За лаштунками працевлаштування. До чого треба готуватися?

   Кожна людина в своєму житті стикається з проблемою працевлаштування. Здобувши ту чи іншу освіту, вона прагне знайти для себе добру роботу, яка б відповідала її знанням і можливостям.

   Та питання працевлаштування не таке просте, як може здатися на перший погляд. На шукача роботи очікує багато підводних рифів, котрі треба вміти обходити аби не сісти на мілину.

   Що ж криється за лаштунками працевлаштування? До чого треба готуватися на цьому відповідальному відрізку життєвого шляху? Про це піде мова нижче.

                                                                                     І. Стрес-інтервю

   Всупереч усталеному погляду, стрес-інтерв’ю є не тільки певним набором незручних питань. Цей метод використовується для оцінки стійкості до стресу та комунікабельності. І якщо до нестандартних тем для обговорення можна якось підготуватися, то деякі дії HR-спеціаліста здатні легко збити з пантелику навіть найбільш досвідченого кандидата. Міжнародний кадровий портал HeadHunter  Україна радить, як пережити стресове інтерв’ю.

   Стрес-інтерв’ю зараз набирає дедалі більшої популярності серед роботодавців, хоча й не всі доходять до крайнощів. Слід враховувати, що люди формують свою думку про компанію саме за результатами зустрічі з рекрутером. Тому відсоток претендентів, які відсіюються після такої співбесіди, досить високий. Ті, хто вирішує піти далі, або мають значну стійкість до стресу, або налаштовані отримати цю роботу попри все.

   Перш за все варто навчитися відрізняти стрес-інтерв’ю як форму співбесіди від банального вияву грубості й неповаги. Якщо ви вже досить довго очікуєте в приймальні, придивіться до того, як рекрутер спілкується з іншими співробітниками компанії. Можливо, він випробовує ваше терпіння на міцність, а далі підуть решта прийомів, покликаних вивести вас із рівноваги. Якщо ж навіть перші спостереження за поведінкою інтерв’юера викликають у вас неприємні асоціації, то краще провадити пошуки далі в іншому місці.

   Важливе правило, про яке варто пам’ятати завжди: якщо вас не влаштовує формат проведення інтерв’ю, не слід дарма витрачати свій час. Ви маєте повне право відмовитися від подальших кроків із працевлаштування в цій компанії. У пошуках чергового роботодавця варто передусім орієнтуватися на комфортність своїх відчуттів, а не намагатися відповідати нав’язаним ззовні ідеалам.

   Готуйтеся заздалегідь. Складно вгадати наперед, як до вас поставляться на першій зустрічі у незнайомій організації. Можливо, на вас очікує звичайне інтерв’ю, яке саме по собі є досить вираженим стресом для більшості шукачів.  Але якщо рекрутер налаштований «перевірити вас на міцність», бесіда може піти за абсолютно неочікуваним сценарієм.

   Вірною ознакою того, що на вас очікує стрес-інтерв’ю, є відверта зневага до вашого часу. Припустимо, співбесіда призначена на 10 ранку, але годинникова стрілка вже підійшла до полудня, а ви й досі очікуєте в приймальні. В окремих випадках вам може не знайтися місця, щоб присісти. Зрозуміло, ви обурені й поступово втрачаєте самовладання. А проте рекрутер під час цього може спостерігати за вами, а щойно ви будете готові «вибухнути», приступить до запланованої розмови.

   Заздалегідь приготуйтеся до такого сценарію – візьміть із собою книгу або журнал, щоб відволіктися протягом хвилин або навіть годин очікування. Якщо ви твердо налаштовані на зустріч, то найкращий спосіб підстрахуватися від втрати самовладання – знайти інше заняття для думок. При цьому смартфони або планшети краще не використовувати – негативна інформація із соціальних мереж може ще більше завадити вам зосередитися на майбутній події.

   Якщо час добігає до обіду, то ви маєте повне право активно поцікавитися, чи можна вам вийти на півгодини і перекусити. Пам’ятайте, що, незважаючи на стресовий характер інтерв’ю, воно все ж є процесом двосторонньої комунікації, тобто ініціатива може переходити від рекрутера до вас і навпаки.

   Відбивайте атаки. Бойовим і азартним шукачам, які прагнуть продемонструвати чудову стійкість до стресів і бажання працювати в компанії, варто продумати свою реакцію на деякі «больові прийоми».

   Наприклад, особисті запитання. Навіть якщо рекрутер безмірно цікавиться подробицями вашого особистого життя і подальшими сімейними планами, не варто вдаватися в деталі. Більшість людей цілком резонно намагаються відгородити приватну сферу від сторонніх. Можете спокійно відповісти, що ці речі жодним чином не впливають на кваліфікацію і продуктивність вашої роботи.

   Без церемоній. До вас можуть несподівано звернутися на «ти», перевіряючи рівень володіння собою. Рекрутер може сильно запізнитись і розпочати співбесіду, не перепросивши за затримку й навіть без привітання. Проте й тут не варто давати волю емоціям. Якщо таке звертання для вас образливе, то задумайтеся про доцільність продовження бесіди в цьому форматі, але в жодному разі не відповідайте аналогічною безцеремонністю. Зберігайте дистанцію, притаманну діловій розмові двох незнайомих людей.

   Контролюйте бесіду. У деяких компаніях задумки рекрутера набувають абсолютно недоладних форм. Шукачеві можуть не запропонувати присісти, «ненароком» перекинути на його костюм склянку з водою або облити кавою. Це вже не належить до стрес-співбесіди, а свідчить про невихованість і повну відсутність поваги з боку компанії. Спеціаліст, який знає собі ціну, ніколи не погодиться на співпрацю з настільки «нетиповою» організацією.

   Стрес-інтерв’ю дає певні результати, але для цього воно повинне будуватися за встановленими заздалегідь нормами і мати чіткі межі. Так, його можна порівняти з досить жорсткою рольовою грою, де все ж існують певні правила і критерії. Але якщо через недосвідченість або брак професіоналізму рекрутер надміру захопився вседозволеністю, то це вірна ознака для шукача продовжити пошуки роботи з більш коректними способами оцінки персоналу.

                                                                              ІІ. Одкровення рекрутера

                                      Три поради, як відповісти на питання:чому ви обрали нашу компанію?

   Досить часто на співбесідах HR-менеджери різних компаній ставлять питання «Чому ви вибрали саме нашу компанію?». У відповідь часто зустрічають ступор кандидата, паніку в очах і німе запитання: «Як відповісти правильно? Невже від мене чекають лестощів і дифірамб? А якщо висловлю все, як є, я не зіпсую думку про себе?». А далі рекрутери чують або невиразне «тому що ви хороша компанія, яка...», або задирикувате «та тому що побачив вашу вакансію, вона мені підходить, а я ще не вибрав нічого...».

   Так і хочеться іноді вигукнути: дорогий товариш-пошукач, не бреши в першу чергу собі! Якщо тебе приваблює робота саме в цій компанії, так і відповідай!

   Насправді HR, ставлячи це «незручне» запитання, хоче, як мінімум, зрозуміти чи знає кандидат щось про компанію, чи готувався до інтерв'ю. Визначити, наскільки серйозні наміри у пошукача і, нарешті, з'ясувати його мотивацію.

   Віталій Лисий, експерт в оцінці персоналу, IDSgroup:
   «Важливо зрозуміти співвідношення мотивів, цінностей, взаємних очікувань кандидата та роботодавця.
Тому застосовується не лише таке питання, а ще й оцінка цінностей, оцінка за компетенціями. Важливо зрозуміти, чи буде пошукач щасливим, працюючи в компанії. Це, до речі, транслюю кандидатам. Якщо суть роботи однакова, і є кілька брендових компаній потенційно конкуруючих, тоді без оцінки цінностей та компетенцій на вході не обійтися».

   Інна Печериця, директор з персоналу РУШ (лінія магазинів EVA):

   «Я питаю: що чули про нашу компанію (якою інформацією про нашу компанію володієте?). У відповідь чую: або мало що, тільки читала на сайті, або чула багато хорошого, ви розвиваєтеся, хотіла б у вас працювати і т.д.Тоді відразу зрозуміло, що саме є мотивом працювати у нас».

   Порада перша. Поставте це питання собі до співбесіди. Якщо ви щиро бажаєте працювати в цій компанії, то необхідність придумувати відповідь відпаде. Ви зможете озвучити кілька причин, з яких ви мрієте про посаду у цього роботодавця. Відповідаючи на це запитання під час співбесіди, ви будете щирі і переконливі.

   Якщо ж ви зацікавлені в цій компанії тільки через безвихідь і крайню необхідність знайти хоч якусь роботу, то будь-яка відповідь буде звучати неправдиво і непереконливо. У цьому випадку вирішіть для себе наскільки зарплата на цій роботі компенсує зусилля над собою. Адже виконання ненависної роботи вимагає набагато більших зусиль, ніж виконання цікавих завдань на перспективній посаді.

   Порада друга. Ретельно готуйтеся до співбесіди. Вивчивши дані про компанію та суть роботи на даній посаді, ви покажіть кадровику свою готовність до інтерв'ю, а також додатково проведену роботу. Це додасть вам цінності, як кандидату.

   Порада третя. Визначте для себе найбільш важливі критерії при виборі роботи. Що для вас цінне? Як ця пропозиція наближає вас до роботи вашої мрії? Якщо компанія, на роботу в якій ви проходите співбесіду, відповідає цим критеріям – сміливо озвучуйте їх. При цьому пам'ятайте, що це питання задається для того, аби з'ясувати, що вас мотивує. Безумовно, жодна компанія не хоче, щоб її обирали за високу зарплату або красивий офіс в центрі міста.

   В інтернеті можна знайти безліч рекомендованих відповідей на це питання. Не заучуйте їх. При спілкуванні з рекрутером куди більше користі буде від вашої чесності і щирої зацікавленості. Спілкуйтеся однією мовою з тим, хто буде проводити співбесіду.

   Будьте впевнені в собі. Не бійтеся претендувати на посаду, яка передбачає більший функціонал і зону відповідальності, ніж були у вас раніше. Якщо лінощі та інертність – не ваш вибір, якщо ви здатні до самоосвіти, кажіть «Так!» новим можливостям і перспективам. Пам’ятайте: успіху досягають лише ті, хто не боїться життєвих викликів.

                                                                       Топ-3 помилкипри пошуку роботи

   Пошук роботи – дуже корисна навичка сучасної людини, особливо сьогодні, коли конкуренція на робоче місце росте, а компанії при великому виборі пошукачів намагаються підібрати класного спеціаліста, пропонуючи середні умови. Саме тому безтурботність, з якою більшість кандидатів підходять до пошуку роботи, щонайменше, дивує. Тут зібрані поради HR-експертів про те, як уникнути найпоширеніших помилок, котрі дратують рекрутерів, а також як підвищити свої шанси при пошуку роботи.

                                                                                   1. Погане резюме

   Перша і головна задача пошукача – зробити так, аби його помітив рекрутер. Знали б ви, шановні кандидати, скільки резюме доводиться перелопатити спеціалісту по підбору персоналу, перед тим, як знайти кілька найбільш підходящих! Так чому ж ви складаєте такі неінформативні та неграмотні резюме? І мова не лише про орфографію (хоча її теж ніхто не відміняв). Є дві крайності, які найбільше дратують рекрутерів – «недорезюме» та «перерезюме». У першому випадку пошукач не потрудився заповнити основні розділи, які дуже важливі для роботодавця (мета, хронологія місць роботи, назви компаній і досягнення на попередніх місцях роботи, освіта). У другому варіанті резюме перевантажено переліком стандартних обов'язків та функцій, які часто дублюються на кожному з минулих місць роботи і скопійовані з інтернету. Резюме при цьому не має унікальності та врешті решт не продає пошукача роботодавцю. Бувають і особливо «складні випадки», коли в резюме занадто багато зайвої інформації, або навички та кваліфікація не відповідають заявленій посаді.

                                                            Читайте продовження статті — Ч. 2.

5 коментарів

Галина Маслак
Відповідно до правил «Вкурсі.Ком» опубліковані тут дописи — лише власного авторства.
Георгій Манчуленко
Цей допис і є власного (мого) авторства з використанням даних із додаткового першоджерела, на яке я роблю посилання. Крім того, треба оцінювати корисність інформації для громади. Чи може всі читачі порталу, серед яких можуть бути й шукачі роботи, знають необхідні нюанси працевлаштування?!
Галина Маслак
3% унікального тексту і 97% позиченого додаткового першоджерела? У нас різні уявлення про дописи власного авторства.
Галина Маслак
Можете сміливо висувати претензії «Українській правді. Життя», «Львівському порталу» і ще декільком сайтам за порушення авторських прав. Правда, їхні публікації з'явилися в середньому 4-8 місяців тому і без Вашого прізвища.
Георгій Манчуленко
Не треба перейматися моїм прізвищем: воно є достатньо відомим. А у своєму матеріалі я роблю гіперпосилання на відповідне першоджерело, нічого не приховуючи, як це роблять, до речі, згадані Вами ЗМІ, котрі використовують те ж саме першоджерело, що й я.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте