Європа – у перехресті прицілу! СКРІПАЛЬскоє продолжєніє…

   «…у 80-х роках минулого століття у таємних лабораторіях СССР велися наукові пошуки з метою створення бойового отруйного газу…

   Принцип дії такого газу мав бути схожим на вже відомі отруйні гази «Зарин», «Зоман» та так звані Vx-гази, які відносяться до нервово-паралітичних газів…

  Відомо, що совєтскіє воєнниє хімікі знайшли потрібну формулу бойового отруйного газу…

   Питання полягає лише в тому, хто, коли і як може застосувати ці страшні технології?», – йшлося в моїй статті-попередженні «Європа – у перехресті прицілу!», оприлюдненій ще 22 жовтня 2013 року, де акцентувалося на 80-х роках 20-го століття.

   До речі, а в контексті застосування різних отруйних речовин (не тільки бойових включно з газами) для нейтралізації політичних опонентів, яким є стан справ із розслідуванням отруєння Віктора Ющенка, котре сталося 5 вересня 2004 року?

   Але далі мова йтиме не про нього, а про стосунки між Великою Британією й Росією, то ж перед початком викладки окремих моментів цих відносин читачам цікавими будуть враження уродженця Англії Джеремі Чарльза Роберта Кларксона від відвідування ним Московщини, які подає мій матеріал «Британець про росіян».

   Ну а тепер уже переходимо до деяких нюансів британсько-російських стосунків…

   1 листопада 2006 року в Лондоні (Велика Британія) підмішаним до чаю радіоактивним хімічним елементом «Полоній-210» (Po-210), що виготовляється лише науково-виробничим об’єднанням (НВО) «Авангард», котре знаходиться у закритому російському місті Арзамас-16 (Саров, Ніжєгородская область), був отруєний колишній співробітник московитських спецслужб КГБ СССР та ФСБ Россіі підполковник Алєксандр Літвінєнко, який виступив проти російської владної системи і заради своєї безпеки був змушений разом із сім’єю 2000 року покинути Росію й перебратися до Великої Британії, де в 2001 році за рішенням уряду отримав політичний притулок, а 12 жовтня 2006 року – британське громадянство (зверніться до мого дослідження «Москва – Тель-Авів – Київ»). Британський уряд звинуватив Росію у вбивстві Літвінєнко, а Високий суд Англії 21 січня 2016 року зазначив, що його вбивство з високою ймовірністю було схвалено Прєзідєнтом Россійской Фєдєраціі Путіним та здійснено руками ФСБ.

   4 березня 2018 року в Солсбері (Велика Британія) бойовою отруйною речовиною, до котрої відноситься і бойовий отруйний газ, нервово-паралітичної дії (детальніше про подібні гази розказує вже згадана вище моя стаття «Європа – у перехресті прицілу!») під кодовою назвою «Новічок» совєтско-россійского проісхождєнія, як це встановили британські спецслужби, був отруєний колишній співробітник ГРУ ГШ ВС СССР та РФ, воєнний розвідник, полковник, громадянин Росії й Великої Британії Сєргєй Скріпаль (жертвою отруєння стала також і його донька Юлія Скріпаль – громадянка Росії), котрий працював на британську розвідку із 1995 по 2004 роки (навіть після звільнення в запас у 1999 році) та ще з трьома особами в 2010 році був обміняний Московським Кремлем на групу російських розвідників, затриманих того ж року у США, і оселився на території Великої Британії. Британський уряд звинуватив Росію в отруєнні Скріпаля та його доньки, які у дуже важкому стані знаходяться в лікарні (стан Юлії дещо кращий, ніж її батька). Прем’єр-міністр Великої  Британії Тереза Мей, виступаючи у британському парламенті 12 березня 2018 року, за даними ЗМІ заявила таке: «Зараз ясно, що містер Скріпаль і його донька були отруєні бойовою отруйною речовиною, котру виготовляла Росія. Вона відноситься до групи нервово-паралітичних речовин, відомих як «Новічок». Ґрунтуючись на ідентифікації цієї хімічної речовини експертами світового рівня в сфері оборони, науки та технологій лабораторії у Портон-Дауні, на нашому знанні, що Росія раніше виготовляла цю речовину і досі в стані робити це, на даних, що Росія здійснює спонсоровані державою вбивства та на тому, що, за нашою оцінкою, Росія вважає деяких перебіжчиків легітимними цілями для вбивств, уряд дійшов висновку, що з великою ймовірністю Росія відповідальна за дії проти Сєргєя Скріпаля і його доньки… Якщо не буде достойної відповіді (Росії – примітка моя), ми зробимо висновки про те, що ці дії були незаконним застосуванням сили російської держави проти Об’єднаного Королівства (Росія достойну та обгрунтовану відповідь не надала – примітка моя)…», а 14 березня 2018 року – наступне: «Немає іншого висновку, крім того, що російська держава винна в замаху на вбивства пана Скріпаля і його доньки та у тому, що життя інших громадян Великої Британії в Солсбері… було поставлено під загрозу».

   Отаке россійскоє СКРІПАЛЬскоє продолжєніє отримала моя попереджувальна публікація «Європа – у перехресті прицілу!» і далі ще буде продолжєніє, якщо британська влада не застосує максимально жорсткі контрзаходи проти свавілля Росії, керованої Московським Кремлем, та не спонукатиме до цього своїх союзників, партнерів із НАТО, ЄС, Заходу і всього світового демократичного співтовариства та поки весь цивілізований світ остаточно не розпрощається зі своїми утопічними ідеями (ілюзіями) умиротворення російського експансіоніста і навернення його на шлях дотримання норм міжнародного права шляхом конструктивних переговорів та не почне об’єднано, разом, скоординовано надзвичайно твердими мирними діями, а не напівзаходами і вашим і нашим (без єдності не буде успіху, а поразка демократії стане реальною для кожного окремо), ставити на місце знахабнілу від безкарності авторитарну Московщину под

                         

                                                     Журнал «TIME». Сходження царя.

руководством зарвавшєгося царствующєго кремльовского правітєля Путіна (читайте мою публікацію про нього «Подякуймо Путіну…»)  та прінуждать іх к міру й виконанню міжнародних законів.

   Зі сказаного Терезою Мей перед парламентарями 12 і 14 березня 2018 року випливає, що в безпекових питаннях британський уряд відносно Росії, принаймні так виглядає, налаштований рішуче, чого, на жаль, не можна повністю сказати про українську владу, підтвердженням чому є моя робота «А «ми торгуємо»… національною безпекою України?». Побачимо…

   Отруєння Алєксандра Літвінєнко та Сєргєя Скріпаля було здійснено різними речовинами, але почерк – один і той же. Мабуть тому депутати британського парламенту закликають провести нові розслідування несподіваних чи підозрілих смертей (вони мали можливий російський слід й деякі із них – ознаки отруєння нинішнього СКРІПАЛЬского почєрка) у Великій Британії 14-ти людей, серед котрих є Ігорь Пономарьов (06.06.1965 – 30.10.2006, представник Росії в Міжнародній морській організації (ІМО), помер напередодні запланованої на 1 листопада 2006 року зустрічі з Літвінєнко, коли того отруїли Po-210), Юрій Голубєв (14.11.1942 – 07.01.2007, партнер Міхаіла Ходорковского, співзасновник російської нафтової компанії «ЮКОС»), Бадрі Патаркацишвілі (31.10.1955 – 12.02.2008, російський та грузинський бізнесмен, близький соратник Боріса Бєрєзовского), Алєксандр Пєрєпєлічний (15.07.1968 – 10.11.2012, російський бізнесмен, інформатор у «справі Магнітського» про розкрадання російською владою бюджетних грошей), Боріс Бєрєзовскій (23.01.1946 – 23.03.2013, лобіст-прихильник Путіна, а потім – його критик, опальний російський олігарх) і Метью Панчер (46 років, британець, смерть настала 4 травня 2016 року, спеціаліст із радіації британського агентства здоров’я, залучався до справи Літвінєнко для встановлення ступеня радіоактивного зараження його тіла, в кінці 2015 року їздив до Росії у службових справах).

   Уряд Великої Британії після вбивства Алєксандра Літвінєнко отруєнням вислав лише 4-х російських дипломатів, а після отруєння Сєргєя Скріпаля та його доньки – аж 23-х, але то вже інша історія…

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте