«Крилатій піхоті» підрізали крила…

   Дивіться уважно на ці чотири красивих зображення нижче.



   Як ви думаєте, що це за ілюстрації, яке їхнє походження? Все напрочуд просто. Вони, як і частина фото далі, взяті з офіційних веб-сайтів Міністерства оборони України та Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, котрі доступні кожному бажаючому, станом на 19 грудня 2017 року й були офіційною символікою ВДВ, тобто ПДВ, ЗСУ до 21 листопада 2017 року.

   На мій погляд, символи – парашут і літаки – досить органічні й промовисті та загалом чітко вказують на приналежність військовиків до «крилатого воїнства» – повітряно-десантних військ, щоправда третє і четверте зображення не настільки чітко вказують саме на ЗСУ, бо їм не вистачає тризуба, й до того ж все тло, де воно є, могло би бути голубим і без зеленого кольору.

   Та головним символом і особливою гордістю українських десантників був (думаю, що й


Джерело фото – Інтернет.

залишиться в серцях усіх, хто колись носив) голубий берет – головний убір, затверджений як елемент форми одягу Наказом Міністра оборони України № 150 від 12 червня 1995 року, і разом з

ним біло-голубу тільняшку, до котрих так пасує український золотий тризуб! Підтвердженням того, що залишиться (адже йдеться не лише про десантну молодість тих, які у минулому служили в повітряно-десантних військах, а й про славні сторінки збройної боротьби десантників ЗСУ дійсної служби проти російського агресора на Донбасі) є наступна світлина, зроблена саме 21 листопада

2017 року під час публічного ребрендингу ВДВ ЗСУ в Києві на Михайлівській площі за участю Президента України і воїнів-десантників на чолі зі своїм командувачем, Героєм України Михайлом Забродським.

                                                                  Від ВДВ до ДШВ…

   А що ж сталося, спитаєте ви, 21 листопада 2017 року? Водорозділ.

   Читаємо Указ Президента України «Про День Десантно-штурмових військ Збройних Сил України»№ 380/2017від 21 листопада 2017 року: «Ураховуючи хоробрість та героїзм воїнів-десантників, виявлені у боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України, з метою відродження національної військової ідентичності, започаткування сучасних традицій вшанування звитяг українського війська та виховання у громадян патріотизму постановляю:

   1. Установити в Україні День Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, який відзначати щороку 21 листопада.

   2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 27 липня 2012 року № 457 «Про День високомобільних десантних військ»…».

   Згаданим Указом Президента України № 457 було встановлено 2 серпня як День високомобільних десантних військ, а до того, згідно Указу Президента України № 937 від 2 серпня 1999 року, це був День аеромобільних військ.

   Виступаючи під час урочистої церемонії перейменування Високомобільних десантних військ (ВДВ) у Десантно-штурмові війська (ДШВ) Збройних Сил України і встановлення Дня Десантно-штурмових військ ЗСУ 21 листопада 2017 року, Президент України Петро Порошенко сказав: 

   «Якщо поглянути на сучасну історію Збройних Сил України, то немає в ній жодної сторінки, де б не йшлося про воїнів-десантників та ваші подвиги. Ви прославилися в боях з російськими агресорами за гору Карачун та Савур-могилу, в обороні Донецького та Луганського аеропортів…  

   Безпрецедентним є серпневий чотирнадцятого року рейд 95-ї аеромобільної бригади тилами російсько-терористичних військ (по тимчасово окупованій Росією українській території – примітка моя), здійснений за підтримки 25-ї окремої повітряно-десантної бригади…

   Шановні воїни-десантники, хто-хто, а ви точно знаєте, що з кожним днем ми нарощуємо бойовий потенціал десантних підрозділів. Ви отримуєте нові та модернізовані зразки озброєння, військової техніки, сучасні засоби зв’язку. Та внаслідок гібридного характеру сучасної війни ми не повинні забувати про її  ідеологічну складову...

   Ворог досконало володіє прийомами психологічного впливу, вправно експлуатує стереотипи, спекулює на спогадах про минуле та пов'язаних з тим емоціях. Та хіба хтось з нас ще не розуміє, що легендарне десантне братерство, символами якого вважалися «блакитний берет» та «тєльнік», було розстріляне російськими зайдами під Слов'янськом, в Донецькому аеропорту, біля Іловайська та Дебальцевого?..

   Відсьогодні моїм рішенням кольором українського десанту стає темно-бордовий (частина

світлин із урочистостей 21 листопада 2017 року взяті з офіційного інтернет-представництва Президента України– примітка моя).  Це – колір крові десантників, пролитої в боях за Україну.

Чомусь у воїнів ДШВ ЗСУ надто сумні обличчя…

Бордові берети для ідентифікації своїх десантників використовують 59 країн світу, 19 з яких – це країни-члени НАТО. Таким чином ми, між іншим, впроваджуємо ще один стандарт Північно-Атлантичного альянсу, до членства в якому маю твердий намір привести Україну.

   …змінено і знак українського десантника. Відтепер це купол парашута, як символ десантних підрозділів у всьому світі, крила Архистратига Михаїла і вогняний меч, яким він уражає ворогів роду людського. Архистратиг – ваш небесний покровитель, тож цілком логічно саме 21 листопада відзначати й ваше професійне свято. Звичне 2 серпня – то дата першого стрибка парашутистів в Московському військовому окрузі. До чого ж тут ми?  Москва – не Київ. Так само як і «Україна – не Росія».

   Як Президент та Верховний Головнокомандувач я також прийняв рішення змінити назву Високомобільних десантних військ, відійти від радянсько-російської абревіатури ВДВ. Бо російські «ВДВ» від літа 2014 року беруть безпосередню участь в окупації українського Донбасу, і кримські «зелені чоловічки» – то теж вони.

   Відтак, постановляю запровадити нову назву – Десантно-штурмові війська Збройних Сил України. Вона, врешті-решт, більшою мірою відповідає цілям і функціям цього роду військ в умовах сучасних бойових дій…

   Хай завжди береже вас у бою та веде до перемоги Святий Михаїл…».


Михайло Забродський, командувач ДШВ ЗСУ.

   Ну що ж, при подальшому висвітленні проблематики ПДВ ЗСУ будемо відштовхуватись від виступу Президента України і аналізувати окремі його тези.

                                                             Почнемо з кольористики…

   Британський воєначальник-десантник Фредерік Браунінґ вперше запровадив темно-бордовий (maroon) берет для повітряно-десантних військ Великої Британії в 1942 році.

   30 червня 1967 року малиновий (фактично темно-бордовий) колір беретів (автор – художник

Малюнок знайдено у «всесвітній павутині».

Алєксандр Жук) для парадної форми одягу радянських десантників увів тодішній командующій воздушно-дєсантнимі войскамі (ВДВ) СССР Васілій Маргєлов, але в 1968 році від такого кольору відмовилися на користь голубих беретів, які офіційно були затверджені Наказом Міністра оборони СССР № 191 від 26 липня 1969 року.

   Президент України каже, що «бордові берети для ідентифікації своїх десантників використовують 59 країн світу, 19 з яких – це країни-члени НАТО (всього до Альянсу входить 29 країн – примітка моя). Таким чином ми… впроваджуємо ще один стандарт Північно-Атлантичного альянсу…». Але ж парашутисти – вояки частин спецпризначення ЗС Болгарії, котра є членом НАТО, носять голубі берети, а загалом десантники десяти країн-членів НАТО не носять бордові берети. Такі факти заперечують існування в Альянсі стандарту щодо обов’язковості носіння бордового берета повітряними десантниками.

   Та це ще не все!

   Указом Прєзідєнта Россійской Фєдєраціі «Вопроси Фєдєральной служби войск національной гвардіі Россійской Фєдєраціі» № 157 от 5 апрєля 2016 года на базі внутрєнніх войск (ВВ) Міністєрства внутрєнніх дєл (МВД) Россіі створена Росгвардія – войска національной гвардіі Россіі. Окуповані Московією (Московщиною) АРК, Севастополь і частина Донбасу входять у зону відповідальності Сєвєро-Кавказского округа Росгвардіі, командування якого знаходиться в Ростовє-на-Дону, а ВВ МВД були одним з елементів широкомасштабної операції Московського Кремля по захопленню Кримського півострова та приборканню непокірної в часи боротьби за свою незалежність від Москви Чечні до того.

   Характерною ознакою Росгвардіі є бєрєти крапового цвєта (цей цвєт затверджений Указом Прєзідєнта Россійской Фєдєраціі «Об учрєждєніі гєральдічєского знака – емблєми, знамєні і флага войск національной гвардіі Россійской Фєдєраціі» № 685 от 20 дєкабря 2016 года) – цвєта крові защітніков Отєчєства, як про нього кажуть в Россіі, та дуже схожого на темно-бордовий. Чи сильно вони відрізняються від кольору нових беретів ДШВ ЗСУ, котрий, за словами Президента України, є кольором «крові десантників, пролитої в боях за Україну» проти російського ворога?! Порівняйте

Віктор Золотов, Дірєктор Фєдєральной служби войск національной гвардіі Россійской Фєдєраціі – главнокомандующій Росгвардієй.

Россійская гвардія – Росгвардія.

наведені світлини українських десантників і росгвардєйцєв (фото останніх взято з офіційного веб-сайту Росгвардіі). Вийшло так, що, позбуваючись кольорів одного ворога – ВДВ Россіі, в Україні, запроваджуючи кольори беретів десантників багатьох західних країн для свого десанту, зблизилися з кольорами іншого ворога – Росгвардіі. Не думаю, що Московщина змінить колір берета й тільняшки своїх гвардєйцєв тільки через наявність майже такого ж кольору беретів у військах великої кількості держав Заходу, більшість з яких Московський Кремль насправді вважає ворожими.

                                           Тепер перейдемо до професійного свята…

   2 серпня 1930 року в СССР біля Воронежа під час військових навчань було вперше застосовано повітряний десант на парашутах з літака у складі семи чоловік на чолі із Леонідом Міновим – фактичним засновником ВДВ СССР (до речі, в них воздушно-дєсантнимі називались дивізії, а полки і нижче – парашютно-дєсантнимі).

   Україна, слава Богу, вирвалася з СССР та немає жодного відношення до Росії-Московії.

   Президент України правильно сказав: «Москва – не Київ. Так само як і «Україна – не Росія».

   Крім того, треба враховувати й інші історичні факти, подані нижче. Ось вони.

   22 жовтня 1797 року над парком Монсо в Парижі француз Андре-Жак Ґарнерен зробив першийв історії людства парашутний стрибок з повітряної кулі, що перебувала на висоті 680 м.

   1 березня 1912 року в штаті Міссурі США американець Альберт Беррі здійснив перший у світі стрибок із парашутом з літака, вистрибнувши на висоті 450 м та пропадавши у вільному падінні 120 м, він відкрив парашут і вдало приземлився.

   Вночі з 8 на 9 серпня 1918 року на австрійсько-італійському фронті група з чотирьох десантників, яку очолював лейтенант розвідки ЗС Італії Алессандро Тандура, покинула літак на парашутах з особистою зброєю, здійснивши таким чином першу в історії повітряно-десантну бойову операцію.

   То дійсно до чого тут 2 серпня 1930 року, Московія та професійне свято – День повітряних десантників ЗСУ, котре раніше відзначалося 2 серпня, якщо відштовхуватися від вказаних дат?!

   У своєму виступі Президент України каже, що Архистратиг Михаїл є небесним покровителем українських десантників, «тож цілком логічно саме 21 листопада відзначати й… професійне свято» ДШВ ЗСУ.

   Архангел (з грецької – головний, старший посланець) – старший ангел (Архістратиг – верховний командувач Божого небесного воїнства проти нечистих сил) Михаїл – патрон (покровитель) вояків, включаючи повітряних десантників (парашутистів) і лицарів.

   У православ’ї (християн східного обряду) 21 листопада відзначають Собор Архістратига Михаїла, а в римо-католицизмі (християн західного обряду)Святого Михаїла вшановують 29 вересня. ЗСУ не є моноконфесійними: у них служать як християни східного обряду так і західного, не кажучи вже й про інші конфесії, зокрема мусульман. Отакий нюанс…

   Хоча Архангел Михаїл і вважається покровителем всіх вояків, тобто й ЗСУ, та все ж днем ЗСУ було вибрано 6 грудня, коли 1991 року Верховна Рада України прийняла Закон України«Про Збройні Сили України», а не 21 листопада. До складу ЗСУ входять Сухопутні війська (СВ), ПС, ВМС, повітряні десантники, ССО (розроблена мною Концепція «Про підвищення ролі високомобільних родів військ і створення Сил спеціальних операцій (ССО)» була направлена вищому керівництву України під грифом «Таємно» (зверніть увагу на дату) – вихідний № 0963Т від 20 червня 2001 року, а створення ССО почалося тільки в січні 2016 року: отакі «спеціалісти» знаходяться в керівництві Воєнної організації держави). Подивимося, коли вони своєю чергою святкують власні професійні свята.

   День СВ ЗСУ – 12 грудня – встановлений Указом Президента України № 1167/97 від 18 жовтня 1997 року.

   День ПС ЗСУ – перша неділя серпня – встановлений Указом Президента України № 579/2007 від 27 червня 2007 року.

   День ВМС ЗСУ – перша неділя липня – встановлений Указом Президента України № 331/2015 від 12 червня 2015 року.

   День ДШВ ЗСУ уже відомий – дивіться вище.

   День ССО ЗСУ – 29 липня – встановлений Указом Президента України № 311/2016 від 26 липня 2016 року.

   Крім того, 2 серпня – День пророка Іллі (у східних християн, а в західних – 16 лютого разом з іншими пророками), який вважається покровителем авіації, в тому числі й військової, та інших військовиків, пов’язаних з нею, а повітряно-десантні війська перестають бути такими без авіації.

   Ще один цікавий момент.

   Оголошенням Президента США від 14 серпня 2002 року встановлено Днем ПДВ США (National Airborne Day) 16 серпня, бо саме в цей день 1940 року лейтенант Вільям Райдер здійснив перший серед американських десантників парашутний стрибок з літака у форті Бенніґ штату Джорджія, а 3 серпня 2009 року Сенат США прийняв Резолюцію (Постанову) № 235 про визнання 16 серпня Днем ПДВ США. Між іншим, американські десантники вважають своїм покровителем Святого Михаїла, але, як бачимо, їхній National Airborne Day має зовсім іншу дату, ніж день його вшанування.

   Отакі моменти…

   Звертаючись до десантників 21 листопада 2017 року, Президент України заявив: «Ви прославилися в боях з російськими агресорами за гору Карачун та Савур-могилу, в обороні Донецького та Луганського аеропортів…  

   Безпрецедентним є серпневий чотирнадцятого року рейд 95-ї аеромобільної бригади тилами російсько-терористичних військ, здійснений за підтримки 25-ї окремої повітряно-десантної бригади…».

   Враховуючи сказане Президентом України, цілком логічно було б ув’язати День українського десанту з однією із названих героїчних подій в їхній бойовій історії проти російської збройної агресії, зокрема з початком (липень) або закінченням (серпень) рейду в тилу ворога на Донбасі. Так само це могла би бути дата першого парашутного стрибка з літака десантників після прийняття ними Присяги на вірність Українському народу, тобто вже у складі ЗСУ, якщо йти за аналогією з американськими десантниками, котрі є одними з найсильніших (може й найсильніші) у світі. Варто було б урахувати і погодний чинник, адже при відзначенні професійного свята українські десантники влаштовують для всіх бажаючих, яких завжди було досить багато, показові виступи, демонструючи гарний приклад для молоді, але ж 21 листопада погода дуже сильно відрізняється в гіршу сторону від липневих, серпневих чи навіть вересневих погодних умов, що зводитиме нанівець масовість самих заходів та й доцільність їхнього проведення взагалі.

                              Далі – про назву славних повітряно-десантних військ ЗСУ…

   Як їх тільки не називали!

   То аеромобільними (АеМВ до 27 липня 2012 року), хоча навіть звичайна піхота (в Україні – мотопіхота – моторизована піхота, механізовані війська, у СССР і Росії – мотострілки), при всій моїй глибокій повазі до неї як основи (разом з танкістами) СВ, теж стає аеромобільною під час її переміщення до театру (на театрі) воєнних дій (ТВД) за допомогою армійської (вертольотів) чи військово-транспортної авіації (ВТА), але це аж ніяк не робить її повітряно-десантними (тоді хибно називали аеромобільними) військами, бо вона (ні особовий склад, ні техніка) не здатна десантуватися на парашутах з аеро(авіа)бортів, а лише посадковим способом на землю.

   То високомобільними десантними (ВДВ до 21 листопада 2017 року), хоча та ж мотопіхота при користуванні авіацією, що в сучасних умовах є необхідним, також стає високомобільною, а всі підрозділи військовиків, які транспортуються всередині вертольотів чи літаків, називаються десантом, але знову ж таки це в жодному разі не перетворить її, мотопіхоту, на повітряно-десантні війська в силу тих же причин, що і у випадку з назвою «аеромобільні війська». До речі, групи мотопіхотинців, що переміщуються всередині бойових машин піхоти (БМП), бронетранспортерів (БТР), теж звуться десантом.

   Я завжди був категоричним противником назв АеМВ й ВДВ – штучно підігнаної під російську кальку абревіатури.

   Бо насправді не треба нічого вигадувати та не цуратися рідної української мови (моя публікація «За мову солов’їну! За Україну!» про це говорить), котра відповідно до статті 10 Конституції України є державною, якою вказані «крилаті війська» називаються повітряно-десантними, а скорочено – ПДВ. І не треба звертати жодної уваги на те, що дана абревіатура може співпадати з повною назвою інших речей, оскільки ДШВ розшифровується ще й як дозатор шприцевий внутрішньовенний або ж і зовсім знущально ДеШеВе (наголос – на другому складі).

                                                А тепер – про десантну символіку…

   Вигляд нового беретного знака та емблеми на комір (накомірної емблеми) кітеля парадної та

Беретний знак ДШВ ЗСУ.

Накомірна емблема парадної і повсякденної форми одягу ДШВ ЗСУ.

повсякденної форми одягу ДШВ ЗСУ взято з матеріалу «Особливості однострою сучасних Високомобільних десантних військ Збройних Сил України» від 30 жовтня 2017 року, розміщеного на

   Читайте закінчення статті — Ч. 2.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте