«Кримінь». P. S.: «Carthago delenda est»

   Той же ж Ігор Ейдман – соціолог, російський опозиціонер, який через свої погляди був змушений емігрувати до Німеччини, двоюрідний брат вбитого російським режимом Боріса Нємцова – тепер написав отаке: «Страны Россия давно нет. Еще в 1917 году она было уничтожена (виділено Г. М.). Тогда это было очевидно всем. «Подумаешь – они спасли Расею, а может лучше было б не спасать» – писал большевик Джек Алтаузен (насправді Яков Моісєєвіч Алтаузен – радянський письменник, поет і військовий кореспондент – Г. М.) о Минине и Пожарском (Мінін – організатор й один з керівників земського ополчення початку 17-го століття під час боротьби Московії проти польської та шведської інтервенції; Пожарскій – московитський князь, військовий діяч, соратник Мініна і глава ополчення; обидва вважаються московитськими національними героями – Г. М.), радуясь, что теперь их «историческая ошибка» исправлена. «Хорошо, что нет России» – мрачно вторил ему белоэмигрант Георгий Иванов. Российская империя рухнула (що треба робити українцям, куди рухатися нашій Україні й де їй шукати собі союзників розповідає моя праця  «Наше майбутнє – в об’єднаній Європі, а не на руїнах Російської імперії»  – Г. М.). А избавленная от имперского бремени республиканская Россия, о которой мечтали многие поколения российских демократов, так и не родилась (моя стаття  «Старі гримаси нового обличчя російської демократії» підтверджує слова Ейдмана – Г. М.). Большевики просто перестроили старую тюрьму народов на коммунистический лад (доказом цьому є мої публікації  «Справа Троцького живе…»  і

«За що Україні така кара?!»  та

«Чи здатні ми бути вдячними?»  – Г. М.).

   Сменовеховцы (течія білої російської еміграції, що виступала за примирення й співробітництво з більшовицьким режимом: її лідери, котрі повернулися до СССР, практично всі були розстріляні під час червоного терору 1930-х років – Г. М.) приняли возрождение империи (моє дослідження «Туристична фірма «Таможєнний союз» і брєд Брєдіхіна» демонструє, яку роль новітні російські імперіалісти готували для України уже після розвалу СССР – Г. М.)  за восстановление России. Но империя восстала из пепла, а Россия нет. Новая империя оказалась коммунистической Совдепией. Русская (как и другие) культура и интеллигенция были в ней растоптаны и унижены.

   В 1991 году СССР рухнул (й слава Богу, що так сталося: назва мого матеріалу «Чому я не хочу вертатись до СРСР?» промовляє сама за себе – Г. М.), но Россия не возродилась. Огрызок империи под управлением бывших коммунистов назвал себя Российской Федерацией и вскоре воссоздал империю (ще одним підтвердженням, окрім російських загарбання Криму, Севастополя, війни на Донбасі, окупації його частини й убивства близько 15-ти тисяч українських жителів, експансіоністсько-імперської сутності РоССіі є наступний факт:  «До Міністерства закордонних справ Литви потрапив паспорт російського громадянина, виданий у 2013 році, в якому Крим зазначений як частина Російської Федерації (виділено Г. М.).

   «Європейська правда» отримала від литовського дипвідомства сканкопію документа з прихованими персональними даними та коментарі дипломатів щодо нього.  Пред’явник документа, росіянин 1992 року народження, проживає у  Калінінградській області  (РоССіі – Г. М.)  і звернувся до консульства Литви в Калінінграді за дозволом на спрощений проїзд територією ЄС  (видається калінінградцям-росіянам,  які хочуть переїхати до основної території РФ наземним транспортом).

   Цей закордонний паспорт виданий також у Калінінградській області й  датований 24 грудня  2013 року. В цей час, як відомо, у  Києві відбувався Євромайдан  (моя фотохроніка  «Український Євромайдан діє!» показує той буремний період – Г. М.), а РФ ще не здійснила…  анексію Криму.  Між тим місцем народження пред’явника паспорта вказано  «Респ.  Крым, Russia» (виділено Г. М.).

   «Цей паспорт є кричущою демонстрацією офіційної позиції Росії щодо територіальної цілісності та суверенітету України навіть до незаконної анексії Кримського півострова. Його видали лише за тиждень після зустрічі Януковича і Путіна в Москві, коли останній пообіцяв Україні підтримку та кредит у розмірі 15 млрд доларів», – наголосили в литовському відомстві. Росіянину-пред’явникові паспорта було відмовлено у дозволі на в’їзд до ЄС, зазначають в МЗС Литви» («ЄП»: «У російському паспорті ще в 2013 році написали, що Крим став частиною Росії», 6 серпня 2015 року) – Г. М.), теперь как мафиозное  государство. А России как страны единой политической нации, как не было, так и нет.

   Что связывает мафиозную империю РФ с исторической Россией? Может быть религия и культура (у моїй аналітично-дослідницькій роботі  «Золота Орда, Московська (урядова) православна церква і «русскій мір»  розказується, що з чим зв’язано в РоССіі, що представляє собою у Московщині релігія – Г. М.)? РПЦ уже давно не православная, а Русская Победобесная Церковь. Патриарх в ней Путин, а Гундяев у него –  мальчик на побегушках  (моя стаття  «Молитва за Україну»  так само говорить про це – Г. М.).  Правящий класс не имеет ничего общего с русской культурой. Это сообщество преступников, ботающих на своей клоачной фене (фєня – воровской жаргон: розмовляти на ньому – ботать по фєнє; клоака – задній (анальний) прохід; бандитську сутність російських правителів так само демонструють дві наступні мої публікації «Пам’ятайте, що Росія завжди була вашим ворогом»  і «Костянтин Боровой: «Розпад Росії неминучий». Що робити українцям?»  – Г. М.).
   Власть в России имеет такое же отношение к одноименной стране, как банда Дона Корлеоне (народжений Віто Андоліні на прізвисько «Хрещений батько» – головний герой однойменного роману авторства Маріо П’юзо, згідно якого Віто очолював один із наймогутніших кланів італійської мафії в США – Г. М.) – к контролируемой ею территории. Есть сибирский квартал, есть татарский, дальневосточный… С каждого района поставленный крестным отцом смотрящий собирает и несет дань в ставку пахана «Москву».

   Почему россияне во множестве ненавидят свою столицу? Нельзя представить, чтобы немцы ненавидели Берлин, англичане – Лондон, французы – Париж…  Но поляки или чехи, конечно, ненавидели столицу Третьего Райха  (Берлін: про вірного послідовника політики цього Райху йдеться у моїх матеріалах «Два чоботи – пара» й «Доступ к тєлу продолжаєтся…» – Г. М.), индусы – столицу Британской империи  (Лондон – Г. М.), алжирцы – столицу имперской Франции (Париж – Г. М.). Множество россиян, вне зависимости от национальности, воспринимают Москву как имперскую столицу  (котра, відповідно до моєї праці «Не ваше собаче діло!», безпідставно намагається сунути свого паскудного носа до справ навіть українського – уже суверенного – народу – Г. М.), а себя как жителей колониальных, зависимых территорий. Только этим можно объяснить ненависть к Москве в российских регионах.

   Россию связывает воедино только централизованное насилие, колючая проволока лагерей и пыточные наручники  (та імперські політики, що зображені у моїй роботі  «Яке їхало, таке й здибало!» – Г. М.). Есть искушение повторить вслед за тем же Георгием Ивановым: «…никто нам не поможет и не надо помогать» (виділено Г. М.; Facebook: Игорь Эйдман: «Три империи: российская, коммунистическая, мафиозная», 29.10.2020).

   Ейдман процитував лише один рядок Іванова, а весь його вірш «Хорошо, что нет Царя» 1930-го року звучить так:

                                                       «Хорошо, что нет Царя.
                                                         Хорошо, что нет России.
                                                         Хорошо, что Бога нет.

                                                         Только желтая заря,

                                                         Только звезды ледяные,

                                                         Только миллионы лет.

                                                         Хорошо –  что никого,
                                                         Хорошо –  что ничего,
                                                         Так черно и так мертво,

                                                         Что мертвее быть не может
                                                         И чернее не бывать,
                                                         Что никто нам не поможет
                                                         И не надо помогать (виділено Г. М.)».

   Й хай так буде завжди, що ніхто вам – РоССіі – «не поможет и не надо помогать»!

   «Carthago (Карфаген – древня фінікійська держава з однойменною столицею, що існувала на території сучасного Тунісу і суперничала за панування над Західним Середземномор’ям із Римом та врешті-решт була ним знищена, а її столиця – зруйнована – Г. М.)  delenda  est» – латинський крилатий вислів періоду Стародавнього Риму, котрий українською звучить як  «Карфаген (РоССійская Фєдєрація в нинішньому вигляді – РоSS(СС)ійскій Райх, сущностью которого єсть вєлікодєржавний шовінізм-імпєріалізм-експансіонізм, – Г. М.)  має бути зруйнований»: у переносному сучасному розумінні означає категоричний заклик знищити ворога чи будь-яку перепону, себто  РоССійскій Райх должєн бить разрушєн (для нєпонімающіх державної української мови подав на русском язикє) або РоSSійскій Райх має бути зруйнований (моєю рідною співочою українською мовою)!