Дебіли обирають ідіотів!
Не треба губити свій
дорогоцінний час,
пояснюючи дебілу,
що він – дебіл…
Нічого не доб’єшся,
тільки збагнеш, що
він – ще й ідіот.
Г. М.
А як же інакше сказати?
Та саме так, бо по-іншому ніяк не виходить, зважаючи на те, як живе переважна більшість українців після двох минулорічних найважливіших виборчих компаній!
Адже про пряму відповідальність виборців за результати будь-яких виборів на всій території України я говорив уже не раз, зокрема і в таких своїх матеріалах:
«Україні – порядну владу і чесних депутатів! Що треба зробити…»,
«Україні – порядну владу і чесних депутатів! Що мною зроблено…»,
«Від Революції Гідності до контрреволюції негідників?»,
«Владна багатоголовість доведе нас до цуґундера!»,
«Ніхто не хотів помирати декларувати…» та
«Розкоші й злидні українських куртизанок можновладців…».
Але, на жаль, виборці дуже часто не хочуть давати собі звіт за власні попередні помилки. Ось – свіжі докази…
Аналізуючи результати президентських (про них можна дізнатися із моєї статті «Зе чи Пе?»)і парламентських виборів (що вони собою представляли розповідає моє дослідження «Про результати позачергових парламентських виборів – попередньо, або Україна – остров нєвєзєнія?»)2019 року, можна таки зробити висновок, що дебіли обирають ідіотів!
Підтвердженням цього факту – хто кого обирає – є слова відомої волонтерки Наталії Юсупової: «Фактически все, кто сегодня громко возмущается действием власти касательно карантина, голосовали за Зе-команду, и ресторанный бизнес в том числе, не все, но большинство (виділено Г. М.).
Да, я понимаю, что люди остались без работы в то время, когда некоторые, кто как и все должны были закрыться, работают. А все потому, что они близки с «прекрасной», новой командой комиков. Ребята, ну чего Вы? Ну Вы же так радовались ещё год назад, Вы же так топили ненавистных порохоботов (я сам до них не належу, але добре розумів і розумію, хто на що здатен, й підтвердженням моєї правоти є нинішні сумні реалії українського буття – Г. М.), а теперь Вам никакой поддержки от государства, вот ничегошеньки (виділено Г. М.)! Злорадствую? Так, чуток, особой радости нет, я ведь тоже живу в этой стране. Очень часто хочется крикнуть «Да так Вам и надо», но пока воздержусь, ведь знаю, что ещё много всего будет впереди. Зарплата у людей как была так и есть, а учителям часто задерживают, ни один коррупционер не посажен… Война не закончена, каждый день раненые…, за убитых вообще тихонечко и мельком. Так кто сейчас наживается на войне?! Молчите?
Ну, конечно, теперь каждый из Вас на себе чувствует, что такое обида, непонимание и несправедливость. Кушайте «видосики» вместо заработка. Беда ещё и в том, что это только начало. Кто там мешает Вашему микропрезиденту выполнять свои обещания? Снова порохоботы?! Да нет, ребята, им мешает полное отсутствие совести, Вас просто обманули, а мы Вам говорили, а Вы нас обзывали. Вот результат. Здобули, вітання! (виділено Г. М.)» (Facebook: Наталія Юсупова, 2 травня 2020 року).
Ще одним підтвердженням указаного вище факту – хто кого обирає – є також результати соціологічного опитування «Рік Президента Зеленського, боротьба з епідемією коронавірусу, травневі свята та політичні рейтинги», проведеного 14 – 17 травня 2020 року КМІСом й оприлюдненого ним 19 травня 2020 року на своїй інтернет-сторінці: «Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в середині травня, то за ті чи інші партії проголовував би такий відсоток населення…:
16,7% проголосували б за партію «Слуга народу» (дебіли – Г. М.),
9,4% – за партію «Опозиційна платформа – За Життя» (дебіли – Г. М.),
8% – за партію «Європейська Солідарність»,
4,8% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»…
Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в кінці квітня), то отримаємо наступні результати…:
31,2% проголосували б за партію «Слуга народу» (дебіли – Г. М.),
17,4% – за партію «Опозиційна платформа – За Життя» (дебіли – Г. М.),
14,8% – за партію «Європейська Солідарність»,
8,9% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»…
Оцінюючи успішність Президента Зеленського в цілому за рік, 46% вказали, що на їх думку він успішно справлявся зі своїми обов'язками на посаді Президента України (дебілів більше, ніж розумних – Г. М.)…
Оцінюючи дії органів влади в квітні-травні цього року, 47% відповіли, що схвалюють дії та заяви Президента Зеленського (дебіли, виділено Г. М.)…; 37% – не схвалюють…
51% опитаних вважають, що влада успішна в протидії епідемії коронавірусу (дебіли – Г. М.)…
46% українців вказали, що День міжнародної солідарності трудящих 1 травня – це свято, яке має символізм, значимий для них особисто (дебіли, виділено Г. М.); 18% – що свято, яке є пережитком минулого; 12% – що це звичайний день…
36% українців вважають, що заборона російських соцмереж є необхідним кроком для захисту держави; 50% українців притримуються думки, що заборона російських соцмереж є помилкою і призводить лише до обмеження прав громадян (дебіли, виділено Г. М.)».
