Liberté, Égalité, Fraternité. P. P. P. S.

   Немає жодної координації у прийнятті стратегічних рішень між Сполученими Штатами і їх союзниками по НАТО. Жодної. Є неузгоджені агресивні дії іншого союзника НАТО, Туреччини, в області, де наші інтереси поставлені на карту…» (інтернет-видання «Європейська правда», «ЄП»: «Президент Франції заявив про «смерть мозку» у НАТО», 7 листопада 2019 року).

   На це Канцлер Німеччини Анґела Меркель під час прес-конференції з Генеральним секретарем НАТО сказала таке: «На мій погляд, така підступна атака не потрібна, навіть якщо у нас є проблеми, й навіть якщо нам усім треба згуртуватися (виділено мною – Г. М.)» («ЄП»: «Меркель відповіла Макрону на заяву про «смерть мозку» НАТО», 7 листопада 2019 року).

   А ось як на випад Макрона, навіть не згадуючи його, зреагував Генеральний секретар НАТО Єнс Столтеберґ 8 листопада 2019 року у своєму виступі в Берліні: «НАТО і Європейський Союз – це дві сторони однієї медалі… Але Європейський Союз не може захистити Європу (виділено мною – Г. М.)» («ЄП»: «Столтенберґ відреагував на заяву про «смерть мозку» НАТО», 8 листопада 2019 року).

   Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас у своїй статті для видання «Der Spiegel» так само критично висловився щодо позиції Еммануеля Макрона: «Для Німеччини це зрозуміло: було б помилкою, якби ми підірвали НАТО. Без Сполучених Штатів ні Німеччина, ні Європа не зможуть ефективно захистити себе (виділено мною – Г. М.)» («ЄП»: «Глава МЗС Німеччини застеріг Францію від підриву НАТО», 10 листопада 2019 року).

   Врешті-решт Анґела Меркель не втрималася і на урочистому банкеті, присвяченому 30-річчю падіння Берлінської стіни, заявила Макрону щодо Північноатлантичного Альянсу: «Я розумію ваше прагнення до руйнівної політики. Але я втомилася збирати осколки. Раз по раз мені доводиться склеювати розбиті вами чашки, щоб ми змогли сісти і разом випити чаю (виділено мною – Г. М.)» («ЄП»: «У Меркель і Макрона сталася перепалка за обідом – ЗМІ», 25 листопада 2019 року).

   А Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу пішов ще далі Канцлера Німеччини, сказавши про Еммануеля Макрона наступне: «Він вже є спонсором терористичної організації і постійно приймає їх (YPG: курдською Yekineyen  Parastina Gel  – загони народної самооборони – збройні формування Сирійського Курдистану – примітка моя) в Єлисейському палаці. Якщо він каже, що його союзник – терористична організація… мені більше нічого додати… Макрон не може бути лідером Європи, поводячись таким чином. Зараз в Європі утворилася порожнеча, він намагається бути її лідером (виділено мною – Г. М.)» («ЄП»: «Глава МЗС Туреччини звинуватив Макрона у спонсоруванні тероризму», 28 листопада 2019 року).

   Але Президент Франції Еммануель Макрон все одно гне своє: «НАТО – організація колективної оборони, але проти кого? Хто наш спільний ворог? Нам потрібно уточнити це. І це дуже стратегічне питання. Іноді я чую, як дехто каже, що це Росія чи Китай – наш ворог. Чи є метою Атлантичного Альянсу ідентифікувати одного або іншого як наших ворогів? Я так не думаю  (виділено мною – Г. М.). Наш спільний ворог в Північноатлантичному союзі – це тероризм, який вразив наші країни)» («ЄП»: «Макрон: наш ворог – тероризм, а не Росія чи Китай», Париж: прес-конференція з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом, 29 листопада 2019 року).

   На що Еммануелю Макрону Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору Єнс Столтенберґ тут же відповів: «Європейський Союз не може захищати Європу. Єдність Європи не може замінити трансатлантичну єдність.  Міцний НАТО і міцний Європейський союз – це дві сторони однієї монети. Обидва необхідні для постійної свободи та процвітання Європи.

   …ми погоджуємося з основами: стояти разом, захищаючи один одного. Стаття 5, наша умова про колективну оборону, є зобов'язанням усіх країн-членів (згідно Північноатлантичного договору, укладеного 4 квітня 1949 року у столиці США Вашинґтоні, в котрому головною є названа стаття 5: напад на одного члена Організації Північноатлантичного договору є нападом на всю Організацію – НАТО – примітка й виділення мої). Тож, пане Президенте, основи НАТО міцні. Ми будемо продовжувати адаптуватися, продовжувати модернізуватися. І разом ми вирішимо, як ми можемо надалі посилити політичну роль НАТО» («ЄП»: «Столтенберґ – Макрону: ЄС не може захистити Європу без НАТО», 29 листопада 2019 року).

   Далі «ЄП» повідомила: «Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас розкритикував міркування Президента Франції Еммануеля Макрона про те, що європейці повинні діяти у військових питаннях суверенно та без американської допомоги… «Думки щодо роз'єднання американської та європейської безпеки хвилюють мене не лише щодо нашої власної безпеки», – заявив Маас у четвер у Берліні.

   Роздуми Макрона «також розділяють Європу», сказав він. «Європі не потрібні нові траншеї, а більше згуртованості (виділено мною – Г. М.)», – додав Міністр» («Маас: міркування Макрона розділяють Європу», 29 листопада 2019 року).

   Вже у Брюсселі під час прес-конференції 29 листопада 2019 року, відповідаючи на запитання журналістів, зокрема й про неоднозначні заяви Еммануеля Макрона, Єнс Столтенберґ заявив: «Ми маємо бути готові відповідати на будь-яку потенціальну загрозу з будь-якого напрямку. Ми можемо працювати на обох напрямках (протидія тероризму та стримування агресивної Росії. – «ЄП»), і один іншому не перешкоджає…

   НАТО спільно визначило політику щодо Росії… Ми єдині проти агресивних дій Росії  (виділено мною – Г. М.). Кожен день літаки НАТО патрулюють наше небо. Кораблі НАТО охороняють наші моря, війська НАТО захищають наші кордони. А ядерне стримування НАТО залишається остаточною гарантією для Європи…

   Наш двосторонній підхід до оборони й діалогу залишається чинним, і ми продовжуємо тісно координувати зусилля. Ми погодилися, що наша відповідь на порушення Росією Договору про РСМД (ДРМСД – примітка моя) буде оборонною, зваженою і скоординованою…

   Ми зараз не бачимо жодної негайної загрози з боку Росії проти будь-якої з країн НАТО. Але що ми бачимо – це стратегічний виклик. Ми бачимо Росію, яка активно інвестує у нові сучасні (військові) спроможності, включаючи ядерні сили. Ми бачимо Росію, яка порушує основоположну для контролю над зброєю угоду – Договір про ракети малої та середньої дальності (ДРМСД – примітка моя), яка розгортає ракети, що здатні досягати європейських міст і які можуть нести ядерну зброю. Ми бачимо Росію, яка здійснює агресивні дії проти сусідів. Грузія, Україна, але також – Молдова, де Росія має свої сили без дозволу уряду країни…

   Так, ми не бачимо прямої агресії проти будь-якої країни НАТО. Але реалії є такими, що лише підкреслюють важливість для НАТО продовжувати забезпечувати надійну оборону та політику стримування у цьому непередбачуваному світі. І саме тому ми маємо продовжувати модернізувати Альянс, інвестувати в його спроможності та підвищувати готовність наших сил (виділено мною – Г. М.)» («ЄП»: «Генсек НАТО відповів Макрону: протидіяти Росії та боротися з тероризмом можна одночасно», «Столтенберг: країни НАТО об'єднані проти агресивних дій РФ», 29 листопада 2019 року; «Укрінформ»: «НАТО вбачає у діях Росії стратегічний виклик – Столтенберг», 29 листопада 2019 року).

   Менш делікатно, ніж Єнс Столтенберґ, відповів Президенту Франції Еммануелю Макрону Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган: «Звертаюся до Президента Франції і скажу те ж саме на саміті НАТО. Макрон повинен перевірити власну голову, перш ніж оголошувати «смерть мозку»  НАТО. Тому що ці твердження підходять лише для тих, хто переніс смерть мозку. Ви навіть не платите гроші, які потрібно заплатити НАТО (виділено мною – Г. М.)» («ЄП»: «Ердоган порадив Макрону «перевірити голову», 29 листопада 2019 року).

   А от що сказав Генеральний секретар НАТО в інтерв’ю польському інтернет-виданню «Rzeczpospolita»: «Ми не визначаємо Росію таким чином (ворогом Північноатлантичного Альянсу, хоча на практиці у НАТО немає більшого ворога, ніж Московщина – примітка моя). Ми просто відповідаємо, коли є необхідність… Ми посилаємо Росії дуже сильний сигнал через присутність сил НАТО в Польщі та країнах Балтії: коли станеться атака на Польщу або країни Балтії, відповість весь Альянс. Таким чином, ми запобігаємо атаці, це мета НАТО.

   …у НАТО немає списку ворогів, тому що ми не бачимо безпосередньої загрози жодному з наших союзників  (виділено мною – Г. М.)…

   Звичайно, ми бачимо новий вид тероризму – «Ісламська держава»… Ми бачимо більш напористу Росію, яка вкладає значні кошти в сучасну військову техніку, включаючи ядерну зброю, порушуючи тим самим міжнародні договори. Ми бачимо кіберзагрози… Для нас важливо розуміти, що ми повинні бути готові до несподіванок, але не повинні фокусуватися на очікуванні наступної кризи. Якою б вона не була, ми повинні бути в змозі відповісти (виділено мною – Г. М.)» («ЄП»: «Столтенберг пояснив позицію НАТО про «Росію – не ворога», 3 грудня 2019 року).

   Усім зрозуміло, що Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору Єнс Столтенберґ має говорити єдиним голосом від імені всіх держав-членів НАТО, враховуючи при цьому позицію таких симпатиків РоССіі як Еммануель Макрон, тому й каже, що «у НАТО немає списку ворогів, тому що ми не бачимо безпосередньої загрози жодному з наших союзників».

   Далі Столтенберґ у Лондоні на конференції NATO Engage 3 грудня 2019, де-факто реагуючи на випади Макрона, заявив наступне: «…ми доводимо, що Альянс діє разом, ми доводимо кожен день, що Альянс активний і ми впровадили найбільше посилення з часів «холодної війни». Вперше ми розмістили бойові групи у східній частині Альянсу… Тому що мета НАТО – захищати мир і запобігати конфліктам, надсилаючи сигнал будь-якому потенційному супротивнику, що в разі нападу на одного союзника, весь Альянс його  захищатиме (виділено мною – Г. М.)» («ЄП»: «Генсек НАТО про заяву Макрона: не можна ставити під сумнів єдність союзників», 3 грудня 2019 року).

   Ще гостріше Президенту Франції Еммануелю Макрону відповів Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп під час прес-конференції у Лондоні напередодні зустрічі лідерів країн Північноатлантичного Альянсу 3 грудня 2019 року: «Ніхто не потребує НАТО більше, ніж Франція, лише озирніться на останній тривалий період часу. Це дуже небезпечна заява. Вони потребують захисту більше, ніж будь-хто. Я думаю, що це дуже образливо. Ви не можете робити подібні заяви щодо НАТО. Це дуже зневажливо (виділено мною – Г. М.)» («ЄП»: «Трамп: заява Макрона про «смерть мозку» НАТО дуже небезпечна», 3 грудня 2019 року).

   Президент Польщі Анджей Дуда також не згоден з Макроном, що він засвідчив 3 грудня 2019 року у Лондоні на конференції NATO Engage: «Згадайте, у 1990-х роках можна було сказати, що НАТО фактично не існувало. В останні роки ми маємо багато змін. Ми мали російську агресію в Грузії, зараз маємо російську агресію в Україні, п’ять років тому було окуповано Крим, і ми досі маємо перспективу наступного вторгнення. І НАТО, на мою думку, показує, що живий, тому що швидко реагує на всі ці зміни…  У нас є терористична загроза, у нас є загроза російського імперіалізму, і ми маємо відповідь на обидві (виділено мною – Г. М.)» («ЄП»: «Президент Польщі: НАТО – живий і швидко реагує на загрози», «Дуда: НАТО є відповіддю і на тероризм, і на російську загрозу», 3 грудня 2019 року).

   Та вже після завершення зустрічі керівників держав-членів Північноатлантичного Альянсу 4 грудня 2019 року на прес-конференції Анджей Дуда заявив, по суті підтримавши Макрона, таке: «Немає ворогів. НАТО не перебуває під атакою будь-кого! А коли й атакують, то це роблять хіба що недержавні гравці, а саме терористи. Ми не можемо говорити про «ворога» стосовно будь-якої держави… Росія – це держава-сусід. І хоча ми бачимо дії Росії, які не є прийнятними, все одно не йдеться про ворожнечу. Росія проводить такі дії в останні 11 років, це почалося з нападу на Грузію, продовжилося в Криму. Далі, у подіях в Донецьку і Луганську…» («ЄП»: «Президент Польщі не вважає Росію ворогом НАТО: вона «не напала на Альянс», 4 грудня 2019 року).

   Вгорі я вже пояснював, чому подібним чином говорить Генеральний секретар НАТО, але мене відверто здивувала позиція Президента Польщі Анджея Дуди: якщо Росія не є ворогом Польщі, себто не загрожує їй, то чому тоді польська влада всіма силами добивалася розміщення додаткових військових контингентів країн Північноатлантичного Альянсу на своїй території поближче до північно-східної ділянки кордону?! Й Організація Північноатлантичного договору пішла назустріч офіційній Варшаві у цьому питанні та додатково ще й затвердила окремий план оборони Польщі і трьох країн Балтії – Литви, Латвії та Естонії. А хто їм може загрожувати й то лише зі сходу?! Відповідь єдина – тільки РоССія. Тому дудіння Дуди в одну дуду з Макроном видає фальшиві звуки для світового демократичного простору, але ці звуки, звісно, дуже милі російському імперському вухові, зокрема у Московському Кремлі.

   Необхідно зазначити, що Франція, будучи членом НАТО, постійно надуває щоки, не маючи для цього жодних підстав, бо її непомірні політичні амбіції не підкріплені відповідною воєнною потугою, оскільки без війська США і Франція, і та ж Німеччина, й увесь Північноатлантичний Альянс нічого не варті, а, власне, саме французьке надування щік почалося ще далекого 17 вересня 1958 року, коли офіційний Париж устами Президента Франції Шарля де Ґолля зажадав, навіть не маючи на той час ядерної зброї, створення разом зі Сполученими Штатами і Великою Британією тріумвірату для керування Організацією Північноатлантичного договору та отримав обґрунтовану відмову, що стало причиною виходу Франції з воєнних структур Альянсу на початку 1966 року й повного повернення до них аж 4 квітня 2009 року.

   На отакі ось показані вище французькі хитання Еммануеля Макрона, Анджея Дуди чітко відповів своїм виступом 3 грудня 2019 року у Лондоні на конференції NATO Engage, ставши таким чином суголосним зі словами Генерального секретаря Північноатлантичного Альянсу Єнса Столтенберґа, сказаними ним 29 листопада 2019 року в Брюсселі, Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко: «Я не бачу відмінності між тероризмом і Росією. Тероризм – це дії для досягнення політичної мети через залякування. Невже хтось скаже, що Росія робить щось інше?  Це тероризм (зокрема, за його словами, дії РоSSіі на окупованій частині української території – примітка моя), але тероризм на державному рівні (мені надзвичайно приємно, що хоча б через п’ять з половиною років після того, як я у своєму ще квітневому 2014 року дослідженні «Меморандум — Резолюція — Постанова — Заява = ?»  назвав РоССію державою-терористом, високий представник української влади в особі Пристайка нарешті зробив те ж саме: «Краще пізно, ніж ніколи…», – каже мій однойменний матеріал – Г. М.)…  Те, що здатний робити Альянс – це єдина мова (мова сили – примітка моя), яку розуміє Путін…

   Те, що трапилося 10 років тому у Бухаресті, на мою думку, було великою помилкою. Спочатку нам було обіцяно членство, потім була ідея щодо Плану дій про членство.  Пройшло понад 10 років, і нас не запросили ні до дорожньої карти, ні до членства. Я вважаю, що нерішучість НАТО дозволила Росії спочатку вторгнутися в Грузію, а потім через шість років прийти в Україну (виділено мною – Г. М.)» («ЄП»: «Пристайко розповів експертам НАТО, як поєднати боротьбу з Путіним та із тероризмом», «Пристайко: нерішучість НАТО дозволила РФ вторгнутися в Україну та Грузію», 3 грудня 2019 року).

   У свою чергу Міністр оборони Литви Раймундас Каробліс на тій же конференції NATO Engages так само не погодився з Макроном: «Для Литви Росія – екзистенціальна загроза. І для НАТО, принаймні для східного флангу НАТО. Ми не можемо погодитися з цим визначенням. Російська воєнна доктрина говорить про те, що НАТО противник, і вона концентрує свої військові сили, проводить навчання. Не можна казати, що Росія не становить загрози (виділено мною – Г. М.)»…

   Його підтримав Міністр оборони Естонії Юрі Луїк… «Єдина організація, здатна стримати Росію, це – НАТО. Це не означає, що ми не повинні боротися з тероризмом», – сказав він» («ЄП»: «Міністри оборони Литви та Естонії: не можна казати, що РФ не становить загрози», 3 грудня 2019 року).

   Як бачимо, між лідерами держав-членів НАТО, що й підтвердила також присвячена 70-літтю створення Організації Північноатлантичного договору їхня зустріч 3 – 4 грудня 2019 року в Лондоні, відбуваються досить жорсткі дискусії (інакше і бути не може в демократичній організації, котрою є Північноатлантичний Альянс, де всі рішення приймаються консенсусом), але це не завадило їм ухвалити підсумкову декларацію такого змісту: «Ми, як Альянс, стикаємося з різними загрозами та викликами, що випливають із усіх стратегічних напрямків. Агресивні дії Росії становлять загрозу євроатлантичній безпеці; тероризм у всіх його формах та проявах залишається постійною загрозою для всіх нас…

   Ми адаптуємо свої військові можливості, стратегію та плани в рамках Альянсу відповідно до 360-градусного підходу до безпеки. Ми ухвалили рішення щодо підвищення готовності наших сил реагувати на будь-яку загрозу в будь-який час з будь-якого напрямку  (виділено мною – Г. М.)…

   Ми залишаємося твердо прихильними до боротьби з тероризмом і разом вживаємо сильніших заходів, щоб перемогти його. Ми реагуємо і надалі будемо реагувати виважено та відповідально на розгортання Росією нових ракет середнього дальності, що призвело до припинення дії Договору про ліквідацію ракет малої і середньої дальності, і яке становить значні ризики для євроатлантичної безпеки (виділено мною – Г. М.)…

   Ми залишаємось відкритими до діалогу та до конструктивних відносин з Росією, коли дії Росії це дозволять» («ЄП»: «НАТО вважає Росію загрозою євроатлантичній безпеці – лондонська декларація», 4 грудня 2019 року).

   Після всіх оцих наведених угорі фактів можна зробити висновок, що Президент Франції Еммануель Макрон виглядає байдужим до власного ж французького девізу «Liberté, Égalité, Fraternité» («Свобода, рівність, братерство»). Виходить, що йому милішою виглядає агресивна, загарбницька РоSSія, для котрої є зовсім чужим гасло «Liberté, Égalité, Fraternité» і яка з кінця лютого 2014 року веде війну проти України, окупувавши частину української території, й загрожує гібридно-терористичними діями всій світовій демократії, ніж євроатлантичні партнери, котрі якраз і керуються девізом «Свобода, рівність, братерство» у своїй діяльності?! Але ж це – маячня! Це – справді смерть мозку, та не НАТО, а Макрона! Президент Франції Еммануель Макрон, який на початку своєї кар’єри Глави держави називав речі своїми іменами включно із експансіоністською неоімперською політикою Москви, зараз, схоже, все більше скочується до позиції російського агента, загальний перелік котрих, включаючи також і Німеччину (про неї детальніше вже сказано вгорі), розкриває моя праця «Обережно – агенти Росії в Європі, або Зґвалтування – не найкращий спосіб отримання жертвою задоволення!».

   Сподіваюся, що нова українська влада Зе, особливо Зе, оскільки згідно Конституції України саме він відповідає за зовнішню політику, не повторюватиме проросійських французьких та й німецьких помилок (чи не помилок, а свідомих дій?), зокрема й у Нормандському форматі переговорів, і твердим швидким поступом вестиме Україну до повного членства у НАТО – гаранта довічного існування української державності (моя робота «Навіщо це Україні?»  підтверджує дану тезу), як того вимагає та ж Конституція України, щоб не допустити смерті мозку України від ворожо-шкідливих дій РоССіі, пішовши згубним шляхом капітуляції перед Московією (маю надію, що Український народ, принаймні його патріотично-пасіонарна частина, не дасть цього зробити, і сам Зе ним не піде, бо інакше його чекає доля Януковича), тобто не дозволити РоSSіі умертвити нашу українську державницьку незалежність!