Про нюанси візиту Прем’єр - міністра України до Чернівців

                                                                                         Природа наділила нас

                                                                                         двома вухами, двома очима,

                                                                                         але тільки одним язиком,

                                                                                         щоб ми дивилися і слухали більше,

                                                                                         ніж говорили.

                                                                                                                            Сократ

   13 грудня 2016 року Буковину відвідав Прем’єр — міністр України Володимир Гройсман. Програма його робочого візиту

                             

                 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

передбачала заходи, пов’язані лише з Чернівцями. Про них було розміщено багато інформації в центральних і місцевих ЗМІ. Озвучені очільником уряду плани відносно покращення життя українців заслуговують на підтримку. Залишається сподіватися, що вони будуть реалізовані на практиці.

                            

                В аптеці схвильовані появою Володимира Гройсмана разом з

                        Чернівецьким міським головою Олексієм Каспруком

                                          (світлинами поділився Інтернет).

   Але жителям Чернівецької області та й всієї України цікавими будуть нюанси перебування глави Кабінету Міністрів України на буковинській землі (мій матеріал «Край, де варто жити! Кому?» вас теж заінтересує), які залишилися поза увагою журналістів, оскільки вони (оті відтінки) безпосередньо впливають на якість буття українських громадян.

   Що ж це за нюанси? Вони є досить болючими і чутливими, особливо в холодний період року. Мова йде про опалення житлових приміщень природним газом.

   Тим споживачам, котрі підключені до централізованого теплопостачання, складніше стежити за його якістю (для них єдиним орієнтиром слугує термометр й нерідко тепла буває аж забагато при відсутності його регулювання постачальником: чим тепліше, тим більше необхідно платити – зекономити неможливо, бо немає вибору в жодному випадку – розрахуватися треба за те, скільки подали). А газифіковані індивідуальні споживачі можуть це робити без проблем, оскільки газові котли розміщуються всередині житла та показують температуру нагрівання теплоносія – води, закачаної в систему обігріву.

   Ось тут і починають проявлятися чернівецькі нюанси буковинського візиту Володимира Гройсмана. Український люд (включно з жителями Чернівецької області), ощасливлений ринковими цінами (за твердженнями влади) на газ, з усіх сил старається економити його споживання, щоб разом із ним не «вилетіти в трубу» – димохід, через який у атмосферу вилітають продукти газового згорання. Звісно, що вдаватися до жорсткої економії не потрібно тим, хто в своїх електронних деклараціях показав такі шалені статки, від яких в негативному шоці перебуває весь цивілізований світ (моя стаття «Ніхто не хотів помирати, ні – декларувати…» змальовує запровадження е — декларування). Вказана економія полягає в тому, що індивідуальний (не централізованоотримуючий тепло) споживач старається експлуатувати котел на мінімальному спалюванні газу – мінімальному об’ємі, обчислюваному метрами кубічними: у такому режимі він при певному тиску в газорозподільній мережі видає температуру теплоносія (52 – 53) градуси (вони подаються за шкалою Цельсія, причому 52 ближче до 53, тобто більше 52,5). Але до чернівецького приїзду Прем’єр — міністра України тривалий час газові котли індивідуального опалення на мінімумі газового споживання нагрівали теплоносій тільки до 51 градуса. А ось 12 та 13 грудня 2016 року, відповідно напередодні і в день візиту Володимира Гройсмана, вони знову почали видавати (52 – 53) градуси при тому самому мінімальному рівні спалювання газу. Після його від’їзду, починаючи з 14 грудня 2016 року, все повернулося на круги своя – ті ж 51 градус при спаленому мінімальному об’ємі газу (в такій ситуації температура всередині житла, залежно від температури на вулиці, складає приблизно (14 – 16) градусів: розслабтеся та насолоджуйтеся життям в «комфортних» умовах) і ні на йоту більше. Слід відмітити, що при морозі (5 – 8) градусів уночі та (0 – 5) градусів удень і утепленому приміщенні за мінімального споживання газу та певного його мережевого тиску, який забезпечуватиме нагрів води до (52 – 53) градусів, орієнтовна середня температура в помешканні складатиме (17 – 18) градусів тепла (вказані температурні показники зафіксовані власними багаторічними чернівецькими спостереженнями).

   Чому ж при одній і тій самій кількості спалювання природного газу температура теплоносія може коливатися від 51 до (52 – 53) градусів? Думаю, читачі помітили, що я вже згадував цю причину – це тиск газу в розподільчих мережах.

   Підтвердженням цьому служать закони Бойля – Маріотта, Гей — Люссака, Авогадро, а також об’єднуючий їх закон Клапейрона – Мєндєлєєва (для ідеальних газів). Останній ще називається рівнянням цих двох авторів:

                                                                                           pV = mRT/μ,

де р – тиск газу, V – об’єм газу, m – маса газу, μ – молекулярна маса газу, R – універсальна газова стала, Т – абсолютна температура. Звідси

                                                                                           Т = pVμ/mR,

тобто видно залежність температури від тиску, якщо об’єм (він нас цікавить в першу чергу) та інші показники не змінюється.

   Для опису стану одного моля неідеального газу застосовується рівняння Ван дер Ваальса:

                                                                                  (р + a/V2) (V – b) = RT,

де є, крім вже згаданих у рівнянні Клапейрона — Мєндєлєєва, додаткові величини а і b  — експериментальні константи для кожного реального газу. Тому

                                                                                 Т = (р + a/V2) (V – b)/R,

що також демонструє залежність температури від тиску при постійному об’ємі.

   Ось де собака заритий. Якщо тиск газу низький, то для отримання вже згадуваної температури (52 – 53) градуси треба збільшити споживання газу, тобто спалити більший його об’єм, нарощуючи таким чином фінансові видатки з родинного бюджету. «Ощасливили» називається. Не проблема, каже влада: тим, кому не вистачає законних грошових доходів, держава надає субсидії (хоча власне держава своїх фінансів немає – вони формуються платниками податків, а влада їх лише перерозподіляє). Та надає, але при цьому сором’язливо замовчує, що індивідуальні газові котли на мінімальному режимі споживають більше 300 метрів кубічних газу в місяць (такі конструктивні особливості), а субсидія складає менше 300, себто вона не покриває навіть мінімальної кількості спаленого газу (у моїй публікації «Конституція України не діє!» знайдете детальний аналіз згаданих газово — субсидійних проблем). І ці всі викладки відповідатимуть дійсності, якщо не ставити під сумнів ще й якість (калорійність) газу (зверніться до мого матеріалу «Ось так на нас наживаються!», де йдеться про цю проблему). В ЄС так людей не «ощасливлюють».

   Отакий виходить європейський підхід у створенні пристойних умов життя українцям в українській інтерпретації!

   Отак на ділі відбувається наближення України до європейських стандартів (я зовсім не ідеалізую Європу, ЄС, але хочу, щоб нормативи життя українців були такі, як там: про пріоритети зовнішньополітичного вибору нашої Батьківщини розказує моє дослідження «ЄС – Україна: безвіз, безліс чи безшанс? Український шанс – твердий курс на США і НАТО, як надвагому складову частину української мрії!»), котрих у своїх заявах так прагне досягти українська влада. Виходить, що слова розходяться з ділом?

   Президент України та Прем’єр — міністр України можуть не знати всіх отих газових тонкощів, бо для цього потрібна відповідна (скажімо, фізична або хімічна) вища освіта (вони ж здобули інший фах), але керівники тих державних структур, які відповідальні за українську енергетику, просто зобов’язані їх знати і доповідати главам держави та уряду для прийняття необхідних рішень, оскільки тут присутні проблеми конституційного гарантування національної безпеки України загалом і людської гідності зокрема. Виходячи з того, що стан справ із обігрівом житла не міняється на краще, то ніхто нічого у вказаному аспекті не робить – ні центральна влада, ні місцева. А може вона все — таки одумається? Маю надію на це…

   Цікаво, чи довго б європейці терпіли подібні експерименти над собою, як описаний вище з усіма нюансами газовий терплять українці?

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте