Бєй хохлов! Спасай...

    Подібне не вкладається в здоровій голові. Уявити таке нормальній людині надзвичайно важко. Зараз же – 21 століття! А Україна відновила свою державність  ще в 1991 році: 24 серпня Парламент схвалив Акт проголошення незалежності України.

    І ось дожилися… На нашій рідній українській землі прозвучало: «Бєй хохлов!». І прозвучало воно саме у вотчині Президента України Віктора Януковича – Донеччині, а конкретніше – на стадіоні «Донбас – арена», власником якого є найближчий соратник межигірського «аскета» Рінат Ахметов, який теж є і власником Донецького футбольного клубу «Шахтар» та одним із чільних фінансових стовпів нинішнього правлячого режиму партії регіонів і їхніх прислужників та маріонеток – комуністів.

    Ця безпрецедентна подія сталася 4 серпня цього року під час футбольного матчу між «Шахтарем» і «Динамо» (Київ). Видно, що дане неподобство було сплановано заздалегідь, оскільки представники вболівальників «Шахтаря» з мегафонами піднялися на спеціально облаштоване підвищення глядацької трибуни стадіону та кличем «Даві хохлов!», «Бєй хохлов!» призвали до фізичного насильства над своїми ж співвітчизниками – вболівальниками «Динамо». І стадіон почасти (тільки емоційно) підтримав таку маячню та провокацію. Хоча аналогічні речі взагалі є неприпустимими будь – де і по відношенню до будь – кого.

    Мало того, так звані місцеві правоохоронці ніяк не відреагували на цей кричущий факт, промовчали також високі футбольні функціонери, наче і не було закликів до насильства та міжнаціональної ворожнечі. Немов води у рот набрали Віктор Янукович разом з Рінатом Ахметовим. Виходить, що міліція (та й інші правоохоронні органи) і Федерація футболу України контролюються людьми, які заохочують подібні протистояння у вболівальницькому середовищі, а звідси – і в українському суспільстві.

    Підтвердженням цього буде відсутність санкцій по лінії футбольних структур до «Донбас – арени» та «Шахтаря», а також по лінії Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України і СБУ – щодо насильницьких закликів та розпалювання міжнаціональної ворожнечі з боку частини недалеких, бо ж піддаються маніпулюванню, вболівальників, які могли б вивести на своїх замаскованих кураторів – замовників. Але ж ворон воронові очі не виклює!

    Впливові ляльководи даної провокації, які залишаються в тіні, чудово розуміють, що це – не просте футбольне хуліганство і звичайне протистояння між ультрас «Шахтаря» («Кроти», «Гірники») та «Динамо» («ДирКа», «Бобри»), оскільки образа прозвучала на адресу набагато ширшої аудиторії, а не тільки на адресу динамівських вболівальників. Бо з кількох їхніх застосовуваних назвиськ було вжито одне – найобразливіше. «Сценаристи» свідомо вбивають клин і поглиблюють розкол по лінії «дончанє» і всі інші – «хохли», адже нам, мільйонам українських любителів футболу, плюнули в обличчя.

    Я не хочу, щоб в Україні українців обзивали «хохлами». Звичайно, якщо українець сам себе визнає «хохлом» (за ментальністю), то це – його справа і проблема. Я ж глибоко поважаю чернівчан, донеччан, киян, жителів усіх українських територій, бо ми – Український народ. Нам, українцям, треба демонструвати високу культуру у взаємовідносинах, шанувати один одного, незалежно від місця проживання, адже Батьківщина у нас – одна – Україна, і не піддаватися на маніпуляції. А ця провокація зайвий раз підтверджує, що за спинами керівників вболівальницької спільноти «Шахтаря» стоять дуже серйозні люди, в головах яких і народжуються такі злочинні сценарії, а вболівальники є тільки звичайними виконавцями і будуть крайніми у випадку реагування компетентних органів.

    Нинішнім можновладцям вигідно, щоб подібні провокації сприймалися широким загалом, як недолугі витівки футбольних хуліганів і звичайне життя ультрас тих чи інших футбольних клубів, а насправді вони переслідують свої корисливі цілі (розділяй і владарюй), граючи на містечковому патріотизмі і виставляючи перед собою вболівальників. Але подібні непокарані, тому що інспіровані зацікавленими та впливовими людьми, «витівки» частини недалеких, бо ведуться на маніпуляції, ультрас можуть мати непередбачувані наслідки, адже сприяють появі перекинчиків, оскільки в українській громаді, на жаль, образи і провокації часто – густо розглядаються, як непорозуміння. А якби один раз відбулася належна реакція влади і громадськості на такі дії, то це був би урок всім назавжди. Я не уявляю, щоб у Росії на будь – якому футбольному матчі хтось міг вільно кричати у мегафон «Бєй кацапов!» на заздалегідь спорудженому підвищенні глядацької трибуни стадіону і йому б за це нічого не було!

    Якщо в СССР вболівальників «Динамо» (Київ) і називали «хохлами», то це не означає, що так треба їх називати чи їм самим так називатися й зараз. Бо в той час, продовжуючи московсько – імперські традиції, не раз всіх українців загалом зневажливо, зверхньо обзивали «хохлами». То невже цю зневагу та зверхність «старшого брата» до нас треба підтримувати і в незалежній українській державі самим українцям, в тому числі й динамівським вболівальникам?! Можна ж, крім згадуваних вище назвиськ «Бобри» чи «ДирКа», застосовувати також «Мєнти» або «Сурки» (обрати те, до чого більше душа лежить), тільки не «хохли».

    Адже СССР, слава Богу, давно розвалився! Але, як бачимо, відлуння його московсько – метропольної зверхності до колишніх провінцій ще й тепер блукає українськими просторами, знаходячи, на жаль, розуміння у «хохлів» (йдеться не про конкретних вболівальників, а про ментальність), як вони самі себе ідентифікують (надіюся, що їх є абсолютна меншість порівняно зі справжніми українцями), і через яких нині ми маємо те, що маємо… Та цьому ж треба класти край. Хуторянство і меншовартість необхідно вичавлювати з себе усіма силами!

    Від таких дій, як на «Донбас – арені», віє расизмом та великодержавним російським шовінізмом. Значить, комусь це потрібно… Кому? І кого збираються «спасать» ті людці, які, залишаючись невидимими для загалу за спинами футбольних вболівальників, провокативно закликають в Україні «біть, давіть хохлов»? Щось схоже в історії однієї зниклої імперії вже лунало… 

   P. S. Відповідь на вказані прикінцеві запитання була отримана весною 2014 року, коли Росія разом з багатьма жителями Донеччини та Луганщини «хохляцької» ментальності – московськими колабораціоністами розв’язала криваву бійню проти України, окупувавши частину Донбасу після анексії Криму, де теж вистачало «хохлів». Український народ і влада, яку він собі обирає, мають завжди пам’ятати цей гіркий урок, зробивши належні висновки з бездіяльності держави фактично від моменту відновлення її незалежності 24 серпня 1991 року щодо протидії поширенню «хохлізму» в суспільстві, щоб подібне ніколи не повторилося!