Україна чи УССР/УРСР? Де ми – Український народ, українці – живемо?
Всі ми вмремо,
а Україна буде жити.
Борис Антоненко-Давидович.
Саме на цьому я наголошую у своїй статті «Хіба можна розчаруватися в Україні?!».
Й далі у інших власних матеріалах, зокрема таких як «Справа Троцького живе…», «За що Україні така кара?!», «Чи здатні ми бути вдячними?» (тут мова йде про сталінський Голодомор в Україні 1932 – 1933 років щодо котрого британський дипломат, історик, літератор, один із найвідоміших і найавторитетніших дослідників сталінських репресій та лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка 1994 року Джордж Роберт Акворт Конквест висловився однозначно: «Суд історії не може оголосити іншого вироку радянському режимові, крім кримінальної відповідальності») й «Туристична фірма «Таможєнний союз» і брєд Брєдіхіна», мною вже демонструється страшна антиукраїнська сутність більшовицько-комуністично-радянсько-соціалістичного СССР та його правонаступниці авторитарної сталінсько-путінської РоССіі.
А про згаданого вище українського письменника, слова якого я взяв за епіграф, справжнє прізвище котрого було Давидов, перекладача й жертви сталінського терору, що майже дивом уцілів, згадував український поет, публіцист і політик Іван Багряний (в дійсності – Лозов’яга, інколи зустрічався також Лозов’ягін – русифікований варіант) у своєму знаменитому памфлеті «Чому я не хочу вертатись до СРСР?» 1946 року, оприлюдненому в моїй однойменній публікації у травні 2013 року. А до Багряного Московію – Російську імперію – СССР український прозаїк, політичний та державний діяч Володимир Винниченко охарактеризував так: «Вся історія відносин між Москвою та Україною… з моменту злуки цих двох держав є планомірне, безоглядне, безсоромне, нахабне нищення української нації всякими способами, вщерть до стертя всякого сліду її, щоб навіть імени її не лишилось».
Тому, дійсно, вертатись до СССР/СРСР під будь-якою вивіскою в жодному разі не треба, але Україна ніяк не може остаточно його позбутися! Чому так? Невже це має місце навіть після відновлення української незалежності 24 серпня 1991 року?! Звідки випливає таке твердження?
Та ось…
Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР – Г. М.) «Про утворення Кабінету Міністрів Української РСР» № 980-XII від 18 квітня 1991 року, чинний із 4 травня 1991 року, гласить: «З метою вдосконалення структури державного управління Української РСР Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки п о с т а н о в л я є:
Стаття 1. Утворити Кабінет Міністрів Української РСР у складі Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єра, віце-прем’єра, державного секретаря Кабінету Міністрів, державних міністрів та міністрів Української РСР.
Стаття 2. Рада Міністрів Української РСР зберігає свої повноваження до затвердження персонального складу Кабінету Міністрів Української РСР.
Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК».
Підкреслюю, Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР, російською буде УССР в соотвєтствіі со статьйой 4 ч. 2 Закона СССР «О языках народов СССР» от 24 апреля 1990 года, гдє говорітся слєдующєє: «С учетом исторически сложившихся условий и в целях обеспечения общесоюзных задач русский язык признается на территории СССР официальным языком СССР…» – Г. М.) № 980-XII від 18 квітня 1991 року досі є чинним!
Є чинним, хоча…
В той же час уже після прийняття Закону УРСР № 980-XII від 18 квітня 1991 року Закон України «Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР» № 1554-ХІІ від 17 вересня 1991 року скасував назву «УРСР»: «Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
16. У назві і тексті Конституції слова «Українська Радянська Соціалістична Республіка» та «Українська РСР» замінити словом «Україна».
Незважаючи на вказаний факт, Закон УРСР № 980-XII від 18 квітня 1991 року все одно залишився чинним!
Уточню, що в Законі УРСР № 1554-ХІІ від 17 вересня 1991 року мова йде про Конституцію УРСР, прийняту на позачерговій сьомій сесії Верховної Ради Української РСР дев’ятого скликання 20 квітня 1978 року зі змінами і доповненнями, внесеними Законами Української РСР та Законами України, котра, як і Закон України № 1554-ХІІ від 17 вересня 1991 року, втратили чинність після схвалення Верховною Радою України Закону України «Про прийняття Конституції України і введення її в дію» № 254/96-ВР від 28 червня 1996 року.
Й це ще не все…
Бо ось, що каже нині діюча згідно Закону України № 254/96-ВР від 28 червня 1996 року Конституція України (моя праця «Владна багатоголовість доведе нас до цуґундера!» розповідає про її сутність та незаконне внесення змін до неї): «Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ.
Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава…
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову…
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України…
Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії (виділено Г. М.)…
Розділ IV. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ.
Стаття 75. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України (у своєму матеріалі «Зе порушує Конституцію України!» я вже цитував дану та деякі інші конституційні статті – Г. М.)…
Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:…
12) призначення за поданням Президента України Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем’єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України…, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України…
Розділ VI. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ІНШІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ.
Стаття 113. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України (виділено Г. М.).
Стаття 114. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри…
Стаття 117. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем’єр-міністр України…
Розділ XV. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ.
1. Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України (виділено Г. М.)».
Попри оці наведені норми діючого Основного Закону України Закон УРСР № 980-XIIвід 18 квітня 1991 року й далі залишається чинним!
Залишається чинним і попри наступний документ…
Закон України «Про Кабінет Міністрів України» № 794-VII від 27 лютого 2014 року: «Цей Закон відповідно до Конституції України визначає організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України…
Стаття 6. Склад Кабінету Міністрів України та статус його членів.
1. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри та міністри України».
Даний Закон України № 794-VII від 27 лютого 2014 року (а першим законодавчим актом, який врегульовував діяльність КМУ на підставі Конституції України, введеної в дію Законом України № 254/96-ВР від 28 червня 1996 року, був нині вже не чинний Закон України «Про Кабінет Міністрів України» № 514-V від 21 грудня 2006 року), як і Закон УРСР № 980-XII від 18 квітня 1991 року, також є чинним, доказом чому служить розділ «Законодавство України» Офіційного вебпорталу парламенту України, а це свідчить, що радянська система ніяк не хоче відпускати Україну!
Ось – цікаві дані про цю систему…
Свого часу вже згадуваний вище Володимир Винниченко про більшовицько-радянський лад висловився наступним чином: «Найбільшу, майже ідеальну точність більшовизм виявляє в одній галузі своєї діяльності – в галузі терору й репресій».
А плід більшовиків – СССР та його частину УССР/УРСР під керівництвом ЦК КПСС/КПУ – яскраво характеризує наведене нижче зображення!
Саме так, ще далекого 1966 року якась мудра й смілива людина дуже влучно та правильно висловилася про тодішній більшовицько-комуністично-соціалістичний лад СССР/УССР: «Долой партийную монархию коммунистов и их прогнившую систему» (Telegram: Черная лампа (журналіст Валерій Калниш): «Товарищу Шелесту доложено». Кто забыл (не знал) – Петр Шелест, первый секретарь ЦК Компартии Украины с 1963 по 1972 годы», 12 травня 2021 року). До таких же людей в Україні належали й відомі на весь світ совєтскіє політічєскіє каторжнікі-політв’язні та згодом українські політики – державні діячі В’ячеслав Чорновіл, який, на жаль, 1 грудня 1991 року не став Президентом України, бо тоді дебіли обрали ним колишнього другого секретаря ЦК КПУ й члена Політбюро ЦК КПУ Леоніда Кравчука, на чому я вже наголошував у своїй аналітично-дослідницькій роботі «Західно-російські топтання по українських кістках, включаючи Страсбурзьку змову, продовжуються, або Януковичу – смерть і Кучмі – тюрма!», та Левко Лук’яненко, про котрого йдеться в моєму есе-спогаді «Герої не вмирають!», які, не шкодуючи власного здоров’я й будучи готовими пожертвувати навіть своїм життям, а вже згадуваний у моїй аналітичній праці «Чому ЧФ ВМФ СССР став російським, а не українським, та які ВМС ЗСУ потрібні Україні?» Ернест Гемінґвей казав, що «підкорятися владі легше, ніж воювати з нею», боролися проти совєтскої злочинної владної системи!
Читайте продовження статті – ч. 2.
0 коментарів