Західно-російські топтання по українських кістках, включаючи Страсбурзьку змову, продовжуються, або Януковичу – смерть і Кучмі – тюрма!

   В одному зі своїх попередніх матеріалів «Австрійсько-російські танці на українських кістках» я писав: «Австріє, фрау Кнайсль, ваші дії якраз підтверджують мої слова про ігнорування багатьма західними демократіями російської загрози через ожиріння вашого мозку. Вам не соромно?..

   Австріє, фрау Кнайсль, ви ж вважаєте себе західним порядним товариством, але, приймаючи у себе очільника російського тероризму Путіна, цим самим записуєте себе до непорядного товариства любителів терористичної Московщини. Вам не соромно?..

   Австріє, фрау Кнайсль, якшаясь із Путіним, котрий на практиці реалізує план Дугіна зі знищення України і ЄС, до якого належить сама Австрія…, ви дотримуєтесь гнилих подвійних стандартів у своїх відносинах з Московщиною і на ділі не захищаєте західні демократичні цінності, про які самі так часто любите заявляти на словах. Вам не соромно?..

   Німеччино, фрау Меркель, ви навіть без танців, як це зробили Австрія та Росія, топчетесь по українських кістках. Вам не соромно?..

   Австріє, Німеччино, співпрацюючи зі злочинними Московщиною і Путіним, ви зневажаєте Український народ».

   Й продовжують зневажати та цинічно-зневажливо топчуться по українських кістках заради, окрім іншої вигоди, й російсько-путінського газу згідно моєї статті «Хто найбільше любить Путіна?», що поставлятиметься, зокрема, до Австрії і Німеччини трубопроводом «Північний потік – 2» в обхід України!

   Австрія та Німеччина (у моїй роботі «Обережно – агенти Росії в Європі, або Зґвалтування – не найкращий спосіб отримання жертвою задоволення!» показано їхнє ставлення до Московщини) – це, звісно, країни Заходу. Ось що про них – про Західні країни – говорив генеральний директор Секретної розвідувальної служби (МІ-6) Великобританії Александер Вільям Юнґер: «Закріпившись завдяки зростанню цін на нафту і контролю Путіна над політичною системою, Росія кинула виклик системі безпеки шляхом втручання у політику інших країн. Однією з причин цього є «почуття безкарності»  Кремля, яке  своїм небажанням реагувати на російські провокації виплекав сам Захід (виділено Г. М.)» («УП»: «Британська розвідка вважає РФ головною загрозою міжнародній безпеці», 2 грудня 2017 року).

                                  Й Франція услід за Австрією та Німеччиною топчеться!

   А Французька Республіка – також країна Заходу, але ж їй так само не соромно топтатися по українських кістках, скажімо, тим же «ПП – 2», як свідчить моя аналітична праця «Скріпальскоє дєло і двоякість дій Заходу. Так – правильній позиції Президента України! Ні – непрофесіоналізму його владних соратників!» (я цитуватиму її нижче), та про що – топтання – детальніше мовиться далі…

   Отже, 24 травня 2018 року, перед початком російсько-французьких переговорів у Санкт-Петербурзі, УНІАН своєю інформацією «Макрон звернувся до Путіна на «ти» й запропонував «знайти рішення» щодо України» повідомило, даючи пряму мову Президента Франції: «Спасибі, дорогий Президенте, дорогий Володимире! Дякую також тобі… за те, що ви нас вирішили прийняти тут, у Санкт-Петербурзі. Пройшов рік, і я вирішив восени минулого року прийняти твою пропозицію приїхати сюди…, сьогодні я цьому дуже радий… Поза нашими двосторонніми відносинами, думаю, сьогодні настав такий момент, коли ми, дві країни, у яких особливий статус, оскільки ми є постійними членами Ради Безпеки ООН, оскільки у нас дуже міцні, глибокі історичні зв'язки, у нас дуже міцні зв'язки у сфері міжнародної політики, вважаю, що завдяки цьому ми можемо знайти рішення і працювати спільно в усіх напрямках (виділено Г. М.), чи то Україна, Близький Схід, Іран, Сирія, чи те, як ми уявляємо собі, багатосторонній підхід до міжнародної політики». А 25 травня 2018 року під час виступу на пленарному засіданні Петербурзького міжнародного економічного форуму Президент Франції Еммануель Макрон сказав: «Господин Президент, дорогой Владимир, мы знаем, что вы обожаете дзюдо, мы знаем, что вы высоко цените гибкость, которая опирается на контроль собственной силы, такие качества как воля, характер и уважительное отношение к противнику… Давайте сделаем так, чтобы мы играли в коллективную игру, которая будет опираться на ценности доверия… Мы должны избавляться от расхождений… и, несмотря на все потрясения, вновь должны строить партнерство  (виділено Г. М.)» (НТВ: «Макрон призвал Путина к «коллективной игре», 25 травня 2018 року).

   Окрім цього, Макрон сказав, що Росія має залишитися членом РЄ, але чомусь не сказав, що РоSSія веде війну проти іншого члена РЄ України.

   Далі, 11 листопада 2018 року (для того, щоби краще збагнути, як відбуваються Західно-російські топтання по українських кістках, треба, даючи пояснення, починати здалека, що я, власне, й роблю): Франція проводить масштабні заходи, центральною фігурою котрих був Президент Французької Республіки Еммануель Макрон, приурочені до 100-річчя завершення Першої світової війни, оскільки саме в цей день 1918 року об 11:00 на фронті пролунав наказ «Припинити вогонь!» і перед цим було укладено у лісі поблизу північно-французького міста Комп’єнь Перше Комп’єнське перемир’я – договір про припинення війни між державами Антанти (військово-політичний блок Франції, Великої Британії та Російської імперії: дві перших країни теж були імперіями, а його союзниками виступало 25 держав, включаючи США у вигляді асоційованої, формально не союзницької, сили) і Німецькою імперією (Німецьким Райхом або Другим Райхом – Першим Райхом була Священна Римська імперія німецької нації), яка до того входила, відіграючи провідну роль, до Четвірного союзу – військово-політичного блоку Центральних держав разом із Австро-Угорською імперією, Царством Болгарія й Османською імперією, що остаточно припинив своє існування 30 жовтня 1918 року, та визнала власну поразку на невигідних їй умовах, вимушено поховавши назавжди також і власний імперський статус (Друге Комп’єнське перемир’я, фактично сепаратне, відбулося 22 червня 1940 року там же та в тому ж самому залізничному вагоні маршала Франції Фердінанда Фоша, де й Перше, символізуючи таким чином реванш після 11 листопада 1918 року Німеччини над Францією, коли Третій Німецький Райх фюрера Адольфа Гітлера заставив капітулювати Францію Прем’єр-міністра від 16 червня 1940 року, оскільки Президент на той час мав досить обмежені повноваження (диктатора – Глави Французької Держави, проголошеного Національними зборами (парламентом) 10 липня 1940 року, та ставшого ним де-юре 11 липня 1940 року, коли посада Президента Французької Республіки була остаточно скасована), маршала Франції Філіппа Петена – засновника авторитарного нацистсько-колабораціоністського режиму Віші (визнавався, між іншим, СССР, про який моя публікація «Чому я не хочу вертатись до СРСР?» розказує багато цікавого, упродовж усього періоду діяльності вішістського режиму: функціонувало совєтскоє посольство на чолі з акредитованим у Віші послом (в моєму матеріалі «Два чоботи – пара» якраз і показано, що Третій Німецький Райх та СССР були парою), а 23 жовтня 1944 року Москва визнала Тимчасовий уряд Франції на чолі вже із антивішістом Шарлем де Голлем) під назвою Французька Держава, котрий існував до 25 серпня 1944 року, адміністративним центром якого було південно-французьке місто Віші).

   Ну й хто ж з офіційних іноземних осіб удостоївся честі відвідати Францію 11 листопада 2018 року для спільної участі в пам’ятних державних заходах разом із Еммануелем Макроном?

   Відповідь на дане питання дає розміщена 11 листопада 2018 року на сторінках Офіційного інтернет-представництва Президента України інформація «Президент України разом із лідерами країн світу взяв участь у пам’ятній церемонії, присвяченій 100-й річниці завершення Першої

                           Фото: Офіційне інтернет-представництво Президента України.

світової війни»: «Президент України Петро Порошенко з дружиною Мариною Порошенко разом з лідерами країн світу у Парижі взяв участь в пам’ятній церемонії, присвяченій 100-й річниці завершення Першої світової війни…

   Участь у церемонії взяли Президент Франції Еммануель Макрон з дружиною, Президент США Дональд Трамп з дружиною, Канцлер Німеччини Анґела Меркель, інші лідери країн Великої сімки та понад 70 Глав держав та урядів країн світу, лідери міжнародних організацій…

   Глава Української держави також візьме участь у відкритті Паризького форуму заради миру, який ініційований Президентом Франції.

   Ключовим завданням Форуму є зміцнення справи миру шляхом покращення глобального управління та підтримки дій, які сприяють зниженню міжнародної напруги, співпраці між державами для вирішення транскордонних проблем».

   Але оце, процитоване вище, інформаційне повідомлення чомусь сором’язливо замовчує, що у вказаних заходах так само брав участь і Прєзідєнт Россіі Владімір Путін, котрий прибув до Франції на запрошення Президента Французької Республіки Еммануеля Макрона (оскільки Франція, як говорить моя стаття «Коли боляче…», не відчуває та не розуміє українське горе). А дарма замовчує, бо треба було навпаки вказати на присутність у цій пам’ятній церемонії Путіна – агресора, вбивці тисяч українців, терориста й окупанта українських Криму, Севастополя та окремих районів Донецької і Луганської областей (саме так треба було й подати та завжди подавати в усіх офіційних повідомленнях української, насамперед центральної, влади), адже через замовчування він не перестав там бути й навіть почувався дуже комфортно, пересвідчитись у чому читачі можуть самі, переглянувши серію поданих нижче світлин.

   Ось Путін сидить поруч із господарями ювілейних заходів – Президентом Франції Еммануелем

Макроном, котрий цим фактом демонструє подвійні стандарти по відношенню до бандитської РоССіі та бандита Путіна (моя публікація «Від Парижа до Києва! Від Вашинґтона до Канберри!» й на цьому, зокрема, наголошує), і його дружиною – першою леді Франції – та мило спілкується з нею.

   А ось Президент США Дональд Трамп аж зігнувся в три погибелі аби потиснути руку

                                                           Фото: Reuters  M. Ludovic.

міжнародному вбивцеві й терористу Путіну.

   А тут і так все зрозуміло: Дональд Трамп, Анґела Меркель, Еммануель Макрон із

дружиною та Владімір Путін (початок – ліворуч).  Як бачимо, Путін стоїть поруч з трьома світовими демократичними лідерами (Мюнхенська змова, результати котрої демонструє моє дослідження «Мюнхен 1938 – Мюнхен 2015», їх нічого не навчила)  наче за ним й не тягнеться шлейф міжнародного військового злочинця, свідченням чому є Україна (в моїй роботі «Подякуймо Путіну…» перелічені російсько-путінські антиукраїнські злочини), Сирія (назва моєї статті «Чи шльондра, чи імпотент – все одно біда!» промовляє сама за себе), міжнародний тероризм (мій матеріал «Libertе, Еgalitе, Fraternitе» наголошує, що РоSSія є державою-терористом), Кавказ (Грузія, зокрема, чию територіальну цілісність, згідно моєї дослідницької публікації «Незалежна Україна? Маячня!», порушив Московський Кремль через слабкий супротив Західних країн), Молдова, хімічні та кібер-атаки проти Заходу (мої дві наступні аналітичні праці «Крим… Аляска…» і «Ave vita!» закликають Західні держави відмовитися від угодовської політики відносно Московії)…

                              Й ще раз – Німеччина, яка топчеться по українських кістках!

   Ну, а тут сидять усміхнені та задоволені Анґела Меркель і Владімір Путін уже під час роботи

                                                       Три фото: сайт Прєзідєнта РФ.

Паризького форуму заради миру (у ньому брав участь й Пе), головним завданням котрого, як уже зазначалося вище, «є зміцнення справи миру шляхом покращення глобального управління та підтримки дій, які сприяють зниженню міжнародної напруги, співпраці між державами для вирішення транскордонних проблем».

   Дивлячись на втішених Меркель і Путіна, можна подумати, що крємльовскій нєдоросль не вбив десятки тисяч людей в різних регіонах світу, зокрема на території України майже 15 тисяч, що всі збройні конфлікти у світі, включаючи розпочату Росією війну в українському Донбасі (ця війна триває вже довше, ніж Перша світова, 100-річчя закінчення котрої россійскій правітєль відзначав у Франції в колі західних демократичних лідерів), розв’язані собакою Путіним (мій матеріал «Московітскій дружбан – собача людина чи людина-собака, або Homo putinus» – це якраз про нього),вже успішно завершені із повним дотриманням норм міжнародного права й Україні Московщиною повернуті окуповані россійской воєнщіной та місцевими московитськими колабораціоністами Крим, Севастополь і частини Донецької й Луганської областей, що недолугий Нормандський формат, де ключову роль відіграють Франція та Німеччина, під егідою якого й за участі ОБСЄ проходить Мінський процес (в моїй статті «Росія аплодує!» подаються підтвердження його недолугості), заставив Путіна і Росію забратися з окупованих ними українських районів Донбасу (лише Донбасу, бо Кримом та Севастополем, на жаль, він не займається: з ними взагалі жоден формат не має до діла), що Паризький форум заради миру – це не бутафорія, а реальний механізм встановлення миру у всіх гарячих точках нашої планети. На жаль, це не так, то чим так задоволені фрау Меркель й господін Путін?!