А ось, що відповів Зе під час пресконференції 20 травня 2020 року з нагоди першого року свого президентства на запитання журналістки чим він відрізняється від Пе: «Всім відрізняюся: і фізіологічно, і як Президент… Народ України мене обрав. І жалкувати чи ні – може обирати тільки він (оце точно, що лише народ, виборці, про котрих дуже влучно висловилася вище Наталія Юсупова – Г. М.)» (інтернет-видання «OBOZREVATEL»: «Зеленський із пафосом пояснив, чим відрізняється від Порошенка», 20 травня 2020 року).
На продовження цих слів Зе політолог Віктор Бобиренко пише: «Переглядаючи пресконференцію Зеленського, особливо потішно було почути нападки Президента на мера Черкас. І звинувачення того в популізмі. Так само Володимир Олександрович звинувачував раніше у махровому популізмі Юлію Володимирівну (Тимошенко – Г. М.).
Здається, що Зеленський щиро не вважає себе популістом.
Хоча феномен Зеленського якраз і базується на лівацтві більшості українців та їхній наївності. А значить, кармі ловитися на популізм.
Зеленський, хто би що не говорив про його походження, виріс і вихований тут. Він – породження «гомо совєтікус», який не розрізняє результативність і ефективність (виділено Г. М.)…
Тяжко працювати – не значить ефективно працювати.
Але наш народ хоче, щоб оцінювалися піт і кров, а не продукт.
Це основний глибинний признак лівацтва…
Освіта, знання і навички не вважаються капіталом (дебіли, виділено Г. М.)…
Нація ментально хвора. Бо має малий соціальний капітал. Капітал довіри і горизонтальних зв'язків. А за роки радянської влади втрачене й звичаєве право, яке цементувало суспільство…
Як висновок: не зайшло порошенківське «Армія! Мова! Віра!». А заходить «Мир! Труд! Травень!» (доказом цього є показані вище результати соцопитування – Г. М.). Де мир мають принести на тарілочці. А праця має бути не важчою, ніж замочувати шашлик та наливати по чарках.
І лівацькому електорату (дебілам – Г. М.) дуже полюбився та зайшов Володимир Зеленський (виділено Г. М.).
Він витіснив з цього електорального поля Ляшка (Олега – Г. М.), потіснив ОПЗЖ та «Батьківщину» Тимошенко.
Тому що не обіцяв нічого конкретного, але натякав, що усім буде добре. І кожна соціальна група подумала, що на якусь халяву нарветься саме вона.
І саме тому тримається, не падає рейтинг Зеленського…
Але найбільше рейтинг Зеленського тримається на його естетичному лівацтві. На щирій простакуватості (схожій на щирий ідіотизм, виділено Г. М.).
Взагалі, ви помітили, що Зеленському вдаються лише ті ролі, де він грає (як би) себе? Насправді це не зовсім так. Він хитрий, а не простий (та з твердженням автора, що «не простий», можна сперечатися – Г. М.). Але в амплуа (такого собі народного простачка-дурника-ідіота – Г. М.) вписався і його використовує (виділено Г. М.).
І при цьому, коли він говорить, що він не популіст, він щирий. І тут же озвучує свою мрію: знайти (десь) 3мільярди доларів. І збудувати/відремонтувати усі мости в Україні (виділено Г. М.).
Гоголівський Манілов (одна із дійових осіб поеми Миколи Гоголя «Мйортвиє душі», бездіяльний простакуватий мрійник, а мрійливе й бездіяльне відношення до всього оточуючого називають «маніловщиною» – Г. М.) відпочиває.
Справжній соціалістичний лідер: не для себе мріє, а для нас (виділено Г. М.).
Тому у цій електоральній ніші його рейтинг буде танути довго.
Повторюся: а це найбільша електоральна група в Україні (виділено Г. М.)» («УП»: «Найбільше рейтинг Зеленського тримається на його щирій простакуватості», 22 травня 2020 року).
Так, дебіли – найбільша електоральна група в Україні!
Та кого ж усе таки виборці обрали у 2019 році, зокрема й під час парламентських виборів, які повністю йшли під прапором Зе і за результати котрих Зе несе всю відповідальність, яскраво демонструє дослідницька стаття «19 мільйонерів зі «Слуги народу» орендують житло за бюджетні кошти, – КВУ»: «Всього в квітні 2020 року компенсацію з бюджету на оренду житла отримали 52 народні депутати України. Із них, відповідно до даних декларацій, 25 депутатів є мільйонерами (виділено Г. М.).
Тобто, вони мають у власності грошових активів (розділ 12 декларацій) на суму понад один мільйон гривень. Мова йде про готівкові кошти, а також кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах. Дані без врахування грошових активів, які перебувають у власності дружин та чоловіків депутатів, а також без врахування позичених коштів. Кошти, наявні у валюті, при обрахунках було переведено в гривневий еквівалент.
Абсолютна більшість депутатів-мільйонерів, які орендують житло за бюджетні кошти – члени фракції «Слуга народу». Мова йде про 19 осіб. Серед них (виділено Г. М.):
1. Олександр Трухін – задекларував 21,7 млн. грн.
2. Артем Кунаєв – 9,9 млн. грн.
3. Степан Чернявський – 9,6 млн. грн.
4. Павло Якименко – 9,4 млн. грн.
5. Олександр Салійчук – 8,6 млн. грн.
6. Євген Петруняк – 7 млн. грн.
7. Олексій Ковальов – 6,9 млн. грн.
8. Федір Веніславський – 6,8 млн. грн.
9. Богдан Торохтій–6,4 млн. грн.
10. Андрій Костін–4, 8 млн. грн.
11. Олександр Аліксійчук – 4,3 млн. грн.
12. Геннадій Касай – 4,1 млн. грн.
13. Олександр Горобець – 2,9 млн. грн.
14. Ганна Лічман – 2,6 млн. грн.
15. Артем Чорноморов – 2,5 млн. грн.
16. Максим Зуєв – 2 млн. грн.
17. Едуард Прощук – 1,9 млн. грн.
18. Дмитро Нальотов – 1,6 млн. грн.
19. Олена Копанчук – 1,2 млн. грн.
З урахуванням грошових активів дружини та позичених коштів, до переліку депутатів-мільйонерів, які орендують житло за бюджетні кошти, варто додати Максима Бужанського («Слуга народу»). У декларації депутата вказано 332 тис. доларів коштів, позичених третім особам. Ще 218 тис. доларів готівкових коштів перебуває у власності дружини (виділено Г. М.).
Загалом депутати-мільйонери, які отримують компенсацію на житло, сукупно задекларували грошових активів на 162 млн. грн. У ТОП 5 найбагатших депутатів, які орендують житло, крім О. Трухіна, А. Кунаєва та С. Чернявського зі «Слуги народу», також Анатолій Урбанський із групи «За майбутнє» (19,7 млн. грн.) та Олег Мейдич із ВО «Батьківщина» (9,8 млн. грн.)» (веб-сторінка ВГО «Комітет виборців України», 1 червня 2020 року).
І у всіх цих обранців-мільйонерів – ідіотів із курячими мізками, якщо вони так поступають, ненародних слуг – ще й є лице отримувати кошти з державної казни, сформованої людською працею, для забезпечення себе коханих столичним житлом, бо ж навіщо тратити власні гроші, коли виборці-дебіли і так тебе обрали, а то й ще раз оберуть.
Про тих, кого обирають, детально йдеться у моїй публікації «Ідіоти!», про тих, хто обирає – в моєму матеріалі «Дебіли!», а про те, за кого обранці мають своїх обирачів-виборців – у моїй аналітичній роботі «І ще «нові» обличчя нової влади Зе, або Зе має українців за ґоїв-дебілів!».
Хоча особливої різниці між дебілами та ідіотами немає…
0 коментарів