Лист Голові Служби безпеки України...

                                                                Жаліти винуватих, значить зрадити невинних.                                                                                                                                      Айн Ренд

   Про жахливі неподобства в Державній прикордонній службі України (ДПСУ) я вже писав неодноразово, а також інформував окремих українських високих начальників щодо кепського стану справ у цьому вкрай важливому для нашої держави відомстві.

   Зокрема про це йшлося у наступних моїх статтях: «Чому?» (березень 2014 р.; що наш кордон є зовсім дірявим), «Хто?» (березень 2014 р.; про злочинну бездіяльність прикордонного відомства в Криму під час російської агресії), «Листи небайдужого… Або перемога, або наша смерть!» (червень 2014 р.; про зраду в Азово — Чорноморському регіональному управлінні ДПСУ і вірність керівництва ДПСУ зраднику Януковичу), «Нейтралізація спрута!» (липень 2014 р.; що ДПСУ та наші рубежі – в «надійних» руках), «Фільтрація, або Таких «правоохоронців» – на мило!» (серпень 2014 р.; про крайню необхідність термінового очищення всіх сфер нашого суспільства, в т. ч. силових структур, зокрема ДПСУ, від російської аґентури), «Щоб жити по — новому, потрібні зміни!» (серпень 2014 р.; для зміцнення воєнної організації держави треба вносити зміни до Конституції і ряду Законів України), «Лист Президенту України…» (жовтень 2014 р.; про зраду, корупцію, кумівство, некомпетентність в ДПСУ).

   А зараз читайте лист Голові Служби безпеки України (СБУ) Голови правління громадської організації «Всеукраїнський союз захисників кордону батьківської землі» О. В. Лебідя про ще одну біду в ДПСУ, яка загрожує національній безпеці України.

                                                                           ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

                                                                            «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ                                   

                                                         ЗАХИСНИКІВ КОРДОНУ БАТЬКІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ»

                                         04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 3, тел… (067) 273-85-27

                                                                             код ЄДРПОУ 39277252

Вих. № 36/10 — 14 «20»   10   2014 р.

                                                                                                            Голові Служби безпеки України

                                                                                                            Наливайченку В. О.                 

                                                                                                            01601, м. Київ, вул. Володимирська, 35

                                                                   Шановний Валентине Олександровичу!

    Громадська організація «Всеукраїнський союз захисників кордону батьківської землі» звертається до Вас у зв’язку з наявною інформацією щодо дій центральних органів влади, які можуть привести або вже привели до важких наслідків у сфері національної безпеки України.

   Питання полягає у тому, що  на початку  90-х років минулого сторіччя, за ініціативою уряду США, у в країнах СНД було запроваджено реалізацію програми «Друга лінія захисту» щодо контролю за перевезенням радіоактивних матеріалів. З боку США відповідальною структурою було визначено Міністерство енергетики.

   В рамках зазначеної програми, з метою запобігання незаконного обігу радіоактивних матеріалів та елементів ядерної зброї, було заплановано обладнання пунктів пропуску через державний кордон стаціонарними системами радіаційного контролю.

   На першому етапі програму було розпочато на території РФ та Казахстану. При цьому російська сторона зайняла тверду позицію щодо встановлення російського обладнання «Янтар», виробництва ЗАО НПЦ «Аспект» та не погодилася з запропонованим постачанням техніки виробництва США. У результаті чого російській стороні вдалося, за рахунок фінансування з боку США, значно розвинути промислове виробництво своїх систем радіаційного контролю «Янтар» та довести їх до сучасних світових стандартів з проходженням необхідних етапів сертифікації у американських лабораторіях. Це, в свою чергу, дало можливість встановити, за рахунок США, на державних кордонах країн СНД тисячі комплектів російського обладнання «Янтар».

   У той же час, в Україні, корпорацією «УКРАТОМПРИЛАД» (http://www.uap.kiev.ua/, м. Київ) було розроблено стаціонарну систему радіаційного контролю «Кордон», яка промислово вироблялося на спеціалізованому підприємстві «Позитрон» (м. Жовті Води, http://www.positron.dp.ua/ ), і на той час вже використовувалась підрозділами Мінекобезпеки в декількох пунктах пропуску через державний кордон України для контролю транспортних засобів та вантажів.

   В цілому, система РК «Кордон» відповідала необхідним параметрам, однак потребувала певного доопрацювання та відповідної сертифікації. Враховуючи наявність часу для доробки РК «Кордон» та її сертифікації, українська сторона за участю МЗС, Держприкордонслужби, Мінекобезпеки, Агентства ядерного регулювання США та Мінекономіки консолідовано відстоювала позицію щодо прийняття саме вітчизняного обладнання для обладнання кордонів України.

   На початку 2006 року Адміністрацією Державної прикордонної служби, з незрозумілих причин, було наполегливо запропоновано обладнання до цього невідоме на ринку, а саме система «Янтар-У» виробництва ТОВ «НВП «Амкріс-пласт» (м. Харків), сьогодні відомого, як продавця заготівок пластмасових сцинтіляторів, розроблених Інститутом сцинтіляційних матеріалів НАН України (http://for-ua.com/ukraine/2006/11/28/135243.html, м. Харків).

   Враховуючи таку позицію Адміністрації ДПСУ та небажаючи конфлікту у просуванні проекту, американська сторона усунула від участі в програмі «УКРАТОМПРИЛАД» та відмовилася від постачання обладнання американського виробництва. Цим самим зупинивши фінансування перспективного для української науки напрямку діяльності.

   Після цього було підписано ряд відповідних договірних документів на постачання систем «Янтар-У» за участю ТОВ «НВП «Амкріс-пласт». Насправді групою посадових осіб Адміністрації ДПСУ та власниками бізнес-структур було втілено в дію план щодо постачання російського обладнання під виглядом нібито виробленого в Україні та створення «своєї» структури. Функціонально координував і здійснював вказані заходи департамент міжнародного співробітництва Адміністрації ДПСУ, яким керував до виходу в запас у вересні 2014 року заступник Голови Держприкордонслужби генерал-лейтенант Мельников О. Г.

   За нашою інформацією з самого початку реалізації зазначеного плану зв'язок між департаментом міжнародного співробітництва та бізнес-структурами здійснював колишній співробітник управління міжнародного співробітництва Адміністрації Держприкордонслужби, капітан запасу Мазур С.В. Вищеназвана особа протягом останніх років очолює власну компанію ТОВ «Аспект-сервіс» (www.aspect-service.com.ua), яка є представником в Україні російського виробника систем «Янтар» ЗАО НПЦ «Аспект» та через яку здійснюються усі процедури з постачання та обслуговування вказаного обладнання.

   Станом на сьогодні таке обладнання (близько 200 комплектів) встановлено більше ніж у 50-ти  ключових міжнародних пунктах пропуску для авіаційного, морського та автомобільного сполучення.

   Нещодавно такі системи запрацювали у аеропортах «Бориспіль» та «Жуляни», морських торгівельних портах «Одеса» і «Миколаїв» та ряді пунктів пропуску для автомобільного сполучення.

   Викликає занепокоєння той факт, що у часи, коли Україна фактично знаходиться у стані війни з РФ, а весь цивілізований світ вживає заходів щодо надання нам допомоги у цій нерівній боротьбі, Адміністрація Державної прикордонної служби продовжує у рамках проекту міжнародної допомоги замовляти обладнання російського виробництва «Янтар» і за допомогою російських спеціалістів ЗАО НПЦ «Аспект» (РФ, м. Дубна) та їх представників в Україні (ТОВ «Аспект-сервіс», www.aspect-service.com.ua) встановлює зазначене обладнання на стратегічно важливих об’єктах державного кордону України.

   При цьому російські представники отримують необмежений доступ до всієї інфраструктури та систем життєзабезпечення пунктів пропуску у рамках проектування та обслуговування обладнання. Хто є ці спеціалісти достеменно невідомо і неприкритою є небезпека для використання зазначеного високотехнологічного обладнання для проведення розвідувальних і підривних (диверсійних) заходів з боку Росії безпосередньо на шляхах міжнародного транскордонного сполучення. Яку додаткову інформацію вони отримують та як її використовують нікому не відомо.

   Виникає питання – чому протягом останніх місяців вищими посадовими особами Держприкордонслужби надавалася можливість спеціалістам із РФ проводити роботи на Державному кордоні України та підписувалися відповідні документи щодо подальшого співробітництва?  

   Виходячи з ситуації, що склалася на сході України, необхідно негайно припинити роботу російських спеціалістів, провести спеціальну перевірку обладнання та перейти до комплектування пунктів пропуску продуктами українського виробництва.

   Шановний Валентине Олександровичу, просимо Вас перевірити  вищевказану інформацію та у разі її підтвердження  вжити дійових заходів для усунення існуючих для України загроз.

З повагою,

Голова правління                                                                                                                                   О. В. Лебідь

   Прикро, що моя інформація та пропозиції не знаходять належної підтримки з боку нової влади і ситуація в ДПСУ не змінюється на краще. Мало того, попереднє керівництво, яке перетворило очолюване ним прикордонне відомство на корупційну годівницю для себе та своїх слухняних підлеглих начальничків меншого калібру, спокійно звільнилося в запас зі збереженням  всіх пільг, а дехто з нього продовжує «захищати» Батьківщину уже в інших   державних структурах. А насправді таке «керівництво» ДПСУ мало б сидіти в тюрмі за розвал роботи, корупцію і нездатність (небажання) захистити Державний кордон України.

   Дивно, що ніхто з прикордонного начальства не був покараний за те, що в грудні 2013 р., січні та лютому 2014 р. воно закривало очі на вояжі значної кількості співробітників російських спецслужб в Україну з метою підготувати підконтрольний Москві  внутрішньоокупаційний режим Януковича до збройної боротьби проти власного народу. Так само ніхто не був покараний за здачу нашого Криму, який окупувала Росія.

   А те, що ніхто з високопосталених прикордонників (та й не тільки вони) палець об палець не вдарив впродовж майже вього літа на ділянці кордону східніше Маріуполя (після визволення цього міста від російських бойовиків і сепаратистів там було практично спокійно), щоб встановити поблизу українського державного рубежу хоч примітивні інженерні споруди та мінні поля позаду (в результаті чого до близько 200 км неконтрольованого нами відрізку кордону додалося ще майже 250 км), інакше як державною зрадою назвати не можна. І нікого за таку злочинну бездіяльність не

притягнуто до кримінальної відповідальності. Натомість за безкарність свого начальства розплачуються здоров’ям та життям ті прикордонники і інші військовики, які мають честь, гідність, люблять Україну та зберегли вірність Присязі.

  В цій ситуації мали б жорстко реагувати керівники СБУ і Генеральної прокуратури України (ГПУ). На жаль, цього немає. Виходить, що ці дві структури покривають, по суті, шкідництво попереднього керівництва ДПСУ на користь російського агресора і тому теж повинні понести відповідальність за співучасть у злочині. Але щоб це сталося, має рішуче втрутитися Президент України, в т. ч. і щодо розслідування фактів з наведенного тут листа Голові СБУ, а також – з попереднього листа Президенту України, бо він «призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України» (п. 11, ст. 106 Конституції України) і «вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України» (п. 14 ст.106 Конституції України). Не повинно стояти осторонь і Міністерство внутрішніх справ України, котре підпорядковується Кабінету Міністрів України, оскільки воно здійснює координацію діяльності ДПСУ.

   Якщо не буде належної реакції з боку СБУ, ГПУ, МВС, то таких «правоохоронців» треба відправляти на мило! Революція Гідності на Євромайдані не завершиться доти, поки всі ті, хто підтримував повалений промосковсько — проффесорський режим та всі ті, хто вже у новій владі своїми діями чи бездіяльністю потурають Росії, не будуть сидіти в тюрмі або не будуть викинуті на смітник історії, якщо не скоїли злочинів. Цього вимагає український народ!  

   Мене беруть сумніви, що призначений Президентом України 23 жовтня 2014 р. новий Голова ДПСУ, як людина з цієї ж системи, зможе поламати всі брудні схеми своїх попередників. На мій погляд, тільки керівник з поза меж ДПСУ, не обтяжений жодними старими корпоративними зв’язками, із необхідними знаннями і залізною волею до здійснення вкрай жорстких змін у прикордонному відомстві, здатен викорінити корупцію, позбутися великої кількості нечистих на руку прикордонників та прихованих симпатиків Росії – ворога нашої Батьківщини, агресора і окупанта української землі та створити справжню європейську прикордонну службу, котра зможе надійно охороняти і обороняти державні рубежі України.

   Щоб житии по — новому, потрібні зміни! А для того, щоб дійсно почати нове життя, треба рішуче позбутися, згідно Маніфесту порядності українців, всього того, що тягне нас в минуле. Інакше Україна не матиме майбутнього!