Слава захисникам України!
українським козакам, воякам Української визвольної революції 1917 – 1921 років (у моєму дослідженні «Як українська революція з’їла свого героя!» розповідається про одного із них), підпільникам УВО і ОУН, бійцям УПА й інших українських національно-визвольних партизанських структур, учасникам боротьби за незалежність
України згідно Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» № 314-VIII від 9 квітня 2015 року, котрим статус борця за незалежність України у ХХ столітті надано
багатьом українським патріотам – синам та донькам України, включаючи й мене, і нинішнім воїнам ЗСУ та інших сучасних військових формувань, які зі зброєю в руках боронять Русь – Україну від російської навали («Захищай Україну зараз, щоб потім не було пізно!» – каже моя однойменна публікація) вже у ХХІ столітті – СЛАВА!
Славимо усіх захисників України, а особливо тих, що нині безпосередньо протистоять збройній агресії РоССіі (звернувшись до моєї роботи «Листи небайдужого… Або перемога, або наша смерть!», можна отримати інформацію про проблеми АТО) на сході України, де після АТО проводиться Операція об’єднаних сил (ООС), згідно УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «Про День захисника України» № 806/2014, підписаного Петром Порошенком 14 жовтня 2014 року, в якому сказано наступне: «З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості постановляю (мій матеріал «Украина, не подведи Майдан… Не подведи всех нас» є тут актуальним – Г. М.):
1. Установити в Україні свято – День захисника України, яке відзначати щорічно 14 жовтня.
2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 23 лютого 1999 року № 202 (цим Указом Леонід Кучма установлював «в Україні свято – День захисника Вітчизни, яке відзначати щорічно 23 лютого»: Україна ніяким чином не була пов’язана з даною датою, тобто фактично йшлося про захисників неіснуючої Вітчизни – совєтско-роССійского Отєчєства, а у моїй праці «Як російський офіцер у своїх батьків-українців стріляв…» якраз і розповідається про подібних «захисників» – примітка моя)».
Як бачимо, День захисника України святкується 14 жовтня, а це – величний день, оскільки саме на 14 жовтня, крім уже вказаного свята, припадають:
День Українського козацтва відповідно до УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «Про День Українського козацтва» № 966/99 від 7 серпня 1999 року,
День УПА згідно Постанови Української Головної Визвольної Ради (УГВР) від 30 травня 1947 року про визнання дня 14-го жовтня 1942 року днем повстання УПА (звісно, що величезну роль у створенні УПА зіграла ОУН, тому для кращого розуміння дій воїнів УПА я процитую опрацьований одним із ідеологів ОУН Степаном Ленкавським 1929 року Декалог (10 заповідей) українського націоналіста:
«Я – дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи (моя стаття «Вперед – у минуле!» про неї розказує – Г. М.) й поставив на грані двох світів творити нове життя:
1. Здобудеш Українську Державу або згинеш у боротьбі за Неї.
2. Не дозволиш нікому плямити слави, ні чести Твоєї Нації.
3. Пам'ятай про великі дні наших Визвольних змагань.
4. Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба.
5. Пімсти смерть Великих Лицарів.
6. Про справу не говори з тим, з ким можна, а з тим, з ким треба.
7. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.
8. Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.
9. Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять Тебе виявити тайни.
10. Змагатимеш до поширення сили, слави, багатства й простору Української Держави», а також авторства Осипа Мащака Молитву українського націоналіста:
«УКРАЇНО, Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітру кавказького, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріумфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських Дзвонів.
Нехай в Тобі відроджуся, славою Твоєю опромінюся, бо Ти все життя моє, бо Ти все щастя моє.
Задзвони мені брязкотом кайдан, скрипом шибениць в понурі ранки, принеси мені зойки катованих в льохах і тюрмах, і на засланні, щоб віра моя була гранітом, щоб росли завзяття, міць, щоб сміло я йшов у бій, так як ішли Герої за Тебе, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї; щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, в Кінгірі і Воркуті (мій матеріал «Ave vita!» розказує про ці жахіття – Г. М.), геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції – полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані або тайком загребані.
Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці мойому. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай мойому! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних чинів. В чинах тих хай знайду я смерть солодку, смерть в муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, ВІДВІЧНА УКРАЇНО, МОГУТНЯ і СОБОРНА!» (а ще є «Молитва за Україну»: моя стаття – Г. М.) та Марш українських націоналістів – Гімн ОУН (у своєму дослідженні «Друзі» України? Угорський та польський зрізи» я вже посилався на нього – Г. М.):
«Зродились ми великої години
З пожеж війни і з полум’я вогнів,
Плекав нас біль по втраті України,
Кормив нас гнів і злість на ворогів.
І ось ми йдем у бою життєвому –
Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.
Не хочемо ні слави, ні заплати.
Заплатою нам – розкіш боротьби!
Солодше нам у бою умирати,
Ніж жити в путах, мов німі раби.
Доволі нам руїни і незгоди,
Не сміє брат на брата йти у бій!
Під синьо-жовтим прапором свободи
З’єднаєм весь великий нарід свій.
Велику правду – для усіх єдину,
Наш гордий клич народові несе!
Вітчизні будь ти вірний до загину,
Нам Україна вище понад усе!
Веде нас в бій борців упавших слава.
Для нас закон найвищий то наказ:
«Соборна Українська Держава –
Міцна й одна від Сяну по Кавказ») та
свято Покрови Пресвятої Богородиці.
На мій погляд таке поєднання свят 14 жовтня є символічним, адже всім борцям за волю України, її захисникам потрібно покровительство Пресвятої Богородиці: нехай вона завжди їх, все українство тримає під своїм захистом-покровом і надихає на боротьбу за суверенітет, територіальну цілісність та незалежність Української Держави проти будь-якого загарбника включно із РоSSієй (назва моєї аналітичної праці «Вчімося у маршала Маннергейма перемагати Россію!» каже сама за себе), щоб майбутнє України й Українського народу було щасливим, а захисники України, як продовжувачі кращих традицій своїх попередників, зокрема УПА, щоби шанувалися «всіма українськими можновладцями, включаючи Зе та його нову владу» (моя робота «Обличчя Зе» дає їм характеристику), про що йдеться у моїй публікації «Наболіле! До 28-ї річниці незалежності України…»!
Всі зображення є у вільному доступі в Інтернеті.
Пресвята Богородице, оберігай Україну та її захисників!
Слава захисникам України!
Слава Україні!
0 коментарів