Лист Голові Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції...

Державна прикордонна служба України (ДПСУ) – обличчя держави, оскільки вона (служба) стоїть на сторожі наших рубежів. Те, в якому стані перебуває це обличчя, говорить і про стан всього українського державного механізму. На жаль, з обличчям є чималі проблеми, про які я вже не раз інформував різних українських високопосадовців. Крайнім на цю тему був лист Голові Служби безпеки України.

   Зараз я подаю лист Голові Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Голови правління громадської організації «Всеукраїнський союз захисників кордону батьківської землі» О. В. Лебідя щодо численних фактів корупції в ДПСУ.

                                                                                       

                                                      ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ  «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ

                                                             ЗАХИСНИКІВ КОРДОНУ БАТЬКІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ»


                                            04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 3, тел. +380-67-273-85-27

                                           Сайт: zkbz.org.ua    E-mail: zkbz.ua@gmail.com   код ЄДРПОУ 39277252

 

Вих. № 44/12-14   10.12. 2014 р.                                                                                                   


                                                                                              Голові Антикорупційного комітету ВРУ,

                                                                                                                народному депутату України

                                                                                                                                        Соболєву Є. В.

                                                                            Шановний Єгор Вікторович!

   Громадська організація «Всеукраїнський союз захисників кордону батьківської землі» вже зверталась до керівництва держави із проханням навести лад у Державній прикордонній службі України і, як ми вважаємо, новим керівництвом Держприкордонслужби були зроблені відповідні висновки, однак ми вимушені звернутися до вищих органів влади черговий раз.

   Це не бажання з кимось звести рахунки, це вимога дати попередження майбутнім керівникам органів влади усіх рівнів про невідворотність відповідальності за свої дії, незалежно від того коли у часі ці дії відбувалися і де на даний момент знаходиться чиновник.

   Такого «шквального» звільнення вищих посадових осіб правоохоронного  та, мабуть, і військового відомства,  яке відбулося за останній рік у Державній прикордонній службі України, світова історія ще не знала.

   Справедливий гнів викликало те, що абсолютна більшість генералів Державної прикордонної служби України (а це більше 30 посадовців) звільнялися самостійно, а не були усунуті від виконання посадових обов’язків і це у часи, коли нове керівництво Держприкордонслужби працює практично без вихідних у цілодобовому режимі для кардинального виправлення управлінських помилок колишніх очільників Служби, їхні підлеглі продовжують вести бойові дії, є поранені і загиблі. Та й на момент їх звільнення вже гостро стояла проблема кваліфікованого керівництва органами та підрозділами охорони державного кордону в умовах ведення бойових дій.

   Весь цей «генералітет» на чолі з Литвиним М.М. звільнявся за станом здоров’я, за оргштатними змінами і т. ін., а не за службовою невідповідністю, яку всі вони підтвердили починаючи з лютневих подій у Криму.

   Це ті посадові особи, злочинні дії та бездіяльність яких призвели до закорумпованості Служби, нівелювання прикордонних принципів честі і доблесті, втрати управління при ускладненні обстановки, неадекватній реакції на реальну військову загрозу з боку Росії, втрати контролю за значною ділянкою українсько-російського кордону, невмотивованих жертв серед особового складу прикордонних підрозділів під час боїв на українсько-російському кордоні.

   І за це ніхто не поніс справедливої кари!!!

   Очільники Служби і Регіональних управлінь з почестями відправлені на пенсію, отримали велетенські вихідні кошти замість притягнення до відповідальності!

   Пам’ятаючи про буремні події 2014 року можна констатувати, що дії та бездіяльність прикордонних підрозділів під управлінням керівництва Держприкордонслужби при ускладненні обстановки починаючи з лютого 2014 року є підтвердженням вищевикладеного. Реальна втрата контролю над ситуацією на кордоні з Росією призвела до приховування від керівництва держави реального стану справ, фактів зради, дезорганізації, розгубленості, саботажу та паніки серед окремих прикордонників. І, що найбільше страшно – це «втрата контролю за ситуацією на українсько-російському кордоні! На наш погляд, саме ця ситуація, в першу чергу, викликала кризове становище загальної системи оборони прикордонних районів України, призвело до безконтрольних проривів кордону з Росії терористичними угрупованнями, військовою технікою. Все подальше загострення ситуації на Донбасі викликано саме слабкістю системи оборони українсько-російської ділянки державного кордону на етапі початку конфлікту! І все це прогнозувалось керівництву Держприкордонслужби ще у березні цього року (Додаток 1).

   Так, з початком окупації Росією Криму керівництво Азово-Чорноморського регіонального управління Держприкордонслужби (відповідало за охорону державного кордону в межах АРК та Бердянського району Запорізької області) покинуло свої місця дислокації та залишило підрозділи кордону некерованими. Начальник регіонального управління генерал-лейтенант Хортюк А.В. дав злочинний дозвіл на пропуск в управління АзЧРУ озброєних людей у військовій формі без розпізнавальних знаків за їх першою ж вимогою. На їх ультиматум про здачу, негайно написав зрадницький рапорт на звільнення, що в умовах загострення обстановки є недопустимим, а відсторонення від управління підпорядкованим особовим складом є злочинною бездіяльністю і повинно розглядатись адекватно. Перший заступник-начальник штабу управління полковник Мельниченко В.І. одразу присягнув на вірність окупантам та близько 50% особового складу майже відразу перейшло на бік ворога. І лише завдяки самовідданим діям начальника тилу Регіонального управління полковника Курнікова В. В. і незначної частини офіцерів вдалося стримувати провокаційні дії «зелених чоловічків», а потім вивести на материкову частину значну частину особового складу і членів сімей військовослужбовців.

   Генерал-лейтенанта Хортюка А.В. замість того, щоб притягнути до відповідальності, було звільнено з військових лав зі збереженням всіх максимальних виплат (не одну сотню тисяч грн.) та почестей.

   Теперішні події на Східному кордоні України підтверджують, що дії колишнього керівництва Адміністрації Держприкордонслужби на чолі з Литвином М.М. із завчасної підготовки органів охорони державного кордону в Донецькій, Луганській та Харківській областях до дій в умовах ескалації прикордонних відносин з Росією виявились неадекватними.

   Наголошуємо, що ветерани обурені  частковою втратою колишнім керівництвом Держприкордонслужби управління підпорядкованими підрозділами, непоодинокими фактами зради Батьківщини вищим керівництвом АзЧРУ, дезорганізацією, розгубленістю, саботажем та панікою серед прикордонників. 5 березня 2014 року ветерани-прикордонникиспільно з Всеукраїнською громадською організацією «Всеукраїнська Асоціація ветеранів прикордонної розвідки «ЩИТ і МЕЧ» звернулись з підтримкою до прикордонників Азово-Чорноморського регіонального управління та із закликом до ветеранів-прикордонників Російської Федерації про недопустимість ескалації конфлікту і переростання його в збройний.

   Є дуже багато питань до керівництва Держприкордонслужби на чолі з Литвиним М.М. вже в умовах фактичної війни, а саме: рух через кордон груп бойовиків, колон авто-бронетехніки, незрозуміле перетинання державного кордону Пушиліним Д., Болотовим В., бездіяльність при штурмі управління Луганського прикордонного загону. Хто, кому і які команди віддавав, як відбувалась оборона, відхід з місця постійної дислокації, в якому стані і що було залишено у прикордонному підрозділі?!

   Вкрай обурливі відкриті факти корупції, які панували серед генералітету і офіцерського складу Держприкордонслужби України.

   Так, 15 травня 2014 року, органи СБУ за отримання хабара у розмірі 350 тис. грн. (мотивом затримання було «за прийняття позитивних рішень щодо закупівлі речового майна для потреб Державної прикордонної служби України») затримали генерал-лейтенанта Лантвойта Олега Борисовича (на час затримання займав посаду директора Департаменту забезпечення Адміністрації ДПСУ, раніше, з 2001 по 2012 рр — заступник Голови Держприкордонслужби). За наявною інформацією, що заслуговує на довіру,  хабар він отримав за надання преференцій приватній фірмі «ДІСІ Груп», у постачанні бронежилетів для прикордонників.

   350 тис. грн. був перший «транш» для посадовця, наступний — у розмірі 700 тисяч — він мав отримати за постачання обладнання для гелікоптерів та іншої техніки і про це знали у Службі Безпеки України, однак завдяки особистому відвідуванню Литвином М.М. Голови СБУ, це питання було знято. У подальшому Лантвойта О.Б. на підставі терміново підготовленої медичної довідки, з діагнозом, що є  несумісним з проходженням військової служби, було звільнено з під варти та поміщено до Центрального шпиталю ДПСУ. Враховуючи  факт хабарництва у часи, коли вся країна збирає кошти на оборону, ніхто с перших осіб прикордонного відомства не подав у відставку та не засудив цей ганебний вчинок, а приховали і дали спокійно піти генерал-лейтенанту Лантвойту О.Б. на «почесний відпочинок – пенсію».

   За інформацією Генеральної прокуратури (Додаток №4) на звернення нашої Громадської організації за станом на 01.09.2014 досудове розслідування по факту хабарництва генерала Лантвойта О.Б. завершено і матеріали передано у Дарницький суд. Вважаємо, що до ходу судового розслідування справи цієї високопоставленої посадової особи має бути прискіплива увага (ми теж беремо на себе обов’язок контролю за цією справою) і, незалежно від вироку суду, цю особу нагально потрібно за дискредитацію  вищого офіцерського звання позбавити будь яких пільг і привілеїв.

   Затримання у грудні 2014 року підполковника медичної служби з Адміністрації Держприкордонслужби за отримання хабара свідчить про те, що новому прикордонному керівництву ще довго прийдеться викорінювати корупційну хворобу, якою заразила відомство команда Литвина.

   Особливо хочеться звернути увагу на заступника Секретаря РНБО, генерала Коваля М.В. З підстав, незрозумілих для професійних військових і абсолютно зрозумілих для людей, які перетиналися у роботі з відомством Литвина, цей генерал став Міністром оборони, а коли почалися корупційні скандали із закупкою військового майна для потреб сил АТО, переведений до РНБО, тобто «сховався».

   На цьому фоні логічним виглядає необґрунтоване призначення генерал-лейтенанта Ліщинського О.І. на посаду заступника Міністра оборони (на той час — Коваля М.В.), якого у 2011 році зняли з посади заступника Голови Держприкордонслужби з тилового забезпечення за корупційні діяння підлеглих і який й у Міністерстві оборони став одним з фігурантів справи про придбання неякісних бронежилетів та інших резонансних корупційних справ!

   До речі, про який патріотизм при охороні державного кордону і захисті Батьківщини може вестись мова, якщо вступ до Національної Академії ДПСУ (м. Хмельницький) забезпечувався хабарем у 6-8 тис. дол. за абітурієнта-хлопця і 10-12 тис.дол. – за абітурієнта-дівчину! Такий випускник спеціалізованого ВНУЗу має на меті не виконання свого конституційного обов’язку з охорони державного кордону України, а «відбиття» затрачених коштів. Функціонально за Академією стояв нинішній заступник Секретаря РНБО, а протягом попередніх 12 років – Перший заступник Голови-Директор Департаменту по роботі з особовим складом генерал-полковник Коваль М.В.

   На перший погляд, дивними виглядають події  березня 2014 року, коли генерала Коваля М.В. в Криму «викрали російські десантники під час виконання складних державних завдань». Перебування у полоні протягом доби та «чудесне звільнення» без усіляких пояснень, як не дивно, не притягнуло уваги нашої контррозвідки і військової прокуратури. Взагалі незрозуміло, що він там робив, тому що його перебування на півострові не призвело до будь якого посилення системи управління АзЧРУ. Напроти, при наявності в Криму,(увага!) Директора Департаменту по роботі з особовим складом Адміністрації Держприкордонслужби (посадової особи, яка безпосередньо відповідала за моральний та психологічний стан персоналу) більше 50% військовослужбовців (а серед контрактників – більше 80%) порушили присягу, зрадили Батьківщину і перейшли на сторону російського агресора! (Списки зрадників до теперішнього часу не опубліковані).

   Але генерала Коваля М.В. зовсім не хвилював моральний стан підлеглих. Як нам розповідають прикордонники, він терміново був відряджений Головою Держприкордонслужби Литвином М.М. для вирішення питання приватизації і продажу низки кримських земельних ділянок, які належали керівництву ДПСУ.

   Характерно, що «викрадення» в біографії Коваля М.В. вдруге. Як розповіли його колишні підлеглі і працівники суміжних служб, у 1991 році, коли він командував Хирівською бригадою ВДВ, його вже «викрадали українські націоналісти за послідовний захист совєтських інтересів» (з його слів у ті часи). І теж через добу його «викрадачі» звільнили. Погодьтесь, дуже схожий «героїчний сценарій»!  

   Наявність «невеликої хатинки» в стилі «А-ля Пшонка» за адресою; Київська обл., Макарівський район, с. Стоянка, вул. Соснова, 2/5 лише підтверджує той факт, що не все чисто з совістю у таких горе-генералів. Погодьтесь, навіть при наявності значного грошового забезпечення заступника Голови Держприкордонслужби (щось близько 17 тис. грн. на місяць) потрібно десь років 10 для накопичення суми, достатньої для придбання тільки кованих воріт до такої «хатинки» не кажучи вже про ринкову вартість самої «хатинки»! (фото додається).

   Показовим у плані відношення до зазначеного генерала є відкритий лист прикордонників Луганського прикордонного загону (Додаток  № 5).

   Нагадаємо, 2-3 червня управління Луганського прикордонного загону у Луганську штурмували бойовики. Згодом Держприкордонслужба передислокувала прикордонників з прикордонзагону. Пізніше Коваль М.В. заявив, що штурму управління прикордонного загону не було, а був лише обстріл і що ЗСУ надали достатню допомогу прикордонникам.

   Не тільки для нас, але й для європейської спільноти не зрозуміло, на які цілі було спрямовано і куди подівались мільйони євро, які були виділені Євросоюзом на облаштування державного кордону, у першу чергу з Росією.

   Ми вже писали про іншого заступника Голови Держприкордонслужби Мельникова О.Г., який фактично змусив Україну підписати угоду з РФ щодо обслуговування апаратури радіаційного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України і що дивно, дію цієї угоди було продовжено у серпні 2014 року, коли повним ходом йшли бойові дії на сході країни (Додаток №3).

   Показовим у цьому випадку є «проводи на пенсію» генерала Мельникова О.Г., які відбулись у жовтні 2014 року у ресторані на Хрещатику у 3 прийоми:

   1-й – для офіцерів Адміністрації ДПСУ, 2-й – для колишнього керівництва АДПСУ і інших «братських» органів влади, 3-й – для представників іноземних посольств. За нашою інформацією загальна кількість гостей значно перебільшувала 100 чоловік. Як древні казали: «бенкет під час чуми»! От вам і патріотизм!

