6Д + 3П, або Що необхідно Україні для успіху
Що потрібно Україні для наведення внутрішнього порядку? Необхідні 6Д.
Деватизація.
«Ватники», «вата»: «п’ята колона» Москви, Будапешта, Бухареста чи інших сусідніх з Києвом столиць, в яких ще є «діячі», котрі марять поверненням собі «їхніх історичних», як вони вважають, а насправді не належних їм нинішніх і на майбутнє українських територій, осколки – недобитки (через імпотентність правоохоронних органів) реґіоналів, комуністично — лівацьких, об’єднано — соціал — демократичних, шовіністичних та всіх подібних їм антиукраїнських організацій, пристосуванське сміття, котре себе комфортно почувало і почуває при різній українській владі та навіть часто саме до неї входить. Нейтралізуючи весь цей ворожий непотріб, Україна зможе нарешті завершити і декомунізацію, дерусифікацію шляхом боротьби з імпєрскім «русскім міром», десовєтєзацію (вони є складовими елементами деватизації), чого не було зроблено після 24 серпня 1991 року та що привело до жахливих наслідків у Криму і на Донбасі – їх московитської тимчасової (попри протилежні сподівання Россіі) окупації.
«Вата» туго переплетена з олігархією, офшорами, корупцією, «кришуванням» власть імущімі «лівих» бізнес — схем, монополіями та непотизмом, котрі привели до масового зубожіння українців, і можна сказати, що сприяла зародженню вказаних ганебних явищ та здійсненню россійской агрєссіі проти України. Поруч з «ватою» стоїть «хохляцтво».
Деватизація – це перший крок в реалізації наступних 5Д, в очищенні України від бруду, яке започаткував Майдан в часи Революції Гідності, але, на жаль, не завершив. Про «ватні» проблеми оповідають, зокрема, мої статті
«Чому я не хочу вертатись до СРСР?»,
«Золота Орда, Московська (урядова) православна церква і «русскій мір»,
«Про те, як Україна сама фінансує вбивство українців Росією!»,
«Від Революції Гідності до контрреволюції негідників?»,
«Чорна бухгалтерія» реґіоналів як чорна мітка… Тільки чия?»,
«Згадаємо всіх зрадників поіменно!»,
Деолігархізація.
Олігархічна біда, котра окупувала Україну, детально висвітлена в моїх матеріалах
«Або незалежність, або олігархи!»,
«Конституція України не діє!»,
«Націоналізація неплатоспроможного «Приватбанку». Хто відповідатиме за його банкрутство?».
Деофшоризація.
Офшори – країни, території з особливими умовами ведення підприємницької діяльності для іноземних компаній (низьке або нульове оподаткування всіх чи окремих категорій доходів), де є можливими приховування справжніх власників бізнесу, ухилення від сплати податків, тобто корупція, відмивання «брудних грошей» – це обличчя олігархії, друга сторона однієї медалі.
До речі, згідно розпорядження КМУ «Про перелік офшорних зон» № 143 — р від 23 лютого 2011 року до офшорів не належать Панама (виключена розпорядженням КМУ № 82 — р від 1 квітня 2005 року) та Кіпр (виключений розпорядженням № 44 — р від 1 лютого 2006 року): українська влада вважає ці дві країни неофшорними зонами, хоча загалом у світі їх відносять до офшорів.
Декорупціонізація.
Корупційну іржу, яка роз’їдає українське суспільство, руйнує його єдність і незаконно збагачує «еліту», включно з олігархами та олігархиками, одночасно обдираючи до нитки «нееліту», трудовий народ, змальовують мої публікації
«Кому в Україні весело живеться, або Хто плює на законодавство про боротьбу з корупцією… Частина 5»,
«Горбатого могила виправить? Щодо візитів в Україну Джорджа Буша і Джозефа Байдена»,
«Ніхто не хотів, помирати, ні – декларувати…».
Демонополізація.
У збереженні монопольного впливу на різні сегменти ринку вкрай зацікавлені олігархи, і заради цього вони вдаються до різних корупційних схем, яким надзвичайно слабенько протидіють правоохоронні органи, включаючи новостворені дороговартісні (в плані дуже високої зарплати їхніх керівників; формується нова опричнина?) антикорупційні структури.
Денепотизація.
Непотизм – кумівство, тобто надання родичам, друзям, знайомим, іншим, наближеним до тіла начальників, можновладців, особам привілеїв, фактично вдаючись до корупції, у будь — якій сфері суспільного життя незалежно від їхніх ділових якостей, здібностей, освіти, досвіду, чіткої української громадянської позиції. Його знищення треба поєднувати з люстрацією.
Виконання 6Д зробить Україну сильною (включно з українським військом) та пришвидшить визволення нею своїх, тимчасово окупованих Россієй, територій.
Розгляньте в цьому контексті мої матеріали
«Захищай Україну зараз, щоб потім не було пізно!»,
«Обережно – Росія! 10 завдань українцям»,
«Листи небайдужого… Або перемога, або наша смерть!»,
«Фільтрація, або Таких «правоохоронців» – на мило!»,
Ще може йти мова про децентралізацію, але тільки в бюджетній галузі для збільшення фінансової спроможності місцевих громад без жодних додаткових «особливих» владних статусів областей чи інших адміністративно — територіальних одиниць, себто не федералізація, бо удільні князівства погублять Україну. Децентралізація в такому вигляді не потребує внесення змін до Конституції України, як цього, на жаль, вимагають Мінські домовленості Нормандського (неефективного) переговорного формату (моє дослідження «Чи шльондра, чи імпотент – все одно біда!» розказує про нього) щодо окремих районів Донеччини і Луганщини (чим вони відрізняються від інших районів решти областей?), а лише прийняття Верховною Радою України відповідних поправок до окремих діючих законів України, тому виділяти її у вигляді сьомого Д немає підстав.
Люди, котрі на практиці мають реалізовувати 6Д, повинні відповідати 3П.
Патріотизм.
Вірність Батьківщині, а не власній кишені, ставлячи особисте збагачення вище за українські національні інтереси.
Згуртованість українців, а не роз’єднаність, включаючи принцип «Моя хата з краю», на користь чужинцям – ворогам, звідки б вони не походили.
Зверніться до моїх статей
«Хіба можна розчаруватися в Україні?!»,
«Як російський офіцер у своїх батьків-українців стріляв…»,
Порядність.
Безпринципність, вульгарність, жлобство, нахабність, цинізм несумісні зі служінням українському народу.
Читайте мій «Маніфест порядності».
Професіоналізм.
Агресивний популізм, відірваність посадовців від реалій життя звичайних людей – «нееліти», невігластво, безвідповідальність, особливо багатьох представників влади та опозиції, загублять українську справу, з чим український народ не повинен миритися.
Проаналізуйте мої публікації
«В Європу – без сміття! Про деякі першочергові кроки нової влади»,
«Меморандум — Резолюція — Постанова — Заява = ?»,
«Щоб жити по — новому, потрібні зміни!»,
«Про проблеми української розвідки»,
«Про колізії з Державною прикордонною службою України і не тільки…»,
«Владна багатоголовість доведе нас до цуґундера!»,
«Про нюанси візиту Прем’єр — міністра України до Чернівців».
3П – це відповідальні Українські Громадяни.
6Д – необхідні умови успіху, але – недостатні та 3П – також необхідні, але – недостатні, тому потрібна їхня сума, яка дасть необхідні й достатні умови.
6Д + 3П = Сила + Відповідальність – це те, що потрібно Україні для успіху!
6Д + 3П = успішна Україна.
Влада – слуга українського народу, а не навпаки, і лише українського!
Закон – один для всіх!
Dura lex, sed lex – суворий закон, але це закон.
Знання, бажання, вміння, справедливість, залізна воля всіх керівників, посадовців на шляху демократичних перетворень – запорука української успішності!
Наведення внутрішнього порядку зробить Україну успішною всередині й назовні!
Впорядкована, правова, реформована, сильна (про це йдеться у моїй статті «Вчімося у маршала Маннергейма перемагати Россію!»), а значить успішна Україна стане бажаним членом пристойного міжнародного (західного) співтовариства, включно з НАТО та ЄС!
Джерело зображення: Сергей Ступницкий, facebook
0 коментарів