Віктор Янукович і сліди спецслужб...
Кожна нормальна країна має свої спеціальні служби. І ці служби разом з іншими державними інституціями, якщо вони є повноцінними та правовими, а суспільства — демократичними, роблять ту чи іншу країну повноправним і шанованим суб'єктом міжнародного права, а не чиїмось придатком чи ізгоєм. Але тут йтиметься про дещо інше...
Україна в цьому плані теж не є винятком, бо має свої спецслужби. Абсолютна більшість наших громадян про наявність окремих із них знає. Це з одного боку. А з іншого, — також абсолютна більшість наших громадян, мабуть, не знає, яка у цих служб сфера компетенції. Куди вони мають право сунути свого носа, а куди, принаймні за Законом, не мають… І які конкретно спецслужби у нас існують?
Їх є декілька. Кожна з них має свою компетенцію, яка окреслена відповідними Законами України. Але тут я коротко зупинюсь тільки на одній з них, наймення якій Служба безпеки України (СБУ), та на певному аспекті її діяльності.
Так ось, саме СБУ має відношення до державної кадрової політики. І якраз вона надає свою характеристику тому чи іншому кандидату на відповідальну посаду без його відома. А сама СБУ, після розвалу СССР та його каральних органів, майже на 100% була укомплектована вихідцями з КГБ (Комітєт госбєзопасності), ймення якому легіон тьми. Це вже зараз ситуація дещо інша, хоча вихідців усіляких там все одно вистачає...
А при чому тут Віктор Янукович? — спитаєте ви. Пояснюю. У серпні 1996 р. він був призначений заступником голови Донецької облдержадміністрації, у вересні того ж року — першим заступником голови (фактично був керівником, оскільки тодішній голова облдержадміністрації майже всю повноту влади віддав своєму першому заступнику), а 14 травня 1997 р. — головою Донецької облдержадміністрації. Всі ці його призначення не могли відбуватися без супроводу СБУ. Мало того, СБУ, як спеціальний правоохоронний орган, добре знала, що діялося тоді і згодом на теренах Донеччини. В її архівах можна знайти чимало цікавих речей...
І ось — одна з таких. З'являється прізвище земляка Віктора Януковича, генерала, який з 1995 р. належав до керівництва СБУ, а в радянські часи служив у КГБ. Саме цей генерал СБУ свого часу запропонував Президенту України Леоніду Кучмі призначити головою Донецької облдержадміністрації Віктора Януковича. Мабуть, що для цього у нього були свої мотиви, враховуючи їхнє радянське минуле… І тому СБУ сказала своє позитивне слово.
Пізніше цей генерал був народним депутатом України кількох останніх скликань і належав до тих політичних сил, які зараз знаходяться в опозиції. Можливо, що він міг би дещо пригадати про бурхливі 90 — і на Донеччині та розказати хоча б своїм соратникам, в розрізі останніх «гучних розслідувань» владою окремих вбивств, хто за ким і за чим тоді стояв, і чому так часто там лунали смертельні постріли… Та й інші відомі чи не дуже, кваліфіковані чи не зовсім, співробітники і очільники СБУ, які зараз асоціюють себе з опозицією, не повинні мовчати, якщо у них є мужність, офіцерська честь та державницька громадянська позиція, що не допускають угодовства з нинішнім бєспрєдєлом!
P. S. Віктор Янукович втік до Росії, а генерал і його соратники мовчать…
Україна в цьому плані теж не є винятком, бо має свої спецслужби. Абсолютна більшість наших громадян про наявність окремих із них знає. Це з одного боку. А з іншого, — також абсолютна більшість наших громадян, мабуть, не знає, яка у цих служб сфера компетенції. Куди вони мають право сунути свого носа, а куди, принаймні за Законом, не мають… І які конкретно спецслужби у нас існують?
Їх є декілька. Кожна з них має свою компетенцію, яка окреслена відповідними Законами України. Але тут я коротко зупинюсь тільки на одній з них, наймення якій Служба безпеки України (СБУ), та на певному аспекті її діяльності.
Так ось, саме СБУ має відношення до державної кадрової політики. І якраз вона надає свою характеристику тому чи іншому кандидату на відповідальну посаду без його відома. А сама СБУ, після розвалу СССР та його каральних органів, майже на 100% була укомплектована вихідцями з КГБ (Комітєт госбєзопасності), ймення якому легіон тьми. Це вже зараз ситуація дещо інша, хоча вихідців усіляких там все одно вистачає...
А при чому тут Віктор Янукович? — спитаєте ви. Пояснюю. У серпні 1996 р. він був призначений заступником голови Донецької облдержадміністрації, у вересні того ж року — першим заступником голови (фактично був керівником, оскільки тодішній голова облдержадміністрації майже всю повноту влади віддав своєму першому заступнику), а 14 травня 1997 р. — головою Донецької облдержадміністрації. Всі ці його призначення не могли відбуватися без супроводу СБУ. Мало того, СБУ, як спеціальний правоохоронний орган, добре знала, що діялося тоді і згодом на теренах Донеччини. В її архівах можна знайти чимало цікавих речей...
І ось — одна з таких. З'являється прізвище земляка Віктора Януковича, генерала, який з 1995 р. належав до керівництва СБУ, а в радянські часи служив у КГБ. Саме цей генерал СБУ свого часу запропонував Президенту України Леоніду Кучмі призначити головою Донецької облдержадміністрації Віктора Януковича. Мабуть, що для цього у нього були свої мотиви, враховуючи їхнє радянське минуле… І тому СБУ сказала своє позитивне слово.
Пізніше цей генерал був народним депутатом України кількох останніх скликань і належав до тих політичних сил, які зараз знаходяться в опозиції. Можливо, що він міг би дещо пригадати про бурхливі 90 — і на Донеччині та розказати хоча б своїм соратникам, в розрізі останніх «гучних розслідувань» владою окремих вбивств, хто за ким і за чим тоді стояв, і чому так часто там лунали смертельні постріли… Та й інші відомі чи не дуже, кваліфіковані чи не зовсім, співробітники і очільники СБУ, які зараз асоціюють себе з опозицією, не повинні мовчати, якщо у них є мужність, офіцерська честь та державницька громадянська позиція, що не допускають угодовства з нинішнім бєспрєдєлом!
P. S. Віктор Янукович втік до Росії, а генерал і його соратники мовчать…
3 коментарі