   Такий стан справ стосується не тільки вищезгаданих генералів Держприкордонслужби, а майже всіх, які звільнилися з часу окупації Криму та початку АТО. Незрозуміла поведінка контролюючих органів, які б мали пояснити суспільству –  ці посадовці звільнилися від страху участі у бойових діях чи  страху відповідальності перед вступом в дію Закону України «Про очищення влади»? До речі, з команди генерала армії Литвина М.М. жоден генерал не потрапив під дію цього закону. Дивним чином всі вони звільнилялись максимум за тиждень до його вступу у законну силу.

   Такий стан справ не сприяє становленню та очищенню влади. Не можна залишити без відповідальності дії і бездіяльність посадових осіб, які привели до страшних наслідків, не можна залишити без відповідальності дії медичних працівників, які ще рік тому писали у медичних книжках генералів – «Придатний до військової служби», а з початком бойових дій – «Не придатний», не можна залишати без відповідальності дії посадових осіб кадрового апарату, які у часи коли країні потрібні фахівці, проводять звільнення за формулюванням «За оргштатними змінами».

   Окремої уваги потребує діяльність Управління внутрішньої і власної безпеки Адміністрації ДПСУ та його очільника! Генерал-майор Слюсарєв В. зайняв посаду начальника цього специфічного управління за протекції сина колишнього Генерального Прокурора України Пшонки А. Слід зазначити, що й генералом пан Слюсарєв В. став надзвичайно швидко, протягом всього двох місяців перебування на посаді замість двох років, передбачених нормативно-правовими документами! Мабуть дуже талановитий борець із корупцією є в нашій державі. До цього ще потрібно зазначити, що фахової спеціальної підготовки пан генерал  не має. Мабуть через це Управління ВВБ має й такі «вагомі» результати роботи! Мається на увазі, що за час керівництва цим підрозділом АДПСУ генералом Слюсарєвим В. не має жодного факту виявлення силами УВВБ корупції серед прикордонників, зрадництва!

   Ми вважаємо вкрай нагальним призначення негайної ретельної перевірки всіх аспектів управлінської діяльності колишнього керівництва Адміністрації Держприкордонслужби на чолі з Литвиним М.М. силами вищих державних контролюючих органів!

   Встановлення істини та донесення результатів цієї роботи до суспільства буде мати неабиякий ефект профілактики для майбутніх чиновників, таки дії максимально розвернуть суспільство на шлях довіри до Держави, Президента та інших органів влади. 

   Додаток:

   1. Лист Київської міської громадської організації «Захисники кордонів Батьківської землі» від 11.03.14.

   2. Лист ГО «Всеукраїнський союз Захисників Кордону Батьківської Землі» від 18.08.14 №05-23/08-14.

   3. Лист ГО «Всеукраїнський союз Захисників Кордону Батьківської Землі» від 20.10.14 №34-38/10-14.

   4. Відповідь ГПУ лист №10/2/1-26660-14 від 09.09.14.

   5. Відкритий лист прикордонників Луганського прикордонного загону.

З повагою,

Голова правління                                                                                           О. В. Лебідь

   Парламент України, зокрема його Комітет з питань запобігання і протидії корупції на чолі з Єгором Соболєвим, у парламентсько-президентській республіці, обраний українським народом, тобто всіма нами, має можливість продемонструвати своє служіння цьому ж народу, вживши ефективних заходів щодо наведених вище фактів, і не бути гумусом чи підстилкою для інших українських владних інституцій та можновладців, а також впливатии на те, куди нас ведуть провідники.

   Сподіваюся на адекватну реакцію депутатів, що змусить реагувати також інших високих начальників і не робити вигляд, що в ДПСУ все гаразд. Але щоб остаточно зникли вади на обличчі держави – ДПСУ, треба разом з ним лікувати весь державний організм (14 січня 2015 року Кабінет Міністрів України нарешті звільнив Ліщинського О. І. з посади заступника Міністра оборони України, хоча одночасно мав би звернутися і у Генпрокуратуру та СБУ щодо його службових «подвигів»). Дієві методи лікування викладені мною у Маніфесті порядності.

 


 

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте