Зе-ідіотизм – він і в МЗС України – Зе-ідіотизм!

                                                                                                  Дипломати корисні тільки тоді,

                                                                                                                         коли ясна  погода.

                                                                                                        Як  тільки починається дощ,

                                                                                               вони тонуть у кожній його краплі.

                                                                                       Шарль де Ґолль, бригадний генерал,

                                                                                    Президент Франції в 1958 – 1969 роках.


   Спостерігаючи зі сторони за діяльністю Дмитра Кулеби, що народився 19 квітня 1981 року, аналізуючи його дії на різних посадах, зокрема і в системі МЗС України, включаючи й пост Міністра закордонних справ України (ним він став згідно Постанови Верховної Ради України «Про призначення Кулеби Д.І. Міністром закордонних справ України» № 518-IX  від 4 березня 2020 року, а до того працював дипломатом, із 29 серпня 2019 року був Віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про формування складу Кабінету Міністрів України» № 12-IX від 29 серпня 2019 року), мені видавалося, що він є досить професійною людиною, попри певні огріхи на російському напрямі щодо окупації Московщиною частини українського Донбасу в контексті хибної політики Зе, суть котрої полягає у тому, що для припинення збройної агресії РоССіі проти України на території ОРДЛО достатньо припинити стріляти (і хоча таке припинення стрільби українською стороною за наполяганням Зе й відбулося, але воно так і не привело до припинення агресії російською стороною, адже згідно, наприклад, щоденного звіту ОБСЄ № 58/2021 від 12 березня 2021 року після «засідання Тристоронньої контактної групи 22 липня 2020 року, на якому була досягнута домовленість про додаткові заходи з посилення режиму припинення вогню, починаючи із 00:01 27 липня 2020 року й до кінця звітного періоду, СММ (Спеціальна моніторингова місія – Г. М.) зафіксувала сукупно 11 874 порушення режиму припинення вогню в Донецькій та Луганській областях (зокрема принаймні 4 204 вибухи, 1 459 невизначених боєприпасів, що пролетіли, 116 спалахів дульного полум’я, 63 освітлювальні ракети, а також щонайменше 6 032 черги та постріли)», не кажучи вже про десятки вбитих РоSSієй українських воїнів та залишення уже визволеної частини української території через розведення сторін, що однозначно вигідно РоССіі: моя публікація «Брехуни – у владі, або Зе не виконав одну з найважливіших своїх обіцянок!» детально висвітлює дану проблему), але дещо змусило мене в цьому засумніватися.

                                                                    Ось – це дещо…

   20 листопада 2020 року інтернет-газета «ZN.UA» своєю заміткою «Новим Послом України в США стане Оксана Маркарова – джерело в ОПУ» повідомила: «На Банковій ухвалено рішення змінити Посла України в США. Володимира Єльченка… вирішено замінити ексміністром фінансів Оксаною Маркаровою…

   «Ідею вніс Андрій Єрмак. Необхідно вирішувати питання з МВФ (моя стаття «Припиніть спекуляції!»  розказує про нюанси співпраці Фонду із Україною – Г. М.). Грошей немає. А Маркарова там на хорошому рахунку» (виділено Г. М.), – поділилися в Офісі Президента мотивами такого рішення.

   В українському зовнішньополітичному відомстві джерело з приводу цього рішення висловило скепсис: «До Вашингтона після перемоги Байдена  (про нього йдеться у моєму дослідженні «Горбатого могила виправить? Щодо візитів в Україну Джорджа Буша і Джозефа Байдена» – Г. М.)  повертається «класика», а Маркарова не класичний дипломат. МВФ – дуже важливий фактор, але американський напрямок набагато ширший, системніший і вимагає більшої дипломатичної практики і кругозору (виділено Г. М.)».

   А отак на це повідомлення відреагував Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба: «1. Нинішній Посол України у Вашингтоні Володимир Єльченко є класиком української дипломатії, претензій до його роботи немає, але принцип ротації в дипломатії ніхто не скасовував.

   2. Кандидатуру нового Посла на розгляд Президента вносить Міністр закордонних справ. Зваживши всі аргументи, я запропонував кандидатуру Оксани Маркарової…

   4. У разі призначення Україна вперше матиме у Вашингтоні Посла, яку добре знають і в Адміністрації США, зокрема в Держдепі та Міністерстві фінансів, так і у МВФ.  Про те, що Маркарову відправляють лише вибивати гроші з МВФ – це маячня (виділено Г. М.). Важлива правда також у тому, що Маркарова буде перша в історії Пані Посол України в США (моя праця «ЄС – Україна: безвіз, безліс чи безшанс? Український шанс – твердий курс на США і НАТО, як надвагому складову частину української мрії!» наголошує на тому, що треба робити українській владі на американському треку – Г. М.). Це безумовні плюси.

   5. Колишній Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко після багатьох років у міжнародній та національній політиці казав: складніше за дипломатію лише внутрішня дипломатія. Колишня і успішна Міністр фінансів (мій матеріал «6Д + 3П, або Що необхідно Україні для успіху» демонструє наскільки важливим є фаховість високопосадовців для сучасного розвитку моєї Батьківщини – Г. М.) за визначенням не може бути поганим дипломатом. Там просто посада не дозволяє не бути дипломатом :)» (Facebook: Dmytro Kuleba: «Факти, а не плутані чутки про нового Посла України в США», 20 листопада 2020 року). Так Дмитро Кулеба представив зміну Посла України в США (із моєї публікації «США визначилися з окремими зовнішньополітичними пріоритетами?»  можна дізнатися про певні примати відносно України Адміністрації Трампа, котрі повинні бути актуальними й для Адміністрації Байдена – Г. М.).

   А ось так йому відповів відомий український журналіст, телеведучий та публіцист Віталій Портников: «Рішення призначити колишнього Міністра фінансів Оксану Маркарову новим українським Послом у Сполучених Штатах, поза всяким сумнівом, є далеким від міркувань політичної доцільності і дипломатичної логіки.

    Це ніяка не ротація, щоб про це не розповідав Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.  Ротацій не буває через кілька місяців після призначення нового Посла у Сполучених Штатах (детальніше про це я скажу далі – виділення й примітка Г. М.). Насправді, така ротація мала б відбутися після зміни влади у Білому домі.  Але тоді, якщо керуватися міркуваннями політичної доцільності і дипломатичної логіки, Володимир Єльченко взагалі не мав би ставати Послом у Сполучених Штатах. А на цій посаді мав би до президентських виборів у США залишатися Валерій Чалий, який працював з Адміністрацією Дональда Трампа. І вже після того, як стало би зрозумілим, що у Сполучених Штатах новий Президент, можна було б задуматися про кандидата, який зможе встановити діалог з його Адміністрацією.

   Але у Зеленського з його уявленнями про особисту відданість – тобто про особисту невідданість – зовсім інша логіка.  Якщо Валерій Чалий був призначений Петром Порошенком, так його потрібно негайно вигнати, не замислюючись про наслідки.  А так як свого кандидата на посаду Посла у США у Зеленського не було, довелося в терміновому порядку переводити на посаду посла Постійного представника України при ООН. А тепер, за кілька місяців, відправляти його у відставку зовсім не тому, що прийшов час ротації.  І не тому, що з'явилася ідея про необхідність призначення в Вашингтон дипломата, який зможе встановити контакт з новою Адміністрацією – тому, що у цьому випадку можна було би хоча б дочекатися інавгурації Джозефа Байдена. Просто з поваги до нового Президента і нового Державного секретаря. Хоча про що це я? Слово «повага» явно не те слово, про існування якого підозрюють Президент України і ті, хто підказує йому кадрові рішення.

    Оксану Маркарову відправляють до Вашингтону з однієї причини: МВФ не дає Україні грошей.  А без цих грошей і без того скрутне економічне становище країни, доведеної до ручки некомпетентним управлінням Зеленського, його офісу та уряду буде ще гіршим. Скоро останні запаси закінчаться і все стане ясно навіть тим, хто не хоче нічого розуміти.  І навіть тим, хто не може (виділено Г. М.).

   Але проблема в тому, що система так не працює.  Зв'язки Маркарової у Вашингтоні і її навички парламентера не допоможуть Зеленському. Якщо у МВФ є вимоги, пов'язані з незалежністю Національного банку, судів та антикорупційних інституцій, то ці вимоги потрібно виконувати. І все. Ніякий посол не зможе пояснити керівництву фонду, що біле   це чорне, а чорне  –  це біле. Це можна тільки українським виборцям пояснити у відеозверненнях, але біда в тому,  що українські виборці долари не друкують. Вони на них живуть (виділено Г. М.)

   А завдання Посла України у Сполучених Штатах сьогодні – це перш за все налагодження конструктивних контактів з новою американською Адміністрацією. І не тільки заради грошей, а й заради всеосяжної підтримки України у її протистоянні російській агресії (моя робота «Це теж нарешті дійшло!» показує, що для цього потрібно – Г. М.).

   Втім, якщо згадати, як ставився український Президент до проблеми Байдена і що він думає про рішення ситуації на Донбасі, то і це завдання навряд чи може виконати будь-який, навіть найпрофесійніший дипломат. Так, що нехай Маркарова поки просто займеться пошуком грошей» (Веб-сайт «Еспресо»: «Віталій Портников: Маркарова не врятує Зеленського», 20 листопада 2020 року).

  Читайте продовження статті – Ч. 2.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте