"Донбас-арена" чи "Олімпійський"?

   Мільйони наших громадян вболівали за національну збірну України з футболу. Чекали, вірили, сподівалися… Можливо, надіялися й на чудо. Не сталося. На жаль, не сталося!
   Прикра поразка на «Донбас — арені» (м.Донецьк) з несправедливим рахунком 0:1 від збірної Англії перекреслила наші мрії хоча б на вихід у чвертьфінал української команди.
   Поразка, дійсно, прикра, бо наші хлопці мали шанс. Вони старалися, вони показали гідну гру і самовіддачу. Вони по — спортивному билися за честь своєї Батьківщини. Їхнє старання перекреслило недолуге суддівство угорської бригади арбітрів. Тут ідеться і про гру рукою англійського футболіста у своєму штрафному майданчику, і про забитий гол, яких чомусь не помітили судді. Хоча не помітити такі речі може тільки сліпий. Не люблять нас угорці. Тільки за що, не можу збагнути. Чим ми і їм завинили? Адже такі випадки «об'єктивного» футбольного суддівства з боку них проти нас вже мали місце в минулому. Заради справедливості треба сказати, що А.Мілевський в одній з атак був у офсайді, який судді не зафіксували, але він і не забив. Такі помилки арбітрів, свідомі чи несвідомі, мають жорстко каратися. Сподіваюся, що УЄФА не залишить поза увагою дане «суддівство» і дискваліфікує винуватців. Назрів час і для широкого впровадження технічних новацій на футбольних полях. Якби вони були, то стовідсотковий гол, забитий українцями англійцям, був би зарахований. Можна ще відмітити, що й наш воротар А.П'ятов у не надто складній ситуації пропустив гол, але він стільки разів рятував свою команду від неминучого голу, що по праву може стати голкіпером №1 національної збірної.
   Аналізувати гру української збірної з футболу і робити зважені висновки мають, в першу чергу, фахівці та люди, які відповідальні за стан справ у нашому футболі. Як звичайний вболівальник вважаю, що оцінки повинні бути тверезі, без розтирання по стінці чи непомірного вихваляння, бо восени вже стартує відбірковий турнір на футбольний чемпіонат світу 2014 р. А те, що в нашої команди є певні проблеми, в т.ч. і в лініях захисту та атаки, здається очевидним. Та й А.Шевченко, який у свої майже 36 років феноменально зіграв у матчі проти шведів, завершує активну футбольну кар'єру, а гідної заміни йому поки немає. Аналізувати, виправляти помилки і робити необхідні кадрові перестановки треба своєчасно, щоб пройти відбір та хоча б потрапити у фінальну частину світової футбольної першості. Восьме місце (вірніше, потрапляння у вісімку завдяки виходу в 1/4 фіналу і, до прикрого, програш там) нашої команди на Мундіалі — 2006 має до цього спонукати, а натхненна гра з англійцями підтвердила наявність достатніх резервів для демонстрування гри високого рівня.
   Сумно, що такої самовіддачі, як у матчі з англійцями, українські футболісти не продемонстрували зі збірною Франції. Адже у подібних турнірах, кубкового типу, кожен матч треба грати, як останній, з повною викладкою сил на полі. Тільки тоді можна розраховувати на успіх. Та й належної підтримки наших футболістів з боку теж наших вболівальників на донецькому стадіоні не було. Так, з французами хлопці зіграли слабкувато, особливо в другому таймі, але і освистувати одразу їх за це не можна. Вони ж усвідомлюють, що боронять спортивну честь України, і мають відчувати підтримку своїх вболівальників. Цього, на жаль, не було.
   Наче якийсь фатум висить над «Донбас — ареною», коли там грає наша футбольна дружина. Не допомагає навіть присутність на матчах української збірної видатних «футболістів» сучасності В.Януковича та М.Азарова. Чи не з їхньої примхи, задля здобуття ймовірно більшої прихильності виборців до своєї партії саме на сході і півдні під час осінніх парламентських виборів ц.р., два найбільш відповідальні матчі групового турніру наша команда грала в Донецьку, а не в Києві на «Олімпійському»? І хоча у матчі наших з англійцями ситуація на трибунах «Донбас — арени» разюче покращилася в плані підтримки українських футболістів порівняно з грою проти Франції, в т.ч. і за рахунок великої кількості вболівальників з інших областей нашої країни, це не змогло переламати негативної карми цього стадіону для нашої збірної. Може тут накладається відбиток і бурхливих 90-х та тодішнього первинного накопичення капіталу нинішнім власником «Донбас — арени»...
   Такий шанс для українського футболу, оскільки ми були господарями і грали вдома, може більше не повторитися. Саме статус господарів давав нашій команді можливість пройти хоча б до чвертьфіналу. На жаль, з різних мотивів, цей шанс не був використаний, в т.ч. і через політичну короткозорість нинішнього режиму. І дуже боляче, що так сталося.
   На мій погляд, національна збірна України з футболу всі свої офіційні матчі, а тим більше такі відповідальні, якими були поєдинки зі збірними Франції та Англії, має грати у Києві на «Олімпійському». Бо тут, у столиці, б'ється пульс нашого народу, сюди ведуть всі українські дороги, тут вершиться доля України. Тому всім нам, представникам Галичини і Донбасу, Буковини, Закарпаття і Волині, Поділля, Полісся, Криму і Слобожанщини, Сходу і Заходу, Півночі, Центру і Півдня, треба єднатися навколо Києва — нашого славного стольного граду. Таке єднання забезпечить Україні поступ вперед, справді українську владу, гідне життя, процвітання та перемоги, в т.ч. і спортивні.
   Адже Київ — серце вічної України, нашої неповторної Батьківщини!
   P. S. Збірна України з футболу не пробилася на чемпіонат світу 2014 р., але пробилася на Євро – 2016, де з тріском провалилася.
   «Футболісти» Янукович і Азаров «грають» за Росію, а «Донбас — арена» знаходиться під її контролем та російських військ і московсько — донецьких колабораціоністів — сепаратистів — терористів (цілком можливо, що через проросійські настрої частини місцевих вболівальників наша футбольна збірна не мала тоді гідної підтримки), які з допомогою Московії та за її наказом окупували частину Донбасу.

17 коментарів

Альберт Комарі
послухайте, авторе, а у вас усе в порядку із головою? чого ви до угорців причепилися? ви на себе краще подивіться, пане політикане посередній, якщо не гірше!
Альберт Комарі
от такі, як ви, і розпалюють усі біди в нашому суспільстві! тим більше дивні ваші маразматичні розкладки навколо Донбас-Арени!
Георгій Манчуленко
Делікатніше ведіть дискусію! Політиканом ніколи не був! А у політиці давно і зробив чимало корисного для країни, на відміну від багатьох інших, які дбають тільки про власну кишеню(преса центральна і місцева, мої звіти про зроблене, офіційний сайт Парламенту).Щодо «Донбас-арени», то люди не забули, що відбувалося в 90х в тому краї.Нічого не минає безслідно! Та й видно, що це не угорський арбітр Віктор Кашаї, який уже не раз «прославився» своїм «суддівством», знищив збірну України.І якого, від гріха подалі, відправили до дому.Його «суддівство» вас же ж не стосується!
Альберт Комарі
ви блудите словами поняттями, совістю і всім іншим! розпалюєте ворожнечу між народами та регіонами! таких, як ви — в цирк, а не в політику! і не треба розповідати комусь, що багато зробив для України!
всі ви, депутати, продажні дармоїди та шаровики!
Олег Тудан
Шевченко не заканчивает карьеру, он вроде в «Red bulls» еще собирается.
Олег Тудан
И насчет Донбасс-Арены автор немного прав — постоянно так получается, что уровень поддержки сборной там минимальный, ни песен, ни кричалок, одни дудки, кузьма уходит за пятнадцать минут до окончания матча. Этого не отнять.
Альберт Комарі
так Олег, я имел в виду немножко другое. цитирую:
«Може тут накладається відбиток і бурхливих 90х та тодішнього первинного накопичення капіталу нинішнім власником «Донбас — арени»»… и т.д.
не маразм?
Олег Тудан
А, я не вглядывался))) Действительно, у автора конспирология головного мозга))
Сергій Стуканов
«восьме місце нашої команди на мундіалі-2006».

О_о
гадав, що на ЧС розігрують лише перші три місця.
Георгій Манчуленко
Дійсно, розігруються лише перші три місця.А я іншого і не стверджував.Збірна України тоді пройшла до чвертьфіналу, програла і опинилася в результаті на 8му місці.
Сергій Стуканов
Тоді доречніше казати, що вона потрапила до вісімки найсильніших команд. У чвертьфіналі випало з боротьби чотири команди (зокрема, й Україна). За яким критерієм ви розподілили між ними 5-8 місця? Немає такого критерію.
Георгій Манчуленко
Пригадую, що багато спортивних оглядачів у 2006р. говорили про 8е місце збірної України, а дехто-і про 5е.Але я погоджуюсь з вами, що доречніше говорити про потрапляння нашої команди до вісімки найсильніших команд планети.І саме цей факт має надихати наших хлопців на гідний виступ у відбірковому турнірі Чемпіонату світу з футболу 2014р.
Сергій Воронцов
Футбол всього лише футбол. Ця ваша стаття, пане Манчуленко, схожа на передовицю газети «Правда» 1977 року. Інтонацією, аргументами та іншими дрібницями. Тільки вектор спрямування інший. Усі міщанські світоглядні забобони ви сюди вмістили. І, до речі, не відчули аудиторію. Тут достатньо багато людей, яким газета «Правда» 1977 року не потрібна. Навіть із зміненим вектором.
Я прикро вражений, був про Вас кращої думки.
Георгій Манчуленко
Шось ви тут наплутали, Сергію… Бо я не знаю, про що йшлося у передовицях газети «Правда» 1977 року: зацікавлення були зовсім інші.)))Та й Ви, мабуть, не читали тих передовиць у 1977 році.А аудиторія якраз і говорить про фатальну невезучість для нашої збірної «Донбас-арени».
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте