80 років тому… Берлін – Мюнхен – Москва – Ґлайвіц – Вєлунь… Що далі? Ч. 4

Читайте початок статті, Ч. 2, Ч. 3.

Тим часом агресор Гітлер – як пізніше його учень Путін – продовжує зображати миротворця…

«По-перше, ми клянемося не вдаватися до сили… По-друге, ми клянемося, що тепер, як ніколи раніше, будемо прагнути до взаєморозуміння… Ми не маємо територіальних домагань у Європі! Німеччина ніколи не порушить миру!» (цю чергову брехню Гітлер каже перед нацистсько-однопартійним квазіпарламентом після вступу німецьких військ до Рейнської зони, а Путін аналогічну брехню оголошує 18 березня 2014 року в наведеному уже вище своєму Обращєніі Прєзідєнта Россійской Фєдєраціі к дєпутатам Государствєнной Думи, члєнам Совєта Фєдєраціі, руководітєлям рєгіонов Россіі і прєдставітєлям гражданского общєства – примітка Г. М.)…

Поки фюрер присягає, генерал фон Бломберґ… хоче (і в цьому його підтримують інші генерали, тільки Гітлер проти) відкликати війська з-за Рейну. Бо раптом французи усе ж таки втрутяться?!

Але французи з їхніми десятками дивізій не втрутилися. І британці вирішили не втручатися…

Всім європейським країнам (особливо гостро це відчули східні й південні сусіди Райху) стало зрозуміло: Захід не воюватиме проти Німеччини у випадку агресії, союзники не будуть дотримуватися так старанно створюваної ними ж системи безпеки.

Франція… не виступила проти трьох батальйонів. Хіба вона стане проливати кров своїх солдатів, якщо Вермахт розпочне наступ на Схід?..

У… 1936 році Гітлер провів у Німеччині Олімпійські ігри…

На церемонії відкриття Олімпіади французькі спортсмени, проходячи повз ложу Гітлера, дружньо зіґанули (зіґування – це гітлерівське нацистське вітання з підняттям під кутом 45 градусів прямої правої руки із випрямленою кистю – примітка Г. М.), що викликало ажіотаж на трибунах і грандіозний скандал зі зрадою/перемогою у Франції (7 – 23 лютого 2014 року Путін провів у Росії зимові Олімпійські Ігри, одночасно готуючи анексію (окупацію) українських Криму та Севастополя, а в 2018 з 14 червня по 15 липня, у розпал війни РоССіі на території українського Донбасу, здійснивши окупацію його частини, – Чемпіонат світу з футболу, який ніхто із західних союзників України не намагався відібрати у Москви й навіть не бойкотував його неучастю своїх збірних команд: моя робота «Обережно – агенти Росії в Європі, або Зґвалтування – не найкращий спосіб отримання жертвою задоволення!» про це розповідає детальніше – примітка Г. М.)…

Пізніше фюрер назве нерішучих урядовців Франції та Англії «нікчемними черв'яками» за їхню готовність іти назустріч фальшивим мирним пропозиціям (французькі урядовці, на жаль, так і залишилися отими «нікчемними черв'яками» через свою «готовність іти назустріч фальшивим мирним пропозиціям», але вже Гітлера 21 століття – вождя РоSSіі Путіна, підтвердженням чому є все більш проросійська позиція Президента Франції Макрона, продемонстрована в уже цитованій угорі моїй публікації «Liberté, Égalité, Fraternité» – виділення й примітка Г. М.)…

Дата, коли Гітлер уперше розповів іншим про свої загарбницькі плани, теж вважається істориками одним із рубіконів Другої світової. Це 5 листопада 1937 року. По обіді… Гітлер скликав таємну нараду…

«Наше перше завдання – повалити Чехословаччину та Австрію одночасно»…

5 лютого 1938 року офіційний орган нацистської партії «Народний оглядач» (німецькою Völkischer Beobachter – примітка Г. М.) виходить із гігантським анонсом на першій шпальті […оригінальні заголовки газет Третього Райху наведено в російському перекладі – так воно органічніше]: «КОНЦЕНТРАЦИЯ ПОЛНОТЬІ ВЛАСТИ В РУКАХ ФЮРЕРА!».

Все, націонал-соціалістична революція в Німеччині завершилася. Настав час перенести її в широкий світ…

Один із пунктів повоєнних мирних угод передбачав неможливість об'єднання Австрії та Німеччини в одну державу…

Німеччина потай організовувала й фінансувала націонал-соціалістичний рух в Австрії. Проводила у прикордонних таборах масові вишколи бойовиків і пропагандистів. Нелегально перекидала через кордон готівку й агітматеріали, вибухівку та зброю. Надавала притулок і трибуну лідерам австрійських наці, які втекли з батьківщини (все це робила РоССія в Україні до окупації Криму, Севастополя та частини Донбасу й продовжує таке робити вже після їхньої московитської окупації для своїх посіпак – виділення та примітка Г. М.)…

Апофеозом гібридної кампанії був невдалий путч, улаштований бойовиками віденського 89-го штандарту СС 25 липня 1934-го – через півтора року після приходу Гітлера до влади…

У коридорі (віденської – Г. М.) урядової канцелярії штурмова група СС (штурмовики були переодягнуті у форму австрійських вояків – Г. М.) зіштовхнулася з канцлером Австрії Енгельбертом Дольфусом (твердим прихильником незалежності Австрії – Г. М.). «Руки вгору!» – вигукнув командир заколотників Отто Планетта. І вистрілив. Наступні кілька годин голова австрійського уряду стікав кров'ю на дивані у приймальній. Лікаря йому так і не викликали…

Змовники заявили Дольфусу, що тільки від нього залежало досягнення миру з Німеччиною. «Хлопці, ви на цьому не розумієтеся», – обірвав розмову вмираючий канцлер(австрійські урядові сили придушили гітлерівський заколот, а сам Гітлер не наважився тоді йти далі, але при недостачі належного спротиву зі сторони Заходу не відмовився від свого плану повністю захопити Австрію, зробивши це згодом, коли за певного західного потурання та сталінсько-комуністичної СССРівської підтримки гітлерівсько-нацистський Третій Німецький Райх набув величезної воєнної потуги: так само й послідовник Сталіна-Гітлера роSSійско-імпєрскій шовініст Путін не відмовився від свого імперського плану захопити всю Україну, продовжуючи нарощувати роССійскій воєнний потєнціал, а імпотентний Захід, окрім США до певної міри, зі своїми слабкими антимосковитськими санкціями, що наочно фактами підтверджується моїми дослідженнями «Отака справжня ціна західних антиросійських санкцій!» та «Скріпальскоє дєло і двоякість дій Заходу. Так – правильній позиції Президента України! Ні – непрофесіоналізму його владних соратників!» й словами Посла Франції в Україні Етьєна де Понсена, що «Росія є великим партнером, в неї є військова сила, а також економічні потужності, у нас є економічні інтереси в Росії… Тому ставити Росію в кут, наче учня в шкільному класі, не має сенсу (РоSSія плює на міжнародне право, а Франція плює на те, що РоSSія плює на це право – Г. М.)» згідно його інтерв’ю «Про Зеленського, «нормандський формат», Крим та Путіна – розмова з послом Франції в Україні» за 3 лютого 2020 року інтернет-ресурсу «hromadske», й Посла Великої Британії у РоSSіі Дебори Броннерт, що «уровень одобрения виз для россиян – 99% (для українців – 89% – примітка Г. М.), это один из самых высоких показателей в мире… Кстати, несмотря на отсутствие торгового соглашения и плачевное состояние политического диалога, товарооборот между Россией и Британией растет. Почему (запитання журналіста – Г. М.)?… Политические отношения действительно непростые, но двусторонние связи ими не ограничиваются, есть много других уровней, в том числе торговые и инвестиционные связи. Россия наш 22-й по размеру торговый партнер в мире. Мы видим рост товарооборота, он достиг $20 млрд, это хорошо и для британцев, и для россиян. Я считаю, укрепление экономических и коммерческих связей при условии соблюдения санкций – позитивный знак (оце санкції: вони нібито й існують, але товарообіг у той же час росте – Г. М.)», відповідно до її інтерв’ю «Можно говорить об определенной стабилизации в наших отношениях». Посол Великобритании в РФ Дебора Броннерт о двусторонних отношениях, перспективах сотрудничества и «деле Скрипалей» від 3 лютого 2020 року російській інтернет-газеті «Коммерсантъ», і непотрібними поступками Москві, як от будівництво газогонів «Північний потік – 2» та «Турецький потік», про котрі детально розповідає моя публікація «Хто найбільше любить Путіна?», при відсутності чітко вираженої антипутінсько-антимосковитської позиції у Зе-влади, яка демонструється моїми аналітичними матеріалами «Наболіле! До 28-ї річниці незалежності України…» й «Обличчя Зе», а також ганебним вітанням Зеленського із Новорічно-Різдвяними святами вбивці українців Путіна згідно інформації «Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Володимиром Путіним» від 31 грудня 2019 року Офіційного інтернет-представництва Президента України, сприяє Путіну в цьому та власними діями вирощує самому собі ж – Заходу – високоймовірного власного могильника, на чому наголошує моя дослідницька робота «Крим… Аляска…», адже після можливого, хоча я твердо надіюся, що до цього не дійде, підкорення України шлях Путіну на Захід буде відкритим – виділення й примітка Г. М.)…

Бо насправді мир між Австрією і Німеччиною залежав винятково від однієї людини – Гітлера (виділено Г. М.). Так само, як сьогодні взяти й припинити війну на Донбасі може тільки Путін – той, хто цю війну й почав (натомість Зе, будучи кандидатом на посаду Президента України, під час своєї передвиборчої кампанії постійно дослівно говорив отаке: «Ми більше не хочемо війни, і ми цю війну не починали. Але якщо у нас є хоч якась можливість цю війну закінчити, ми повинні зробити все, щоб припинили вмирати наші люди. Потрібно припинити вогонь перш за все, просто припинити стріляти!» (інтернет-портал «OBOZREVATEL»: «Потрібно говорити з РФ і припинити стріляти!».Зеленський розповів, як вирішить питання з Кримом і Донбасом», 21 березня 2019 року):

1) невже хоч якась притомна українська (якщо вона дійсно українська за своєю сутністю, а не за місцем народження чи проживання!) людина може вважати, що сторона, котра не починала війну, може її сама закінчити та ще й на вигідних для себе умовах, коли протилежна сторона, котра почала цю війну, при чому по-воєнному сильніша, закінчувати її не хоче?!;

2) навпаки може вважати тільки людина непритомна, тобто не при своєму розумі, або неукраїнська – та, яка свідомо прагне здачі в полон слабшої сторони сильнішій: у даному випадку це буде підпорядкування України РоSSіі, що є неприпустимим для всіх притомних саме українських (!) людей;

3) за часів Пе 19 разів оголошувалося перемир’я і українська сторона просто припиняла стріляти, бо Пе теж хотів, щоб перестали «вмирати наші люди», але війна, розпочата РоССієй (Путіним), на жаль, не припиняється й досі, бо Путін не хоче її закінчувати, і українські люди продовжують гинути (вмирати), не дивлячись на припинення вогню ПреЗедентом;

4) а ось як на заклик Зе «Потрібно припинити вогонь перш за все, просто припинити стріляти!» відповів журналіст Віталій Портников, із котрим я повністю солідарний: «Бажання припинити обстріли, врятувати життя співгромадян – це похвальний намір. Але тільки ось припинити стріляти повинні не ми. Припинити стріляти повинен Путін…

Це не Україна 2014 року напала на Росію, а Росія на Україну. Це не Україна засилала диверсантів в Росію, а Росія в Україну. Це не українські війська перебувають на землі Росії, а російські війська і найманці Кремля окупують наші землі. І вони, природно, продовжують підтримувати напруженість (стріляти – Г. М.) на всій лінії зіткнення з українською армією – тому що без підтримки цієї напруженості весь сенс окупації Донбасу негайно втрачається…

Чи може Володимир Путін припинити стріляти і вбивати українців? Авжеж, може. Але для цього йому не потрібні ніякі домовленості ні з ким – ні з Зеленським, ні з Порошенком, ні навіть з Меркель. Йому варто тільки захотіти…

І чи розуміє Володимир Зеленський – ну добре, не сам шоумен, а люди, які з ним працюють – що якщо не піти на умови Путіна, обстріли або не припиняться взагалі або неминуче відновляться і наші солдати знову почнуть гинути, а якщо піти на умови Путіна, можна буквально за кілька тижнів опинитися в Ростові – і це в кращому випадку (виділено мною – Г. М.)» (інтернет-ресурс «ЕСПРЕСО»: «Віталій Портников: Перестати стріляти повинен Путін», 8 квітня, 2019 року;

5) «Цитата: «Я бачу прогрес, оскільки кількість обстрілів значно скорочується…» (Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю інтернет-виданню The Times of Israel, 19.01.2020). Це була відповідь Зеленського на запитання журналіста… «Чи є прогрес у досягненні миру на Донбасі». І це твердження не є правдивим.

Ми проаналізували щоденні звіти Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) за січень 2020 року… Так протягом двох тижнів напередодні інтерв’ю Зеленського у звітах Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні переважала інформація про збільшення кількості порушень режиму припинення вогню у порівнянні з попереднім звітним періодом у січні 2019 року.

Наприклад, 17 січня 2020 року в зоні проведення ООС місією ОБСЄ було зафіксовано 690 вибухів, в той час, як 17 січня 2019 року їх було 280… 16 січня поточного року було зафіксовано 280 вибухів проти 140 цього ж дня у 2019 році…

Той самий тренд підтверджує аналіз за три попередні місяці…

«Що стосується Мінського процесу і збільшення обстрілів, ми звісно стурбовані цим. Ми обговорювали це з новим діючим головою ОБСЄ…», – сказав Вадим Пристайко 20 січня 2020 року під час спільної пресконференції з головою ОБСЄ Еді Рамою. Тобто на наступний день після публікації інтерв’ю Володимира Зеленського, в якому він стверджував протилежне», – йдеться у зрозслідуванні «Володимир Зеленський надав некоректну інформацію про тенденцію зменшення обстрілів на Донбасі» за 29 січня 2020 року на інтернет-сторінці проекту «Bihus.Info»;

Читайте продовження статті – Ч.5.