Від Януковича – до Зе, або Ось – ще й ще один з результатів того, що дебіли обирають ідіотів! Ч. 2

                                                                           Факт 12

   6 серпня 2020 року інтернет-ресурс «Слідство.Інфо» («СІ») у своєму матеріалі «Надійний професіонал Татаров» оприлюднив таке: «В  цьому…  повідомленні (Офіційного інтернет-представництва Президента України про Татарова:  Факт 6  – Г. М.)… не вказано іншого. Того, що в найкривавіші дні Майдану він запевняв, що міліціонери не використовують вогнепальної зброї. Що після побиття активістки й журналістки Тетяни Чорновол казав, що це могло бути її ж провокацією.  Що, як адвокат, виступав в інтересах проросійських політиків Андрія Портнова й Вадима Новинського. Що захищав суддю Валерія Чорнобука, який, за версією слідства, після окупації Криму Росією допомагав місцевим судам перейти на роботу за російськими законами. Що має сотні тисяч гривень, доларів та євро заощаджень і, принаймні, мав, субсидію на сплату комунальних послуг.  Що проти його повернення у владу виступали політики та громадські активісти і в 2014-му, і цієї весни, і зараз  (виділено Г. М.)…

   1. Виправдовував штурм Майдану 11 грудня.

   У ніч на 11 грудня 2013 року відбулась невдала спроба розгону Євромайдану в Києві, у якій взяло участь понад 5 тисяч силовиків…

   Яка причина такого штурму? Чому він відбувався вночі? В ефірі телепередачі «Шустер LIVE» Олег Татаров пояснив це потребою забезпечити проїзд громадського транспорту.  «Щоб не порушувати нормальний уклад життя, не заважати проїзду транспорту, міліція виконувала операцію по виконанню рішення суду саме вночі», – казав тоді Татаров. Також він зауважував, що в середньому службу вночі несуть удвічі менше міліціянтів, ніж удень,  2  –  2,5 тисяч співробітників. Та ці його слова суперечать  пізнішим заявам  представників прокуратури, відповідно до яких у розгоні 11 грудня було задіяно 5,1 тисяч міліціонерів (виділено Г. М.).

   2. Припускав, що побиття Тетяни Чорновол могло бути її ж провокацією.

   25 грудня 2013 року стало відомо про побиття журналістки та активістки Майдану Тетяни Чорновол, яке трапилося о першій годині ночі…

                                                                         Фото «УП».

                                                             Чорновол як зазвичай…

                                                           Світлини сайту visti.ks.ua.

                  Вони чітко демонструють побиття Тетяни Чорновол або ж «провокацію»

                                          Чорновол проти самої себе, як заявляло оце

                                                    сміття-«мусор» серед мікрофонів.

   Олег Татаров коментував цей інцидент із боку МВС (хоча насправді це був ніякий не інцидент, а бандитська звіряча розправа над нею, як я писав у своїй фотохроніці «Український Євромайдан діє!» – Г. М. ). Він припустив, що це могла бути провокація самої активістки. «Опрацьовується міліцією декілька версій. Зокрема це версія, можливо, пов’язана з провокацією, –  заявив він. Тому,  що ми маємо інформацію, згідно з якою Тетяна Чорновол неодноразово залишалася ночувати в Будинку профспілок, постійно рухалася вона із супроводженням. А в цю ніч вона виїхала самостійно і, можливо, цим скористалася (виділено Г. М.)»…

   4. У найкривавіші дні Майдану стверджував, що «працівники міліції не використовували вогнепальної зброї».

   18 – 20 лютого 2014 року стали найкривавішими в ході всієї Революції Гідності…

   На відео «5 каналу», оприлюдненому 19 лютого 2014 року в YouTube, під час спільного брифінгу Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ Олег Татаров заявив, що «працівники міліції не використовували вогнепальної зброї». Також він запевняв, що дехто із загиблих мітингувальників мав поранення в потилицю, що начебто може свідчити про те, що стріляли в них люди, які були поруч,  а не міліціонери…

   На початку 2015 року Олег Татаров отримав посвідчення адвоката. Станом на сьогодні він є співвласником двох компаній, які надають юридичні послуги. Обидві мають назву «Креденс». Одна з цих фірм донедавна називалася «Правова корпорація «Татаров, Фаринник, Головко».

   В ході своєї адвокатської кар’єри Олег Татаров захищав кількох одіозних проросійських політиків. Зокрема, народного депутата  України Вадима Новинського  (виділено Г. М.). У грудні 2016-го року з політика намагалися зняти депутатську недоторканність через кримінальну справу, пов’язану з викраденням тодішнього митрополита РПЦ в Україні (РПЦвУ, що незаконно називає себе УПЦ, хоча належить до Московського Патріархату – Г. М.) Олександра Драбинка (він пізніше перейшов до УПЦ (ПЦУ), про становлення котрої розказує моя дослідницька праця «1031 й 333, або Русь-Україна – незалежна: і політично, і духовно!» – Г. М.). За версією прокуратури, Новинський (проросійський олігарх, основний захисник і спонсор РПЦвУ – Г. М.) міг бути причетним до цього викрадення (оскільки Драбинко був секретарем Володимира – Г. М.), щоб потім змусити предстоятеля Володимира (тоді важко хворого, тепер уже покійного очільника УПЦ МП – Г. М.) зректися престолу (на користь більш однозначного союзника Москви – Г. М.).

   На регламентному комітеті Верховної Ради у грудні 2016-го, де розглядали зняття недоторканності з Новинського (а ось, що заявляє ця погань нині, як інформує своїм дописом «Новинський безперешкодно озвучує колабораціоністські тези на українському телебаченні» за 21 серпня 2020 року інтернет-ресурс «Bihus.Info»: «Цитата: «Сегодня очень важное событие – 6 лет интронизации блаженнейшего Онуфрия. Мы все помним в какое время проходила интронизация в 14 году –  после Майдана, после госпереворота  (Революцію Гідності, Євромайдан оця мерзота, як й її московські куратори, називає госпєрєворотом – Г. М.), который произошел в Украине, после того как сменилась власть, после того как началась междоусобная война на юго-востоке Украины  (і оцей нікчема російську збройну агресію, що почалася у Криму 20 лютого 2014 року й згодом продовжилася на Донбасі, котру весь цивілізований світ визнав війною РоССіі проти України, іменує мєждуусобной, то есть гражданской, войной, але Зе цього не бачить та не чує – Г. М.)»  (Вадим Новинський, народний депутат України, в ефірі телеканалу «НАШ», 17.08.2020)»), між ним і Луценком сталася словесна суперечка, в ході якої Луценко назвав адвоката Олега Татарова «сук…ю неправославною». «Татаров – с…ка неправославна, ментовська с…ка, кончена. Яка казала, що Чорновол сама себе побила, майданівці самі себе повбивали», – крикнув Луценко…

   Також як адвокат Олег Татаров представляв інтереси Андрія Портнова (така ж сама погань та мерзота, як і Новинський – Г. М.) – одіозного проросійського політика, який у часи Майдану обіймав посаду заступника голови Адміністрації Януковича (виділено Г. М.). Можливу причетність Портнова до злочинів розслідували прокурори Генеральної прокуратури України. Групою керував прокурор Олександр Божко, якого, за його словами, адвокат Татаров разом із Портновим погрожували «посадити» за те, що він розслідує цю справу (дивіться Факт 2  – Г. М.)…

   Свого зв’язку із Портновим Татаров не приховує. Приміром, у травні 2020-го року в інтерв’ю (проросійському – Г. М.) телеканалу «Наш» (от що про нього на своїй Facebook-сторінці написала 23 серпня 2020 року журналістка Marina Daniluk-Yarmolaeva: «Як виглядають тварини? Мураєвський канал «НАШ»  сягнув дна глибиною, як Маріанський жолоб  (його глибина становить 10 994 м – Г. М.). До Дня Незалежності випустили ролик із маніпуляцією,  що наш суверенітет то є помилка. Що треба було не підтримувати самостійність. Що життя в Совецькому Союзі уберегло б нас від війни з Росією,  від  Чорновола, Ющенка, Зеленського...  Кадри ЗСУ з українськими шевронами із кадрами обстрілу Донбасу мають підвести до думки, що це нашій армії нема чого робить і вона начебто окупувала частину території. Не РФ.  Я розумію, що Нацрада  (з питань телебачення і радіомовлення – Г. М.)  не бачить, а Службі  безпеки України пофіг…  Але є межа.  Мало того, що тиждень тамтешні працівники ср…ку рвуть за Лукашенка. І в унісон з гостями заявляють, що Януковичу треба було давити опозицію у свій час,  як Лукашенку.  Мало того, що ці персони видають меседжі (англійською Message  – повідомлення, послання, сигнал – Г. М.), що Україна «антиросійщиною» не має спричинити розпаду РФ, аж тут таке пекло» – Г. М.)  він підкреслив,  що разом із командою ексчиновника представляє потерпілих у справі про пожежу в одеському Будинку профспілок, яка сталася 2 травня 2014-го року (виділено Г. М.).

   Також, як ми дізналися, Олег Татаров був адвокатом підозрюваного у державній зраді колишнього кримського судді Валерія Чорнобука. Останнього затримали 3 листопада минулого року у Києві. Більше ніж пів року він був у розшуку. За версією слідства, у 2014 році Чорнобук допомагав кримським судам перейти на роботу за російським законодавством і закликав місцевих суддів вивчати закони РФ й отримувати російські паспорти… У вересні 2019-го Вища рада правосуддя звільнила Чорнобука з посади судді.

   5 серпня, коли з’явився Указ Президента Володимира Зеленського про призначення Олега Татарова заступником Керівника Офісу Президента, останній подав декларацію як кандидат на посаду. Судячи з документу, ще за часів роботи в МВС (та такої зарплати, щоб це все придбати, там ніколи не було – Г. М.) він став власником двох земельних ділянок на Київщині сукупною площею 2,8 тисячі квадратних метрів. Також він задекларував дві квартири, чотири машиномісця та нежитлове приміщення у Києві, які його сім’я нещодавно придбала. Зокрема, трьома об’єктами нерухомості особисто Татаров володіє у житловому комплексі бізнес-класу під назвою «Парк-хол Горький» від забудовника «Укрбуд».  Так, у 2018 році він став власником нежитлового приміщення на понад 30 квадратів та двох машиномісць у цьому комплексі. Розміщений він у центральній частині столиці, в Голосіївському районі. Нині квадрат житлової площі там продають в середньому за ціною від 1,5 до 3 тисяч доларів (виділено Г. М.).

   Якийсь час після звільнення з МВС Татаров працював директором юридичного департаменту «Укрбуду». Також, принаймні до січня поточного року він захищав у суді гендиректора компанії «Укрбуд Девелопмент» Олега Майбороду, якого у травні минулого року детективи Національного антикорупційного бюро затримали за підозрою в оборудках із житлом для Національної гвардії (МВС України – Г. М.).

   Татаров володіє позашляховиком «Mercedes-Benz  GLS  350» 2017 року випуску. Разом із родиною він у минулому році заробив майже 17,5 мільйонів гривень, а також мав 400 тисяч доларів, 250 тисяч євро та 950 тисяч гривень заощаджень (оця моя робота «Розкоші й злидні українських куртизанок можновладців…» саме й оповідає про таких, як Татаров – Г. М.).

   При цьому, як довідалося «Слідство.Інфо», у жовтні 2017 року Деснянський районний суд Києва видав наказ стягнути з Татарова майже 28 тисяч гривень на користь «Київенерго» за комунальні послуги.  Щоправда, ексміліціянт оскаржив це рішення, зауваживши, що в нього відсутня заборгованість. І в квітні 2018 року суд скасував цей наказ.  Захисниця Татарова у суді заявила, що комунальники неправильно нараховували заборгованість, оскільки у боржника начебто була оформлена субсидія (фактично доларовий мільйонер ще й отримував субсидію: ні совісті, ні сорому – виділення й примітка Г. М.)…

   Попри яскраву адвокатську кар’єру та чималі заробітки, Татаров не облишав спроб повернутись у владу.

   Про першу таку спробу стало відомо ще у вересні 2014 року. Видання «Главком» оприлюднило тоді лист (вих. № 25-102-1328/9-14/16 від 16 вересня 2014 року, згідно котрого Татаров «має високий рівень керівної роботи, який набув, працюючи… в МВС України… Принциповий керівник, який вміє чітко і оперативно визначати головні напрямки діяльності та шляхи їх реалізації. За характером урівноважений, з працівниками ввічливий, вимогливий до себе і до підлеглих, користується заслуженим авторитетом у колективі та серед колег»  – Г. М.) на ім’я експрем’єр-міністра Арсенія Яценюка («Щоб то означало?» – мое есе про Яценюка – Г. М.), в якому тодішній голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Путілов зазначав, що Татаров працює його помічником і просив погодити призначення ексміліціянта заступником голови ОДА. В листі йшлося про те, що Олег Татаров має науковий ступінь доктора юридичних наук, нагороджений премією імені Ярослава Мудрого та має звання «Заслужений юрист України». Про заяви Татарова в ході Революції Гідності не йшлося. Більше того, під час зустрічі з журналістами Путілов взагалі  запевняв, що Татаров допомагав активістам на Майдані.  Врешті, після публічного розголосу Татарова на посаду не призначили (треба ж було бути цьому Путілову таким брехливим мерзотником – виділення та примітка Г. М.)…

   Після того про кроки Татарова до продовження чиновницької кар’єри відомо не було.  Доки у квітні 2020-го не з’явилася інформація про наміри призначити Татарова заступником Керівника Офісу Президента.  Тоді «Ініціативна група постраждалих/поранених на Майдані» закликала Зеленського не робити цього (її застереження наведено вище: Факт 3  – примітка й виділення Г. М.)…

   «Відповідь» Президента  (Факт 5 – Г. М.), оприлюднена на його сайті через чотири місяці, була лаконічною:  Указ  Президента  України  №  310/2020 «Про призначення О.Татарова Заступником Керівника Офісу Президента України» (виділено Г. М.)…».

                                                                           Факт 13

   Блогер, волонтер Юрій Касьянов пише: «А не пора ли Януковича возвращать  (моя замітка «Живи по — людськи!»  його яскраво ілюструє – Г. М.)?.. Почему нет, когда на высокие государственные посты назначаются его одиозные опричники.

   Кадровая политика Зеленского ещё раз демонстрирует, что никакой политики у нынешнего Президента нет… А главное – нет никаких принципов. Назначаются близкие, знакомые, друзья, друзья друзей, и просто нужные, удобные, проверенные люди.  Ничего нового…

   Страну ведут в светлое будущее не идеи, не талантливые, волевые люди с принципами, а кумовья, сватья, друзья (виділено Г. М.)...

   Януковича можно возвращать. Надо возвращать. Если Медвечук сидит в парламенте и владеет половиной медийного пространства (про нього та іншу подібну шоблу можна дізнатися з моєї статті «Або незалежність, або олігархи!» – Г. М.), то чем Янукович хуже?..

   Если во власти каждый второй регионал  (мій матеріал «Чорна бухгалтерія» реґіоналів як чорна мітка… Тільки чия?»  показує, що собою представляють реґіонали – Г. М.), если коррупция процветает, если олигархи правят бал, а мы медленно, но неуклонно дрейфуем в Российскую империю  (моє аналітичне дослідження «Крим… Аляска…» детально розповідає про хворобливі плани Московського Кремля з її відновлення, а моя публікація «Вперед – у минуле!» розкриває внутрішню сутність Московщини – Г. М.), в чём тогда виноват Янукович?..

   Возвращайте Яныка. Начнём всё сначала. Но теперь – по-взрослому (виділено Г. М.)» («Цензор.Нет»: Юрий Касьянов: «Верните Яныка!», розділ «Блоги», 6 серпня 2010 року).

                                                                           Факт 14

   Блогер, інвестбанкір Сергій Фурса сказав: «Татаров, Пискун…

   Кадровый гений Зеленского? Или кадровый голод в стране с самым талантливым народом, по словам украинских политиков. Вот ведь парадокс.

   Но почему? Почему он выкапывает худших людей и ставит их на должности?

   Можно предположить, что Зеленский есть зло и поэтому он назначает зло (виділено Г. М.). Но это слишком просто. Мир не черно-белый.

   Тогда почему? Это результат целого ряда действий того же Зеленского, в результате у него не осталось выбора. Просто другие люди к нему уже не пойдут  (виділено Г. М.). Хаотичные действия первого года, когда во власти сначала оказалось достаточно много приличных людей, волею случая, возможно, а потом все они были выкинуты, привели к тому, что никто приличный уже просто не пойдет. Люди, ценящие свою репутацию, не будут участвовать в балагане. Когда ты можешь честно работать, а потом тебя выкинут и назовут идиотом… В итоге, люди с репутацией просто не будут идти во власть пока там работает команда Зеленского-Ермака (виділено Г. М.). Потому что они понимают, что а) они все равно не смогут ничего сделать, и б) о них вытрут ноги и выбросят, когда надо будет найти крайнего.

   А кто пойдет? Тот, у кого нет ценностей и кто рассматривает должность как способ заработать. Выбор у Зеленского теперь только из таких людей. Потому что им может быть не важно, что их уволят через 2 месяца. Им не важно, что их репутацию сотрут в порошок. Ее же все равно нет. Им важно получить доступ к ресурсу. И чем дольше он будет, тем лучше. Потому что каждый день принесет им много денег. И хаос во властной вертикали им только на руку. Они любят жить в такой среде…

   Может ли Зеленский сделать что-то, что исправит ситуацию? Вряд ли. Потому что для этого надо поменять все. Убрать приживал и прилипал, вылезти из теплой ванны и признать свои ошибки. Гораздо проще оставаться вместе с друзьями и продолжать делать то, что делаешь (виділено Г. М.).

   А назначения, да, будут все более и более ужасными. И это приведет к последствиям. Потому что нельзя расставить на все госдолжности упырей, которые наполняют свой карман, которые работают на Россию или которые просто бездари, и надеяться, что государство будет идти вперед, а денег хватит надолго. Так не работает. И денег не хватит. Все эти крепкие хозяйственники – профессионалы в том, чтобы угробить экономику. Они это не раз уже делали. И даже не со зла. А просто потому, что нельзя одновременно и разворовывать бюджет и обеспечивать рост экономики. Они всегда предпочитали напечатать деньги, чтобы хватило всем, но вот беда, так не работает.

   Могло ли быть по другому? Вряд ли. Это все было предопределено еще год назад, когда Президентом выбрали некомпетентного человека без ценностей. Если бы он был некомпетентен, но хотя бы имел ценности, то у него бы была аллергия на таких друзей  (жлоба – Г. М.)  Портнова и  (бандита, зрадника – Г. М.) Януковича. Но ее нет. Для него они такие же, как и все, не лучше и не хуже (виділено Г. М.). Как и Дубинский (народний депутат України зі «СН» – Г. М.) для него «Саня», хотя в любом приличном обществе это «человек, с которым гигиена не позволяет стоять на одном квадратном метре».

   И нет компетенции оценить, куда толкает страну его гениальная кадровая политика. И нет возможности остановиться. Потому что такие кадровые перемены будут приводить к последствиям. За последствия кто-то должен будет отвечать. А значит будут убираться с должностей люди, не способные поцеловать правильно в пятую точку. А на их место будут приходить люди от брата Ермака.

   То ли еще будет (виділено Г. М.)» («Цензор.Нет»: Сергей Фурса: «То ли еще будет», розділ «Блоги», 7 серпня 2010 року).

                                                                           Факт 15

   Громадська організація «Родини Небесної Сотні» криком кричить: «Влада вчергове пробиває моральне дно і вкотре засвідчує зневагу до європейських демократичних цінностей, Законів України та Гідності.
   Призначення на посаду заступника глави Офісу Президента України поплічника Захарченка Олега Татарова, людини, яка впродовж Революції Гідності щодня оббріхувала та переслідувала її учасників, є ще однією подією яка продовжує і утверджує реванш проросійських сил та повернення старої гвардії часів Януковича (виділено Г. М.).
   Маємо на увазі включення до списків обміну, передачі іншим країнам осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів під час Революції Гідності та щодо яких не було винесено судових вироків та тих, які не відбули визначене судом покарання, повернення до країни та широку популяризацію в медійному просторі українофобів О.Лукаш, А.Портнова, призначенням на посаду першого заступника Директора Державного бюро розслідувань О.Бабікова – людини, яка представляла в судах інтереси режиму Януковича, повернення в стіни Генеральної прокуратури С.Піскуна, відверте переслідування правоохоронними органами волонтерів та громадських діячів, політичні репресії.
   Призначення О.Татарова, який виправдовував та покривав масові злочини та порушення прав людини під час Революції Гідності на керівну посаду в ОПУ ми, представники родин Героїв Небесної Сотні, постраждалих та учасників Революції Гідності, вважаємо наругою над пам’яттю наших рідних і близьких, всіх тих, хто відстоював в 2013 – 2014 роках та під час російської агресії європейський вектор розвитку України, пам’ять Героїв, які віддали своє життя за цивілізаційний вибір української нації.
   Вже більше року команда Зеленського демонструє байдужість та нехтування вимог громадськості.
   Закликаємо всі патріотичні проукраїнські сили до об’єднання для посилення тиску на владу на усіх рівнях задля недопущення сповзання нашої країни до авторитаризму, нівелювання здобутків Революції Гідності, відстоювання європейського вектору розвитку нашої країни (виділено Г. М.)» (Facebook: ГО «Родини Небесної Сотні», 7 серпня 2010 року).

                                                                           Факт 16

   «Президент України Володимир Зеленський вважає за несправедливе зараховувати до представників «старої влади»  всіх, хто обіймав якусь керівну посаду за часів президентства Віктора Януковича (2010 –  2014 рр.).

   Про це він сказав, відповідаючи на запитання журналіста в Мар’їнці  (Донецька область – Г. М.)  щодо призначення заступником глави Офісу Президента екс-заступника начальника слідчого управління МВС часів Януковича Олега Татарова  (виділено Г. М.).

   «Ви загалом говорили про заступника глави Офісу, про одну людину. Що стосується цієї людини. Я не знаю, що таке «він стара людина». Думаю, він віком приблизно як я. Йому за 40, навіть немає 50 (Зе й не знає, що заступник Керівника його Офісу народився 31 серпня 1982 року, тобто йому незабаром лише сповниться 38 років: отаке його «знання» найближчих своїх кадрів – цікаво, а Зе хоч подивився дані про Татарова, коли підписував Указ про його призначення?! – Г. М.)… Ми всі жили за часів Януковича. Але деякі люди втекли разом із паном Януковичем. А в принципі багато людей залишилося нормальних, які не зрадили Україну. Мені здається, що це несправедливо: усіх людей, які очолювали ту чи іншу ланку  влади за часів Віктора Федоровича Януковича, вважати кимось, як би сказати, зі старої влади», – сказав Зеленський (виділено Г. М.).

   Глава держави також зазначив, що для нього всі, хто обіймали керівні посади за часів президентства Петра Порошенка (2014 – 2019 рр.), – «теж уже стара влада, але і там були досвідчені люди, і в ті роки (за часів Януковича – ІФ) були досвідчені люди».

   «Головне, щоб людина була чесною. Зараз, мені здається, в нашій країні, щоб змінити Україну, моральний бік найголовніше – те, чого бракує багатьом чиновникам, депутатам багатьом», – додав Зеленський (себто, після всіх викладених вище фактів Зе вважає Татарова моральною, чесною людиною: просто не вистачає цензурної лексики для обурення – примітка та виділення Г. М.)» (Interfax-Україна (ІФ): «Зеленський про призначення Татарова: вважати представниками старої влади всіх чиновників часів Януковича несправедливо»,7 серпня 2010 року; «УП»: «Зеленський про Татарова: залишилося багато нормальних, які не побігли за Януковичем», 7 серпня 2010 року).

                                                                           Факт 17

   Політолог Віктор Бобиренко вказує: «Призначення Олега Татарова заступником голови Офісу Президента – ще одна крапля злоби у чаші українських патріотів…  Повернення цієї людини в українську політику – сигнал як для проукраїнського табору, так і для любителів ідеї замиритись з Росією. Ми вкотре зрозуміли, що режим Зеленського є антиукраїнським за своєю природою. Сепари та любителі «русского міра»  зрозуміли, що тепер можуть піднімати голову. Що влада їх чекає у своїх лавах. Що вони можуть повертатись і знову штовхати Україну в російські обійми.

   Саме по собі призначення Татарова не може стати причиною для якихось масштабних суспільних процесів.  Але одне нашаровується на друге і, коли чаша народного терпіння переповниться, вона виллється у ще один Майдан. Адже зараз країною керують не патріоти, а реваншисти  (виділено Г. М.)…

   Татаров – людина не квартального поля. Президент Зеленський, очевидно, навіть не знав про його існування до останніх кількох місяців. Йому просто хтось нашептав, підказав, що його кандидатура – вдала. З огляду на те, що Олег Татаров співпрацював з Новинським та Портновим, не важко здогадатись, яку позицію буде відстоювати та чиєю людиною є. Тож тепер можемо «вітати» поповнення в антиукраїнському крилі нашої політики» (інтернет-видання «Gazeta.ua»: «Ще одна крапля злоби в чаші українських патріотів», 7 серпня 2010 року).

                                                                           Факт 18

   Колишній начальник Головного слідчого управління СБУ, генерал-майор юстиції Василь Вовк зазначив: «Ми всі жили за часів Януковича. Але деякі люди втекли разом із паном Януковичем. А в принципі багато людей залишилося нормальних, які не зрадили Україну», – сказав Глава держави Володимир Зеленський щодо призначення кадрів від Януковича…

   Про зраду.

   Помиляєтесь, пане Президенте, якраз хамелеони, які клянуться в любові кожному Главі держави, – натуральні зрадники!

   Про «усі жили при Януковичу».

   Я, наприклад, не жив. Мене переслідували… Тому,  що мав і маю принципи! Ті, кого Ви, шановний Володимире Олександровичу, сьогодні «перепризначаєте»,  приходять або за гроші для Вашого оточення, або з активами та обіцянками, які будуть виконані навпаки для Вас. Вони по-іншому не вміють (виділено Г. М.).

   Успіхів Вам, пане Президенте!» («Цензор.Нет»: «В.Зеленському: може Ви й жили при Януковичу, а мене переслідували», розділ «Блоги», 8 серпня 2010 року).

                                                                           Факт 19

   Політолог Михайло Басараб застерігає: «Рішення Зеленського про призначення Олега Татарова вчергове підтверджує, що Президент і його команда рухаються шляхом реваншу (виділено Г. М.). Зеленського обрали як інноваційного політика за його обіцянки створити нову політичну якість для України. Але впродовж року все відбувається навпаки (а для того, щоб відбувалося так, як треба, то необхідно аби людина була принциповою, про що говорить мій «Маніфест порядності», а не такою, як Зе – Г. М.). Обіцяв побороти колишніх зіпсованих політиків, натомість воскрешає людей не з минулого, а з позаминулого  (й оце не зробить Україну успішною, бо для цього треба діяти згідно програмних постулатів, викладених у моїй статті  «6Д + 3П, або Що необхідно Україні для успіху» – виділення та примітка Г. М.).  Це призначення Вітольда Фокіна і Леоніда Кравчука до Тристоронньої контактної групи  (про них розказує мій матеріал «Й ще одне «нове» обличчя нової влади Зе!» – виділення та примітка Г. М.), які є ще попередниками Кучми. Колишній голова Офісу Президента Андрій Богдан був людиною, яка зробила кар'єру ще в уряді Азарова (відповідні дані наводить моя праця «Китаєць, ні – калмик, або Хто кому Зе чи Пе…» – Г. М.). Виконуючого обов'язки Міністра освіти Сергія Шкарлета порівнюють з Дмитром Табачником. Таких прізвищ можна назвати багато. У системі правоохоронних органів найбільш промовистим є повернення Андрія Портнова (мерзотника, януковичівського посіпаки, котрий за мовчазної згоди Зе-влади фактично незаконно переслідує окремих своїх майданівських опонентів, включаючи неугодних йому журналістів, зокрема з «Радіо Свобода», завуальовано погрожує їм, неодноразово публікував державні номери радіосвободівських редакційних автомобілів, адреси їхніх водіїв, що врешті решт привело до підпалу невідомими (им) в ніч із 16 на 17 серпня 2020 року одного з цих авто «КІА  Черато», як повідомили журналісти «Радіо Свобода» Михайло Ткач (Facebook: Mykhailo  Tkach) і Наталя Седлецька (Facebook: Natalie  Sedletska) – ведуча програми «Схеми: корупція в деталях» – Г. М.) та його впливів на Генпрокуратуру і Державне бюро розслідувань.

   Олег Татаров до призначення в одному з адвокатських звітів називав себе представником команди Андрія Портнова. Був довіреною особою Захарченка, а відтак, Януковича і всієї кремлівської команди, яка боролася проти Майдану. Татаров був надійним виконавцем завдань, спрямованих на силове придушення Майдану, які надходили з Москви. Був одним з ключових операторів тієї репресивної машини (виділено Г. М.)…

   Ці люди в поле зору Зеленського потрапляють за рекомендацією когось із найближчого оточення, наприклад Андрія Єрмака. Той, хто це рекомендує Зеленському, бажає скористатися українським досвідом авторитарного режиму Януковича або це цілеспрямовані дії, метою яких є утвердження на високих посадах людей, що мали тісні залежності від Кремля. Одним із завдань, напевно, є згортання важливих досягнень України з 2014 по 2019 роки. Бачимо по ініціативах Шкарлета, який хоче знищити надбання України в системі освіти за 5 років аж до демонтування інституцій, створених на виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Татаров, очевидно, призначається для того, щоб остаточно перетворити систему слідчих органів і правопорядку у вертикально інтегровану репресивну машину. Спостерігаємо, що вже Генпрокуратуру і ДБР використовують для політичних переслідувань опонентів режиму Зеленського  (виділено Г. М.).

   Бачимо чітку траєкторію руху Президента. У перший рік тривали дискусії, що випадки реваншу в його призначеннях на високі посади є поодинокими. Управління державою називали масштабним процесом, під час якого можуть траплятись помилки. Після призначення Татарова можемо прослідкувати системність відновлення командно-адміністративної моделі управління державою, притаманної Кучмі і Януковичу (виділено Г. М.).

   Сам Зеленський не зупиниться. Для нього протести проти призначення Шкарлета, Фокіна чи Татарова не є чимось дивним (а моя аналітична робота «Пряма чи крива збройна агресія РоССіі проти України, або Ось – й ще один з результатів того, що дебіли обирають ідіотів!»  вчергове демонструє результат невдалої кадрової політики Зе – Г. М.). Він підтвердив, що є недосвідченим і не цікавився ні історією України, ні політикою… Така система призначень і надалі утверджуватиметься, невдоволення накопичуватиметься і врешті настане критичний момент. Це змусить Зеленського або під тиском піти у відставку добровільно, або виникне черговий Майдан, який все одно  (як і в випадку із Януковичем – Г. М.)  завершиться перемогою народу (виділено Г. М.)» («Gazeta.ua»: «Татаров перетворить систему слідчих органів на репресивну машину», 8 серпня 2010 року).

   Від Януковича – до Зе – ось такий шлях, на жаль, проходить Україна, котрий є одним з результатів того, що дебіли обирають ідіотів, але нехай ідіоти не тішаться, бо їм все одно прийде політичний кінець!