Зе порушує Конституцію України!
Maior erit lex, quam Re –
Закон вищий за короля.
Латинський вислів.
Коли не знаєш, як поступити в тій чи іншій ситуації, дій за законом і тоді не матимеш жодних проблем із будь-яким законом – це стосується кожного громадянина (жителя) України, незалежно від посади – і Конституція України тут не є виключенням, оскільки вона, згідно її преамбули, є Основним Законом України!
Отже, Конституція України твердить: «Стаття 75. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.
Стаття 76. Конституційний склад Верховної Ради України – чотириста п’ятдесят народних депутатів України…
Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:…
3) прийняття законів…
Стаття 88. Верховна Рада України обирає із свого складу Голову Верховної Ради України…
Голова Верховної Ради України:…
3) підписує акти, прийняті Верховною Радою України…
Стаття 91. Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу (тобто, 226-ма народними депутатами України – Г. М.), крім випадків, передбачених цією Конституцією…
Стаття 94. Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України.
Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його (виділено Г. М.) або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.
У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений (виділено Г. М.).
Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і опубліковується за його підписом.
Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування (виділено Г. М.)…
Стаття 106. Президент України:…
29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) (закони про внесення змін до Конституції України приймаються двома третинами й більше від конституційного складу парламенту, себто не менше, ніж 300-ми народними депутатами України: це ті випадки, про котрі говорить стаття 91 Основного Закону України – Г. М.) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України…».
Чому ж я наголошую саме на цих нормах Конституції України? Та ось чому…
На Офіційному веб-порталі Верховної Ради України оприлюднений проект Закону про внесення змін до деяких законів України № 2260 від 11 жовтня 2019 року (зі всіма його деталями можна ознайомитися за даним посиланням) співавторства народних депутатів України Альони Шкрум («Батьківщина»), Віталія Безгіна (парламентська фракція Зе-партії «СН»), Мар’яни Безуглої («СН») і Олесандра Корнієнка (голови політичної Зе-партії «СН» й першого заступника голови парламентської фракції політичної Зе-партії «СН»).
Законопроект № 2260 від 11 жовтня 2019 року вносить зміни до таких законів: «Про Службу безпеки України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про Антимонопольний комітет України», «Про Національний архівний фонд та архівні установи», «Про державну таємницю», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про Раду національної безпеки і оборони України», «Про місцеві державні адміністрації», «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України», «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим», «Про природні монополії», «Про розвідувальні органи України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про телекомунікації», «Про Центральну виборчу комісію», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим», «Про Фонд державного майна України», «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів», «Про Кабінет Міністрів України», «Про очищення влади», «Про запобігання корупції», «Про Рахункову палату», «Про Національну поліцію», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», «Про Державне бюро розслідувань», «Про дипломатичну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», «Про Національне антикорупційне бюро», «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», «Про Регламент Верховної Ради України», «Про комітети Верховної Ради України», «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» й «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Так ось, законопроект № 2260 від 11 жовтня 2019 року було прийнято Верховною Радою України в цілому 6 грудня 2019 року (за – 255: «слуги народу» дали 231 голос, тобто фактично він був схвалений однією Зе-партійною фракцією), а 17 грудня 2019 року його підписав представник Зе-партії Голова Верховної ради України Разумков (Ра) і в той же день, 17 грудня 2019 року, відправив даний проект на підпис лідеру Зе-партії Президенту України Зе.
Ну й що далі? А у відповідь напрошуються слова із пісні «Сільная жєнщіна», котру виконує російська співачка Алла Пугачова: «Крікну, а в отвєт тішіна… Так і скажі, что нє любішь мєня…» (етот язик центральній Зе-команді хорошо понятєн, бо ж у ній вистачає любітєлєй всєго русского: доказом сказаному є, зокрема, мої матеріали «Потому, потому, что ви – здебільшого дебіли…», або Пєсєнка про любітєлєй Зе!» та «Від Януковича – до Зе, або Ось – ще й ще один з результатів того, що дебіли обирають ідіотів!» (скільки цей шкідницький для української державності ідіотизм ще триватиме?). Дані пісенні рядки підводять читачів до думки, що із законопроектом № 2260 від 11 жовтня 2019 року може бути не все гаразд: так і є – Зе до цього часу й не підписав і не застосував право вето, що тягне за собою направлення акту на повторний розгляд парламенту, й не оприлюднив його. Ось вам (нам) – і тішіна в отвєт й «так і скажі, что нє любішь мєня…», бо таки Зе не любить Основний Закон України, а вірніше – Зе порушує Конституцію України: конкретніше в даному випадку – ч. 2 та ч. 3 статті 94! Й тут мова не йде про якість прийнятого 6 грудня 2019 року Верховною Радою України акту № 2260 – досконалий він чи поганий: 1) якщо поганий, то Зе зобов’язаний був діяти відповідно до ч. 2 статті 94 і п. 30 статті 106 Основного Закону України, але Зе наплював на вказані норми, чим порушив Конституцію України; 2) якщо досконалий, то Зе зобов’язаний був діяти відповідно до ч. 2 й ч. 3 статті 94 Основного Закону України, але Зе так само наплював на вказані норми і цим теж порушив Конституцію України!
Й ніхто з українських державних (офіційних) структур за цілий рік не відреагував на таке блюзнірське ставлення Зе до Основного Закону України!
Та найбільше мене дивує те, що мовчить співавторка законопроекту № 2260 від 11 жовтня 2019 року Альона Шкрум із «Батьківщини» (принаймні я не зустрічав у ЗМІ її реакції), бо мовчання «слуг народу» – співавторів і підписанта проекту Ра – мене не дивує, адже вони повністю залежні від головного «слуги народу» Зе!
Народна мудрість гласить: «Дурням (дебілам, ідіотам – Г. М.) закон неписаний», а французький філософ Шарль-Луї де Монтеск’є каже: «Закони мусять мати для всіх однаковий сенс».
Зе порушує Конституцію України й нічого йому за це немає, хоча, як говорив давньогрецький філософ Геракліт Ефеський, «народ має відстоювати закон, як міський мур»!
Оскільки за плюндрування Основного Закону України Зе нічого немає, то він і продовжує діяти за принципом (в моїх двох наступних дослідженнях «Брехуни – у владі, або Брехливо-дурніших Зе-висловлювань годі знайти!» й «Хто править Україною, або Українці, ви здуріли?!» та статті-застереженні «Мокан ні х…ра не знає, або Зе-ідіоти вже дістали!» розповідається відповідно і про деякі інші принципи вкупі з порушенням Конституції України): своїй ідіотській владі (моя публікація «Яке Зе їхало, таке Зе й здибало…» підтверджує її ідіотизм) – вседозволеність, а дебілам-ґоям, які його обрали, – закони!
Обирачі Зе, ви цього хотіли (зокрема і оцього, про що йдеться в моїй роботі «Шок! Байдужість ідіотської влади вбиває!»), вибравши його Президентом України?!
0 коментарів