Хто править Україною, або Українці, ви здуріли?!
Не пора, не пора, не пора
Москалеви й ляхови служить:
Довершилась України кривда стара,
Нам пора для України жить.
Іван Франко
Так здогадуєтеся, хто править, чи ні?
Підказую…
ЗеЄрШеф, що є верхівкою «комікократії» або, за журналістом Віталієм Портниковим, «клоунократії», + прімкнувшій к нім Шєпілов (тоді – члєн Цєнтрального Комітєта (ЦК) Коммуністічєской Партіі Совєтского Союза (КПСС), Сєкрєтарь ЦК КПСС, кандідат в члєни Прєзідіума ЦК КПСС: он прімкнул к антіпартійной группє члєна Прєзідіума ЦК КПСС, Міністра государствєнного контроля СССР Молотова, члєна Прєзідіума ЦК КПСС Кагановіча, члєна Прєзідіума ЦК КПСС і Міністра елєктростанцій СССР Малєнкова, як її офіційно називали в СССР, котра під час засідання Прєзідіума ЦК КПСС 18 – 21 червня 1957 року хотіла змістити Хрущова з посади 1-го сєкрєтаря ЦК КПСС, але 22 – 29 червня 1957-го року Плєнум ЦК КПСС змістив їх самих із займаних посад: моя публікація «Чому я не хочу вертатись до СРСР?» показує, чим він – отой СССР – був насправді) Ава (можливо, що тимчасово, можливо…) – це де-юре.
А де-факто – КоЗеЄрШефПінАх.
Зрозуміли, хто це?
Розшифровую…
Зе
ПреЗедент, єврей: ну, це вже всім добре відомий дєятєль, нове обличчя нової влади його імені – влади Зе або Зе-влади, кому, як більше подобається (мої аналітичні матеріали
«Ще одне «нове» обличчя нової влади Зе!»,
«Наболіле! До 28-ї річниці незалежності України…»,
«PS752: ліва рука нової влади Зе не знає, що робить права, або Риба гниє з голови!»,
«Чому Зе каже неправду Україні?»,
«Де був Зе 18 – 19 лютого 2014 року?»,
«І ще «нові» обличчя нової влади Зе, або Зе має українців за ґоїв-дебілів!»,
«Відзначення непричетних, або Ось – ще один з результатів того, що дебіли обирають ідіотів!»,
«Потому, потому, что ви – здебільшого дебіли…», або Пєсєнка про любітєлєй Зе!»,
«Від Януковича – до Зе, або Ось – ще й ще один з результатів того, що дебіли обирають ідіотів!»,
«Брехуни – у владі, або Ось – ще, ще, ще й ще один з результатів того, що дебіли обирають ідіотів!»,
«Брехлива Зе-еволюція: від пінгвінів – до бактерій, мікробів і порожнього місця в історії…» (Баканов та Єрмак тут теж фігурують),
«Брехуни – у владі, або Зе не виконав одну з найважливіших своїх обіцянок!»,
«Брехуни – у владі, або Брехливо-дурніших Зе-висловлювань годі знайти!» й
«Зе підтримує Москву!» детально про нього розповідають).
Хоча ще кілька характерних штрихів до портрета Зе можна додати: а) Журналіст Михайло Ткач оприлюднив ось такі речі: «Перед виборами кандидат Зеленський виставив за себе найпривабливішу ціну. Зеленський пообіцяв виборцям Президента практично за безцінь. Тільки оберіть мене серед інших. Обіцяв не брати з виборців ні кортежів, ні літаків, ні дач (бо ж це виборці із власної кишені своїми податками оплачують дані кортежі, літаки, дачі – Г. М.). І авжеж покупець прийшов і обрав (виділено Г. М.).
І тут у Президента Зеленського почались проблеми з тим аби віддати обіцяний товар. Одна справа віддавати себе за безцінь на словах, інша – на ділі. На ділі – це не так зручно. Щойно Зеленський здійснив переліт державним літаком – він зрозумів, що це зручно. І продавати літаки вже не наважився. Навіть не дивлячись на те, що це його слово і вартість цього слова. Чим дорожче Зеленський починає себе оцінювати як Президента, тим менше починає коштує його особисте слово (виділено Г. М.).
Кортеж – теж зручно.
Державна дача – взагалі зручно. Ну коли ще в його триповерховому будинку буде ліфт і мармурові санвузли? Дві з половиною тисячі квадратних метрів з ліфтом і три гектари на березі в Конча-Заспі (історична місцевість на південній околиці Києва – Г. М.). Це дорого навіть для «небідного» Зеленського. Така нерухомість в такому місці навіть для успішного шоумена не по кишені. Тут не Італія. Тут люди не знають ціну грошей і тому тут дорожче. А безкоштовний ремонт і безкоштовне проживання в такому місці – це зручно і взагалі дивовижно. Дітям клас. Дружина – задоволена…
І керування правоохоронними органами в ручному режимі – це теж зручно. Одна справа – хаос і непередбачуваність, а інша – зговірливі опоненти.
І керування судами – зручно.
А коли з тобою постійно хочуть зустрітись і Ахметов, і Пінчук, і Коломойський? Зручно і навіть приємно. Приємно ввечері по телевізору про себе подивитись приємні речі, наприклад, по ТРК «Україна» (належить Ахметову – Г. М.).
І недопускати до себе незручних журналістів – теж дуже зручно. Бо не відповідати на незручні питання – зручно.
А корупція – це взагалі максимально зручно. Особливо, коли є зручно керовані правоохоронні органи і зручна передбачуваність судів. Депутати голосують. Все працює. Всі задоволені.
Відмова від держаної дачі – це взагалі було чи не найлегшою передвиборчою обіцянкою. Обираючи між зручністю і принциповістю, Президент обрав зручність. І це показово (виділено Г. М.). Не менш показовою є і реакція. Переїзд готували і планували. Але оголосити про переїзд Офіс Президента спромігся лише за годину після ефіру, в якому було оприлюднено інформацію про переїзд Президента і це не заважає Офісу Президента (ОП – Г. М.) зараз стверджувати, що все було прозоро і публічно і ніхто нічого не приховував.
Я, якщо чесно, сподівався до останнього, що заднім числом ОП змайструє договір оренди на державну дачу. Людина ж не бідна. Або ремонт за власний кошт. В Зеленського нема 300 тисяч гривень? Не вчитель став Президентом. Офіційний мільйонер… Невідповідність задекларованим принципам. Але навіть в таких мінімальних незручностях Президент, схоже, не бачить сенсу.
Так, схоже, Президент зі слуги народу перетворюється на пана, а народ – на слугу (виділено Г. М.)» (Facebook: Mykhailo Tkach: «Про державну дачу слуги народа Президента Зеленського», 13 липня 2020 року); б) журналістка Емма Антонюк повідомляла: «Президент Володимир Зеленський відвідав літературно-мистецький фестиваль «Толока» на Запоріжжі. Там він оглянув книжки кількох українських видавництв. І заборонив закладки… Заборонити видавцям закладки – не найгірша заява, яку міг зробити Президент на книжковому фестивалі. І не найкраща, звісно. Зеленський міг пообіцяти видавництвам податкові пільги! Чи державну пітримку для збільшення тиражів. Він міг звернути увагу на проблему конкуренції з виданнями російською. Коли українські переклади ігнорують, купуючи альтернативу російською мовою. Українські видавництва втрачають читачів, а гроші йдуть до Росії…
Цікаво, що ж вибрав Президент з розмаїття книжок від українських видавництв? В руках у глави держави книжка… Бакмана «Медвежий угол». Гарний вибір, бо це – найкращий роман Бакмана… Щоправда, це книжка московського видавництва «Синдбад». Хоча «Ведмеже місто» перекладене українською чудовим київським видавництвом «Книголав». Чому глава держави на українському книжковому фестивалі перед камерами обирає книжку, видану в Москві? В той час, як на ринку є така сама українською? Надто, в умовах, коли українські видавництва страждають через конкуренцію з московськими акулами, які з'їдають і без того маленькі вітчизняні тиражі? Я взяла до рук книжку від «Книголава»… Розкішний переклад, неймовірної якості папір. Дизайн – кращий, ніж у росіян. І… закладка! Закладка, вшита всередині книги (виділено Г. М.)» (Facebook: Emma Antonyuk, 20 серпня 2020 року); в) відповіддю на оце русофільство Зе (пункт б) є позиція етнічного росіянина, колишнього незламного російського політв’язня, громадянина України Олега Сенцова: «…украинский язык – это один из наших сегодняшних маркеров и важных символов и инструментов независимости. Я сказал о себе: «Если ты по-русски говоришь, то как бы играешь на руку Путину» (виділено Г. М.; інтернет-видання «Факты»: «Украинский язык – один из символов и инструментов независимости, – Олег Сенцов», 26 серпня 2020 року).
Єр
Єрмак: Керівник ОПУ – одне з нових облич нової влади Зе (моє дослідження «Who are you, Mister чи все ж таки господін Єрмак, або Протоколи нєукраінскіх мудрєцов» демонструє, хто він є).
Шеф
Шефір: єврей, перший помічник ПреЗедента – ще одне із нових облич нової Зе-влади (про нього можна дізнатися з моєї статті «Китаєць, ні – калмик, або Хто кому Зе чи Пе…»), старший рідний брат якого Борис Нахманович Шефір, співзасновник студії «Квартал 95», давній партнер Зе і співавтор Передвиборчої програми кандидата на пост Президента України Володимира Зеленського («Я писал Предвыборную программу и помогал речи составлять», – наведене далі його інтерв’ю «ДМ»), говорив отаке: а) «Знаєте про «бухгалтерію» Партії регіонів? Там за 2012-й один мільйон «Кварталу». А потім пишуть: не взяли. Була така історія?…
Так, я цей мільйон отак в сумці тримав… Партія регіонів попросила нас поїхати на концерти за партію… Сказали: мільйон. Для нас це були шалені гроші, ми погодилися. Вже почали обговорювати умови концерту… Потім сказали: ми могли просто дати концерт і сказати – голосуйте за гідних. Ми ні за кого агітувати не будемо. Хоча ми тоді були симпатиками партії регіонів (очільником цієї регіоналівської партії був бандит, негідник та зрадник Янукович, тобто в 2019-му році дебіли-виборці привели до влади Зе-симпатиків Януковича – виділено Г. М.)… Вони сказали: поверніть гроші. Ми принесли їм і все (відповідав на питання російською, хоча заявив, що може й українською – Г. М.)» (веб-сайт «hromadske»: інтерв’ю «Співзасновник «95 кварталу» Борис Шефір: сподіваюся, мій брат займе головну посаду»; 20 травня 2019 року); б) «Наш главный юрист – Иван Баканов. Сейчас мы ищем ему замену (моя дослідницька публікація «СБУ – це Служба безпеки Вітчизни чи Служба безпеки олігархів, брехунів і шльондр?!» показує, чим стала спецслужба під орудою Баканова – виділення та примітка Г. М.).
А кто вместо него сейчас возглавляет ООО (общєство с огранічєнной отвєтствєнностью: українською – товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) – Г. М.) «Квартал 95» (журналістка – Г. М.)?
Я возглавляю…
Ранее у учредителей доли были равные. И ключевые решения мы принимали вместе в форме беседы, даже без голосования. Мы собирались вчетвером (Владимир Зеленский, Сергей Шефир, Андрей Яковлев и я) и договаривались, как действовать дальше.
Но в части ваших компаний доли принадлежат и другим лицам. Например, партнеру Игоря Коломойского Тимуру Миндичу (журналістка – Г. М.)…
Он вошел в компанию для того, чтобы было легче взаимодействовать с «Плюсами» («1+1» – Г. М.)… А финансовые вопросы они нам помогают решать. Сергей (Шефір – Г. М.) и Вова (Зе – Г. М.) больше занимались финансами. А я был главным редактором и больше занимался творческой частью, но мне сейчас приходится навёрстывать…
Мы надеемся, что через два года русский рынок для нас откроется (він може й раніше відкритися, якщо Україна здасться РоССіі – Г. М.). Долго объяснять, но самый большой удар политика украинизации нанесла телерадиопроизводству (виявляється, захист в Україні української мови відповідно до вимог Ради Європи для Бориса Шефіра є шкідливим – Г. М.)…
Понятно, что раньше украинские производители получали основной доход с российского рынка. Но сейчас ситуация изменилось не из-за политики украинизации, а из-за агрессии РФ (журналістка – Г. М.).
