Портрет ідеального начальника

                                                                                            Потрібно цінувати те, що маєш,

                                                                                                           а не те, про що мрієш.

                                                                                                                         Леся Українка

   Кожен третій офісний працівник хотів би працювати під керівництвом чоловіка. Наявність дружини і дітей теж асоціюється з хорошими навичками керівника. Про те, яким має бути ідеальний начальник, йдеться нижче. Смаки виявилися різноманітними.

   Соціальний портрет. За даними опитування hh.ua, для більшості «білих комірців» стать і сімейне становище начальника значення не мають. Тим не менше, кожен третій хотів би працювати під керівництвом чоловіка середнього віку. Дещо менше половини вважають, що керівник повинен бути успішним не тільки в кар’єрі, але й у особистому житті. У ідеалі він повинен бути одруженим і мати двох дітей. А ось питання релігії та національності для багатьох відходить на другий план. Троє із чотирьох опитаних заявили, що для них не є важливою інформацією віросповідання шефа (моя думка, що це питання, як і молитва,– справа індивідуальна, але вона не повинна шкодити нашій державності, загалом – національним інтересам України). А двоє із трьох залишать без уваги національність.

                            

   Особисті якості. Окрім хорошої освіти, досвіду та бажання рухатися вперед, керівник повинен володіти тими якостями, які допоможуть йому в досягненні мети. Перше місце в рейтингу позитивних якостей займають  організаторські здібності. На другій сходинці –  уміння володіти собою незалежно від ситуації. Далі йде наявність аналітичного і стратегічного мислення. А остання із п’ятірки найважливіших рис характеру – відповідальність. Таким чином, підлеглі хотіли би бачити в керівникові не лише сильну особистість, лідера, який уміє ухвалювати рішення й відповідати за них, але і чудового стратега, готового організувати й повести за собою команду.                                                                     

   Стиль керування.В умовах постійних змін на ринку й прагнення компаній пропонувати нові цікаві послуги, дуже цінується «командний дух», уміння в рамках колективу генерувати творчі ідеї. Тому цілком очікувано, що для більшості (67%) офісних співробітників найбільш прийнятним є демократичний стиль керування. Саме цей стиль ґрунтується на колегіальності, довірі, інформуванні підлеглих, ініціативі й творчості. Проте в реальному житті тільки кожного четвертого начальника підлеглі можуть назвати демократом. У той же час дещо менше половини (43%) керівників, на думку опитаних, використовують у взаємодії з підлеглими авторитарний стиль. А найменш ефективним є ліберальне керування. І тут думки начальників і підлеглих практично співпали.

   Крім цього, дещо більше половини, а саме 52%, бажали би працювати під керівництвом  харизматичного лідера, а кожен п’ятий хотів би бачити в начальникові дипломата. Більше за все побоюються зіштовхуватися з деспотичними керівниками, дилетантами та одиночками. Разом із тим, кожен п’ятий вважає, що йому доводиться працювати саме з начальником-тираном.

                                       

   Дані були отримані в результаті опитування, проведеного Дослідницьким центром Міжнародного кадрового порталу HeadHunterУкраїна hh.ua в грудні 2013 року. В опитуванні брали участь 1781 респондент.

10 коментарів

Святослав Вишинський
Передрук матеріалів чужого авторства без супровідного коментаря автора блогу сприймається як плагіат і порушення Правил мережі ВКурсі.ком. Будь ласка, додайте в текст щось від себе, інакше його буде видалено.
Георгій Манчуленко
Цей матеріал не може бути плагіатом апріорі, оскільки містить гіперпосилання на hh.ua, як того вимагає сам портал.Крім того, додано моє зауваження, яке починається словами «моя думка...» (в дужках) і епіграф, а також гіперпосилання.
Святослав Вишинський
Однак текст помережаний гіперпосиланнями на Ваші попередні блогові записи, що вводить читача в оману — не кажучи про те, що посилання на дані не свідчать про авторство матеріалу, написане згідно цих даних. Проте в даному випадку 99% є дослівним передруком. Епіграф — це також цитата, слова стороннього автора. Як наслідок, читач не має ніяких шансів відрізнити цю публікацію від оригіналу, якщо тільки не візьметься спеціально перевіряти унікальність тексту. Погодьтесь, це неправильно.
Георгій Манчуленко
Я дію у повній відповідності з вимогами hh.ua, додаючи при цьому свої вставки.Якби я не посилався на hh.ua, то була б інша справа.Так мені видається.
Святослав Вишинський
У даній ситуації не йдеться про правила іншого сайту — йдеться про Правила мережі ВКурсі.ком.
Георгій Манчуленко
Ви ж сказали, що повинно бути щось від мене.Воно є.Я його вказав.Не бачу проблем.
Святослав Вишинський
Ви не зробили цього з достатньою очевидністю, а лише замінили «розбирався Дослідницький центр Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна» на «йдеться нижче», вставивши до того ж посеред скопійованого тексту, так що читач не бачить жодного переходу між Вашими словами і матеріалом «HeadHunter». Якби я не розпочав цю дискусію — більшість читачів навіть не зрозуміли би, що цей блоговий запис на 99% не належить Вам.
Георгій Манчуленко
Я вважаю, що я все зробив правильно.
Георгій Манчуленко
На жаль, не можу приділити більше часу нашій дискусії, оскільки спізнюся на автобус.
Святослав Вишинський
Дискутувати далі немає сенсу — зауваження адміністрації залишаються в силі.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте