СБУ вмиває руки?!

   Читайте самі!

   «У СБУ немає засобів для керування антитерористичною операцією на Сході України, бо це, в першу чергу, армійська операція, яка потребує застосування сил і засобів, яких немає у Служби безпеки», – заявив Голова СБУ Василь Грицак під час спілкування з журналістами на брифінгу 10 жовтня 2017 року, що засвідчує інтернет-видання «Українська правда» 11 жовтня 2017 року у своєму повідомленні «Грицак: СБУ не має засобів керування АТО».

   Як це розуміти?

   СБУ вмиває руки?!

   А як бути з чинним на даний час Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, котрим фактично започаткована АТО із залученням ЗСУ?

   Для довідки: згідно статті 11 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» АТО має право розпочати СБУ або її регіональний орган (деталі вказані у згаданій статті) «залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту», залучаючи ЗСУ в тій чи іншій кількості, з негайним інформуванням Президента України (оскільки весною 2014 року ситуація загострювалася в кількох східних і південних областях України й Криму, то почати АТО міг би керівник АТЦ при СБУ, який є одним із заступників Голови СБУ, як правило першим, але в зв’язку зі складністю обстановки та залученням до неоголошеної збройної агресії проти України на Донбасі замаскованих російських регулярних військ, спецпідрозділів, найманців і колабораціоністів, тобто терористів, було, мабуть, прийнято рішення про потребу розглянути питання виду збройної відсічі Росії на засіданні РНБО, в результаті чого й був виданий згаданий вище Указ Президента України № 405/2014).

   Детальніше про законодавчі нюанси антитерористичної боротьби з російською гібридною загрозою та незрозуміле зволікання СБУ із початком АТО весною 2014 року можете прочитати в моїй праці «Щоб жити по-новому, потрібні зміни!».

   Рухаємося далі…

  А як бути з чинним на даний час Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 2 вересня 2014 року, котрим схвалено Указ Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року (таке схвалення не є зайвим згідно п. 9 статті 85 Конституції України (дивіться нижче), бо до АТО, хоча й цілком законно, в правовому полі, на підставі наведених далі Законів України  «Про Збройні Сили України», «Про боротьбу з тероризмом» залучені також ЗСУ), оскільки в статті 1 даного Закону сказано: «Період проведення антитерористичної операції (виділено мною – Г. М.) – час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

   Територія проведення антитерористичної операції (виділено мною – Г. М.) – територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014»?

   А як бути з чинним Законом України «Про Службу безпеки України» № 2229-XII від 25 березня 1992 року, статтями 2 та 9 котрого на СБУ покладено завдання боротися з тероризмом і проводити АТО?

   А як бути з чинним Законом України «Про контррозвідувальну діяльність»№ 374-IV від 26 грудня 2002 року, статті 1, 2 та 6 котрого передбачають протидію тероризму, а стаття 5 уповноважує саме СБУ здійснювати вказану контррозвідувальну діяльність?

   А як бути з чинним Законом України «Про боротьбу з тероризмом» № 638-IV від 20 березня 2003 року, згідно статей 4, 5, 7, 11, 12 і 13 котрого СБУ очолює антитерористичну боротьбу із правом та обов’язком залучати для допомоги собі, зокрема, і МО та ЗСУ?

   Свого часу, при розгляді Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони тоді ще законопроекту, який згодом став Законом України «Про боротьбу з тероризмом», будучи народним депутатом України та входячи до складу вказаного Комітету 4-го скликання парламенту на посаді секретаря, я наполіг, попри незгоду МО й ГШ ЗСУ, на внесенні до зазначеного проекту Закону норми про можливість залучення ЗСУ до АТО (без них АТО на Донбасі була б неможливою). Процедуру залучення до АТО МО і ЗСУ варто чіткіше деталізувати в самому Законі, щоб ні у кого не виникало жодних його різночитань.

   Всі аспекти застосування Законів України «Про Службу безпеки України», «Про контррозвідувальну діяльність» та «Про боротьбу з тероризмом» в розрізі проведення АТО Службою безпеки України і лише СБУ я детально висвітлив у своєму дослідженні «Українські спецслужби провалилися!».

   Та й це ще не все…

   А як бути з чинним Законом України «Про Збройні Сили України» № 1934-XIIвід 6 грудня 1991 року, стаття 1 котрого до функцій ЗСУ відносить також і боротьбу з тероризмом, а стаття 1-1 надає право на застосування зброї та бойової техніки ЗСУ в мирний час у певних випадках, включаючи АТО?!

   Мої роботи «Меморандум — Резолюція — Постанова — Заява = ?» кінця квітня 2014 року і «Фільтрація, або Таких «правоохоронців» – на мило!» від 1 серпня 2014 року показують, що СБУ має не лише належним чином проводити АТО з допомогою ЗСУ (хоча в другій роботі я так само навів аргументи, що на Донбасі Росія розв’язала саме війну проти України), а й боротися із російськими агентурою та інформаційними впливами по всій Україні.

   Про проблеми Донбасу через призму АТО, про відсутність реального супротиву російській окупації Криму, про нереагування високопосадовців і окремих відомих політиків (прізвища у мене зберігаються) на мою інформацію щодо складної ситуації в АРК на початку анексії, про страшну корупцію у Держприкордонслужбі, загрозливу для національної безпеки України (де СБУ?), прочитаєте в моєму матеріалі «Листи небайдужого… Або перемога, або наша смерть!» за червень 2014 року.

   А тепер ще звернемося до чинного на даний час Закону України «Про чисельність Збройних Сил України» № 235-VIII від 5 березня 2015 року. Згідно нього чисельність ЗСУ складає 250 тисяч осіб, у тому числі 204 тисячі військовослужбовців. То має СБУ звідки залучати сили й засоби до АТО чи не має?! Без сумніву, що чисельність ЗСУ потрібно збільшувати разом із впровадженням НАТОвських стандартів їхньої структури та підготовки особового складу військ аби мати постійну можливість надійно захищатися від одвічного скаженого російсько-московитського ворога: обґрунтування цьому я навів у своїй статті «Будні «крилатої піхоти», але дане питання жодним чином не зачіпає нинішні можливості СБУ проводити АТО, підтвердженням чому є вказані вище законодавчі акти.

   То в чому все ж таки справа, що керівник спецслужби (не надто публічної структури) вже публічно заявляє про відсутність у СБУ «засобів для керування антитерористичною операцією на Сході України»?

   А як до цього часу (вже три з половиною роки) СБУ керувала АТО із залученням ЗСУ з весни 2014 року?

   Говорячи про АТО на Донбасі, як про армійську операцію, Голова СБУ сказаним фактично заперечив діючі норми наведеного вгорі українського законодавства і прямо вказав, що за неї мають відповідати лише МО та ГШ ЗСУ, а це можна потрактувати і як завуальоване обґрунтування можливості підведення всіх учасників АТО зі ЗСУ під кримінальну відповідальність за участь у ній (навіщо давати зовнішнім та внутрішнім недоброзичливцям до рук зайві козирі?!) в українських судах й МКС, що детально показано у моїй лютневій 2015 року публікації «Нас мають за бидло!», ратифікацію Римського статуту якого Україною відкладено до кінця червня 2019 року (моя праця «Пінчук, ПНХ!» розповідає про це; до речі, а як проходить розслідування кримінального провадження № 22014000000000489, порушеного СБУ проти Віктора Пінчука за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та описаного у зазначеній праці) і фактичну незаконність АТО, хоча вказані мною вгорі Закони України говорять протилежне.

   Виходить, що СБУ справді вмиває руки, переводячи стрілки на військові органи?!

   Невже Голова СБУ нарешті прозрів, що АТО майже з самого початку вийшла за межі суто боротьби із зовнішніми російськими терористами та внутрішніми «українськими» терористами-сепаратистами-колабораціоністами, бо на Донбасі Росія почала збройну агресію проти України з використання своїх кадрових воєнних, тобто війну, не оголосивши її?! Невже йому для прозріння знадобилося більше трьох років?!

   Слідуючи за логікою Голови СБУ, треба тоді говорити про розгортання Ставки Верховного Головнокомандувача ЗСУ і введення в окремих районах Донецької та Луганської областей воєнного стану, як це передбачають статті 85 й 106 Конституції України: «Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить: …

   9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; …

   31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного… стану в Україні або в окремих її місцевостях (виділено мною – Г. М.), про загальну або часткову мобілізацію…

   Стаття 106. Президент України: …

   19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

   20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях (виділено мною – Г. М.) у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України».

    Весь світ вже бачить, що російська збройна агресія проти України, напад, а не лише загроза нападу, Росії на Україну, які становлять небезпеку державній незалежності України, сталися. Напевно це нарешті зрозумів і Голова СБУ, судячи з його наведеного вище висловлювання, але воєнний стан у Донбасі не введений всупереч Конституції України, а там здійснюється АТО, проти котрої де-факто виступив керівник спецслужби, яка по Закону якраз і проводить АТО.

   Краще б СБУ, крім іншого, передбаченого українськими законодавчими актами, зайнялася спекулятивними заявами про те, «що в разі введення на Донбасі замість АТО режиму воєнного стану, МВФ перестане кредитувати Україну. Подібні заяви виглядають нічим іншим як невіглаством або свідомим повторюванням окремих пропагандистських елементів путінсько-російської асиметричної (гібридної) війни супроти України», показаними у моїй статті «Припиніть спекуляції!» 19 лютого 2015 року.

   Перейдемо тепер до Закону України«Про оборону України» № 1932-XII від 6 грудня 1991 року. Його стаття 1 дає визначення збройної агресії та воєнного стану, стаття 4 говорить про введення воєнного стану, а стаття 8 – про Ставку Верховного Головнокомандувача ЗСУ.

   А в Законі України«Про Збройні Сили України» № 1934-XII від 6 грудня 1991 року стаття 7 так само гласить про Ставку Верховного Головнокомандувача ЗСУ у особливий період.

   Сказане щодо Законів України «Про оборону України» і «Про Збройні Сили України» стосується не тільки нинішніх їхніх редакцій, а й деяких попередніх.

   Та нарешті Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 вересня 2017 року «Про Ставку Верховного Головнокомандувача» № 313/2017 від 10 жовтня 2017 року хоча б затверджено Положення про Ставку Верховного Головнокомандувача, але сама Ставка досі не утворена.

   Збройна агресія Росії проти України фактично почалася з кінця лютого 2014 року, тому я запропонував розгорнути Ставку Верховного Головнокомандувача ЗСУ ще 21 березня 2014 року, підтвердженням чому є мій матеріал «Хто?».

   У статті «Поради провідникам…» 3 квітня 2014 року мною спеціально широко цитувалися уже згадувані тут Закони України «Про оборону України» та «Про Збройні Сили України», щоб не лише показати законодавче підґрунтя для правомочності участі ЗСУ в АТО, а й для введення воєнного стану у Донбасі і утворення Ставки Верховного Головнокомандувача ЗСУ.

   Іншого Закону України, який би дозволяв на українських східних (й не тільки для відбиття будь-якої збройної агресії проти України) землях проводити, за словами Голови СБУ, армійську операцію без введення там воєнного стану, поки що немає, а стаття 19 діючого Закону України «Про правовий режим воєнного стану» забороняє в Україні всі вибори навіть у випадку, коли воєнний стан уведено лише в одному її населеному пункті. При цьому АТО можна здійснювати одразу хоч на всій українській території та й одночасно проводити які хочеш вибори, бо чинний Закон України «Про боротьбу з тероризмом» дозволяє. У вже згадуваному тут моєму дослідженні «Щоб жити по-новому, потрібні зміни!» показана ця українська конституційно-законодавча колізія і спосіб її усунення.

   Про потребу запровадження воєнного стану в окремих районах Донецької та Луганської областей України я ще раз нагадав 13 липня 2014 року: дивіться мою публікацію «Нейтралізація спрута!».

   То що стоїть за заявою Голови СБУ Василя Грицака, зробленою ним 10 жовтня 2017 року?