Листи небайдужого... Або перемога, або наша смерть!

                                                   

   Реагуючи на початок російської окупації нашого Криму, а згодом – на російську спецоперацію в південно — східних областях України, зокрема на Донбасі, отримуючи оперативну інформацію з надійних джерел, я одразу надсилав її разом зі своїми пропозиціями електронною поштою, смс – повідомленнями на номери мобільних телефонів, у facebook (приватна пошта) певним посадовим особам і політичним діячам, які можуть впливати на прийняття належних державних рішень: керівникам окремих парламентських фракцій, начальникам структур зі збору прихованої інформації, відповідальним управлінцям за стан справ у сфері національної безпеки і оборони, за люстрацію та антикорупційну політику.

   Як моїми інформацією і пропозиціями вони скористалися чи не скористалися, зараз видно неозброєним оком. Чому так сталося та хто  відповість за неналежний, м’яко кажучи, захист України, покаже час і Генпрокуратура України (ГПУ) разом зі Службою безпеки України (СБУ), якщо вони діятимуть строго за Законом…

   Новообраному Президенту України Петру Порошенку, ще й з урізаними повноваженнями глави держави відповідно до недосконалої Конституції України 2004 р., зараз не позаздриш. Сподіваюся, що він адекватно реагуватиме на виклики, які стоять перед ним та Україною, і на завдання, поставлені Євромайданом (його промова при вступі на посаду вселяє надію на це), здійснюючи відповідні управлінські кроки та кадрові зміни, в т. ч. у сфері національної безпеки і оборони. Тільки рішучі, жорсткі дії дадуть позитивний результат. Це стосується і наведення порядку на Донбасі, і відновлення єдності України через повернення Криму, і боротьби з корупцією, зрадниками, пристосуванцями, іншим сміттям — непотребом  та олігархами (на урочистий прийом від імені Президента України поприлазила сила — силенна всілякої нечисті (не вистачало серед неї тільки негідника Царьова), котра зміцнювала бандитський режим В. Януковича, боролася з майданівцями і допомагала їх вбивати, розхитувала ситуацію у південно — східних областях України через підтримку сепаратистських рухів, сприяла анексії Криму Росією та російській терористичній спецоперації на Донбасі і далі хоче панувати, маючи нас всіх за бидло), яких треба усунути від впливу на державну політику, поставивши їх у відповідне місце, і проведення повної люстрації, і здійснення глибоких реформ в усіх сферах нашого суспільства задля гідного життя українського народу і повернення України до своєї європейської домівки та вступу до НАТО і ЄС – гарантів нашої незалежності та незворотності демократичних суспільно — політичних перетворень в Україні.

   Отже, читайте окремі листи небайдужого… Звісно, що опублікувати всі свої листи я не можу зі зрозумілих причин. Хоча і наведених нижче є достатньо, щоб мати уяву про стан справ у окремих сегментах українського державного та суспільного механізму.

   Але перед цим спочатку розповім про один цікавий факт.

   У двадцятих числах лютого 2014 р. я ініціював зустріч з керівником однієї спецслужби, мета якої стане зрозумілою далі. Ми обговорювали катастрофічний стан справ у Збройних Силах України (ЗСУ) і роль у цьому Міністра оборони України П. Лєбєдєва, який хотів ще й втягнути ЗСУ, всупереч українському законодавству, у криваву боротьбу з власним народом, метою якої були придушення мирної Революції Гідності та силовий розгін Майдану. Регіоналівсько — комуністичний внутрішньоокупаційний режим України на чолі з «проффесором» В. Януковичем, при підтримці Росії (підтвердженням цьому є невидача нею Україні згаданого «проффесора» — втікача), таки застосував зброю проти майданівців, в результаті чого загинула Небесна Сотня. І хоча ЗСУ безпосередньо не стріляли у мирних протестувальників, але все одно були задіяні, завдяки П. Лєбєдєву, у забезпеченні незаконної операції зі знищення Євромайдану.

   Я запропонував використати загін спецпризначення згаданої спецслужби для затримання П. Лєбєдєва, який тоді перебував у Криму, зокрема в Севастополі, і доставки його до Києва для віддання під суд. Після певної дискусії мною було отримано від свого співрозмовника згоду на застосування цього спецзагону згідно моєї пропозиції тільки у тому випадку, коли буде відповідна санкція ГПУ.

   Тоді я одразу, в той же день, звернувся до голови однієї парламентської фракції щодо сприяння у отриманні даної санкції. Він направив до мене відповідального прокурорського працівника, який сказав, що для цього потрібен час. Я йому заперечив, що часу практично немає і П. Лєбєдєв може покинути територію України будь — коли. Ми домовилися, що ГПУ постарається якнайшвидше дати санкцію на його затримання. Дорога була кожна хвилина.

   В той же час, на моє прохання, за П. Лєбєдєвим уже велося зовнішнє спостереження тією ж згаданою спецслужбою. Було встановлено, що 23.02.2014 р. о 10:30 він відвідав Академію Військово — Морських Сил (ВМС) ЗСУ в м. Севастополь. Об 11:20 почав переміщення до готелю «Аквамарін» (в районі парку Перемоги, вул. Паркова, 11), де провів серію зустрічей. Його супроводжував виконувач обов’язків командувача ВМС ЗСУ. Станом на 22:30 П. Лєбєдєв перебував у готелі.

   А проживав він у районі Козачої бухти (мис Херсонес) на території котеджних VIP – забудов. Поштової адреси окремі котеджі не мають. Маєток П. Лєбєдєва, площею майже 2 га, виходить безпосередньо на мис Кобра. З території маєтку проходить прихований підземний тунель до води для непомітного користування плавзасобами. Глибина біля берега – 11 метрів. Маєток включає комплекс будівель та унікальний ландшафтний дизайн.

   Бізнес — офіс будівельної компанії П. Лєбєдєва «Парангон» знаходиться у власному багатоповерховому будинку в центрі м. Севастополь на вул. Вакуленчука, 33а/3 — 1. Хоча починав він свою кар’єру в Чернівецькому гарнізоні військовим фінансистом, потім звільнився з війська, завдяки певним знайомствам і зв’язкам через окремих людей з останнім першим секретарем Чернівецького обкому компартії, який дав путівку у велкий бізнес і політику ще деяким вихідцям з Буковини та мав тісні контакти з дуже відомим нині олігархом тернопільсько — чернівецького походження, опинився в Криму на посаді фінансового директора АТ «Титан», з якої почав нарощувати різними методами свої статки.     

   Затримання П. Лєбєдєва могло відбутися 23.02.2014 р., але, на жаль, ГПУ санкцію на це так і не дала, тому, де він зараз перебуває, ми можемо тільки здогадуватись.  

   А тепер вже можна переходити безпосередньо до моїх листів.

   28.02.2014 р., 12:05:23.

   У Сімферополі «невідомі» захоплюють регіональне управління Держприкордонслужби

(ДПС) України. Манчуленко.

   02.03.2014 р., 17:20:06.

   «Цивільні» з вогнепальною зброєю (за моїми даними – російські псковські десантники) захопили Азово — Чорноморське регіональне управління (РУ) ДПС і Сімферопольський прикордонний загін. Дійте! Манчуленко.

   Нинішнє моє зауваження. Я тоді сподівався, що українські керманичі у сфері національної безпеки та оборони розуміють, що треба діяти рішуче в Криму, і знають, як належить діяти.

   03.03.2014 р., 13:39:14.

   Треба терміново відправити в Крим керівників СБУ, Міністерства внутрішніх справ (МВС), ДПС, начальника Генштабу (ГШ) ЗСУ або Тенюха! Народ у цих структурах кинутий центром, а росіяни працюють напряму: дають високі зарплати і пенсії за перехід. Манчуленко.

   Нинішнє моє зауваження. Наступного дня після цього мого листа з’явилася спільна заява (?) виконувача обов’язків Міністра оборони України І. Тенюха та начальника ГШ ЗСУ – Головнокомандувача ЗСУ генерал — лейтенанта М. Куцина про підтримку (на словах) українських військовиків у Криму. Ще за один день з’явилася подібна заява Голови СБУ В. Наливайченка про таку ж підтримку, як і в ЗСУ, співробітників головного управління СБУ в Криму. МВС взагалі промовчало. До Криму, звісно, ніхто не поїхав (в Києві було спокійніше), крім представника ДПС – не Голови ДПС України, генерала армії  України М. Литвина, а директора Департаменту персоналу Адміністрації ДПС генерал — полковника М. Коваля, який, на жаль, під Ялтою потрапив у російський полон (чому у нього не було належної охорони?) і після тривалих переговорів був звільнений. Отак і боролися керівники основних українських силових відомств під проводом відповідальних за національну безпеку та оборону України високопосадовців з російськими агресорами за допомогою заяв, мовчанок і поступок. Чим та «боротьба» закінчилася, всім добре відомо – Росія окупувала український Крим.

   04.03.2014 р., 20:30:36.

   Поромна переправа Керч – Кубань захоплена «кримською самообороною». Прикордонний контроль не здійснюється. Є інформація, що їде 30 авто бойовиків з Росії. Голова ДПС приховує, що перший заступник начальника Азово — Чорноморського РУ ДПС зрадив. ГПУ справу не порушила. Самі прикордонники на українських південних рубежах кажуть, що в ДПС – корупція: хабарі за звання генерал — майор – 40 тисяч амер. дол., за нормальну посаду – 20 тисяч амер. дол. ГПУ хай візьметься за верхівку ДПС. Манчуленко.

   Нинішнє моє зауваження. Зрадник, колишній перший заступник начальника Азово – Чорноморського РУ ДПС, коли йому почали дорікати зрадою офіцери — прикордонники, вірні українській присязі, він сказав, що нехай український державний кордон охороняють ті високопосадовці ДПС, які беруть величезні хабарі (також називав вказані вище суми) за присвоєння генеральських звань і призначення на певні посади та позбудовували собі за ці хабарі розкішні будинки під Києвом.

   05.03.2014 р., 10:08:49.

   Зрадники в Азово — Чорноморському РУ ДПС: перший заступник начальника Мельниченко (03.03 зрадив, а звільнили з ДПС заднім числом 02.03), Костур, Шевченко + 10 чоловік; Севастопольський загін морської охорони – 100 чоловік (крім командування), його заблокували зрадники з «самообороною». Голова ДПС хоче ці факти приховати, бо на фоні ЗСУ – це провал. ГПУ має негайно взятися за керівництво і всю ДПС.  Манчуленко.

   05.03.2014 р., 10:23:26.

   ГПУ (слідча група) разом з СБУ (Альфа): вилетіти в Крим, затримати хоча б кількох зрадників з ДПС (колишнє керівництво РУ), доставити в Київ і судити. Манчуленко.

   05.03.2014 р., 12:29:14.

   Необхідно зробити наступне! Надійні люди із структур спецпризначення (СБУ та інших відомств) формують розвідувально — диверсійні групи для нейтралізації в Криму казаков та іншої московської агентури, щоб посіяти серед них страх і паніку. Манчуленко.

   05.03.2014 р., 12:44:15.

   Готовий зустрітися, щоб надати інші пропозиції. Вкажіть час і місце. Треба діяти дуже швидко! Такий — то (тут не вказую прізвища) мене добре знає. Манчуленко.

  Нинішнє моє зауваження. На жаль, зустрічі так і не було.

   05.03.2014 р., 19:23:57.

   Я розмовляв з (прізвище тут не вказую), якого викрали в Криму. Треба діяти в розрізі мого передостаннього смс. Манчуленко.

   06.03.2014 р., 10:48:53.

   Призначення начальника управління СБУ в Чернівецькій області – це ганьба! Чесні офіцери з СБУ і ДПС шоковані. Всім колишнім керівництвом МВС має зайнятися ГПУ. Манчуленко.

   Нинішнє моє зауваження. Якщо у силових та правоохоронних відомствах продовжуватиметься гнила кадрова політика, як і в деяких інших структурах, то може відбутися ще один Майдан, що разом з діями озброєних до зубів російською надсучасною зброєю російських терористів і місцевих сепаратистів на Донбасі, котрі воюють проти нашої держави, може мати згубні наслідки для України.

   07.03.2014 р., 10:47:43.

   Тільки в штабі Азово — Чорноморського РУ ДПС – 115 зрадників! Про 100 зрадників ще і у морській охороні я вже казав. Керівники ДПС це приховують, покарання не бояться. Засоби масової інформації (ЗМІ) не знають реальності. Манчуленко.

   08.03.2014 р., 22:35:28.

   Новий начальник головного управління (ГУ) СБУ в Криму Олег Абсалямов був однокурсником Сергія Аксьонова у військовому училищі. Манчуленко.

   09.03.2014 р., 12:01:22.

   Прикро! Нема слів! Тоді керівникам ДПС треба Героїв України давати.

   Нинішнє моє зауваження. Наведені слова мого обурення – це моя відповідь на те, що прес — служба однієї організації, за погодженням з керівництвом, відмовилася оприлюднювати подану мною інформацію про масову зраду в Азово — Чорноморському РУ ДПС України. Хоча зараз це керівництво вже гостро критикує діяльність ДПС на Донбасі за ті ж самі факти зради, про котрі я говорив з самого початку російської агресії в Криму.   

   Згодом ту ж мою інформацію про зраду розмістив один з інтернет — порталів, але через дві години головний редактор зателефонував і сказав, що переносить її з головної сторінки в один із розділів. Добре, що хоч зовсім не зняв. Але нові факти більше не приймалися. А один із нині добре відомих діячів інформаційного спротиву, коментуючи оприлюднені мої факти, навіть договорився до того, що окремі політики поширюють недостовірну інформацію про стан справ у ДПС.

   Хочеться подивитися в очі цим людям зараз, коли південно — східну ділянку українського кордону його «захисники» з ДПС перетворили на прохідний двір для російських терористів.  

   11.03.2014 р., 15:12:30.

   Чому до ц. ч. керівники СБУ не організували представлення нового начальника ГУ СБУ в Криму і він сидить у Києві? Чому СБУ (Альфа) через спецоперацію не затримала Константінова і Аксьонова? Манчуленко.

   11.03.2014 р., 22:26:42.

   Заступник начальника відділу прикордонслужби «Сімферополь» майор Козлова + 50 її підлеглих зрадили. Манчуленко.

   12.03.2014 р., 13:08:49 і 13:11:15.

   В Архангельську (Росія) відкриті склади НЗ озброєння і боєприпасів (цього не робилося близько 60 років, відбувалося тільки оновлення і поповнення), які відправляють до нашого східного кордону. Манчуленко.

   14.03.2014 р., 15:45:09.

   Зрадники в Азово — Чорноморському РУ ДПС України: перший заступник начальника полковник Мельниченко, полковник Панов, підполковник Шевченко, начальник зв’язку Білоущенко + 59 підлеглих (всього в штабі – 115 чоловік); Севастопольський загін морської охорони – 100 чоловік (крім командування); заступник начальника відділу прикордонслужби «Сімферополь» майор Козлова + 50 підлеглих. Корупція: за звання генерал — майора – 40 тисяч амер. дол., за добру посаду – 20 тисяч амер. дол. Керівництво ДПС це приховує. ГПУ має негайно цим зайнятися. Манчуленко.

   Відповідь 14.03.2014 р., 15:46:41.

   Передаю дані.

  Нинішнє моє зауваження. Мені невідомо, чи мої дані були дійсно передані до ГПУ. Може й були, але я не чув і не бачив повідомлень від неї у ЗМІ про заходи прокурорського реагування за вказаними фактами. А загальна кількість зрадників у Азово — Чорноморському РУ ДПС за приблизними підрахунками склала близько 20%.

   15.03.2014 р., 16:20:19.

   Прикро, що я не знаю реакції на свої смс. Прикро, що я не можу додзвонитися і зустрітися, щоб підставити плече у тяжкий час. Ми ж – соратники. Я ніколи не був пристосуванцем, не гнався за посадами і з першого дня діяв на Майдані. Манчуленко.

  Нинішнє моє зауваження. Тільки керівник однієї структури, яка займається збором прихованої інформації, відреагував на мої листи у цій сфері, подякувавши мені смс — повідомленням за передані мною важливі факти.  

   17.03.2014 р., 10:01:22.

   Запропонуй негайно внести зміни до Закону «Про оборону України» (ст. 2), повернувши норму про фінансування національної оборони у розмірі не менше 3% валового внутрішнього продукту (ВВП). Манчуленко.

   25.03.2014 р., 11:48:27.

   Майже вся ДПС разом з керівництвом під час виборів у 2002 р. активно працювала на блок «За ЄдУ», у 2004 р. – на Януковича, у 2010 р. – спочатку на старшого Литвина, а потім – на Януковича. Гаслом ДПС було «Янукович – це стабільність». Про корупцію в ДПС я вже писав. І ці люди можуть перебувати на посадах і при новій владі? Навіщо тоді бути чесним, принциповим, фаховим і патріотичним? Щоб бути непотрібним? Мені боляче від цього. Манчуленко.

   28.03.2014 р., 11:03:19 і 11:06:47.

   Моє джерело за межами України каже, що треба унеможливлювати появу будь – якої інформації, в т. ч. в усіх ЗМІ, про передислокацію в південно — східні області України ЗСУ і техніки з конкретними бортовими номерами, розгортання, розміщення на позиціях. Моя пропозиція: оприлюднити списки всіх зрадників ДПС і ЗСУ, щоб іншим не повадно було. Манчуленко.

   Нинішнє моє зауваження. Зрадників в усіх інших структурах, зокрема в МВС і СБУ, треба також «засвічувати» перед народом.

   Крім цього, СБУ має здійснювати фільтраційні заходи гласними та негласними методами щодо всіх людей, які тимчасово перебували під російською окупацією в Криму і потім виїхали на материкову частину України. Такі закони особливого періоду. До цього з розумінням повинні поставитися навіть ті патріоти, які героїчно протистояли російській агресії.

   В рамках проведення фільтрації СБУ мала б дуже прискіпливо опитати колишнього начальника Азово — Чорноморського РУ ДПС України, який ще на початку російської агресії звільнився в запас: які мотиви його звільнення?; чи доповідав він керівництву ДПС про несанкціонований перетин українського державного кордону в Криму російськими вертольотами і прорив кордону російськими військами біля Керчі?; якщо доповідав, то що саме?; який наказ він віддавав щодо використання (невикористання) зброї своїми підлеглими?; які накази після своїх доповідей, якщо вони дійсно були, він отримував з Києва? За моїми даними, після початку російської агресії і своїх доповідей про неї він отримував з центру тільки один наказ: «Спостерігайте». Якщо це так, то СБУ разом з ГПУ не мали б так само пасивно спостерігати за тими, хто віддавав такий наказ, а притягувати їх до кримінальної відповідальності за зраду України. Адже у воєнний час таких начальників зразу б розстріляли.

   02.04.2014 р., 09:37:04.

   У Кремлі на порядку денному гостро стоїть питання кримських татарів. Хочуть створити серед них промосковську опозицію за чеченським сценарієм. Манчуленко.

   11.04.2014 р., 23:57:48.

   …, дивлюсь твій ефір. То де ж призначення за фахом і патріотизмом? Лієв під це підпадає? Манчуленко.

   21.04.2014 р., 21:37:36 і 22.04.2014 р., 21:14:03.

   Христос воскрес! Надіюся, що і Україна воскресне. Але беруть сумніви, що це станеться, бо такі люди, як чоловік Анни Герман, продовжують служити в СБУ. Де люстрація? За що загинула Небесна Сотня? Манчуленко.

   Нинішнє моє зауваження. На мій погляд, майже всі силові структури України треба починати формувати практично з нуля за високими НАТОвськими стандартами, рішуче позбуваючись старого баласту, бо зрада і корупція знищили їх фактично до тла. Україні також необхідно відмовитися від політики загального пацифізму (шкідливість цього явища підтвердила російська агресія), яка насаджувалася у суспільстві з 1991 р., проводити військово — патріотичне виховання наших громадян, особливо молоді, відновити у загальноосвітніх школах початкову військову підготовку, а у окремих вищих навчальних закладах – військові кафедри з підготовки затребуваних сьогодні військових спеціалістів. Тільки у цьому випадку Президент України зможе повноцінно виконувати свої конституційні обов’язки Верховного Головнокомандувача ЗСУ.

   Про недолуге керівництво антитерористичною операцією (АТО) на Донбасі я взагалі мовчу. Неузгодженість дій між різними структурами, які залучені до АТО, дивна нерішучість командування операцією, відкритість і незахищеність державного кордону з Росією, часте дистанційне управління АТО, відсутність у керівника АТО знань з керування загальновійськовим боєм (в операції головну роль відіграють ЗСУ та Національна гвардія України (НГУ), а він – знаний спеціаліст рукопашного бою, колишній командир «Альфи» СБУ, людина з достатньо прозорими русофільськими (промосковськими) поглядами) привела до того, що АТО фактично тупцює на місці: терористи остаточно не знищені, вони постійно отримують підкріплення з Росії і продовжують вбивати наших воїнів та мирних жителів.

   Як відомо, за проведення АТО повністю відповідає СБУ, бо згідно Закону України «Про боротьбу з тероризмом» Служба є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю, а керівництво АТО здійснює Антитерористичний центр при СБУ, котрий очолює перший заступник Голови СБУ.

   Від результату АТО залежатиме позиція Росії. У разі успіху операції Президенту України буде легше розмовляти з Москвою і відстоювати українські національні інтереси, у противному випадку  Росія продовжуватиме ескалацію конфлікту в Україні, адже вона плює на західні недосанкції. Для неї набагато важливішим є підтримувати нестабільність на нашій землі, щоб заблокувати інтеграцію України в європейський і євроатлантичний простір.

   29.04.2014 р., 09:58, 11:18, 17:10 і 17:11, 06.05.2014 р., 11:57.

   Кому служать ті прикордонники, які отримали високі посади і військові звання завдяки партії регіонів? Кому вони «зливають» інформацію? У кого на гачку вони знаходяться? Отакі риторичні запитання щодо кадрової політики ДПС.

   1. Король Артур Станіславович – заступник начальника Східного РУ ДПС, генерал – майор (протеже Єфремова, куми).

   2. Медведчук Олег Іванович – перший заступник начальника Північного РУ ДПС, начальник штабу, генерал — майор (протеже Єфремова).

   3. Шаблій Микола Іванович – заступник начальника Північного РУ ДПС, генерал — майор (протеже Близнюка).

   4. Слюсарєв Вадим Олексійович – начальник управління внутрішньої безпеки (УВБ) Департаменту персоналу Адміністрації ДПС, через два місяці на посаді отримав звання генерал — майор (протеже А. Пшонки).

   Всі ці кадри свого часу проходили службу в Луганському прикордонному загоні Східного РУ ДПС України.

   Поцікавтеся статками, будинками високопосадовців ДПС, які вони нажили на одну зарплату військового. Де люстрація? За що боровся Майдан? За що загинула Небесна

Сотня?

   02.05.2014 р., 09:18:45.

   Тримайтеся! ЗСУ мають добити терористичну заразу! А де начальник ГШ – Головнокомандувач ЗСУ? Україна його побачить і почує? Манчуленко.

   Нинішнє моє зауваження. Україна таки побачила і майже почула начальника ГШ… під час урочистих заходів з інавгурації Президента України – Верховного Головнокомандувача ЗСУ Петра Порошенка, а не під час російської окупації Криму та бойових операцій у рамках проведення АТО на Донбасі, в якій задіяні ЗСУ. Слабенько, по — тиловому, як для Головнокомандувача ЗСУ. Верховному Головнокомандувачу ЗСУ буде дуже складно, а то й неможливо, зміцнювати обороноздатність України з таким тиловим Головнокомандувачем ЗСУ.

   29.05.2014 р., 22:50:10.

   …, ти ж підтримуєш майданівську люстрацію і боротьбу з корупцією?! Тоді поцікався маєтками нинішнього і колишнього керівництва ДПС, збудованих за одну генеральську зарплату, в т. ч. у с. Стоянка під Києвом. Та й про різних чинів Міноборони і ГШ не забувай. Манчуленко.

   Нинішнє моє зауваження. Боротьба з корупцією та люстрація мають стосуватися всіх без винятку!

   04.06.2014 р., 16:21, 16:24, 19:15, 19:17 і 21:25.

   Під час закупки літаків у 2011 році на заводі в Австрії (Клюєва – Азарова) з кожного літака (гроші державні) було здійснено «відкат» (приймали участь два генерали з керівництва ДПС).

   Досі на посаді перебуває начальник УВБ Департаменту персоналу Адміністрації ДПС генерал — майор Слюсарєв В. О. (протеже Артема Пшонки), який за його квотою був призначений на цю посаду та за кілька місяців отримав звання генерала (до цього всю службу проходив у Східному РУ ДПС України).

   По частині західної ділянки кордону (Львівська, Закарпатська, Чернівецька області) домінує контрабанда цигарок. За один короб прикордонникам сплачувалось 50 Євро, з них 10 Євро передавалось керівництву Західного РУ ДПС, 5 Євро – працівникам оперативно — розшукового відділу, 5 Євро отримувала внутрішня безпека РУ. Схема була налаштована під час президентства В. Януковича. Так звана «програма»  під керівництвом вже колишнього Міністра Захарченка працює і далі.         

   Неофіційним куратором кордону на заході, який збирав гроші з начальників прикордонних загонів, є підполковник М., який до недавнього часу проходив службу на посаді старшого офіцера Західного РУ у відділі прикордонного контролю штабу. Не з’являючись на службу тривалий час, відвідував західні області, де визначав завдання та встановлював щомісячні побори. На теперішній час, за ініціативою генерала С., переведений в УВБ (м. Київ). Підтримуючи близькі зв’язки, дані особи передавали отриману «долю» від прикордонної служби до певних осіб з партії регіонів.

   Керівництво ДПС, після критики на свою адресу, приховало двох генералів, начальників РУ і призначило їх на посади директорів Департаментів Адміністрації ДПС. Головною метою даної ротації було заховати основних фігурантів, залишивши їх вплив на корупційні схеми через колишніх перших заступників – начальників штабів РУ, яких раніше вони «витягнули», після зняття з посад начальників прикордонних загонів, на генеральські посади. Відповідно, діє схема «послуга за послугу». Ці два генерали обрали тактику продовжувати керувати та не бути безпосередньо в полі зору громадськості.

   На даний час всі схеми, створені під час президентства В. Януковича, продовжують працювати без змін.

   07.06.2014 р., 16:36, 16:36, 16:37, 16:41, 16:42 і 16:42.

   Самі прикордонники говорять про такі розцінки — хабарі у Західному РУ ДПС за посади:

начальника прикордонного загону – 100 тис. амер. дол.;

начальника відділу прикордонної служби (ВПС) «Рава Руська» – 200 тис.;

начальника ВПС «Шегині» – 150 тис.;

начальника ВПС «Краківець» – 100 тис.;

за військове звання генерал — майор – 75 тис. (мабуть у різних РУ своя такса).

   ВПС ІІ категорії (тип Б) в кінці місяця має відправити в Західне РУ 20 тис., а ВПС ІІІ категорії (тип Б) – 10 тис.

   На ВПС «Шегині» та ВПС «Ягодин» Західного РУ «впало» 150 кг героїну – все тихо, нікого не покарали, не перевели, зміну не розігнали.

   На східному кордоні співробітники військової контррозвідки (ВКР) надали роздруківки розмов начальників ВПС, які домовлялись про суми хабарів за бойовиків (1 особа – 500 амер. дол.) та вантажівки КАМАЗи (1шт. – 15 тис.), двом генералам з керівництва ДПС. Відповідь одного з них: «Це просто провокація». Майже в усіх машинах офіцерів Східного РУ ДПС є георгіївські стрічки, прикордонні наряди часто виходять «під градусом» або з пляшкою, в пунктах пропуску пропускають все і всіх за встановленими таксами (м'ясо, фрукти, наркотики, зброя, люди).

   До Міністерства оборони України пішов займатися тиловими справами генерал, який за 6 років виріс з капітана — пожежника до генерал – майора ДПС, був директором одного з Департаментів Адміністрації ДПС, його заступник – начальник продовольчої служби М., якого звільнили заднім числом за хабара, отримав всі пільги і зараз працює цивільним представником та посередником між ДПС і фірмами, які постачають в ДПС будь — яке майно.

   Робота прикордонного загону:

   наприклад, у ВПС надходить із загону телеграма про ремонт кімнати зберігання зброї, проведення весняно — опоряджувальних робіт, чистку державного кордону, встановлення кодових замків, протигранатових сіток та інших заходів, для цього оголошується огляд — конкурс, затверджується план з вимогами і конкретними завданнями (фарбування вікон,

підлоги, встановлення сіток та інші заходи), про виконання треба доповісти у встановлені терміни з фото. Із загону надходжень матеріалів або коштів нема, все проводиться за власний рахунок, але є план, де вже визначений кошторис проведених робіт;

   ремонт приміщень, будівель, транспортних засобів, вишок, впорядкування території, виконання інших робіт – за власний рахунок. На Колегії доповідають: «Економічний ефект склав… (сума)»; 

   кожному підрозділу встановлений ліміт на бензин 50 — 70 л. Машина, яка здалеку доставляє 100 т бензину, спалює 3т, паливо розбавлене і найгіршої якості; бензин, придбаний за власні кошти, оформляється шефською допомогою (підтвердження — чеками), обов’язково звітується в прикордонний загін; 

   продукти за документами – найвищого ґатунку, реально – протерміновані та низької якості;

   кордон чистять робочі групи сокирами або бензопилами (бензин, мастила – за власний рахунок), щоденно – доповідь про об’єм виконаної роботи (до прикладу, в Польщі за 1 м2 платять 5 Євро);

   бронежилетів нема, є розвантажувальні жилети з брезенту, старі, подерті і смердючі від поту та води, їх обов’язково одягають як елемент екіпіровки при температурі в +40 і -40, кайданками, газовими балончиками, палицями, біноклями підрозділи забезпечені на 50 — 60%, тепловізорами – 1 — 2 шт.;

   укомплектованість персоналом – 40 — 80 % (зарплата контрактника та прапорщика – 1800 — 3000 грн., в ЗМІ озвучується 4000 — 4500 грн., переміщення в посаді – кожних 4 роки, військовослужбовці (в/с) служать день, день, ніч, ніч, відсипний, вихідний, хоча передбачено день, ніч, відсипний, вихідний, на вихідному – робота у відділенні, щоп’ятниці – день чергових, дільничних інспекторів, навантаження в/с «зеленого» кордону безлімітне, але фіксується як нормальне або вводиться посилена охорона держкордону на папері, на 1 в/с припадає до 5 км охоронюваної ділянки кордону).

   Одного разу Голова ДПС М. Литвин приїхав на ВПС «Смільниця» з перевіркою щодо забезпечення транспортними засобами, а з ВПС «Краківець» пригнали УАЗи, доповіли, що все нормально, всім забезпечені, всі задоволені, видали з загону нову форму, розвантажувальні жилети, потім забрали до наступної перевірки. Форма, черевики — берці купуються за власні кошти, бо на складі їх нема взагалі, або нема потрібних розмірів (все заганяють в магазини), заводи з пошиття військового одягу де — факто належать окремим генералам, а де — юре оформлені на їхніх дружин, тому зі зменшенням обсягів замінюють форму на новий взірець, або додають елементи, і все  повторюється до безкінечності.

   На кожній Колегії доповідають про побудову відомства європейського взірця, а реально є паперове відомство (все в планах, актах, протоколах, відомостях, звітах, донесеннях, телеграмах, позитивних описах, темах, пам’ятках тощо, результат – 0%), у разі виникнення будь — яких проблем керівництво майже ніколи не дає інтерв’ю (за рідкісним винятком у зв’язку з нинішніми подіями на Донбасі і то після тиску громадськості), «відстрілюються» речники, за такою методикою діють і начальники РУ.

   Про рівень знань персоналу краще промовчати (свого часу Вальківу доповідав обстановку Райко, той, що син ректора академії ДПС, зараз перший заступник начальника ВПС «Тиса»: «Где — то мои нарядники бегают на граничке…»; питає Литвин у Горбенка: «Чим відрізняється прикордонний режим від режиму державного кордону», відповідь: «Це гра слів»).

   Або про видані внутрішні накази з внутрішнього режиму: установити камери зовнішнього огляду, монітори, замки з проксімітікартками, електромеханічні замки. Купили все це за свої гроші, встановили, а військові містечка далі охороняють в/с з доповіддю кожних 30 хв.

   Наказ про переміщення військовослужбовців для боротьби з корупцією: офіцери на ВПС І категорії (тип Б) – 1 рік, ІІ категорії (тип Б) – 2 роки, реально – для щорічної оплати за посади (контролює кадровик ДПС І.).

   Всі вимоги та завдання відомства «європейського» взірця, в якому всі проблеми замовчуються, оплачуються коштами з пунктів пропуску, де на всі в’їзди та виїзди встановлені такси, всі інші відділи оплачують з зарплатної карточки, але це нікого не цікавить, не виконав – пару доган і зняття з посади.

   Нинішнє моє зауваження. Президент України з такою ДПС України не зможе виконувати свої конституційні обов’язки Верховного Головнокомандувача ЗСУ щодо забезпечення територіальної цілісності України та недоторканості її державного кордону.

   А відступати Україні нікуди. Люстрація в усіх сферах нашого суспільного життя, подолання корупції, проведення глибинних соціально — економічних реформ європейського зразка задля гідного життя українського народу, тобто нас з вами, знищення російських терористів разом з місцевими озброєними сепаратистами на Донбасі, реформування та багатократне посилення нашого оборонно — безпекового сектору, повернення Криму, вступ до НАТО і ЄС – тільки такі кроки врятують та зміцнять українську державність. Іншого не дано. Другого шансу може не бути. Або перемога, або наша смерть! Ми переможемо!   

   І ще деякі мої нотатки — пропозиції щодо проведення АТО на Донбасі.

   Україна зараз програє інформаційну війну Росії. Більшість інформації, яка розповсюджується у ЗМІ, стосується захоплень терористами — сепаратистами адміністративних приміщень, підприємств, вбивств українських військовиків, мирних жителів, здачі зброї українськими силовиками тощо.

   У стороннього спостерігача складається враження тільки про незграбність, недбалість, безпомічність українських силових структур, їх некерованість і ненавченість, а також боягузтво. При цьому наша сторона просить допомоги у західних країн. У них виникає просте питання: кому допомагати? Хто готовий боротися за Україну та показувати позитивні результат цієї боротьби?

   Пропонується створити Українське Інформбюро, яке має щоденно і, мабуть, щогодинно подавати реальну інформацію про хід АТО, події в Україні, зокрема на Сході та Півдні. На жаль, Апарат Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України малувато зробив для протидії російській інформаційній війні, яка вже багато місяців ведеться проти України. Нашій владі варто також подумати про викуп спільно із західними інвесторами операторів мобільного зв’язку у російських власників заради зміцнення національної безпеки України.

   Кожен фахівець у сфері безпеки та оборони знає, що ніколи, ніякого успіху у боротьбі з терористами у рамках АТО не буде доти, доки не буде надійно перекритий державний кордон з Росією, звідки продовжується постачання бойовиків, а також зброї і боєприпасів для терористів. Адже вона готувалася не один рік до збройної агресії проти України, розгорнула бази підготовки на своїй території диверсійно — терористичних груп ГРУшними та ФСБшними інструкторами, прокладає коридори для прориву своїх бойовиків на українську територію, вкладає великі кошти, разом із представниками колишнього внутрішньоокупаційного режиму України на чолі з В. Януковичем, у фінансування тероризму — сепаратизму в Україні і продовжуватиме неоголошену «гібридну» війну проти нас до тих пір, поки українська влада не наведе лад на своєму державному кордоні та не закриє його «на замок».  

   Що треба зробити:

   закрити всі пункти пропуску на кордоні з Росією у межах Донецької та Луганської областей. Залишити, можливо, тільки ті, які надійно захищені і забезпечені обороною, а також знаходяться саме в тих районах, де місцеве населення підтримує українську владу;  

   вздовж лінії державного кордону на території України між пунктами пропуску треба викопати протитанкові рови і встановити протипіхотні та протитанкові мінні поля, як це негайно зробили росіяни з боку анексованого ними Криму. В Україні є маса мін, які ми намагаємося утилізувати за допомогою грошей західних країн, тонни їх перебувають на складах. Замість утилізації ці міни треба терміново встановити на кордоні з Росією. Ставити міни треба на невилучення, при цьому для попередження місцевого населення необхідно виставити відповідні таблички «Стій! Міни!», а також скласти карти мінних полів. Для реалізації цих заходів доцільно створити декілька інженерних загонів, які мають діяти під прикриттям посилених рот (батальйонів) ЗСУ;     

   відновити у складі ДПС, в першу чергу на Сході, з боку агресивної і ворожої Росії, мотоманевренні групи та мінометні батареї (напевно потрібно повертати також інше важке озброєння, оскільки кордон треба не тільки охороняти, а й обороняти) для підтримки бойових дій ВПС і пунктів пропуску (в тилу 2 – 4 ВПС, в залежності від місцевості та наявності шляхів для швидкого маневру). Командування АТО повинно виділити сили і засоби зі складу ЗСУ та НГУ для прикриття і оборони державного кордону спільно з ДПС.

   Ці заходи керівництво ДПС повинно було ініціювати і здійснити разом з іншими силовиками ще 1,5 – 2 місяці тому. Така їхня бездіяльність має каратися кримінальною відповідальністю.

   Для успішного проведення АТО необхідно виконати наступне:

   керівник АТО, за котру відповідає СБУ, як я вказував вище, повинен мати першого заступника – загальновійськового офіцера (генерала), який має військову освіту та може керувати загальновійськовим боєм (організувати управління і взаємодію між загальновійськовими частинами та підрозділами, артилерією, авіацією, інженерними підрозділами, НГУ тощо). В рамках АТО силові підрозділи СБУ («Альфа») можуть виконувати завдання щодо звільнення окремих об’єктів від терористів, але участь їх у загальновійськовому бою, в полі є недоцільною (у них – зовсім інші завдання і методи);  

   прибрати із зони АТО всіх необстріляних, молодих бійців, непідготовлених та нерішучих командирів. Всім учасникам АТО довести вимоги Бойових Статутів щодо ведення розвідки та організації бойової охорони як на марші, так і при організації бою. Аналіз ведення АТО свідчить про те, що більшість втрат українські силовики зазнали саме через недотримання вищезгаданих вимог;   

   екіпірувати всіх учасників АТО сучасною зброєю, бронежилетами не нижче 4 ступеню захисту, кевларовими шоломами, засобами зв’язку, тепловізорами, приладами нічного спостереження, переносними РЛС (ПСНР), придати їм міномети та легку артилерію, бронетехніку і авіацію, у т.ч. вертольоти та літаки Су — 25. На це держава не повинна шкодувати грошей. Крім того, величезну суму зібрали громадяни України (в усіх вітчизняних олігархів треба забрати на воєнні потреби по 10% їхніх капіталів), а також поступає фінансова допомога від інших країн;  

   припинити розмови про використання бандитами «живого щита» із місцевого населення. Треба застосовувати відомий досвід провідних держав світу щодо нейтралізації цього «щита» при проведенні АТО: попередження через гучномовці про відповідальність за співучасть у терористичних актах, використання після цього сльозогінного газу, гумових куль для стрільби під ноги, у ноги і над головою. Практика інших держав красномовно свідчить про те, що після початку застосування вказаних дій «живий щит» сам розбігається або боїться близько підходити до учасників АТО і рідко коли доводиться застосовувати стрільбу на ураження;  

   доцільно найщільніше оточити Слов’янськ, дати певну кількість часу цивільному населенню вийти за межі кільця оточення, попередньо організувавши для нього місця тимчасового проживання, через відповідні фільтраційні пункти (для запобігання втечі терористів під виглядом цивільних осіб) і провести зачистку. Всіх тих, хто добровільно залишиться у зоні АТО, вважати співучасниками терористів. Діяти у місті, здійснюючи антитерористичну зачистку, треба відповідно до вимог  Бойового Статуту ЗСУ – розділ «Бій у місті». Таким самим способом необхідно проводити операції і в інших населених пунктах Донбасу, знищуючи всіх терористів, а Донецьк та Луганськ залишити на завершальний етап АТО, оскільки тут потрібно більше часу і спеціальних заходів для підготовки зачистки від терористів.

   На мій погляд, виходячи з нинішніх складних реалій на Донбасі та з метою ефективнішого захисту мирного населення від бойовиків і швидшого наведення порядку, там варто запровадити, можливо тільки в окремих районах двох областей, воєнний стан відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

   При цьому не треба зважати на Росію, збройні сили якої разом з іншими силовиками, використовуючи авіаційні бомбардування,  свого часу випалили вогнем практично всю Чечню та вщент знищили м. Грозний. Росія говорила, що це її внутрішня справа, тому вона нікому не дозволить порушити її територіальну цілісність, скільки б там чеченців не виступало за незалежність Республіки Ічкерія від Москви. Заради справедливості треба сказати, що абсолютна більшість жителів цієї Республіки підтримувала відділення Чечні від Росії.

   До речі, мені достеменно відомо, що в багатьох країнах світу збираються групи добровольців (тільки в одній країні їх є вже близько тисячі), людей з відповідною підготовкою, колишніх і діючих військовиків, спецпризначенців з досвідом ведення бойових дій, готових воювати без винагороди, а багато з них – навіть за власний рахунок, проти російської агресії на українську землю, в т. ч. і на території самої Росії. Хай московскій нєдоросль — самодєржєц В. Путін добре подумає над такою перспективою.

   Зараз Росія цинічно, всупереч міжнародному праву, окупувала український Крим, посилаючись на незаконний місцевий референдум, в якому під дулами автоматів російських окупантів взяла участь лише третина кримських жителів, з яких приблизно лише половина, тобто 15 – 17% усіх кримчан, забажали жити під російським чоботом,  і хоче повчати всю Україну, як вона має прислухатися до російських терористів та купки місцевих сепаратистів на Донбасі (тільки близько 10% його жителів підтримує приєднання до Росії, при цьому не всі з них схвалюють дії бойовиків), переслідуючи тільки одну мету – підживлювати на українській землі довготривалі терористичні дії, щоб перетворити Донбас на зону нестабільності і пустку та хоча б суттєво загальмувати, якщо не вдасться унеможливити, поступ і вступ України до НАТО та ЄС.  

   Чим швидше Україна успішно завершить АТО, тим швидше наступить мир на нашій землі, тим швидше нормально заживуть люди на Донеччині та Луганщині, тим швидше туди підуть інвестиції і будуть створюватися нові робочі місця (це ж стосуватиметься інших областей нашої держави), тим швидше Україна зможе відновити свою територіальну цілісність, повернувши свій Крим, та інтегруватися у європейське і євроатлантичне (після АТО – до НАТО) співтовариство вільних, заможних та дружніх нам  народів.

                                              


0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте