Кримінь

   Незашорена, справжня небайдужість притаманна думаючим, розумним, справжнім Людям. Для жлобів, нікчем, покидьків, циніків, шобли, незалежно від походження і статків, та іншого суспільного сміття, у котрого немає в душі (та й самої душі немає) нічого святого (діє «по-чорному», а не «по-білому»), вона не є характерною.

   В нашому житті можуть бути різні речі (йдеться тільки про речі без зашореності), які не залишають місця для байдужості. З однією такою річчю мені теж довелося зіткнутися. Мене, людину й так із загостреним почуттям соціальної справедливостіі бунтівника проти будь-якоїнесправедливості – ідеаліста в житті, вона сильно зачепила. Сподіваюся, що й багатьох читачів зачепить. Як ви думаєте, що це за річ? Здогадатися досить важко, бо вона не має звичних матеріальних ознак: ваги їй надає не матеріальне, а духовно-розумове наповнення. Не буду більше вас інтригувати. Це – невелика газетна стаття, таке собі есе сатиричного плану, фельєтон з досить глибоким філософським змістом.

   Отже, читаємо статтю «Слава Крыму нашему, и Путину нашему, и его пресвятой Деве Кабаевой. Крыминь»(газета «Бульвар Гордона» (№49 (501), грудень 2014 року), в якій автор Ігор Ейдман пише:

   «Из будущего учебника истории. Введение крымославия на Руси.

   «Крым для России имеет сакральное значение, как храмовая гора в Иерусалиме. Именно так мы будем к этому относиться» (президентское послание Путина).

   4 декабря 2014 года в России была провозглашена новая государственная религия – крымославная вера. Президент страны стал одновременно Патриархом Русской Крымославной Церкви. После этого крымославие быстро распространилось по Руси.

   В школах был введен обязательный предмет «Священная история Крыма». На его уроках детям рассказывали о том, как войско рыцарей – «крымоносцев» во главе с Патриархом Путиным освободило святую крымскую землю от неверных украинских еретиков.

   Адепты церкви, называющие себя крымославными, заменили нательные кресты на металлические брелоки, изображающие Крымский полуостров. Были учреждены специальные приветствия, обязательные для правоверных.

   Обычное: «Слава Крыму!» – «Путину слава!».

   Праздничное (произносилось во время учрежденного в честь присоединения Крыма праздника «Крымской пасхи»):

   «Крым наш!» – «Воистину наш!».

   Хадж в Крым стал обязателен для крымославных. Бойкие торговцы начали продавать крымославным всякий мусор под видом «святой крымской земли» или «камней со священной горы Карадаг».

   Верующим рекомендовалось в качестве домашней иконы использовать обычный телевизор, круглосуточно работающий на одном из федеральных каналов. Коллективные Крымослужения на работе и по месту жительства устраивались перед выборами Путина (так теперь стали называть президентские выборы) и во время «Крымской Пасхи». После введения очередных международных санкций Крымослужения проводились в форме минуты ненависти к врагам церкви и ее Патриарха.

   Главной молитвой новой религии стала молитва «Крым наш» (по аналогии с «Отче наш»). Начиналась она так: «Слава Крыму нашему, и Путину нашему, и его пресвятой Деве Кабаевой и ныне, и присно, и во веки веков. Крыминь».

   В новой религии появился культ святых и мучеников, положивших жизнь за Крыме своя. В крымских святцах рассказывались истории о том, как неверные хохлы мучили святых крымославных, распинали их и даже отдавали на растерзание львам в своих зоопарках.

   В крымославии был предусмотрен и аналог дьявола. Им стал тогдашний американский президент Обама. Среди верующих был популярен такой церковный гимн «Черный бес Обама ракетами грозит. Но Путин, Путину слава, от лукавого защитит!».

   Крымославная Церковь создала на базе ФСБ РФ святую инквизицию. В нее бурным потоком пошли доносы от правоверных граждан на «крымоотступников», не верящих в сакральность Крыма, поносящих Патриарха и святую Церковь. Регулярно устраивались телеаутодафе над «крымоотступниками», где их подвергали публичной обструкции, а потом на глазах у зрителей бросали в узилище инквизиции.

   Дугин, Кургинян и Мединский написали первые священные книги новой религии. Правда, тут же поругались, объявили друг друга еретиками и отлучили от церкви».

   Ну як? На мою думку, влучніше і не скажеш. Про Росію з її нинішнім правлячим режимом,  що йде започаткованим нацистами у Мюнхені 1938 шляхом до своєї неминучої катастрофи, на чолі з Патріархом Русской Кримославной Цєркві Путіним – шефом та колегою по службі в КГБ СССР нинішнього Патріарха Русской Православной Цєркві «святого» Кірілла (Гундяєва) (читайте про його зовсім небогоугодні справи мою статтю «Газ, нафта, КГБ, попи, вино, сигарети, діаманти…») таке собі може дозволити сказати справжня Людина, котра за будь-яких обставин залишається сама собою, без фальші. З такими Людьми (творчими і з почуттям гумору) в Україні та на боці України поза її межами, при нинішньому розвиткові технічних комунікацій, не потрібні нам ніякі додаткові бюрократичні структури для належної відсічі російсько-геббельсівській брехні і донесення до світу правди від Парижа до Риму, від Берліна до Токіо та Канберри про московський державний тероризм.  

   Бути правдивим і самим собою завжди й в усьому, не підлаштовуватися під фальшиві стандарти сумнівної еліти – це ознака людської гідності, порядності та чіткої громадянської позиції.

   Нехай кожен український громадянин завжди буде сам собою! Маніфест порядності в цьому допоможе!

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте