Українські спецслужби провалилися! Ч. 2.

Закон України «Про основи національної безпеки України»

Стаття 1. Визначення термінів.

Наведені в цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: …

Воєнна організація держави – сукупність органів державної влади, військових формувань, утворених відповідно до законів України, діяльність яких перебуває під демократичним цивільним контролем з боку суспільства і безпосередньо спрямована на захист національних інтересів України від зовнішніх та внутрішніх загроз (Янукович зі своїм найближчим оточенням у Росії і при її підтримці та його однодумці/прихильники/ послідовники на українській території є ворогами і загрожують відповідно ззовні та зсередини національним інтересам України, а без перемоги над внутрішніми ворогами Українській Державі буде важко здобути перемогу над зовнішніми – примітка моя);

правоохоронні органи – органи державної влади, на які Конституцією і законами України покладено здійснення правоохоронних функцій (СБУ, дивіться вище, згідно статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України», є правоохоронним органом спеціальногопризначення– примітка моя)...

Стаття 3. Об'єкти національної безпеки.

Об'єктами національної безпеки є: …

держава – її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

Стаття 4. Суб'єкти забезпечення національної безпеки.

Суб'єктами забезпечення національної безпеки є:

Президент України;

Верховна Рада України;

Кабінет Міністрів України;

Рада національної безпеки і оборони України;

міністерства (до їхнього переліку входить також МО, а значить ГУР МО є зазначеним суб’єктом – примітка моя) та інші центральні органи виконавчої влади; …

Збройні Сили України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна прикордонна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України…

Стаття 6. Пріоритети національних інтересів.

Пріоритетами національних інтересів України є: …

захист державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних кордонів (про яку реальну недоторканність державного кордону України може вестися мова, коли я в своїй статті «Лист Голові Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції…» ще в січні 2015 року показав кричущий стан справ у Держприкордонслужбі, а пізніше в публікації «Маразм продовжується…» висвітлив також іншу її проблему – примітка моя), недопущення втручання у внутрішні справи України (виходячи з даної законодавчої норми, можна констатувати, що українські спецслужби провалилися, оскільки не виконали її вимог, зокрема й в ділі Януковича – примітка моя)…

Стаття 7. Загрози національним інтересам і національній безпеці України.

На сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами… є: …

у сфері державної безпеки:

розвідувально — підривна діяльність іноземних спеціальних служб;

загроза посягань з боку окремих груп та осіб на державний суверенітет, територіальну цілісність (Янукович зі своїми подєльнікамі в Росії й Україні посягають на них – примітка моя), економічний, науково — технічний і оборонний потенціал України, права і свободи громадян; …

злочинна діяльність проти миру і безпеки людства, насамперед поширення міжнародного терроризму (Янукович зі своїми подєльнікамі у Росії та Україні здійснюють вказану діяльність – примітка моя);

загроза використання з терористичною метою ядерних та інших об'єктів на території України;

можливість незаконного ввезення в країну зброї, боєприпасів, вибухових речовин і засобів масового ураження, радіоактивних і наркотичних засобів;

спроби створення і функціонування незаконних воєнізованих збройних формувань та намагання використати в інтересах певних сил діяльність військових формувань і правоохоронних органів держави;

прояви сепаратизму, намагання автономізації (й щодо автономізації, в розрізі Донбасу, справа Януковича підходить – примітка моя) за етнічною ознакою окремих регіонів України (до речі, згідно цієї норми Мінські домовленості про автономізацію (особливий статус) окремих районів Донецької та Луганської областей, підтримувані, між іншим, Януковичем, створюють загрози національним інтересам і національній безпеці України (детально про це я написав у своїй праці «Про «вату» в головах!», виходячи з норм «Комплєкса мєр по виполнєнію Мінскіх соглашєній»), цим самим порушуючи Закон України «Про основи національної безпеки України», що я показав у своїй публікації «Це – тривожний сигнал!» – примітка моя);

у воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону України: …

можливість втягування України в регіональні збройні конфлікти чи у протистояння з іншими державами;

нарощування іншими державами поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося; …

у внутрішньополітичній сфері: …

загроза проявів сепаратизму в окремих регіонах України (автономізація за Мінськими домовленостями частини Донбасу сприятиме сепаратизму на інших українських територіях, а непокараність зграї Януковича в Україні створює можливості для реваншу цих покидьків (моя робота «6Д + 3П, або Що необхідно Україні для успіху» розказує, як такого не допустити) – примітка моя); …

в економічній сфері: …

переважання в діяльності управлінських структур особистих, корпоративних, регіональних інтересів над загальнонаціональними; …

в інформаційній сфері: …

намагання маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема, шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації (щодо подібних маніпуляцій пінчуківського зразка зверніться до моєї статті «Пінчук, ПНХ!»).

Стаття 8. Основні напрями державної політики з питань національної безпеки…

Основними напрямами державної політики з питань національної безпеки України є:

у зовнішньополітичній сфері – проведення активної міжнародної політики України з метою: …

запобігання втручанню у внутрішні справи України і відвернення посягань на її державний суверенітет і територіальну цілісність з боку інших держав…

Стаття 9. Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки.

Відповідно до Конституції і законів України:

Президент України як глава держави, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України і Голова Ради національної безпеки і оборони України здійснює загальне керівництво у сферах національної безпеки та оборони України (Президент України, котрому підпорядковані українські спецслужби, повинен спонукати їх до ефективнішої діяльності в справі Януковича – примітка моя); …

Воєнна організація держави забезпечує оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності кордонів; протидіє зовнішнім загрозам воєнного характеру; …

правоохоронні органи ведуть боротьбу із злочинністю і протидіють тероризму…

Стаття 10. Основні функції суб'єктів забезпечення національної безпеки України.

Основними функціями суб'єктів забезпечення національної безпеки є: …

запобігання та усунення впливу загроз і дестабілізуючих чинників на національні інтереси (встановлення точного місця проживання Януковича разом з комплексом спецзаходів сприятиме виконанню суб'єктами забезпечення національної безпеки України своїх функцій – примітка моя);

локалізація, деескалація та врегулювання конфліктів і ліквідація їх наслідків або впливу дестабілізуючих чинників…

«Агент» українських спецслужб

Ось таке українське законодавство, що регулює діяльність українських спецслужб, до яких відносяться СЗР, ГУР МО, прикордонна розвідка та СБУ.

Саме вказані спецслужби, в тій чи іншій мірі, як я зауважував вище (дивіться мої примітки), мали б виявити реальне місцезнаходження Януковича у Росії. Але вони, на жаль, цього не спромоглися зробити від моменту його втечі з України в Московію 23 лютого 2014 року по нинішній час, порушивши тим самим зазначені вгорі Закони України, оскільки не виконують у повній мірі покладені на них цими Законами обов’язки і завдання (якщо не захотіли знайти, в чому є сумніви, чи з інших причин, то це вже, згідно вказаного законодавства, – відповідальність Президента України й Генпрокуратури).

Та українським спецслужбам прийшов на виручку несподіваний «агент»: ним виявився… ворог України, любитель «ДНР»/«ЛНР», негідник Іосіф Кобзон (будучи депутатом Госдуми ФС Россіі, він добре поінформований, хто живе із ним по сусідству), про якого я розповів у своєму

Зрадник України Захарченко («ДНР») підспівує Кобзону…

матеріалі «Москва – Тель-Авів – Київ». Якраз Кобзон і видав в інтерв’ю виданню «Dni.Ru» 25

А Кобзон зі зрадником України Плотніцкім («ЛНР») лишень ідуть на репетицію розспівуватися…

серпня 2017 року інформацію про реальне місце проживання (не Ростов — на — Дону, як стверджує сторона збіглого екзильного проффесора, й не Сочі) такого ж негідника, як і він

Ну а Янукович вже доспівався…

Всі фото знайдено в Інтернеті.

сам, зрадника України Віктора Януковича, а саме: Россія, Московская область, Одінцовскій район, с. Баковка. Цитую його: «В Баковке забор кзабору со мной – мы это сооружение в шутку называем «китайская стена»– сегодня живет бывший президент Украины Виктор Янукович (виділено мною – Г. М.). Его туда поселили после переворота на майдане. Ограду такой высоты вы и представить себе не можете! Эта дача в Баковке контролируется нашими соответствующими органами (виділено мною – Г. М.). Но от кого ты прячешься? Ведь если захотят тебя достать, то достанут где угодно…Вот пример – муж Максаковой, убитый в Киеве».

Зло має бути покаране!

Про те, що мали б зробити, але не зробили українські спецслужби, у першу чергу СБУ, аби запобігти вбивству чоловіка Марії Максакової Дениса Вороненкова, я детально розповів у своїй публікації «Послєдняя жєртва?».

А відносно того, що «если захотят тебя достать, то достанут где угодно…», тож Кобзон має рацію, тому караючий меч (спецзаходи) українських спецслужб (тільки їм не треба брати поганий приклад з Майкла Флінна, про якого йдеться в моїй роботі «Who are you, Mister Flynn?») повинен смертельно впасти на голови зрадників і ворогів України, незалежно від їхнього місцезнаходження (це я пропонував ще у серпні 2014 року, підтвердженням чому є вже згадана вище моя стаття «Фільтрація, або Таких «правоохоронців» – на мило!»), адже вони є злом (в моїй праці «Владна багатоголовість доведе нас до цуґундера!» воно описане), так, як це робив Ізраїль, знищуючи причетних до масових вбивств євреїв – Голокосту німецько — нацистських воєнних злочинців по всьому світу та не зважаючи на негативну реакцію інших країн (про необхідність українській владі наслідувати ізраїльський приклад особливо у зовнішній політиці йдеться в моїй статті «Незалежна Україна? Маячня!» від лютого 2016 року), бо доставляти їх на українську землю для суду, як це зробили одного разу ізраїльські спецслужби в травні 1960 року, зокрема політична розвідка «Моссад», з переховуваним на території Аргентини і викраденим ними та таємно доправленим до Ізраїлю відповідальним за «остаточне вирішення єврейського питання» нацистом Адольфом Айхманом, засудженим потім до страти через повішання, буде занадто клопітно, а сприяння Януковича зі своєю бандитською зграєю зовні і всередині України та їхніми московитськими поплічниками окупації Росією (моє дослідження «Про «ватників», дурнів, чистоплюїв і запізнілу реакцію…» у черговий раз розкриває її бандитську сутність) українських територій і вбивству нею тисяч жителів України та вигнанню мільйонів людей зі своїх українських домівок фактично нічим не відрізняється від злочинів нацистів Третього Німецького Райху (проаналізуйте мою роботу «До Дня Перемоги над нацизмом! З ким Україні звіряти годинник?»).

Прикро, що абсолютна більшість ворогів України (ледь не всі) – затятих прислужників колишнього внутрішньоокупаційного режиму України на чолі з Януковичем після Майдану (моя публікація «Український Євромайдан діє!» розказує про звитягу майданівців), незважаючи на його жертви — Небесну Сотню і смерті після російського окупування Криму й частини Донбасу залишилася непокараною новою українською владою (у моїй статті «Украина, не подведи Майдан… Не подведи всех нас»знайдете багато цікавого щодо вказаної проблеми), хоча якби Революція Гідності зазнала поразки, то всім її учасникам, крім багатіїв, котрі б відкупилися, той режим поламав би хребти у буквальному розумінні: він не панькався б, як це роблять постмайданні владні керівники.

«Повернення» Януковича

Останнім часом в Україні окремі соратники Януковича – народні депутати України з антиукраїнського «Опоблоку», ворожість якого я показав у своєму матеріалі «Згадаємо всіх зрадників поіменно!», навіть заявляють про те, що його необхідно переправити на українську територію, оскільки він є «законним Президентом України». Ну, ну… Хоча, між іншим, Янукович не позбавлений громадянства України.

Тому звернемося знову до українського законодавства. Дивіться…

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 185¹⁰. Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.

Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, –

тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті, –

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Стаття 202. Порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду — виїзду.

Порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду — виїзду –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян…

Стаття 204¹. Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України.

Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь — яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (виділено мною – Г. М.) –

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, –

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян…

Кордон Української Держави – не прохідний двір!

Якщо Янукович наважиться незаконно перетнути державний кордон України, то він матиме адміністративну відповідальність, бо підпадає під дію ст. 204¹Кодексу України про адміністративні правопорушення (як на мене, дану статтю треба криміналізувати, адже кордон держави – це не прохідний двір, за порушення правил переходу якого досить сплати штраф і спокійно гуляти собі далі), а ось ті, хто сприятиме й організовуватиме йому такий перетин, понесуть зовсім іншу відповідальність, вже кримінальну. Читайте самі…

Кримінальний кодекс України

Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

1. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод –

караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

2. Ті самі дії, вчинені способом, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України, чи вчинені щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, –

караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (виділено мною – Г. М.).

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів, –

караються позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна (виділено мною – Г. М.).

До речі, підтвердженням моїх слів про вид покарання за позаправовий перехід українського кордону є рішення Мостиського районного суду Львівської області від 22 вересня 2017 року, який ухвалив «визнати винуватим Саакашвілі Міхеіла Ніколозовича в незаконному перетині державного кордону України» через міжнародний пункт пропуску «Шегині» Мостиського району 10 вересня 2017 року (зверніться до моєї публікації «Емігрувати не можна залишитися…»), котрого влада не хотіла пускати на українську територію, оскільки перед тим він був позбавлений громадянства України, зобов’язавши його заплатити штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн), себто поклавши на нього адміністративну відповідальність згідно ст. 204¹Кодексу України про адміністративні правопорушення, і судовий збір 320 грн, а також те, що дане рішення суду може бути оскаржене в суді вищої інстанції. Та для тих, хто організовував і сприяв Саакашвілі перетнути український кордон, вже передбачена відповідальність згідно ст. 332 Кримінального кодексу України. А може це й було задумом влади (адже ж вона могла дозволити Міхеілу Ніколозовичу Саакашвілі спокійно перетнути державний кордон України потягом «Перемишль – Львів» і без жодного галасу на першій українській залізничній станції вручити йому документ про незаконний перетин кордону з вимогою явки до суду чи все — таки не вистачило розуму або є й інші причини, наведені далі), щоб «засвітити» групу сприянняМіхеіла Саакашвілі та «підвісити її на гачок» можливої кримінальної відповідальності і постсудові додаткові «гачки»?

Одними із таких додаткових «гачків» після рішення суду можуть бути й наступні. Аналізуємо…

Основний Закон України прямої дії, котрим є Конституція України

Стаття 76…

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Закон України «Про державну службу»

Стаття 19. Право на державну службу...

2. На державну службу не може вступити особа, яка: …

3) має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;

4) відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади…

Між іншим, а чому політики, народні депутати України з коаліційних (владних) парламентських партійних фракцій разом зі своїми помічниками (по десятку від кожного обранця) та депутати місцевих рад (у даному випадку Львівщини, 10 вересня 2017 року) із тих же партій не прийшли цивілізовано підтримати свою владу в її позиції щодо переходу кордону Саакашвілі у «Шегинях» (разом їх там було би значно більше, ніж прихильників Міхеіла Ніколозовича) і згодом під час його перебування у інших українських населених пунктах, включаючи Чернівці, публічно висловлюючи свою точку зору на мітингах, організованих соратниками Саакашвілі? Злякалися?! Боягузи?! Виглядає так, але також схоже й на те, що одна коаліційна партія (моя замітка «Хто кому мама і тато?» описує деяких її представників), проти представників якої у владі інша коаліційна партія раніше небезуспішно використовувала Міхеіла Саакашвілі (без його згоди таке було б неможливо, бо він же є досвідченою, розумною людиною) в ролі тарана (моє есе «Щоб то означало?» допоможе зрозуміти «дружні» обнімання та цілунки політиків), через збережених на високих посадах окремих своїх людей приховано відіграється, використовуючи ситуацію навколо Саакашвілі, на своїх «запеклих друзях» – соратниках по владній коаліції (завдяки ЗМІ вся Україна могла бачити діяння влади у особі МВС, прикордонників, поліції (НГУ) в «Шегинях» щодо Міхеіла Саакашвілі, оскільки це їхня відповідальність на кордоні, тому читачі можуть самі оцінити дії вказаних державних структур; а як зазначені структури поступатимуть при таких же умовах з іншими особами, включаючи громадян України?).

Люстрація, кара ворогам, закінчення політично — фінансового «бєспрєдєлу»:

без них Революція Гідності, Євромайдан будуть зраджені!

Крім цього, справа і у тому, що до провладних партій прибилося багато компартійно -СДПУ(о)шно — регіоналівського непотребу й пристосуванського сміття з інших партій, котрі служили Януковичівській бандитській ворожій зграї, а потім із незрозумілих причин для українського суспільства, майданівців стали затребуваними новою владою всупереч вимогам Революції Гідності та Закону України «Про очищення влади»№ 1682-VIIвід 16 вересня 2014 року, ч. 2 ст.1 якого вказує: «Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини…». Якщо постмайданна влада захитається, то цей сміттєвий непотріб перебіжить до інших більш рейтингових сил та, як не дивно, буде прийнятий ними, бо зуміє зацікавити різними, корупційно — фінансовими в тому числі, способами (зверніться до мого дослідження «Ні розуму, ні совісті?» щодо них) і так до безкінечності, оскільки українці терплять таку наругу — «бєспрєдєл» над собою (моя стаття «Маніфест порядності» показує, як цьому можна протистояти). Саме оці безпринципні перекинчики та пристосуванці (у моєму матеріалі «Чорна бухгалтерія» реґіоналів як чорна мітка… Тільки чия?» йдеться про них) і створюють головні проблеми для проведення Україною швидких всеохопних реформ західного зразка та підґрунтя для реваншу нелюстрованого сміття, але вони є зручними для будь — якої влади, бо вона нерідко користується їхніми ж методами. Недарма народна мудрість гласить, що яблуко від яблуні недалеко падає… Тільки Український народ своїми безкомпромісними, рішучими діями може розірвати це зачароване коло і покласти край політично — фінансовому «бєспрєдєлу» на українських теренах та лише тоді, коли доводитиме до завершення започатковані свої реформаторські (зразка НАТО, ЄС) справи, не покладаючись повністю на політиків, як то було після Помаранчевої революції 2004 року й не дай, Боже, щоб так сталося після Революції Гідності, не ведучись на їхнє пристосуванське ошуканство (у моїй публікації «Розкоші й злидні українських (не куртизанок) можновладців…» про нього мовиться докладно), а тримаючи їх під постійним жорстким контролем і пресингом.

Отаке…

А Янукович, його пріхлєбатєлі в Україні та Росії й московитські поплічники, як вороги України (моя робота «Вперед – у минуле!» розказує про ворожу Московію), мають бути жорстоко покарані за криваві злочини проти Українського народу!

Р. S. 24 листопада 2017 року Ігорь Плотніцкій подав у відставку і з наступного дня перестав бути «главой «ЛНР»: не встиг розспіватися зі своїм другом Кобзоном. Іосіф Кобзон помер 30 серпня 2018 року: відспівався, а його друга «главу «ДНР» Алєксандра Захарчєнко вбили 31 серпня 2018 року: доспівався.