькими людьми робити разом бізнес?

   Мені потрібно подивитися, де я був, в яких юридичних компаніях...

   Ви просто не пам’ятаєте про них?

   Ні (про гордонівське викручування я вже говорив угорі – Г. М.).

   Хочу згадати один випадок. Хотів почути вашу думку, бо він мене дуже здивував. Трапився він у 2004 році в російській Карелії. Там були заарештовані і засуджені до 6 і 7 років дві жінки – Тетяна Мороз і Тетяна Костєва. Це повідомлення офіційне з сайту Генпрокуратури Російської Федерації. Дозвольте, невеличкий уривок з прес-релізу Генпрокуратури, щоб ви розуміли, про що йдеться…

   Будь ласка.

   «Как установлено судом, подсудимые в течении двух месяцев (йдеться про цих двох жінок) (март – апрель 2004 года) под видом гадания на картах, ясновидения и пророчества, магического изменения будущего мошенническим путем совершали хищение денежных средств жителей Карелии. Всего ими совершено 166 эпизодов мошенничества. В обвинительном заключении значиться 175 потерпевших, общая сума причинённого ущерба 2,5 миллиона рублей». Але що найцікавіше? Чому я вас, власне, про це запитую? «У представительниц оккультных наук имелись удостоверения внештатных корреспондентов киевской газеты «Бульвар». Це співробітниці «Бульвару»?

   Ви знаєте, це цікава історія. Досить цікава. Вона для мемуарів… Але я зможу розповісти про це вам, якщо дадуть мені на це згоду ці дві жінки.

   Чому?

   Тому що це їхні інтимні подробиці. І я не можу розповідати про це.

   А ви можете безвідносно до подробиць сказати, вони працювали у вас?

   Все, що стосується цих двох жінок, я можу про це розповідати, але якщо вони нададуть мені згоду. Є таємниці інших людей, які я не можу розголошувати.

   Без деталей. Просто: працювали вони у вас?

   Не можу розголошувати жодної деталі цього.

   Судячи з того, що ви говорите, що не можете говорити, бо це – інтимні подробиці, то ви їх знаєте?

   Ще раз. …я можу розповідати лише, якщо вони скажуть мені, що можна це робити…

   Але це кидає тінь на вашу репутацію.

   Ви знаєте, на мою репутацію ніщо не може кинути тінь. Я вам чесно скажу. Тому, якщо вони мені дадуть, скажуть, що так, тоді – звичайно.

   Ще більше виникає запитань, зважаючи на те, що в російській пресі тоді були повідомлення, наче б то Йосип Кобзон (ненависник України – Г. М.)і Олександр Розенбаум якось втручалися у хід слідства, коли цих людей затримали. Загальновідомий факт, що це ваші товариші.

   Близькі друзі (більше інформації – на початку даного дослідження – Г. М.). Я навіть більше скажу.

   Близькі друзі?

   Так.

   Як це пояснити?

   Левко, ще раз, що стосується цих двох жінок – усі подробиці я вам можу розповісти лише, якщо вони дадуть мені на це згоду. Це дуже цікава історія насправді. Для мемуарів (гордонівське викручування продовжується – Г. М.).

   Можна тоді я узагальню це запитання, щоб воно не стосувалося конкретно цих двох жінок, про яких ви не можете говорити, на жаль?

   Так.

   Чи були серед ваших знайомих, співробітників або близьких людей люди, які називали себе «гадалками», «ясновидцями», в яких були такі здібності?

   Були.

   Можете розказати?

   Були ці люди. Я співпрацював з деякими з них. Серед них були і великі люди…

   Мені байдуже, хто і що про мене думає. Чесно кажу. Я настільки вже відірвався від землі – я вже там. Що про мене хто каже – мені байдуже…

   Тоді попрошу прокоментувати. Ось фотографія. Серед цих людей є люди з надзвичайними здібностями?

   Є.

   Можете розказати, хто?

   Поки ні…

   Просто на цій фотографії зображені співробітники ваші.

   Немає.

   Немає? З цих людей – жодного журналіста немає?

   Є. Олена є.

   А от Руслан Малиновський – це не ваш співробітник?

   Руслан – теж мій співробітник (то немає співробітників, то є: схоже, що гордонівське викручування перетворюється на звичайну, але цинічну брехню – Г. М.).

   Він дуже багато писав у «Бульварі». Я бачив його публікації.

   Писав. Так.

   А поруч жінка з ними? Хто це?

   Лариса Малиновська.

   Дружина?

   Так.

   А хто – людина біля вас, усміхнена у смугастій сорочці?

   Це Петро Ростоцький.

   Хто це?

   Людина...

   Це ваш друг?

   Це мій товариш…

   Цей товариш дуже схожий на людину, яка дуже активно рекламувалася на сторінках «Бульвару», яку називали «контактер з космосом Петро».

   То це він і є…

   Це ваш друг?

   Товариш.

   А він став другом до того, як став «контактером з космосом» чи після?

   Після. Не другом. Товаришем. Це різні речі…

   Чому я запитую? Бо пан Малиновський і пані Малиновська – можна знайти вирізки з преси в інтернеті, де ці люди зображені в образах провидців, цілителів. Зокрема «ясновидець Ярослав» – от пан Малиновський. Як так сталося, що вас на дні народження оточують люди, які позиціонують себе якимись знахарями… людьми з надзвичайними здібностями.

   А це погано, бути людиною з надзвичайними здібностями?

   Це просто дивно! Як так сталося, що ці люди вас оточують?

   Мене багато хто оточує. Це не дивно, це нормально. Мене оточують багато хто.

   Повірте, це дивно. Тому що не у кожного є знайомі-«контактери з космосом».

   Повірте, це нормально… Це нормально. У цьому немає нічого дивного, нічого незаконного. У цьому є лише цікаве. От цікаве є. Це правда (і сміх, і гріх –Г. М.).

   А можна уточнити? Вони відкрили в собі надзвичайні здібності до того, як прийшли в «Бульвар», чи після того?

   До того.

   Тобто, вони продовжували працювати журналістами, вже маючи «дар зцілення»?

   До того.

   А вони дійсно мали надзвичайні здібності? Чи це просто був такий піар-хід?

   Для цього треба взяти у них інтерв’ю. Вони вам розповідь дадуть.

   Я зараз у вас беру. У мене є можливість запитати у людини, яка їх добре знає.

   Я вважаю, що навіть ви маєте нетрадиційні здібності. Я думаю, що ви – людина нетрадиційна. Тому що в кожної людини є те, чого немає в інших…

   Ваша перша дружина Олена Сербіна. У неї були надзвичайні здібності? Або є, вірніше?

   Вона не перша дружина. Вона – друга дружина (зараз уже є третя – Г. М.).

   Вибачте, моя помилка.

   Чи є у неї  нетрадиційні здібності? Безумовно!

   І в неї також?

   Так.

   А які?

   Я познайомився з нею, коли працював з Марією-Стефанією. Робив її виступи. Біля Марії-Стефанії (я вже розповідаю те, що не повинен розповідати…) гуртувалися люди з нетрадиційними здібностями. І тоді я познайомився з моєю другою дружиною (але які саме нетрадиційні здібності у неї є, так і не сказав – Г. М.)…», – отаке оригінальне інтерв’ю «Дмитро Гордон: «Я рекламував «золоту піраміду», бо вважаю це геніальним винаходом» видало «Радіо Свобода» 24 липня 2019 року, висновок із котрого щодо Гордона є очевидним;

   Читайте продовження статті – Ч. 4.