Євроскептицизм чи все - таки «На зєркало нєча пєнять, колі рожа кріва»?

   12 квітня 2016 року Виборча рада Нідерландів оприлюднила офіційні результати консультативного (де — юре його рішення не є обов’язковими) референдуму щодо Угоди про асоціацію (УА) між Україною та Європейським Союзом, котрий відбувся 6 квітня 2016 року: явка склала 32,28% (4 151 613 виборців) при мінімально необхідних 30% для визнання його дійсним, проти проголосувало 61% (2 509 395), за – 38,21% (1 571 874 виборці), недійсних бюлетенів – 0,92% (38 000), порожніх – 0,79% (32 344).

   Ініціаторами збору підписів на сатиричному сайті www.geenstijl.nl були не надто відомі громадські організації «Комітет громадян» і «Форум за демократію». А «стовпами» вказаного референдумувиступали нідерландські соціалісти (колишні комуністи) – крайні ліві та крайні праві – фактично нацисти (народна мудрість гласить: «Сатана хвостом б’є у дзвони і кличе на службу Божу»). Активність цих друзів Путіна (їхніми аргументами проти асоціації були, зокрема, й московські міфи: вона зашкодить стосункам Нідерландів з Росією, України з Росією та Росії з ЄС; Отто фон Бісмарк говорив: «Ніколи стільки не брешуть, як підчас війни, після полювання і до виборів»: референдум чи вибори – все одно здійснюється агітація) при практичній пасивності влади Нідерландів (може вона це робила свідомо, знаючи суспільні настрої, з огляду на майбутні парламентські вибори?), яка на словах підтримувала УА й навіть здійснила всі ратифікаційні заходи щодо неї (але не передала відповідні грамоти до Євросоюзу в Брюссель, очікуючи підсумків референдумного голосування), дали такий ганебний результат (прочитайте мою публікацію «Доступ у тєлу продолжаєтся…»).

   Необхідно відмітити, що закон про організацію консультативних референдумів набував чинності 1 липня 2016 року. В той же час парламент Нідерландів мав завершити ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом 30 червня 2016 року, тобто до вступу в силу вказаного закону, але переніс це питання на 7 липня 2016 року, задовольнивши прохання ініціаторів де — факто антиукраїнського референдуму, хоча мав право і відмовити. Якби парламентська ратифікація УА не була перенесена, то не було би й самого референдуму, оскільки закон не має зворотної сили.

   Чому відбулося перенесення?

   Хто за ним стоїть, своїми діями підігравши Москві – ворогові демократії, яку так шанують у Нідерландах, бо навіть законодавчо затвердили збір підписів для проведення референдумів через Інтернет і вирішили проконсультуватися з власним народом саме щодо нашої УА за рахунок державних коштів (30 мільйонів євро), тобто сплачених самими нідерландцями податків?

   Випадковість? Не схоже.

   На жаль, ганебний результат референдуму 6 квітня 2016 року став можливим також завдяки «сприянню» самої української сторони, оскільки соціологічне опитування, проведене 4 квітня 2016 року компанією IPSOS, показало, що 59% нідерландців не вірять Україні через високу корупцію в ній.

   Владо українська, роби висновки! За час після Євромайдану вже можна було продемонструвати реальні здобутки у цій сфері.

   Крім того, регулярні заміри громадських настроїв місцевими соціологами впродовж усього передреферендумного періоду показували стійку перевагу противників України над прихильниками.

   То чи варто було українській стороні в такій ситуації, за 3 – 4 тижні до дати здійснення нідерландськими громадянами свого волевиявлення, проводити серед них активні агітаційні заходи (не завжди ефективні) на підтримку УА, привертаючи своїми діями зайву увагу до референдуму й тим самим сприяючи збільшенню явки виборців? Заради об’єктивності повинен сказати, що впродовж осені – зими влада Нідерландів говорила Україні наступне: референдум – це наша внутрішня справа, ми самі розберемося. От і розібралися…

   А наша спроба (здійснена зі згоди нідерландської сторони) в останній місяць переламати ситуацію на свою користь виглядала не інакше, як ілюзія.

                                                                   

   Офіційний Київ після провальних для нас результатів референдуму став заявляти, що нідерландцям не вистачало правдивої інформації про суть УА та саму Україну. Так і напрошується питання: де він був раніше та чому не помічав засилля російської пропаганди в Нідерландах? Як кажуть, після бою кулаками не махають. Щоб не програвати інформаційну війну Росії, то треба діяти на випередження, а не плентатися в хвості подій (мій матеріал «Москві Київ ніпочому! І Ватикану теж…» підтверджує дану позицію).

   Де започатковане в грудні 2014 року Міністерство інформаційної політики України? Я ще в червні того ж 2014 року пропонував створити Українське інформаційне бюро (на існуючій базі, без формування зайвого бюрократичного апарату) для донесення світові правди про Україну, російську агресію і окупацію Московією Криму та частини Донбасу, де проводиться АТО («Листи небайдужого… Або перемога, або наша смерть!» і «Обережно – агенти Росії в Європі, або Зґвалтування – не найкращий спосіб отримати жертвою задоволення!»: в цих двох моїх статтях йдеться також про Укрінформбюро).

   Вказане вище опитування від 4 квітня 2016 року виявило й інші цікаві тенденції: 31% жителів Нідерландів не поділяє європейські цінності, а 23% є противниками Євросоюзу. Як бачимо, ці цифри суттєво різняться з числом тих, хто боїться української корупції. Чого гріха таїти, вона дійсно виглядає дуже лячно, бо ми ж самі стикаємося з нею ледь не на кожному кроці. Тому антиукраїнські результати нідерландського референдуму вітчизняному політикуму не варто списувати лише на наявність у Нідерландах значної кількості євроскептиків. Це – хибний підхід, який розрахований на внутрішньоукраїнського споживача, щоб він не звинувачував владу (мій матеріал «Щоб то означало?» вас зацікавить) у мізерному втіленні ідеалів Майдану, серед яких було й викорінення корупції (зверніться до моєї публікації «Корупція – наш рулєвой? Кого і як треба люструвати…») та інших вад нашого суспільства (проаналізуйте також мою статтю «В Європу – без сміття! Про деякі першочергові кроки нової влади»). Пам’ятаєте «Ревізор» Миколи Гоголя? Епіграфом там служить такий вислів: «На зєркало нєча пєнять, колі рожа кріва». То може справа тут не лише чи не стільки в дійсно існуючому євроскептицизмі (він є, свого роду, різновидом нетерпимості до євроінтеграції, а Президент США 1801 – 1809 років Томас Джефферсон говорив: «Нетерпимість – хвороба, породжена неуцтвом»), попри моє особисте негативне ставлення (хоча й з розумінням того, що має бути право на ту чи іншу публічну точку зору, окрім антидержавної), як і значної частини українців, до позиції певної частини населення Нідерландів, висловленої на референдумі?

    Треба зазначити, що багато нідерландських прихильників України не ходили голосувати, бо вважали той референдум штучно притягнутим за вуха, але основна маса виборців Нідерландів проігнорувала голосування, бо, напевно, є байдужою (позитивно або негативно: влаштовував будь — який результат) до європейських устремлінь українців (слабка їхня практична реалізація владою є тривожним дзвіночком не тільки для нас (зверніться до мого матеріалу «Це – тривожний сигнал!»), а й для жителів Заходу, зокрема Європейського Союзу, включаючи самі Нідерланди), що були продемонстровані під час Революції Гідності ціною життів Героїв Небесної Сотні та далі демонструються в зоні АТО на Донбасі, боронячи Європу (прочитайте мою статтю «Європа – у перехресті прицілу!»), включно з нідерландцями, від московської орди. 

   До речі, майже в усіх країнах ЄС (поза його межами також) друзями Московії є переважно лівацькі (комуністичні або близькі до них ідеологічно) і крайні праві та нацистські (пронацистські) партії. Всі вони, включаючи своїх однодумців з Нідерландів, допомагають Путіну розмальовувати світ, а першочергово – Європу (моя публікація «Де закінчується політична Європа?» є тут актуальною), в потрібні йому кольори (європейські і світові демократи загалом, прокиньтеся, згадайте розмальовки Гітлера, про які розказує моя стаття «Мюнхен 1938 – Мюнхен 2015»), хоча «Молоді соціалісти» Нідерландів казали цього не робити.

                            

 

 

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте