Емігрувати не можна залишитися...

   Оце так головоломка для українських громадян!

   Що робити?

   Яке рішення прийняти?

   Емігрувати не можна залишитися… Куди тут кому поставити аби не прогадати?

   Складний вибір!

   Про причини того чи іншого рішення мовиться нижче на прикладі офісних працівників.

   80%  з них задумуються про переїзд за кордон. Своє бажання вони пояснюють складною політичною та економічною ситуацією в Україні, а також відсутністю перспектив для себе і своєї родини.

   Майже половина опитаних вважає, що причиною цього є складна економічна ситуація. 41% пояснюють своє прагнення покинути країну нестабільною політичною ситуацією, низькими зарплатами та бажанням забезпечити своїм дітям стабільне майбутнє. І якщо рік тому на першому плані були матеріальні причини, то зараз жителям України не вистачає стабільності та впевненості у завтрашньому дні. Кожному третьому складно відчувати себе в безпеці. А, як відомо, потреба в безпеці є для людини однією з базових. Кожен другий не бачить майбутнього в цій країні для себе і своєї родини. Про професійну самореалізацію українці думають в останню чергу.Лише 22% пояснює цією причиною своє бажання виїхати в порівнянні з 32% на початку 2014 року. 

   Якщо б питання про переїзд все ж таки стало більш реальним, то  для двох з п'яти визначальним чинником у прийнятті рішення стали б хороші фінансові та кар'єрні можливості. 23% погодилися б тільки на переїзд всією сім’єю. Кожен п'ятий буде враховувати рівень життя в країні, зверне увагу на компанію-роботодавця і пропоновану посаду. Та якщо про роботу за кордоном мріють багато, то на переїзд в межах України погодиться лише кожен двадцять п’ятий. Ще 4% опитаних в цілому відкидають ідею зі зміною місця проживання і 3% не можуть реалізувати своє бажання виїхати в зв'язку з життєвими обставинами.

   Дані були отримані в результаті опитування, проведенного Міжнародним кадровим порталом hh.ua в січні 2015 року. В опитуванні взяв участь 1771 респондент.

   Вдумайтеся в наведені вище цифри! Велика кількість далеко не найгірших людей не пов’язує своє майбутнє з Україною. Агов, владо, це – тривожний сигнал для тебе: ти збираєшся боротися з корупцією, проводити люстрацію, реформувати економіку, руйнувати монополії олігархів (читайте мою статтю «Або незалежність, або олігархи!»), змінювати за стандартами західних демократій судову систему та правоохоронні органи (про план відповідних реформ йдеться у моїй публікації «В Європу – без сміття! Про деякі першочергові кроки нової влади»), щоб покращувати життя в нашій Батьківщині?

   Запрошення окремих іноземних спеціалістів з доброю кредитною історією на високі державні посади в Україні ще якось, з натяжкою, можна зрозуміти, хоча, в той же час, багато українських фахівців-патріотів, котрі здатні проводити вкрай необхідні реформи, з незрозумілих причин залишаються поза полем зору влади. Але всіх жителів України іноземцями не заміниш. Лише українці, які вважають українську землю рідною, здатні зробити її квітучою, тому всі зусилля влади мають бути спрямовані тільки на те, щоб вони залишалися вдома, жили гідно і будували західний рівень життя тут (мій «Маніфест порядності» у цьому допоможе).

   Чим швидше так робитиметься, тим краще буде для всіх нас, бо тоді Північноатлантичний Альянс (НАТО) та Європейський Союз (ЄС) не матимуть жодних аргументів проти прийому України до своїх рядів (читайте мій матеріал «Навіщо це Україні?»). А набуття Україною членства в НАТО і ЄС – це закріплення української держави на карті світу назавжди (моя стаття «Куди нас ведуть?» окреслює необхідність таких кроків), тобто, до тих пір, поки за Божими планами житиме Планета Земля, незалежно від того існуватиме чи ні ворожа українцям Росія.