Ідіоти! Ч. 2
Читайте початок статті.
Ну, а тепер, власне, перейдемо до вивчення матчастини: причому, можновладці зобов’язані завжди знати її «на зубок», щоби не виникало дурної спокуси «закрутити гайки», користуючись невіглаством (ідіотизмом, дебільністю) широких верств неможновладців, а неможновладцям також треба добре орієнтуватися у матчастині, аби не дозволяти можновладцям робити із себе ідіотів (дебілів), бо, із однієї сторони, неможновладної, часто маємо ситуацію, показану Фондом «Повернись живим»: «Війна не залежить від епідемій. І поки на мирній частині України дотримуються карантину (сподіваємося), на передовій роблять можливим наше скиглення: «Скільки ще вдома сидіти, так уже хочеться в офіс»…
10 березня в районі Донецького аеропорту бойовики влучили у вантажівку наших військових із ПТРК (протитанковий ракетний комплекс – Г. М.). Двоє захисників України загинули, ще семеро отримали поранення. На жаль, терористи продовжують такі обстріли.
Пам’ятайте про війну щодня. Рятуйте Україну. І не забувайте берегти себе та своїх рідних» (Facebook: Повернись живим, 1 квітня 2020 року; виділено Г. М.), а з іншої сторони, можновладної, маємо картину, змальовану журналісткою Мар’яною П’єцух: «Ай, корочє, буду крити матом.
Кончені тварі. Штраф без маски – 17 тис. грн. Суки, а де штрафи, хто хєрь синтетичну під виглядом медмаски за 20 грн продає. Де куля в лоб тим, хто вивіз маски нормальні з країни за копійки.
Де, суки, штрафи за респіратори в десять разів дорожчі. Де, бл…ді, штрафи і кримінал, що лікарі деякі в тряпках марлевих ходять? Де, кончені ви наші, логіка, що люди носячи тиждень ту саму маску брудну за 20 грн, в рази себе ризику наражають? Ви не в курсі, що для більшості українців 100 грн в тиждень на маски, точніше їх імітацію – це розкіш? А тепер ще й безробітних українців, мать вашу.
Шо ж ви, курва, закликаєте шити собі тряпочки, а самі ходите в респіраторах найкрутіших. Обмотайтеся, суки, тряпками і подихайте. І не забудьте на тряпочку лого поліції, щоб красіво. І пам'ятайте, вологість на тряпочці від дихання – це додатковий ризик.
Будьте здорові, суки» (Facebook: Мар’яна П’єцух, 4 квітня 2020 року; назва моєї публікації «Дожилися! Людські долі й нелюдська влада» говорить сама за себе, але ідіотизм можновладців не має права на існування, а для цього потрібно, щоби неможновладці не були дебілами/ідіотами). Отака реальність, на жаль!
Отже, матчастина…
Постанова Кабінету Міністрів України
«Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»
№ 343 від 4 травня 2020 року:
можновладці пішли на певні поступки – згідно даної постанови 11 травня 2020 року в Україні послаблені (не відмінені!) карантинні заходи, які були введені постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» № 211 від 11 березня 2020 року на всій території України із 12 березня 2020 року (після прийняття постанови КМУ № 215 від 16 березня 2020 року постанова № 211 називається «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»), й відповідно до неї (№ 343) заступник Міністра охорони здоров’я України – головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко, котрий заступив на цю посаду згідно розпорядження КМУ «Про призначення Ляшка В. К. заступником Міністра охорони здоров’я України – головним державним санітарним лікарем України» № 229-р від 11 березня 2020 року, «затвердив постановами головного державного санітарного лікаря України тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів під час надання послуг в умовах карантину (виділено Г. М.)…
Сьогодні нам дуже важливо знайти баланс між збереженням життя та здоров’ям людей і поступовим запуском економіки. Тому організація необхідних протиепідемічних заходів та їх дотримання є надважливими питаннями!
Тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів під час надання послуг в умовах карантину:
в перукарнях та салонах краси… (постанова № 20 від 09.05.2020 – Г. М.);
при роботі закладів громадського харчуванням… (постанова № 18 від 09.05.2020 – Г. М.);
при торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами… (постанова № 17 від 09.05.2020 – Г. М.);
при здійсненні дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів в офісних приміщеннях… (постанова № 16 від 09.05.2020 – Г. М.);
при наданні стоматологічної допомоги… (постанова № 19 від 09.05.2020 – Г. М.);
в закладах стаціонарної психіатричної допомоги, медико-соціального та соціального захисту населення… (постанова № 15 від 09.05.2020 – Г. М.).
Послаблення карантину не скасовує правил безпеки щодо COVID-19 (виділено Г. М.)» (Facebook: Віктор Ляшко, 10 травня 2020 року).
Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»
№ 2801-XIIвід 19 листопада 1992 року:
«Стаття 4. Основні принципи охорони здоров'я.
Основними принципами охорони здоров'я в Україні є:…
дотримання прав і свобод людини і громадянина в сфері охорони здоров'я та забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій (виділено Г. М.);
гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами, підвищений медико-соціальний захист найбільш вразливих верств населення;
рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг в сфері охорони здоров'я…
Стаття 6. Право на охорону здоров'я.
Кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає:…
б) безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
в) санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає (виділено Г. М.);…
к) право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду…
Стаття 7. Гарантії права на охорону здоров'я.
Держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров'я шляхом:…
в) фінансування надання всім громадянам та іншим визначеним законом особам гарантованого обсягу медичних послуг та лікарських засобів у порядку, встановленому законом (але цей закон має відповідати статті 49 Конституції України: «Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Держава… забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя» – примітка й виділення Г. М.)…
Стаття 8. Державний захист права на охорону здоров'я.
Держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров'я і забезпечує його захист.
Кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої належать:
екстрена медична допомога;
первинна медична допомога;
вторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
третинна (високоспеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
паліативна допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Держава гарантує безоплатне надання медичної допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоров’я за епідемічними показаннями…
Держава гарантує громадянам України та іншим визначеним законом особам надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів Державного бюджету України на умовах та в порядку, встановлених законодавством (ще раз наголошую, що це законодавство не повинно суперечити процитованій вище статті 49 Конституції України – виділення й примітка Г. М.).
Стаття 9. Обмеження прав громадян, пов'язані із станом їх здоров'я.
Застосування запобіжних заходів до особи, стосовно якої передбачається… обмеження прав інших громадян у… зв’язку із встановленням карантину допускаються виключно з підстав і в порядку, передбачених законом (даний закон не повинен протирічити відповідним статтям, зокрема й 33 «Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну» та 64 «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції», Розділу ІІ «ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА» Конституції України – примітка та виділення Г. М.)…
Стаття 30. Запобігання інфекційним захворюванням, небезпечним для населення.
Держава забезпечує планомірне науково обгрунтоване попередження, лікування, локалізацію та ліквідацію масових інфекційних захворювань.
Особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань, небезпечних для населення, усуваються від роботи та іншої діяльності, яка може сприяти поширенню інфекційних хвороб, і підлягають медичному нагляду і лікуванню за рахунок держави з виплатою в разі потреби допомоги по соціальному страхуванню. Щодо окремих особливо небезпечних інфекційних захворювань можуть здійснюватися обов'язкові медичні огляди, профілактичні щеплення, лікувальні та карантинні заходи в порядку, встановленому законами України.
У разі загрози виникнення або поширення епідемічних захворювань Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом (ще раз наголошую, що жоден закон не може протирічити Конституції України –Г. М.) можуть запроваджуватися особливі умови і режими праці, навчання, пересування і перевезення на всій території України або в окремих її місцевостях, спрямовані на запобігання поширенню та ліквідацію цих захворювань.
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування зобов'язані активно сприяти здійсненню протиепідемічних заходів.
Перелік особливо небезпечних і небезпечних інфекційних захворювань та умови визнання особи інфекційно хворою або носієм збудника інфекційного захворювання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я і публікуються в офіційних джерелах…
Стаття 34. Лікуючий лікар…
Стаття 35. Екстрена медична допомога…
Стаття 351. Первинна медична допомога…
Стаття 352. Вторинна (спеціалізована) медична допомога…
Стаття 353. Третинна (високоспеціалізована) медична допомога…
Стаття 354. Паліативна допомога…
Стаття 355. Медична реабілітація…
Стаття 37. Надання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях…
Стаття 41. Звільнення від роботи на період хвороби.
На період хвороби з тимчасовою втратою працездатності громадянам надається звільнення від роботи з виплатою у встановленому законодавством України порядку допомоги по соціальному страхуванню»…
Стаття 44. Застосування методів профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарських засобів.