   Напевно задоволені газогоном «ПП – 2», котрим Німеччина і Росія (Франція, між іншим, також), давши старт якому восени 2015 року, за підтримки окремих європейських союзників Московщини хочуть пошити в дурні всю Європу заради лише своєї вигоди, найперше російсько-німецької (при цьому всі європейські прихильники співпраці, включаючи газову, із Росією на тлі безпрецедентного постійно триваючого порушення нею міжнародного права є агентами Московського Кремля або повними дурнями, якщо не розуміють небезпеки такого співробітництва, коли газовий вентиль перебуває у руках Москви, котрий вона уже багаторазово перекривала в найбільш скрутний момент, диктуючи таким чином споживачам газу свою політичну волю та змушуючи їх рухатися у російському зовнішньополітичному фарватері: кращого прикладу російського газового шантажу, ніж Україна, взагалі не знайти), а Україну фактично позбавити її існуючих транзитних газово-трубопровідних можливостей (щодо зупинки реалізації «ПП – 2», то Україні в усьому комплексі протистояння Росії, у тому числі й газовому, можна надіятися тільки на найкращого свого союзника, про що я вже раніше неодноразово заявляв, провідного представника Заходу США (моя робота «ЄС – Україна: безвіз, безліс чи безшанс? Український шанс – твердий курс на США і НАТО, як надвагому складову частину української мрії!» пропонує алгоритм дій України для зміцнення союзницьких відносин зі Сполученими Штатами та Організацією Північноатлантичного договору заради збереження української державності), бо лише вони здатні це зробити (вже згадувана вище моя праця «Скріпальскоє дєло і двоякість дій Заходу. Так – правильній позиції Президента України! Ні – непрофесіоналізму його владних соратників!» розказує більше про дану газову справу), а підтвердженням сказаному мною є слова Державного секретаря Сполучених Штатів Майка Помпео, які пролунали з його уст 16 листопада 2018 року в столиці США Вашинґтоні під час виступу на прес-конференції після закінчення роботи Комісії стратегічного партнерства Україна – Сполучені Штати Америки на рівні глав дипломатичних відомств, де було ухвалено Спільну заяву (у ній є й наступне твердження: «Обидві сторони також підкреслили необхідність продовження транзиту природнього газу територією України та зробили особливий наголос на своїй опозиції до енергетичних проектів, що загрожують енергетичній безпеці і диверсифікації енергопостачання до Європи. Зокрема, Сполучені Штати та Україна підкреслили важливість продовження координації зусиль, спрямованих на припинення реалізації будівництва російських трубопроводів, які зашкодять економічній і стратегічній стабільності України, таких як «Північний потік – 2» та друга лінія «Турецького потоку»)  із переліком конкретних заходів на підтримку України: «Дух сміливості та рішучості змушує українців продовжувати вести боротьбу за збереження свого національного суверенітету й територіальної цілісності на тлі російської агресії. Україна в цьому питанні не має друга більшого, ніж США… Ми не хочемо, щоб наші європейські друзі стали жертвою політико-економічного тиску («ПП – 2» – Г. М.), котрий Росія випробовувала щодо України відтоді, як та звільнилася від радянських кайданів (виділено Г. М.) (Укрінформ: «Україна не має більшого друга, ніж США – держсекретар Помпео», 17 листопада 2018 року; «Цензор. Нет»: «Україна і США разом працюватимуть проти реалізації проекту «Північний потік – 2», – Помпео», 17 листопада 2018 року)»).

   Отаку гнилу німецьку й французьку зрадницьку позицію, включно із проросійською газовою, маємо ми – українці – по відношенню до себе та до нашої Батьківщини України…

   І оці Західні топтання по українських кістках, на жаль, продовжуються, крім, значною мірою Сполучених Штатів Америки, але не цілком через непослідовну позицію Президента США Дональда Трампа до агресора, держави-терориста, загарбника чужих територій, імперського експансіоніста-шовініста, вбивці невинних людей, ворога Сполучених Штатів, ворога всього демократичного Заходу загалом РоSSіі на чолі із Всєя єйо правітєлєм, таким же, як і вся Московщина, бандитом Путіним, котрі – московити – вже сьомий рік топчуться по українських кістках…

   Читайте продовження статті – Ч. 2.