Оце «життя», або Інтеграція від інтеграції різниться. Ч. 2

Читайте початок статті.

Доказом оцих завершальних слів Альони Гетьманчук є ось така позиція Міністра закордонних справ Німеччини Гайко Мааса: «На цей момент я вважаю неправильним говорити про нові санкції, оскільки вживаються зусилля для зменшення напруженості(Німеччина вже 4 роки так «ефективно» зменшує напруженість, що Росія створила нову напруженість у вигляді «Керченської провокації» і в Азовському морі загалом – примітка моя)… З німецької сторони не буде пропозицій щодо нових санкцій» («ЄП»: «Німеччина виступила проти нових санкцій щодо Росії», 7 грудня 2018 року).

Та є й ще одна «радісна» новина для України, озвучена Гайко Маасом: «Розмовляти все ще на користь, але я проти того, щоб обтяжувати їх розмовами про додаткові санкції. Нам слід подивитися, як розвиватиметься ситуація» («ЄП»: «Глава МЗС Німеччини висловився проти додаткових санкцій щодо РФ», 13 грудня 2018 року).

Значить російської окупації Криму, Севастополя, частини Донбасу, нової збройної агресії біля Керченської протоки, вбивства Московщиною майже 11 тисяч українських людей Німеччині ще мало, їй потрібно «подивитися, як розвиватиметься ситуація». Отак проявляє себе німецька «проросійська партія», від котрої аж смердить промосковитським цинізмом.

Отакою гнилою є відповідь однієї із чільних держав ЄС та Заходу Німеччини на заклик Президента України почати діяти й увести нові антиросійські санкції, висловленого ним у його матеріалі для газети «The New York Times»: «Оскільки Крим і Донбас під окупацією, наше спільне завдання – не допустити, щоб Росія вилила свою агресію в Азовське море. І «Азовський пакет санкцій»проти Росії був би найменшою відповіддю світу на цей час. Поки Захід говорить, Путін діє. Настав час відповісти (виділено мною – Г. М.)…

Демократичні країни повинні зробити вибір: виступати за те, що є правильним, або продовжувати умиротворення президента Володимира Путіна. Якщо історія навчила нас чому-небудь, так це тому, що умиротворення має смертельні наслідки (моя праця «Мюнхен 1938 – Мюнхен 2015» якраз і демонструє, чим закінчуються дії подібних гнилих умиротворювачів, котрих страшні наслідки їхнього умиротворення агресора нічого не навчили – примітка моя)…

Незважаючи на кремлівську пропаганду, Путін слабкіший, ніж він хоче здаватися Заходу. Захід може – за рахунок підвищення вартості агресії – змусити його послухатись. Скільки ще треба ворожості, щоб Захід використав тверду валюту, якою торгує Кремль – силу? Росія використала хімічну зброю в Британії, здійснювала кібератаки на Заході… та розв’язала війну на східній Україні. Чи вже не час діяти?..

Ми отримали відчутну підтримку Білого дому та Конгресу, включаючи оборонне озброєння, сильніші санкції та надійніші американські постачання енергоресурсів. Разом партнери з обох боків Атлантики можуть надалі підвищувати ціну для Росії за погрози нашій колективній безпеці» (Офіційне інтернет-представництво Президента України: дві інформації «Поки Захід говорить, Путін діє. Настав час відповісти – Президент в статті The New York Times» і «Путін слабкіший, ніж хоче здаватися – Глава держави у статті The New York Times», 7 грудня 2018 року).

На відміну від Німеччини даний заклик Президента України почула Литва: вона першою серед країн ЄС, демонструючи свою солідарність з Україною, 7 грудня 2018 року ввела нові санкції проти Росії за її нову збройну агресію проти України 25 листопада 2018 року. Правда, це зроблено в індивідуальному порядку, оскільки ЄС, враховуючи позицію Німеччини, нових антиросійських санкцій, які просто самі просяться їх застосувати, на жаль, швидше за все не введе. Дай, Боже, щоб Литва зі своєю проукраїнською позицією не виявилася єдиною серед країн Заходу, яка таким чином рятує його репутацію й так уже достатньо підмочену ним самим постійним заграванням з Москвою. Адже тільки нові набагато сильніші «азовські» санкції проти Роϟϟіі від ЄС та західних країн, а не нинішні їхні псевдосанкції, зможуть реально послабити сильний російський агресивно-загарбницький потенціал і заставлять Московський Кремль відмовитися від здійснення подальшої гібридної агресії проти Заходу й забратися геть із України, що безперечно зміцнить внутрішньоукраїнську інтеграцію і посилить українську євроінтеграцію. Ще, крім Литви, залишається надія на США та можливо кілька інших країн західної спільноти…

Й що ж вчинили Сполучені Штати Америки?

   І США таки виявилися на висоті. Ось що 12 грудня 2018 року (за Києвом) написав у своєму Facebook Надзвичайний та Повноважний Посол України в Сполучених Штатах Америки Валерій Чалий: «Сьогодні (11 грудня 2018 року за Вашинґтоном – примітка моя) – особливий день в двосторонніх стосунках Україна – США. Надзвичайно потужний і вчасний вияв підтримки України та солідарності з українським народом проти агресивних дій Росії. Палата представників Конгресу США прийняла одразу три Резолюції.
   В першій – Голодомор 1932-33 років в Україні визнано геноцидом українського народу (Сенат США уже зробив це раніше – примітка моя).
   Друга Резолюція спрямована проти завершення будівництва російського газопроводу «Північний потік – 2».
   Третя Резолюція засуджує військову агресію, вчинену РФ проти Української держави у Керченській протоці.
   Це – справжнє стратегічне партнерство!».

Третю Резолюцію на підтримку України H. Res. 1162 від 11 грудня 2018 року варто частково процитувати (переклад із англійської Оксани Манчуленко): «Оскільки Сполучені Штати зобов'язані підтримувати міжнародні норми та угоди, що регулюють мирні відносини між країнами;

оскільки Російська Федерація неодноразово порушувала міжнародні норми та угоди своєю невпинною агресією проти України, включно із направленням і озброєнням сепаратистських сил у східній Україні та насильницькою окупацією і незаконною анексією української території Криму;

оскільки Російська Федерація продовжує розпалювати конфлікт в Україні, щоб підірвати український уряд та економіку;

оскільки ці дії спричинили колосальні страждання для українського народу, причому тисячі українців загинули як в боях, так і в їхніх будинках, а сотні тисяч стали біженцями;

оскільки Російська Федерація продовжує заперечувати будь-яку відповідальність за знищення літака МН17 малазійських авіаліній над Україною, в результаті чого загинуло 298 невинних цивільних осіб; …

оскільки Сполучені Штати та їх союзники і партнери по всьому світу запровадили каральні санкції та інші заходи проти Російської Федерації за продовження агресії проти України, включно з окупацією Криму;

оскільки Російська Федерація продовжує розширювати свою агресію проти України, включно з мілітаризацією Азовського моря і блокуванням Керченської протоки, що суперечить міжнародним нормам та угодам;

оскільки 25 листопада 2018 р. Російська Федерація стріляла по українських суднах, які намагалися пройти через Керченську протоку, і таранила їх й захопила українські судна та їх екіпажі: тепер, отже

вирішили, що Палата представників –

1) засуджує стрілянину, таран і захоплення Російською Федерацією українських суден та екіпажів, які намагалися пройти через Керченську протоку 25 листопада 2018 року, як порушення обов'язкових міжнародних норм і угод;

2) закликає Російську Федерацію негайно повернути українські судна та їх екіпажі до України;

3) закликає Російську Федерацію припинити порушення суверенітету України і здійснення зусиль, спрямованих на те, щоб українські судна не перетинали Керченську протоку, яке є правом України згідно з міжнародними нормами та угодами;

4) підтверджує зобов'язання Сполучених Штатів забезпечити народу України політичну, економічну і безпекову допомогу, щоб він міг забезпечити свою незалежність, демократію та процвітання (виділено мною – Г. М.) і

5) заохочує Президента, союзників та партнерів Сполучених Штатів притягнути до відповідальності Російську Федерацію за її поточну агресію проти України (виділено мною – Г. М.)».

Тому я постійно наголошую, що для України, особливо після початку російської агресії, попри попередні недоробки Сполучених Штатів Америки в двосторонній українсько-американській співпраці, про котрі я теж відкрито вже не один раз казав у багатьох своїх попередніх матеріалах, життєво необхідним є «справжнє стратегічне партнерство» із США. Але для практичної підтримки України й її внутрішнього зміцнення в контексті різнопланових гібридних агресивних дій Роϟϟіі, появи нових російських загроз Заходу прийняття двох, хай і гострих, Резолюцій, але які носять рекомендаційний характер, щодо «ПП – 2» й «Керченської провокації» все одно є недостатньо. І тому наступним логічним кроком після них має стати введення стратегічним партнером України Сполученими Штатами нових санкцій проти Роϟϟіі за її нову антиукраїнську збройну агресію біля Керченської протоки та прийняття потрібних уже зобов’язуючого характеру законодавчих актів Конгресом США, як відносно «ПП – 2» так і «Керченської провокації».

А чим Московії відповіла об’єднана Європа?

Слід відзначити, що слідом за Сполученими Штатами Америки активізувався й ЄС.

12 грудня 2018 року Європейський парламент прийняв Резолюцію «Про виконання Угоди про асоціацію ЄС з Україною», де сказано про корупцію, олігархію, погані умови життя українців та новий акт збройної агресії Роϟϟіі проти України біля Керченської протоки, зокрема, і таке (переклад Оксани Манчуленко): «Європейський парламент,…

A. У той час, як Україна досягає прогресу на шляху до європейської інтеграції …, все ще необхідно вирішити складніші завдання, а суспільна підтримка модернізації й реформ страждає через людські розчарування в погіршенні соціальних умов, невпевненість у майбутньому, невдоволення політикою реформ уряду, продовження влади олігархів та збереження ендемічної корупції в державних установах (виділено мною – Г. М.); у той час, як згода народу України на тісніші відносини із ЄС залишається сильною, проте висока частка населення, тим не менше, незадоволена загальним розвитком країни;…

D. …реформи супроводжувалися різким зростанням цін, скороченням соціальних виплат і погіршенням доступу до систем соціального забезпечення; в той час, як значні проблеми залишаються, зокрема у таких сферах, як боротьба із корупцією (виділено мною – Г. М.)…; тоді як протягом останніх чотирьох років українська економіка не тільки стабілізувалась, але й продемонструвала деякі ознаки поліпшення; тоді, як з часу підписання Угоди про асоціацію у 2014 році Україна зробила більше проєвропейських реформ, ніж за всі попередні роки незалежності України (виділено мною – Г. М.);

Е. В той час, як спадщини минулого, а саме правова невизначеність і величезна кількість частково суперечливих законів, спротив від олігархічних та інших інтересів, корупція, кумівство, слабкі державні інститути (виділено мною – Г. М.), відсутність чітких процесів і координації інституцій при реалізації Угоди про Асоціацію гальмує інституційні реформи в Україні; у той час, як програма реформ в Україні повинна зосереджуватися на загальних питаннях децентралізації, реформування державного управління, дерегуляції й деолігархізації;…

K. Оскільки 25 листопада 2018 року українські військово-морські кораблі, здійснюючи регулярний перехід із Одеси до Маріуполя, були заблоковані, по них здійснили обстріл та їх захопила у міжнародних водах російська берегова охорона; оскільки українські моряки отримали поранення і 24 були ув’язнені, а внаслідок цих дій Росії 26 листопада 2018 року в 10 областях України було введено обмежене положення про воєнний стан протягом 30 днів; оскільки будівництво мосту через Керченську протоку, що з'єднує незаконно приєднаний Кримський півострів з материковою Росією, яке було здійснено без згоди України й за чіткого порушення її суверенітету та територіальної цілісності, має бути засуджено; оскільки надмірні дії Російської Федерації в Азовському морі порушують міжнародне морське право і власні міжнародні зобов'язання Росії та є жахливими; оскільки надмірна зупинка й огляд комерційних суден, включно із українськими кораблями і суднами із прапорами держав третіх сторін, включно з суднами під прапорами різних держав-членів ЄС, повинні бути засуджені;…

14. Заохочує Україну зосереджуватися на трьох основних пріоритетах у своїй програмі реформ: i) створенні ефективної законодавчої бази для боротьби з корупцією…; ii) реформі децентралізації; iii) деолігархізації та приватизації;…

22. Наголошує, що боротьба із корупцією повинна залишатись пріоритетним питанням, і її слід проводити послідовно й правдоподібно (виділено мною – Г. М.)…;

23. Вітає всі успішні заходи та кроки, спрямовані на закриття простору для корупції і незаконного збагачення, наприклад, у сфері державних закупівель та торгівлі газом;

24. Вітає поточну всеохоплюючу судову реформу, але шкодує, наскільки існуюча судова система в Україні, як і раніше, залишається неефективною, корумпованою й політично залежною (виділено мною – Г. М.)…;

25. …закликає українську владу активізувати свої зусилля для ефективного розслідування, cудового переслідування та боротьби з корупцією на всіх рівнях (виділено мною – Г. М.)…;

83.Рішуче засуджує навмисну агресію Російської Федерації проти України 25 листопада 2018 року у Керченській протоці; вимагає негайного і беззастережного звільнення всіх українських суден та моряків, які тим часом повинні розглядатися як військовополонені; закликає ЄС і його держави-члени запровадити адресні санкції, якщо українські військовослужбовці не будуть звільнені та якщо буде подальша військова ескалація; підкреслює, що немає жодного виправдання для такого використання військової потужності зі сторони Росії; висловлює серйозне занепокоєння з приводу того, що це може стати повзучою спробою анексувати суверенні права України в Азовському морі із метою перетворення його на російське «внутрішнє озеро» й ексклюзивну військову зону і поставити під загрозу економіку південного сходу України; вимагає, щоб Росія гарантувала свободу плавання через Керченську протоку й Азовське море, що забезпечується міжнародним правом; настійно закликає ОБСЄ та її членів розширити мандат Спеціальної місії спостереження ОБСЄ на Азовське море; закликає ЄС і його держави-члени закрити доступ до портів ЄС для російських кораблів, які надходять з Азовського моря, якщо Росія не відновить свободу плавання через Керченську протоку й Азовське море; закликає використовувати всі дипломатичні засоби для деескалації ситуації…».

А 13 грудня 2018 року Європейська рада схвалила підсумковий документ зустрічі керівників країн ЄС, включивши до нього і окремий пункт щодо «Керченської провокації»: «Європейська Рада висловлює свою серйозну стурбованість з приводу ескалації в Керченській протоці та Азовському морі та порушення міжнародного права з боку Росії.

Єврорада знову наголошує, що є прибічником принципів міжнародного права, суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України та підтверджує політику ЄС щодо невизнання незаконної анексії Криму.

Не існує виправдання для застосування військової сили з боку Росії.

Європейська Рада вимагає негайного звільнення всіх затриманих українських моряків, а також повернення Україні захоплених кораблів та забезпечення вільного проходу всіх суден через Керченську протоку.

ЄС готовий ухвалити заходи, які дозволять додатково посилити підтримку України, зокрема – підтримку постраждалих (від російської агресії – «ЄП») районів» («ЄП»: «Саміт ЄС оприлюднив текст свого рішення щодо України та Азова», 13 грудня 2018 року).

Зі свого боку США устами заступника речника Державного департаменту Роберта Палладіно (Вашинґтон, округ Колумбія) 15 грудня 2018 року оприлюднили таку Заяву для преси (переклад Оксани Манчуленко): «Ми підтримуємо позицію ЄС, що атака Росії 25 листопада на українські судна у Чорному морі є порушенням міжнародного права, й вітаємо зусилля ЄС щодо надання підтримки районам України, на котрі негативно вплинула російська агресія в Азовському морі.

Сполучені Штати продовжуватимуть притягувати Росію до відповідальності за її дії, і ми будемо продовжувати працювати із європейськими партнерами та союзниками, щоб представити об'єднаний фронт проти агресії Кремля».

Якщо США «продовжуватимуть притягувати Росію до відповідальності за її дії», то й їхні європейські партнери, коли вони є дійсно партнерами, мали би робити те саме, а не зупинятися на недосанкціях, які досі жодним чином не дпопомогли Україні відновити свою територіальну цілісність та єдність Українського народу.

Після Литви, США і ЄС почала діяти й ООН

До важливих рішень Палати представників Сполучених Штатів Америки і керівних органів Євросоюзу додалися й відповідні рішення Організації Об’єднаних Націй. Так, 17 грудня 2018 року ГА ООН ухвалила Резолюцію «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» А/RES/73/194.

Постійне представництво України при ООН на своїй Тwitter-сторінці 17 грудня 2018 року оприлюднило основні її тези: «1. Підкреслює, що присутність російських військ у Криму суперечить національному суверенітету, політичній незалежності та територіальній цілісності України і підриває безпеку та стабільність сусідніх держав і регіону Європи…

3. Висловлює також свою стурбованість у зв’язку з триваючими діями Російської Федерації в частинах Чорного моря навколо Криму та в Азовському морі, включаючи їхню мілітаризацію, що створює додаткові загрози для України і підриває стабільність більш широкого регіону.

4. Висловлює свою найсерйознішу стурбованість щодо небезпечного загострення напруженості та невиправданого застосування сили Російською Федерацією проти України, у тому числі проти трьох суден ВМС ЗСУ 25 листопада 2018 року в Чорному морі, закликає Російську Федерацію безумовно і негайно звільнити кораблі, їхні екіпажі та техніку.

5. Закликає Російську Федерацію утриматися від перешкоджання законній реалізації навігаційних прав і свобод у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці.

6. Засуджує будівництво та відкриття Російською Федерацією мосту через Керченську протоку між Російською Федерацією й тимчасово окупованим Кримом і також засуджує зростаючу військову присутність Російської Федерації в частинах Чорного та Азовського морів, в тому числі у Керченській протоці, а також утиски Російською Федерацією комерційних кораблів і обмеження міжнародного судноплавства там.

7. Рішуче закликає Російську Федерацію як державу-окупанта вивести свої збройні сили із Криму та негайно припинити тимчасову окупацію території України».

Резолюція А/RES/73/194 ухвалена з наступними результатами голосування: за – 66, проти – 19 (серед противників – Білорусь, Вірменія, Іран, КНДР, Куба, Росія, Сербія, Сирія, Ухбекистан: із противниками все зрозуміло – противники є противники, крім того, вони пов’язані з Москвою), утрималося – 72 (зокрема, В’єтнам, Індія, Казахстан, Киргизстан, Китай, Республіка Корея: утримантам байдуже чи теж поглядають на Москву?); сума 19 проти + 72 утрималося = 91 більще 66 за, тобто, далеко не весь світ є на боці України.

Про перипетії прийняття Резолюції А/RES/73/194 український дипломат в ООН Олег Ніколенко 17 грудня 2018 року повідомив у своєму Facebook цікаву інформацію: «Потуги перешкодити схваленню резолюції були безпрецедентні. Іноземні посли жалілися, що російська дипломатія викручувала їм руки, ноги і голови, але щось не клеїлося. Усвідомивши, що документ все ж таки пройде, у Москві вдалися до кроку відчаю. Не від себе напряму, а через спини таких самих лідерів у сфері поваги до Статуту ООН та захисту прав людини – Ірану, Сирії, КНДР, Нікарагуа та Венесуели – внесли поправки в текст, які врешті проголосовані не були».

А 22 грудня 2018 року ГА ООН прийняла резолюцію «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь, Україна» А/RES/73/263.

Ключові моменти даної резолюції на своїй Тwitter-сторінці 22 грудня 2018 року опублікувало Постійне представництво України при ООН: «Підтвердження неприпустимості захоплення території Криму силою та зобов’язання повернути окуповані території.

Засудження політично вмотивованих переслідувань громадян України, заклик звільнити всіх українців, які незаконно утримуються утримуються в окупованому Криму і у РФ.

Визнання Олега Сенцова, Володимира Балуха та Еміра-Усеїна Куку політичними в’язнями.

Засудження РФ за примусове переведення населення Криму в російське громадянство і залучення до військових операцій, а також проведення незаконних виборчих кампаній…

Вимога до міжнародних організацій та спеціалізованих установ ООН позначати в офіційних документах український півострів як «Автономна Республіка Крим і місто Севастополь (Україна), які є тимчасово окупованими Російською Федерацією»…».

При ухваленні Резолюції А/RES/73/263 від 22 грудня 2018 року голоси розподілилися наступним чином: за – 65, проти – 27 (між ними – Білорусь, Вірменія, Іран, Казахстан, Киргизстан, Китай, КНДР, Куба, Росія, Сербія, Сирія, Таджикистан, Ухбекистан), утрималося – 70 (зосібно, В’єтнам, Республіка Корея), 27 + 70 = 97 більше 65.

Для порівняння: кримсько-севастопольська Резолюція про права людини A/RES/72/190від 19грудня2017року отримала такі результати: за – 70, проти – 26, утрималося – 76, 26 + 76 = 102 більще 70, а на ту ж тематику РезолюціяA/RES/71/205від 19 грудня 2016 року була прийнята наступними голосами: за – 70, проти – 26, утрималося – 77, 26 + 77 = 103 більше 70.

Очевидно, що порівняно з 2016 та 2017 роками результати голосування за олнотематичну Резолюцію 2018 року стали, на жаль, гіршими.

Нагадую, що ще 27 березня 2014 року ГА ООН після російської агресії прийняла на користь України першу Резолюцію «Територіальна цілісність України» А/RES/68/262 (за – 100, проти – 11, утрималося – 58, 11 + 58 = 69 менше 100): у моєму аналітичному дослідженні «Меморандум — Резолюція — Постанова — Заява = ?» детально аналізуються цей та інші правові документи. Сподіваюся, що Резолюції ГА ООН допомагатимуть Україні юридично відновлювати свою єдність.

Аж після Литви, США, ЄС й ООН вжила заходів і Україна!

Ну й нарешті українська влада в статусі Ради національної безпеки і оборони України 26 грудня 2018 року розродилася санкціями проти Роϟϟіі (Литва, як відомо, зробила це ще 7 грудня 2018 року) за вчинену нею «Керченську провокацію» 25 листопада 2018 року. Аж цілий місяць знадобилося можновладцям, щоби підготувати відповідне засідання РНБО, а КМУ (теж – влада) чомусь тільки 12 грудня 2018 року затвердив перше розпорядження «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»№ 970-р й потім ще 18 грудня 2018 року ухвалив одноіменні розпорядження № 1025-р, № 1026-р, № 1036-р, № 1037-р, № 1038-р, № 1039-р, № 1040-р і № 1041-р для розгляду РНБО. Того ж дня МТОТ порилюднило інформацію «Нові санкції проти РФ за ініціативи МТОТ: порти, оборонні підприємства, незаконні розкопки, Керченський міст, виробництво титану», де зазначено наступне: «18 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України за поданням МТОТ прийняв рішення про внесення пропозицій до РНБО щодо застосування ряду санкцій до юридичних та фізичних осіб.

…обмежувальні заходи (санкції) застосовуються до низки фізичних та юридичних осіб, які створюють реальні або потенційні загрози національним інтересам України, порушують інтереси суспільства та держави, призводять до завдання майнових втрат, створюють перешкоди для повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод».

А на інтернет-сайті РНБО у повідомленні «РНБО України ухвалила важливі рішення в оборонній сфері та запровадила додаткові санкції щодо російських фізичних та юридичних осіб» від 26 грудня 2018 року, зокрема, сказано й таке: «За результатами обговорення питання «Щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» вирішено підтримати запровадження санкцій, насамперед, щодо юридичних та фізичних осіб – російських компаній, бізнесменів, політиків та депутатів, працівників силових структур, які активно підтримували чи сприяли агресивним діям проти України.

Також запроваджено обмежувальні заходи проти організаторів так званих «виборів» на окупованих територіях Донецької та Луганської областей (відбулися ще 11 листопада 2018 року – примітка моя), а також щодо військових, суддів та правоохоронців, причетних до незаконного захоплення українських моряків під час акту агресії РФ проти України в Керченській протоці 25 листопада 2018 року та незаконного утримання їх у російських в'язницях».

Можна лише порадіти цьому рішенню РНБО про запровадження додаткових антиросійських санкцій, але вони то хоч і запроваджені, правда зі значним запізненням, та й то не до кінця, бо потрібен ще Указ Президента України про введення рішення РНБО у дію, а без нього запроваджені санкції не діють…Хіба так українська влада повинна відповідати російському агресору та зміцнювати єдність України?!

І ще раз – про європейську та євроатлантичну інтеграцію України й

внутрішньоукраїнську інтеграцію: при вкрай низькому рівні життя

українців злітати із Чернівців до Києва дорожче (?),

ніж – з Києва до Лондона

Повертаючись знову до справ українського парламенту, я так само маю тверду надію, що остаточне схвалення ним проекту Закону № 9037, яке, згідно Конституції України, повинно відбутися на наступній парламентській сесії 2019 року, матиме позитивний результат, тобто 300 й більше голосів і даний законопроект набуде сили Закону, ставши діючою нормою Української Конституції.

Також мене дуже тішить і те, що одним із важливих підсумків міністерської зустрічі у ранзі глав МЗС країн НАТО в Брюсселі 4 грудня 2018 року за участі Міністрів закордонних справ України та Грузії є, зокрема, визнання українських євроатлантичних прагнень, озвучене після її закінчення Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом: «Ми знову підтвердили солідарність НАТО з Україною. Ми визнаємо прагнення України приєднатися до Альянсу…» («ЄП»: «Країни НАТО підтвердили прагнення України приєднатися до Альянсу – генсек»,4 грудня 2018 року).

А тепер, шановні українські мешканці, подумайте самі ще й над такими речами.

Президент України офіційно заявив, що з Києва до Лондона літаком Ryanair можна добратися за 9,99 євро або за 300 гривень (грн), а згідно курсу НБУ на 20 листопада 2018 року 1 євро (€, EUR) коштував 31,72687 грн (₴, UAH), то виходить всього 316,95 грн. Літаком! Із Києва до Лондона! За 316,95 грн! Цей факт викликає лише однозначну радість (моя публікація «Авіація чарує!» показує красу важчих за повітря літаючих пристроїв)! Та він тягне за собою й наступні факти у формівиділених мною чорним окремих ключових слів (в першу чергу вартості квитків), про які говорив Глава держави Петро Порошенко 20 листопада 2018 року і говоритиметься у даному дослідженні, адже після запровадження Ryanair таких низьких цін на квитки міжнародних (європейських) авіарейсів й ще більше зниження вартості квитка на літак до Лондона з 9,99 до 5 євро або 158,63 грн відповідно до уже вказаного курсу НБУ дійсно «Європа для українців стане набагато доступнішою» та що «це етап, механізм посилення нашої інтеграції в Євросоюз». Хоча за словами Головного комерційного директора авіакомпанії Ryanair Девіда О'Брайена на перепоні розширення співпраці його компанії з Україною, тобто посилення української євроінтеграції, стоять, на жаль, Німеччина, Франція, Італія – уже добре відомі українські «друзі», справжню сутність яких дуже переконливо розкриває моя аналітична праця «Скріпальскоє дєло і двоякість дій Заходу. Так – правильній позиції Президента України! Ні – непрофесіоналізму його владних соратників!», до котрих за іншими ознаками відноситься ще й Австрія, про яку грунтовно розповідається у моєму матеріалі «Австрійсько-російські танці на українських кістках» (посилання на нього зроблено нижче).

Але інформаційне повідомлення «Повністю підтримую амбіційні плани авіакомпанії Ryanair в Україні. Це є механізм посилення нашої інтеграції в Євросоюз – зустріч Президента з керівництвом лоукостера» та дане дослідження містить також і інші, виділені мною чорним, ключові слова (вартість квитків у першу чергу). Їх теж треба детально проаналізувати й цей аналіз варто розпочати, відштовхуючись від терміну «інтеграція», оскільки він є основним у повідомленні Офіційного інтернет-представництва Президента України від 20 листопада 2018 року: от тільки в ньому говориться про українську євроінтеграцію (європейську інтеграцію України), а ми далі будемо говорити і провнутрішньоукраїнську інтеграцію (єдність України, внутрішньоукраїнську єдність, єдність Українського народу, інтеграцію України), котра, до прикрого, є не надто сильною (якщо би було навпаки, то Роϟϟія не зважилася б починати війну проти України й окуповувати українські території).