Конечно. Но если бы нам внутри Украины разрешили производить на русском, мы бы могли торговать с Россией (журналістка йому каже про російську агресію, а він – про торгівлю з агресором – виділення й примітка Г. М.) этой продукцией. Запреты – это искусственная и гадкая штука. Эту войну, которую развязали политики, надеюсь, сегодняшние политики закончат. Мое отношение к войне такое, что я понимаю – ее затеяли, чтобы подзаработать денежек и с той, и с другой стороны. Все подзаработали, только нас разорили с вами (таке враження, що інтерв’ю відбувається із типовим «ватником», а не з братом першого помічника ПреЗедента, хоча, швидше за все, Сергій Нахманович Шефір, як молодший рідний брат Бориса Нахмановича Шефіра, має такі ж погляди, що й Борис, просто не висловлює їх уголос – виділення та примітка Г. М.)…
Квоты и запреты – это плохо… Это противоречит Конституции Украины. Статью 10, где идет речь о государственном языке, всегда цитируют наполовину. Вторая часть статьи говорит о том, что региональные языки и русский (отдельно выделенный) государство поддерживает и развивает. Квоты – это не развитие, это подавление языка. Конечно, украинский язык нужно поддерживать и развивать. Но не методом квотирования, а, например, какими-то преференциями (всю цю шефірівську маячню спростовує Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) № 10-рп/99від 14 грудня 1999 року (справа № 1-6/99), про що фундаментально розповідає моє аналітичне дослідження «Друзі» України?» (розділ «Закон України «Про засади державної мовної політики»), де, зокрема, сказано таке (повторю ще раз для усіх шефірів): «1. Положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п’ята статті 10 Конституції України) (виділено Г. М.).
Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України» – виділення й примітка Г. М.)…
Вы будете советовать применять такую политику преференций Владимиру (журналістка – Г. М.)?
Это его политика, мне кажется… Вначале нужно войну остановить, а потом решать другие задачи (виділено Г. М.)…
У нас в предвыборной программе написано, что если убрать людей, материально заинтересованных в войне, она закончится. В данном случае бывший Президент и его окружение были заинтересованы в продолжении войны. Мы их убрали, и я уверен, что она затихнет. Война перестанет приносить доход (Пе убралі, а війна, попри наявність крихкого перемир’я, триває, оскільки від початку запровадження режиму припинення вогню із 00:01 27 липня 2020 року російські окупанти вбили 2-х українських воїнів й Спеціальна моніторингова місія (СММ) Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) станом на 9 жовтня 2020 року зафіксувала 1561 його порушення, котре почалося в першу ж добу 27 липня 2020 року, при повній тиші зі сторони українського війська, то тепер, за його – Бориса Шефіра – абсурдною логікою,дохід від продовження війни отримує Зе –виділення й примітка Г.М.).
А власть РФ вы не учитываете?
Если мы сильно захотим, то мы с ними договоримся… Им что, нравится воевать? Вы думаете, Путин – маньяк, который любит пострелять в живых людей? Он что, псих? Он умный человек. Да, у него имперские амбиции. Но можно же договориться (тут узагалі слів немає на 6-му на той час році оборонної війни України проти розпочатої Путіним російської збройної агресії з майже 14-ма тисячами загиблих від цієї агресії українських жителів: із мого матеріалу «Незалежна Україна? Маячня!» добре видно, з ким хоче домовлятися Борис Шефір – виділення і примітка Г. М). А если нет, то будем объявлять настоящую войну. А то что это такое: одной рукой воюем, а другой рукой торгуем? (так сам же ж цей Борис Шефір вище заявляв, що, попри триваючу російську збройну агресію, «…мы бы могли торговать с Россией» – виділення та примітка Г. М.)…
Я ожидаю пересмотра квот. 90 % – это много. Закон о языке нужно отменить и принять нормальный закон (нормальний – це той, котрого хоче Московський Кремль?! – Г. М.). Это первый шаг для отмены войны (тобто, за словами Бориса Шефіра виходить, що війну проти України розв’язала не РоССія, а вона почалася як спротив прийнятому українською постянуковичівською владою за європейськими стандартами українському мовному законодавству, натякаючи, що в Україні існує громадянський конфлікт, на чому постійно наголошує Москва, але в жодному разі не відбиття Україною визнаної всім демократичним світом збройної агресії Московського Кремля: «вітаю» Бориса Шефіра із вдалим підіграванням РоССіі – виділення і примітка Г. М.)» (інтернет-ресурс «Детектор медіа» («ДМ»): інтерв’ю «Совладелец студии «Квартал 95» Борис Шефир: «Квоты и запреты – это плохо», 30 травня 2019 року)».
Ну, й на цьому правлячі де-юре нові обличчя нової влади Зе у вигляді формули ЗеЄрШеф закінчилися, бо наступним буде прімкнувшій…
Ава (отаке народе порекло)
Аваков: вірменин, Міністр внутрішніх справ України – начебто всесильне, але не нове обличчя нової Зе-влади, яке Яценюка проміняло на Зе, а до того, згідно моєї праці «Ідіоти!», заявляло, що Яценюк і колишній Секретар РНБО України часів Пе Турчинов є для нього мамою та папою, правда, не уточнюючи хто є хто (додатково про Аву розповідає ще й моя робота «НПУ – це Національна поліція Вітчизни чи Національна поліція олігархів, брехунів і шльондр?!»; так само про поліцейське свавілля (НПУ підпорядкована Аві) йдеться в опублікованому інтернет-газетою «УП» 26 червня 2020 року інтерв’ю «Усе боліло, але думала, аби тільки сховатися». Розповідь жертви катувань і згвалтування в Кагарлику»: «Скільки у підсумку ви провели часу у відділку?
Десь з 7 – 6 вечора, і о 4:15, пам’ятаю, уже я вийшла…
Розкажіть, що саме вони робили? Я так розумію спочатку допит вів Микола Кузів?
Микола, так, перший. Як зайшов, витяг противогаз. Надіває на мене, я чуть не задихнулась. Думаю, чи задушить мене хоче. Але якось все одно вирвалась. І я не пам’ятаю чи він мене так ударив, що носа розбив, чи в противогазі я була. Бо як скинув противогаз, каже, «пошли в туалет», наниз мене повів. Я подивилась у дзеркало – вся в крові, даже не відчувала вже нічого. Він каже: «Вмивайся водою». А води не було, то я рукавом втерлась. Вже даже болі не відчувала. У відділку були люди і вони все чули, а деякі й бачили, але ніхто мені не допоміг. Потім як я упала, то за коси мене тягнув, то з ноги, з кулака, синяки такі були. Тоді до себе в кабінет повів, пістолета наставив, знову штовхав. І зажигалкою балувався. (Неля показує опіки на шкірі)… А потім я ж перелякалась, як наділи цей противогаз, дихати не стало, вже попісала в штани раз, другий раз. Курточку через вікно мою викинув, а паспорт так і не отдав. Де він міг дітись – не знаю (виділено Г. М.)…
Можете пригадати, як і коли Микола вас передав Сергію (Сулимі – Г. М.)?
Уже як познущався з мене, у мене вже сили не було. А цей Сергій потім прийшов, його не було, і почав оце: «Я тебе сьогодні розірву, будеш моя сьогодні». Думаю, чи це буде бити, чи що він буде робити. А він мене о 1 чи 2 ночі завів до кабінету, де був диван. І уже давай до мене: «Роздягайся, все». Не буду я роздягатися, відпустіть, кажу, додому, дитина мала жде мене. Він давай до мене чіплятися, на диван і все: будеш усе робити, як я тобі скажу. А куди ж було діватися (виділено Г. М.). Микола ще посидів, посидів, а потім уже пішов. У 2 часа ночі його не було. Він отдав мені телефон. Сергій у 4 часа мене і то не хотів відпускати, я же просила, як могла, і на коліна ставала, і все. Тільки відпустіть мене, бо прийде Микола і мене знов буде вбивати. То він мене випустив…А я пішла в парк. Не пішла, а швидко побігла. Усе боліло, але думаю, аби тільки сховатися: перелякана, уся трушуся (виділено Г. М.)…»); на це жахіття відреагував народний депутат України (партія «Голос») Андрій Осадчук: «Після переатестації із 40 кагарлицьких поліцейських вирішили звільнити тільки одного, двох понизили. А ще шістьох взагалі підвищили. Чим можна пояснити такі «вражаючі» результати переатестації? Тим, що вона виявилася банальною імітацією…
І сам злочин в поліцейському відділку в Кагарлику, і реакція на нього керівництва правоохоронців свідчать про недолугість реформи, яку проводить відомство Авакова…
Показово, що один із колишніх поліцейських, звинувачуваних у зґвалтуванні, навіть не проходив психофізіологічне обстеження (виділено Г. М.). Ба більше, імітація переатестації замість кадрової та репутаційної очистки поліцейського відділку, де катували людей, – це плювок в обличчя всім правоохоронцям, які дійсно прийшли служити і захищати, зокрема і тим, які затримували підозрюваних.
Система покриває своїх і дає сигнал іншим перевертням у погонах, що їм особливо немає за що переживати (виділено Г. М.)…
А керівництво правоохоронних органів я закликаю припинити імітації і нарешті розпочати реформу слідчого блоку Національної поліції України. Зло має бути покараним, а реформа поліції – завершена» («УП»: «Покарання за Кагарлик: імітація справедливості», 8 жовтня 2020 року).
Таким чином українці отримують…
ЗеЄрШеф + Ава
На що керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін, зокрема відносно ОГП, відреагував наступним чином: «Як ми в ЦПК і попереджали, Генпрокурорка Зеленського віддала юристу Медведчука Якубовському (він призначений заступником Генерального прокурора – Г. М.) наступні напрямки:
Спеціалізовану прокуратуру у сфері нагляду за кримінальними провадженнями ПРО ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ та у сфері ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ;
Департамент організації, процесуального керівництва розслідування та обвинувачення у провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку з масовими процесами у 2013 – 2014 роках. Це департаменти по ЗЛОЧИНАХ МАЙДАНУ;
Департамент процесуального керівництва у провадженнях про КАТУВАННЯ та інші порушення прав громадян ПРАВООХОРОННИМ ОРГАНАМИ.
Тепер, дякуючи Зеленському, Медведчук і росіяни контролюють три надважливі напрямки провоохоронної системи України.
Я не бачу іншого способу врятувати країну, окрім як в масовий, мирний спосіб зносити Зеленського (разом з усією цією шоблою).
Цього разу треба врахувати уроки Революції Гідності. Зносити треба разом з продажними ВРП (Вища рада правосуддя – Г. М.), КСУ, ОАСКом (Окружний адміністративний суд Києва – Г. М.) та усіма іншими продажними потворами (виділено Г. М.)» (Facebook: Vitaliy Shabunin, 10 вересня 2020 року).
Загалом же ж майже усю Зе-владу можна охарактеризувати наступним зображенням:
Зображенням поділився Інтернет.
Адже можна отаке сотворити, але той, хто це сотворив, ніколи не буде Малевичем (Казимир Малевич – видатний український художник-авангардист польського походження, який був автором знаменитої картини «Чорний квадрат»). Іншими словами, ідіот від природи, владний зокрема, не може бути нормальною людиною.
Тому щодо Зе-влади актуальними є слова геніального Тараса Шевченка з його вірша «Мені однаково…», написаного 17 – 19 травня 1847 року:
«Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені».
А тепер переходимо до неправлячих де-юре, але правлячих де-факто, ненових облич нової влади Зе…
Ко
Коломойський (єврей, в народі має псевдо «Бєня»): олігарх – ненове, де-юре позавладне, а де-факто владне, обличчя нової Зе-влади, котре має вагомі контакти із самим Зе (з моєї аналітичної статті «Націоналізація неплатоспроможного «Приватбанку». Хто відповідатиме за його банкрутство?» можна дізнатися, як Ко фактично обібрав українців, а мій матеріал «Зе чи Бо? НаВухоДоносець і Ко!» показує, ким є Бєня для Зе: Бо вже нема у владі, а Ко залишився) й добрі зв’язки, як говорять люди, з тим же Авою («Мы с Аваковым все время общаемся…Мы в постоянном общении. Мы считаем, что это общая победа (перемога Зе – Г. М.)… Мы болеем за Зеленского. Фан-клуб Зеленского… Мы болели против Пети (Порошенка – Г. М.)… Я считаю, что это самый удачный и профессиональный Министр за все последние 5 лет», – інтернет-ресурс «bihus»: «Тріумфальне повернення головного фаната ЗЕ, або чого хоче Ігор Коломойський? (інтерв’ю)», 3 травня 2019 року + «Тріумфальне повернення головного фаната ЗЕ або чого хоче Ігор Коломойський? Частина 2», 8 травня 2019 року), вважає Євромайдан поганою історією («Майдан − это плохо… Естественно, взаимная ненависть…», – «bihus»: «Тріумфальне повернення головного фаната ЗЕ, або чого хоче Ігор Коломойський? (інтерв’ю)», 3 травня 2019 року), а російську збройну агресію проти України – громадянським конфліктом («Внутренний гражданский конфликт, гражданская война… Слава богу, что это не распространилось на всю территорию. Но она имеет горячую фазу на Донбассе и холодную фазу на всей остальной территории в стране. Холодная фаза − это ненависть друг к другу… На Донбассе гражданский конфликт. Ну, можем сказать и война. Война – это просто более глобально, а это гражданский конфликт… Украинцы с украинцами (воюют – Г. М.)… (РоССія – Г. М.) Поддерживает одну часть украинцев. Если бы ее не было − уже давно это бы все закончилось, украинцы помирились бы… Ну, спровоцировала и организовала его (конфлікт – Г. М.) Россия. С одной стороны. А с другой стороны тоже не было все благополучно… Как в Украине гражданская война в 1918 – 1920 году была… Тоже самое и здесь было», – «bihus»: «Тріумфальне повернення головного фаната ЗЕ, або чого хоче Ігор Коломойський? (інтерв’ю)», 3 травня 2019 року; «А у нас то, что произошло на Донбассе – это что произошло?… Это внутренний гражданский конфликт…Никем не инспирированный, никакой Россией… Мы говорим, что военные российские присутствуют на Донбассе…, которые поехали в «отпуск» или в «командировку», – выполнять интернациональный долг… Но у нас основа, шампур этого конфликта, – это внутриукраинский конфликт…» (виділено Г. М.), – інтернет-портал «НВ»: «Миллиардер, который смеется. Интервью Игоря Коломойского НВ – первая часть», 4 липня 2019 року; на фоні цієї російської пропаганди з уст Бєні цікаво ознайомитися, що про нього каже його колишній близький соратник Дніпровський міський голова Борис Філатов: а) «Коломойский хочет, чтобы я ему поцеловал руку… Коломойский – …продавец воздуха… Все, к чему он прикасался в этом городе (Днепре – Г. М.), превращалось в тлен (виділено Г. М.)… Влияние Коломойского значительно преувеличено. Все думают, что он – князь тьмы, который всех дергает за ниточки, как марионеток. Он продавец воздуха, и очень боится, чтобы этот образ не был разрушен» («Страна.ua»: «Филатов: «Коломойский хочет, чтобы я ему поцеловал руку», 16 серпня 2019 року); б) «…я считаю Коломойского абсолютно аморальным человеком (виділено Г. М.)…»… По словам Бориса Филатова, во всех делах Игорь Коломойский преследует только финансовый интерес, пренебрегая даже многолетней дружбой… «В 2014 году и у меня, и у Корбана возникла иллюзия, что человек как-то изменился морально-психологически…
Читайте закінчення статті – Ч. 2.
0 коментарів