У медичній практиці застосовуються методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарські засоби, дозволені до застосування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Нові методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарські засоби, які знаходяться на розгляді в установленому порядку, але ще не допущені до застосування, та незареєстровані лікарські засоби, можуть використовуватися в інтересах вилікування особи лише після отримання її письмової згоди…
В інтересах лікування особи, хворої на коронавірусну хворобу (COVID-19), підтверджену за результатами лабораторного тестування, згідно з протоколом надання медичної допомоги, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за умови отримання інформованої згоди на медичне втручання відповідно до цього Закону можуть також застосовуватися:
незареєстровані лікарські засоби, що рекомендовані офіційним органом Сполучених Штатів Америки, країн – членів Європейського Союзу, Великобританії, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, Китайської Народної Республіки, Держави Ізраїль для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) у відповідній країні;
зареєстровані лікарські засоби за показаннями, не зазначеними в інструкції для медичного застосування, за умови наявності доведеної ефективності щодо лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) та/або якщо такі лікарські засоби рекомендовані офіційним органом Сполучених Штатів Америки, країн – членів Європейського Союзу, Великобританії, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, Китайської Народної Республіки, Держави Ізраїль для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) у відповідній країні.
Порядок призначення та застосування лікарських засобів, зазначених у частині четвертій цієї статті, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я…
Стаття 52. Визначення незворотної смерті людини та припинення активних заходів щодо підтримання життя пацієнта…
Стаття 54. Порядок забезпечення лікарськими засобами та імунобіологічними препаратами…
Порядок забезпечення громадян безплатно або на пільгових умовах лікарськими засобами та імунобіологічними препаратами визначається законодавством України (відповідно до статті 49 Конституції України – Г. М.).
Перелік лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затверджується Кабінетом Міністрів України…
Стаття 72. Патологоанатомічні розтини…
Стаття 78. Професійні обов'язки медичних і фармацевтичних працівників…
Стаття 781. Обмеження, встановлені для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності…».
Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення» № 4004-XIIвід 24 лютого 1994 року:
«Стаття 5. Обов'язки громадян…
Стаття 28. Госпіталізація та лікування інфекційних хворих і носіїв збудників інфекційних хвороб.
Особи, які хворіють особливо небезпечними та небезпечними інфекційними хворобами або є носіями збудників цих хвороб, відсторонюються від роботи та іншої діяльності, якщо вона може призвести до поширення цих хвороб. Вони підлягають медичному нагляду і лікуванню за рахунок держави з виплатою допомоги з коштів соціального страхування в порядку, що встановлюється законодавством. Такі особи визнаються тимчасово чи постійно непридатними за станом здоров'я до професійної або іншої діяльності, внаслідок якої може створюватися підвищена небезпека для оточуючих у зв'язку з особливостями виробництва або виконуваної роботи.
Особи, хворі на особливо небезпечні інфекційні хвороби, в разі відмови від госпіталізації підлягають примусовому стаціонарному лікуванню, а носії збудників зазначених хвороб та особи, які мали контакт з такими хворими, обов'язковому медичному нагляду і карантину у встановленому порядку (виділено Г. М.)…
Стаття 29. Санітарна охорона території України від занесення інфекційних хвороб…
Стаття 30. Запобігання особливо небезпечним, небезпечним інфекційним хворобам, масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) та радіаційним ураженням…
Стаття 31. Система державної санітарно-епідеміологічної служби України…
Стаття 32. Управління державною санітарно-епідеміологічною службою України…
Стаття 40. Повноваження головного державного санітарного лікаря України…
Стаття 41. Повноваження головних державних санітарних лікарів та інших посадових осіб, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд…
Стаття 45. Дисциплінарна відповідальність за порушення санітарного законодавства…
Стаття 46. Адміністративна відповідальність та фінансові санкції за порушення санітарного законодавства…
Стаття 48. Цивільно-правова відповідальність за порушення санітарного законодавства…
Стаття 49. Кримінальна відповідальність за порушення санітарного законодавства…».
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»
№ 1645-III від 6 квітня 2000 року:
«Стаття 1. Визначення термінів.
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:…
особливо небезпечні інфекційні хвороби (виділено Г. М.) – інфекційні хвороби (у тому числі карантинні: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення;…
епідемія – масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу (виділено Г. М.);…
самоізоляція (виділено Г. М.) – перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи;
обсерватор (виділено Г. М.) – спеціалізований заклад охорони здоров'я, призначений для госпіталізації осіб, які виявили бажання покинути територію карантину, з метою їх обстеження та здійснення медичного нагляду за ними;…
карантин – адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (виділено Г. М.);…
обсервація – перебування особи, стосовно якої є ризик поширення інфекційної хвороби, в обсерваторі з метою її обстеження та здійснення медичного нагляду за нею…
Стаття 3. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері захисту населення від інфекційних хвороб…
Стаття 4. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим і місцевих органів виконавчої влади у сфері захисту населення від інфекційних хвороб…
Стаття 5. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері захисту населення від інфекційних хвороб…
Стаття 6. Повноваження центральних органів виконавчої влади щодо захисту населення від інфекційних хвороб…
Читайте продовження статті – Ч. 3.
0 коментарів