Почнемо із фактів. Коли Президент України заявив, що з Києва до Лондона можна долетіти за 316,95 грн та своїми словами про 5 євро фактично підштовхнув Головного комерційного директора Ryanair заявити про вартість квитка на цей авіарейс 158,63 грн з 20 листопада 2018 року (звісно, що ціни у грн прив’язані до поточного курсу євро), то я вирішив поцікавитися за скільки ж грн один дорослий пасажир може придбати авіаквиток на рейс із моїх рідних Чернівців до Києва (маршрут обслуговує приватна авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», скорочено – МАУ, до власників якої причетний олігарх Ігор Коломойський, колишній співвласник доведеного до банкрутства «Приватбанку»: інформація надається нижче) перш, ніж потім, при бажанні й можливості, полетіти далі до Лондона за 5 євро. За допомогою Інтернету з’ясувалася цікава інформація. Виявляється, що при придбанні квитка за 10 місяців його вартість складатиме 263 грн або 8,29 євро згідно курсу НБУ на 20 листопада 2018 року, за 6 місяців – 818 грн або 25,78 євро при тому ж курсі, за менший термін при умові придбання авіаквитка в обидві сторони, при чому кількість таких квитків є обмеженою, – від 1417 грн або від 44,66 євро за уже вказаним курсом і при вильоті наступного дня – 1904 грн або 60,01 євро відповідно до того ж самого курсу НБУ (ціни й умови – на час зустрічі Президента України з Головним комерційним директором авіакомпанії Ryanair Девідом О'Брайеном та директором з розробки маршрутів Кейт Шеррі). Всім зрозуміло, що за 10 або за 6 місяців кількість викуплених авіаквитків буде незначною (чи багато чернівчан зможуть спланувати свій переліт до Києва наперед за такий тривалий термін?), але навіть у цьому випадку мінімальна вартість квитка на літак Чернівці – Київ (відстань по прямій – 418 км) є 263 грн, що на 104,37 грн дорожче, ніж політ за маршрутом Київ – Лондон (відстань по прямій – 2134 км) вартістю 158,63 грн. Найбільш затребуваними, очевидно, могли би бути авіаквитки за 1417 грн, коли б їх не треба було би купувати туди й назад.

Ще раз усім необхідно задуматися над цифрами 1417 грн або 1904 грн за 418 км та 158,63 грн за 2134 км (як таке взагалі може бути?!), а владі необхідно відкинути думки і діями терміново виправляти цю катастрофічну ситуацію. Куди дивиться Міністр інфраструктури України Володимир Омелян (він чомусь сильно переймається ще надто далеким від практичної реалізації «проектом різновиду вакуумного потяга Hyperloop («Гайперлуп») поблизу української столиці, будівництво одного км труби для якого коштуватиме за попередніми підрахунками орієнтовно $ 10 мільйонів, коли в той же час існуюча залізнична (наприклад, у Заставнівському районі Чернівецької області розкрадено колію до станції Вікно), автомобільна (дороги, вокзали, станції), авіаційна (аеропорти зокрема) інфраструктура на місцях занепадає, а ціни на авіаквитки для значної частини, якщо не більшості, Українського народу стають недосяжними, позбавляючи людей можливості користуватися пасажирськими літаками)? Адже мінімальна зарплата українців 2018 року складала 3723 грн (від 1 січня 2019 року на 450 грн більше – 4173 грн: погодинний розмір – 25,13 грн проти минулорічних 22,41 грн), мінімальна пенсія – 1497 грн з 1 грудня 2018 року, тому основна маса людей ледве виживає, отримуючи мізерні зарплати чи пенсії при досить швидкому зростанні цін на газ, електроенергію (комунальні послуги) до непідйомних величин (яка вже тут може бути пасажирська авіація: важко зводячи кінці із кінцями, людям не до неї).

Читайте продовження статті — Ч. 3.