Отака справжня ціна західних антиросійських санкцій!

   Виходячи з існування багаторічного різнопланового тиску Московщини на держави, посталі після розвалу СССР, зокрема Україну, що показано у моїх працях

   «Наше майбутнє – в об’єднаній Європі, а не на руїнах Російської імперії»,

   «Справа Троцького живе…»,

   «Пакт Мєдвєдєва – Януковича, або Харківська змова»,

   «Росіє, віддай вкрадені тобою українські гроші!»,

   «Костянтин Боровой: «Розпад Росії неминучий». Що робити українцям?»,

ще 3 лютого 2014 року, задовго до початку збройного нападу – війни Росії проти України,  у своїй програмній роботі «В Європу – без сміття! Про деякі першочергові кроки нової влади» я говорив про те, що ЄС, як вагома складова частина західного демократичного світу, має активно, без зволікань протидіяти імперській, загарбницькій політиці Московії: «ЄС, дій! Франція, як один з основних гравців ЄС, уже висловилася на підтримку наших європрагнень. Тепер потрібні конкретні дії з її боку. Німеччині треба перестати бути агентом Росії в Європі і також чітко сказати своє вагоме слово… А весь ЄС має розгорнути єдиний фронт боротьби… проти агресивних спроб відродження Російської імперії в сучасній іпостасі, які матимуть, у разі успіху, непередбачувані наслідки для світової спільноти через подальші геополітичні перерозподіли на користь московсько-гебістських імперіалістів…».

   14 березня 2014 року у своїй статті «Захищай Україну зараз, щоб потім не було пізно!» я писав: «Якщо зараз світова демократична спільнота разом з нами не захистить Україну, то в образі російського диктатора В. Путіна отримає нацистського фюрера А. Гітлера 21 століття, а російський коричневий великодержавний шовінізм… перетворить Гельсінський договір 1975 року про непорушність державних кордонів європейських країн на туалетний папір…».

   21 березня 2014 року у публікації «Хто?» мною зазначалося: «Хто з українського політикуму чітко скаже демократичному Заходу, що його слабкі, половинчасті санкції проти Росії принижують українців та не матимуть ніякого ефекту, бо росіяни з них насміхаються і рахуються тільки з твердою силою та жорстким спротивом?

   Хто прямо заявить, що пора вже Франції також перестати бути агентом Росії у західному світі, бо її основний партнер Німеччина хоч і дуже повільно, але відходить від такого статусу? (на жаль, вони обидві все ще повністю від нього не відійшли – примітка моя)».

   Вперше ж слабкі західні антиросійські санкції у відповідь на збройну агресію спадкоємиці СССР Росії проти України я назвав недосанкціями 27 березня 2014 року в своєму матеріалі «Два чоботи – пара»: «…Захід пізно опам’ятався, дозволивши А. Гітлеру утвердити нацистський режим.

   Так само довго Захід закривав очі на імперіалізм СССР… Так само Захід діяв половинчасто, коли шовіністична Росія прибрала до рук Придністров’я (Молдова), Абхазію і Південну Осетію (Грузія).

   Невже Захід, зокрема США та Великобританія – гаранти нашої територіальної цілісності за Будапештським меморандумом 1994 р. і НАТО – особливий партнер України за Хартією 1997 р. та Європейський Союз, так само мляво реагуватиме і на порушення територіальної цілісності України через анексію Криму Росією?! Адже їхні недосанкції тільки принижують Україну та викликають сміх у Росії. США, забудьте назавжди про «пєрєзагрузку» відносин з Росією, бо вона плює на вас, як це робив колись Третій Райх!

   Невже західні, особливо європейські, демократичні країни, в т. ч. Німеччина, забули про масові тваринні безчинства, знущання вояків над жінками і дівчатами після входження визволителів – військ СССР на їхню територію під час Другої світової війни?!..

   Невже Захід не розуміє, що його нерішучість тільки розв’язує руки російському шовінізму і спонукає його до нових агресій, як це було з німецьким нацизмом?!..

   Невже Захід не розуміє, що російський шовінізм, як свого часу німецький нацизм, загрожує миру в усьому світі?! Чому він рішуче не протидіє Росії?».

   У моєму дослідженні «Обережно – Росія! 10 завдань українцям» від 10 квітня 2014 року сказано таке: «…якщо Німеччина, Франція (саме вони встромили ножа у спину Україні на Бухарестському самміті НАТО 2008 р., підігравши Росії і заблокувавши Україні приєднання до плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО, саме вони несуть відповідальність за нинішню українську національну трагедію – анексію російським окупантом Криму), частково Італія – агенти Росії в Європі остаточно не перестануть виконувати цю ганебну роль і разом з іншими впливовими країнами світу не почнуть жорстко протидіяти російському агресору, відгукнувшись на український заклик та відмовившись від принципу «і нашим, і вашим», то світовий правопорядок чекає катастрофа…».

   Ну а далі про слабкість західних антиросійських санкцій, двоякість позиції щодо Росії після її агресії проти України багатьох країн Заходу, зокрема окремих європейських «друзів» Києва, йдеться у моїх статтях

   «Обережно – агенти Росії!»,

   «Обережно – агенти Росії в Європі, або Зґвалтування – не найкращий спосіб отримання жертвою задоволення!»,

   «Доступ к тєлу продолжаєтся…»,

   «Україна – не Кувейт»,

   «Коли боляче…»,

   «Від Парижа до Києва! Від Вашинґтона до Канберри!»,

   «Краще пізно, ніж ніколи…»,

   «Мюнхен 1938 – Мюнхен 2015»,

   «Подякуймо Путіну…»,

   «Росія аплодує!»,

   «Ціна незалежності: 1240 чи 600 тисяч?»,

   «Чи шльондра, чи імпотент – все одно біда!»,

   «Liberté, Égalité, Fraternité»,

   «Хто найбільше любить Путіна?»,

   «Горбатого могила виправить? Щодо візитів в Україну Джорджа Буша і Джозефа Байдена»,

   «Незалежна Україна? Маячня!»,

   «Євроскептицизм чи все — таки «На зєркало нєча пєнять, колі рожа кріва»?»,

   «Крим… Аляска…»,

   «Ave vita!»,

   «Враг нє дрємлєт!»,

   «ЄС – Україна: безвіз, безліс чи безшанс? Український шанс – твердий курс на США і НАТО, як надвагому складову частину української мрії!»,

   «Обама загнав Трампа на слизьке…»,

   «США визначилися з окремими зовнішньополітичними пріоритетами?»,

   «Нарешті дійшло!»,

   «Про «ватників», дурнів, чистоплюїв і запізнілу реакцію…»,

   «Вперед – у минуле!» й

   «Чим Україна лякає Північну Корею? Або Україна має законне право на володіння ядерною зброєю та відновлення ядерного статусу!».

   А ось що відповів на поставлене журналістом питання щодо нинішньої економічної ситуації в Росії, тобто після введення Заходом санкцій у відповідь на війну Московії проти України і окупації нею українських Криму й частини Донбасу, в інтерв’ю інтернет-виданню «Українська правда», яке вийшло під назвою «Директор Rothschild в СНД: Клієнти відмовилися від покупки Roshen через ризики» 13 грудня 2017 року, Джованні Сальветті (цитую мовою оригіналу):

   «Вы отвечаете за работу Rothschild & C. во всем СНГ. Расскажите, какая сейчас ситуация на российском рынке?

   Местная система уладила и адаптировалась к потрясениям от новой реальности – цен на нефть и санкций, и экономика России снова начала расти (виділено мною – Г. М.). На рынке возрастает интерес у иностранных инвесторов, особенно у тех, которые уже присутствуют на рынке и видят возможность консолидировать свою рыночную долю на этом этапе.

   Инвесторы из Азии, особенно из Китая, становятся все более активными и заметными. …краткосрочные инвестиционные аппетиты больше, чем можно было бы ожидать».

   Після цих слів ще щось не зрозуміло?!

   Джованні Сальветті тільки підтвердив мою правоту!

   Санкції, як я й неодноразово казав, насправді виявилися недосанкціями, хоча Захід разом з українською владою стверджують протилежне!

   Отака справжня ціна західних антиросійських так званих санкцій!

   Залишається надіятися лише на США, де Конгрес (Палата представників та Сенат) займає дуже жорстку антикремлівську позицію щодо війни Московщини супроти України, а під його впливом – і виконавча влада на чолі з Президентом, які можуть ввести, в тому числі й через втручання Московського Кремля у вибори Президента США 2016 року та російські хакерські кібератаки на різні американські установи, нові, сильніші за вже діючі, антиросійські санкції, а за Сполученими Штатами, можливо, потягнуться й інші країни включно із європейськими, ЄСівськими, бо багато з них також зазнали кремлівських кібернападів. Офіційний Київ має всіляко цьому сприяти.

   Україні ж своє робить: 1) посилювати власні антимосковитські санкції, щоб не виходило так, як показано у моїх публікаціях «Краще пізно, ніж ніколи…» (дивіться вище), «Про те, як Україна сама фінансує вбивство українців Росією!» і «Хто винен?»; 2) упроваджувати в життя ідеали Революції Гідності; 3) жорстоко карати усіх винуватців – організаторів, помічників та прямих виконавців убивства Небесної Сотні на Майдані і російських колабораціоністів-сепаратистів-терористів, а не дозволяти їм вільно гуляти на свободі або працювати у владі й навіть засідати в парламенті (мій матеріал «Українські спецслужби провалилися!» у даному контексті змальовує сумну картину); 4) реформуватися за стандартами цивілізованого демократичного правового світу; 5) покращувати добробут Українського народу; 6) розвивати медицину, культуру, науку та освіту; 7) піднімати рівень економіки, промисловості, підприємництва і виготовлюваної продукції до міжнародно-ринкових стандартів конкурентноспроможності; 8) безжалісно викорінювати корупцію; 9) проводити деолігархізацію; 10) здійснювати реальну, а не формальну, люстрацію, рішуче позбуваючись різнобарвного ворожо-пристосуванського сміття; 11) залучати іноземні інвестиції; 12) невтомно зміцнювати українське військо, зокрема й ПДВ ЗСУ згідно викладених у моєму дослідженні «Крилатій піхоті» підрізали крила…» пропозицій; 13) відновлювати українську територіальну цілісність; 14) постійно спонукати владу дієво дбати про людей, а не перейматися тільки власними інтересами, без сентиментів міняючи її, коли вона дбає погано; 15) всіма силами добиватися свого членства у НАТО та ЄС. І нехай Україні та Українському народу в цьому допоможе Бог!

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте